Чекліст для QA-початківців: що потрібно для старту роботи тестувальником в ІТ

За даними DOU, у червні 2023 року конкуренція серед QA-початківців склала 210 (!) відгуків на вакансію. Як новачкам у професії відповідати вимогам роботодавців і виділитися серед конкурентів? Максим Дем’янов, Senior QA Manual Engineer і викладач в академії віддалених професій IT.LIFE Україна розбирає, які ключові hard і soft навички потрібні, щоб стати тестувальником.

Що саме роблять тестувальники?

Створення та запуск програмного забезпечення в ІТ складається з багатьох етапів і завдань, одне з яких — переконатися, що продукт працює як треба та задовольняє користувачів. Тут на перший план виходить команда тестування.

Тестувальник програмного забезпечення, тестер, часто просто QA (Quality Assurance) чи QA-тестувальник — це ІТ-спеціаліст, що перевіряє функціонал застосунків, сайтів, ігор тощо на відсутність помилок і відповідність технічній документації. 

Найпоширеніші обов’язки QA-фахівців — це:

• створення та ведення документації про тест-процеси;
• розрахунок ризиків та планування часу, необхідного на перевірку;
• знаходження багів (помилок) та збоїв у функціоналі;
• проведення ручного чи автоматичного тестування, порівняння функціонала з технічною документацією або візуальними мокапами;
• збір даних, необхідних для виправлення помилки.

Ефективне виконання цих завдань неможливе без володіння певним набором навичок. Про них і поговоримо. 

Hard skills для тестувальника: ключові технічні навички 

Хард скіли — це предметні знання та навички, без яких неможливо провести тестування. Їх часто називають технічними, бо вони дають змогу орієнтуватися в потрібних термінах та ефективно перевіряти функціонал продукту на всіх етапах. 

Якими є основні хард скіли для QA?

1. Базове знання термінів і принципів роботи ІТ-сфери. Це допомагає краще розуміти специфікації (технічні описи) та організації мокапів (візуальних прикладів), що є основою для порівняння з самим функціоналом. 

2. Глибоке знання різних методологій тестування. Це дозволяє підібрати оптимальний варіант за швидкістю й охопленням матеріалу для кожного завдання, що постає перед тестувальником. Розповім про кілька основних методологій:

• модульне тестування перевіряє окремі одиниці функціонала, щоб переконатися, що код поводить себе очікувано;
• тестування API перевіряє, що додавання в продукт готових частин коду від інших розробників (API) нічого не зламало і що код загалом працює так, як і було заплановано; 
• регресійне тестування перевіряє протестований продукт після внесення додаткових змін або тестує функціонал після того, як код спочатку перевірив сам програміст;
• тестування продуктивності визначає стабільність продукту, а також перевіряє швидкість його роботи та яке навантаження на сервер продукт здатен витримати без збоїв;
• тестування чорної скриньки (black box testing) — це перевірка без доступу до коду програми, тобто тестувальник оцінює роботу продукту без попереднього знання про нього; такий підхід дозволяє тестувати менш упереджено і частіше знаходити більш «творчі» помилки;
• тестування білої скриньки (white box testing) — це перевірка продукту з доступом до повної інформації про те, як все має працювати: проєктної документації, програмного коду тощо.

Загалом існує ще більша кількість класифікацій методів і підходів тестування (за об’єктом тесту, цілями, знанням системи, часом тестування, ознакою позитивності сценаріїв тощо). Може здатися, що це нереально вивчити, але все можливо за ефективної структури навчання.

3. Навички створення та актуалізації бази багів. Саме команда тестувальників заводить і формує список багів (помилок), які зараз є в продукті.

4. Знання інструментів тест-менеджменту та трекінгу багів. Йдеться про навички роботи з такими інструментами, як Asana, Jira, BugHerd тощо. Тестувальники не лише заводять баги у певному таск-менеджері, а й стежать за їхньою актуальністю, доповнюють за потреби та закривають, коли проблема більше не повторюється.

5. Розуміння принципів зняття логів на пристрої. Логи — це технічні дані, що містять інформацію про локалізацію і тип помилки.

6. Знання різних моделей життєвих циклів розробки продукту. Наприклад, розробка може йти за моделлю Waterfall (водоспад), коли завдання описуються, виконуються й віддаються на тестування по черзі. Або може використовуватися одна з гнучких моделей — SCRUM, коли вся розробка ділиться на однакові періоди (спринти) і кожен спринт охоплює план того, що треба розробити, перевірити й випустити. Це лише дві моделі з усіх можливих. Розуміння основ різних моделей розробки допомагає тестувальнику ефективніше адаптуватися до завдань, проєктів і навіть компаній.

