Після п’яти років викладання в університеті та захисту кандидатської дисертації Оксана Куянцева попрощалась з академічною галуззю. Зараз вона працює піар-менеджеркою в IT-компанії і жодного разу не пошкодувала про свій вибір.
За освітою я філологиня. Моїм першим місцем роботи став університет у Запоріжжі, де під час навчання в аспірантурі я була спочатку лаборанткою, а потім — викладачкою журналістських дисциплін. Здавалося, життя було розплановане на роки, але після захисту дисертації прийшло розуміння: у мене занадто багато амбіцій, щоб отримувати маленьку зарплату та на кожному кроці стикатися з бюрократичною академічною машиною. Тож я вирішила перекваліфікуватися й спробувати себе в IT-сфері. Наразі працюю піар-менеджеркою у британській компанії Gamingtec, що займається розробкою софтверних рішень для ігрової індустрії.
Звідки взялось рішення змінити професію?
В українських реаліях філологічна освіта не надто престижна. Існує стереотип, що більшість випускниць (хлопці на факультеті — рідкість, це правда) працює виключно вчительками у школах чи виховательками у дитячих садках.
Що чекало на мене? Продовження роботи в університеті. Втім, я швидко на практиці відчула, що на російському філфаці викладач стикається з постійним недофінансуванням галузі та скороченням годин, а це демотивує щодня вставати о 6 ранку та бігти на пари й натхненно розповідати студентам про вражаючі перемоги Жорж Санд на тлі емансипації.
Поки я будувала наукову кар’єру, друзі змінювали роботи, шукали себе у нових сферах. Багато хто за цей час переїхав до Києва, спробував себе у журналістиці, піарі, а дехто навіть кардинально змінив професію і став працювати в IT. Тим часом у мене були відрядження до бібліотек, публікації у наукових виданнях, участь у конференціях, постійне полювання за підручниками у книгарнях. Щоб оплачувати наукову діяльність, доводилось постійно підпрацьовувати: я давала приватні уроки англійської мови та як фрілансерка писала для культурологічного блогу.
Життя у постійному стресі дається взнаки: працюєш багато, при цьому якість роботи знижується, оскільки не можеш фізично приділяти усьому належну увагу. Крім того, фріланс не дає розслабитись: ти пишеш у потязі дорогою на відпочинок, зранку 1 січня після зустрічі Нового року, щоночі, коли родина лягає спати. Ти майже щодня залишаєшся на кухні чи в кабінеті наодинці з ненаписаними статтями. На розваги та подорожі не залишається часу, на турботу про власне здоров’я та комфорт — сил.
Рішення перекваліфікуватися прийшло після захисту дисертації. Завершити розпочате було принципово важливо, але майбутнє за кафедрою, де немає елементарного проєктора, мене не влаштовувало.
Перший досвід в ІТ
Коли я навчалась в університеті, у мене була подвійна спеціальність — російська та англійська мова. Фріланс для культурологічного блогу дав мені навички створення контенту для сайтів та соцмереж. Тож я вирішила подавати заявки на позиції контент-менеджера в IT-компанії.
Одразу зауважу, що контент-менеджер — посада, що потребує мінімальної перекваліфікації від філолога, оскільки найчастіше серед вимог до кандидатів — виключно грамотність, креативність та володіння англійською на рівні Upper-Intermediate. Так, тексти для блогів та соцмереж принципово відрізняються від наукових статей, але спеціаліст із фаховою освітою легко зрозуміє, за якими правилами їх варто писати, головне — практика. Вміння шукати та аналізувати інформацію, набуте під час навчання в університеті та аспірантурі, також стало мені у нагоді.
Щоб скласти резюме, на яке відповість HR, довелося поміркувати, що з філологічної освіти та досвіду п’ятирічного викладання могло б стати корисним для нової посади. Якщо стисло перелічити найважливіше, то виявилось, що я вмію:
- грамотно та лаконічно писати;
- вільно та професійно говорити українською, російською та англійською;
- пояснювати складні речі простими словами, добираючи приклади з життя;
- інтерв’ювати та брифувати;
- створювати історії успіху (storytelling);
- робити фактчекінг (перевіряти правдивість інформації);
- адаптувати інформацію з англомовних джерел для україномовної аудиторії;
- організовувати свій час, планувати завдання та звітувати про їх виконання;
- ставити завдання для колег.