Але не лише технічні навички сприяють ефективній роботі QA-спеціалістом в ІТ.

Soft skills для тестувальника: корисні особистісні якості

Якщо хард скіли — це ніби складові деталі механізму, без яких він не запуститься, то софт скіли — це про своєчасне змащення і правильне поєднання цих складників, щоб забезпечити безперебійну роботу механізму.

Іншими словами, софт скіли — це риси характеру та прояви особистості, що допоможуть комфортно почуватися на позиції тестувальника та витрачати менше нервових клітин для ефективної роботи. 

Якими є основні корисні софт скіли для QA?

1. Вміння (і готовність) ставити запитання. Технічна документація, звісно, корисна, але цінується, коли QA-спеціаліст проявляє активність, не боїться ставити правильні уточнювальні запитання розробникам і внаслідок цього не заводить зайвих багів, а для необхідних формулює повні описи.
2. Увага до деталей. Користувачі легко помічають найдрібніші недоліки функціонала, тож тестувальнику знадобиться розвинена увага, щоб не пропустити невеликий білий квадратик, що відображається замість однієї з іконок, або проблему, що виникає лише при неправильному введенні пошти в формі оплати.
3. Посидючість і вміння зберігати концентрацію. Тестування дозволяє працювати з усіма частинами застосунку чи сайту, що надає відчуття різноманітності завдань. Та не можна забувати про те, що в цьому різноманітті часто треба уважно перевіряти одну й ту саму частину продукту по декілька (а іноді й більше) разів або опрацьовувати за день великі масиви інформації.
4. Творче мислення. Якщо можете назвати себе людиною, що не боїться експериментувати та виходити за рамки, вам сподобається професія тестувальника. Бо, крім чіткого дотримання описаних тест-кейсів, дуже цінується й ініціатива в пошуку варіантів, як іще можна перевірити функціонал. Наприклад, що трапиться, якщо користувач натисне кнопки у зворотному порядку чи спробує вписати «абракадабра» в поле імені?
5. Тайм-менеджмент. В особистому житті ви все встигаєте та можете легко скласти план на день? Ця навичка стане незамінною й для тестувальника: у періоди палаючих дедлайнів під час релізів, коли від QA треба все й одразу. 

Де взяти необхідні знання та навички?

Найбільш ефективний і швидкий варіант отримати ключові знання для пошуку роботи — це пройти якісні курси для QA-спеціалістів. Що ще робити, щоб розвинути наявні або опанувати нові навички?

• Читати спеціалізовані онлайн-ресурси та блоги досвідчених QA. До речі, там можна знайти не лише лайфхаки та рекомендації, а й смішні історії про побут тестувальників.
• Практикувати різні підходи до тестування, як на вже створених сайтах чи застосунках, так і в більш креативному варіанті: подумайте, як можна протестувати звичні для вас речі. Наприклад, скільки тест-кейсів можна придумати для перевірки рюкзака?
• Відвідувати онлайн чи офлайн QA-події: майстер-класи, конференції тощо. Це дозволяє залишатися в курсі найактуальніших новин та інноваційних рішень, а також знайомитись і спілкуватися з колегами з різних компаній.

• Читати літературу для саморозвитку. Це корисний варіант для тих, хто хоче дізнатися більше про тайм-менеджмент чи розібратись, які існують техніки для креативу. Наприклад, можу порадити «Штурмуй! 21 спосіб мислити креативно» Майкла Мікалко та «Знайти час. Як щодня фокусуватися на тому, що справді важливо» Джейка Кнаппа та Джона Зерацкі.

Замість висновків

Професія тестувальника програмного забезпечення — це швидкий (бо не потребує багатьох років навчання) та відносно простий (бо не вимагає глибоких знань математики та програмування) напрям, щоб розпочати кар’єру в ІТ. Але, як і в будь-якій професії, тестування потребує певного набору навичок, необхідних для старту роботи. 

Якщо ви опануєте згадані у статті hard і soft skills, продовжите розвивати ці навички та поглиблювати свої знання в галузі тестування програмного забезпечення, ви зможете стати цінним фахівцем і досягти успіху в ІТ-кар’єрі.

Читайте також

Програмування чи тестування? Що вибрати початківцю в ІТ

Чому ви досі не в IT? 7 міфів, які заважають вам почати бажану кар’єру

Від стажера до тимліда: як розробнику перейти на наступний рівень розвитку