Перший досвід роботи в IT-секторі у мене був саме на позиції контент-менеджерки у невеличкій хостинговій компанії. Довелось вивчити багато нового про те, які типи хостингу існують та як взагалі працюють сайти, вигадати десятки тем для корпоративного блогу, отримати базові знання про SEO-оптимізацію текстів, навчитися працювати з адмінками WordPress та Drupal, вивчити синтаксис HTML та CSS. Проте, це речі системні, які піддаються розумінню, хоч на перший погляд і видаються непідйомними для філолога.
Робота у хостинговій компанії змінилась ще декількома проєктами на посаді контент-менеджерки, допоки я не зрозуміла, що здатна не тільки реалізовувати готові стратегії, а й долучатися до їх розробки. Щоб почуватися впевненіше, я пройшла декілька офлайн- та онлайн-курсів з SMM, стала регулярно читати блог TexTerra та завела блог про копірайтинг в Instagram.
Піарник та інші варіанти в ІТ для гуманітаріїв
Наразі я працюю піар-менеджеркою та займаюсь презентацією британської IT-компанії в інфопросторі.
Чим займається піар-менеджер в IT-компанії:
- готує та розміщує матеріали для наповнення сайту компанії;
- веде соціальні мережі;
- пише та розміщує прес-релізи заходів, у яких беруть участь співробітники компанії;
- спілкується з журналістами, узгоджує коментарі від імені компанії;
- інтерв’юрує команду;
- співпрацює зі світовими та українськими медіа;
- допомагає у підготовці експертних статей членам команди.
У планах на майбутнє — розвиватись у напрямку піару, проте, розглядаю й можливості перекваліфікації. Серед інших IT-професій, для яких гуманітарна освіта стане у нагоді, можу відзначити наступні.
Technical Writer — спеціаліст, який веде технічну документацію проєктів: ставить завдання для спеціалістів з різних відділів, готує мануали для користувачів, впорядковує документи для сертифікації тощо.
Account Manager — спеціаліст, що спілкується зі споживачами продукту: веде листування, консультує, допомагає вирішити труднощі чи переадресовує запит від клієнта до відповідних спеціалістів.
Happiness Manager (дослівно «менеджер щастя») — такі спеціалісти слідкують за тим, наскільки співробітники задоволені компанією: чи влаштовує їх атмосфера в колективі, умови праці, рівень зарплатні.
Перелік нетехнічних професій можна продовжити, головне — пам’ятати, що гуманітаріям є місце в IT-секторі.
Поради тим, хто вирішив змінити професію
- При складанні резюме не знецінюйте попередній досвід. Багато ваших вмінь та навичок можуть знадобитися у новій галузі, навіть якщо на перший погляд здається, що нічого спільного немає.
- Не бійтеся йти на Junior-позицію. З навичками створення текстів, ви швидко зможете дорости до Middle/Senior-копірайтера.
- Будьте готові до відчуття «Я знаю, що нічого не знаю». Це важко, коли вже опанував одну професію, але не критично. Згодом нова інформація стане зрозумілішою, і ви почуватиметеся впевненіше.
- Не намагайтесь одразу пройти багато платних курсів чи вебінарів. Почніть із безкоштовних можливостей — так ви зрозумієте, чи цікавий вам напрям у цілому і хто з викладачів якісно подає інформацію.
- Пам’ятайте, що змінювати професію ніколи не пізно: якщо відчуваєте в собі енергію до самоосвіти, пробуйте.
- Виділяйте час на ведення соцмереж, адже це у певному сенсі ваше портфоліо. Регулярність публікацій, професійне позиціонування себе як експерта, креативність у пошуку тем та грамотне оформлення текстів — це те, що характеризує вас як спеціаліста. Якщо у блога ще й багато підписників, то це social proof вашої компетентності, тож можете навіть претендувати на вищу зарплату.
- Цінуйте те, що у вас є — навички комунікації та вміння опрацьовувати інформацію. Гуманітарна освіта — універсальна та ґрунтовна, і це потужний старт для подальшого розвитку у технологічній та високооплачуваній галузі.
Майже на будь-якій посаді в ІТ-компанії вам знадобиться англійська. Спеціалізований курс мови можна пройти онлайн в EnglishDom.
ДеталіЧитайте також
Як потрапити на роботу в IT-компанію без досвіду в IT?
Світчери в ІТ: як почати кар’єру, якщо ви працювали в інших сферах
Не только код! Кем работать в IT, если ты не программист?
