fbpx

2 тижні йти вздовж океану: відпустка, після якої ще більше любиш роботу

Анна Гріньова Пн., 09/12 Истории

Привіт, я Аня, копірайтерка і SMM-менеджерка Happy Monday. Цієї осені під час відпустки я здійснила свою мрію і пройшла паломницький шлях святого Якова з Португалії в Іспанію. Тривала відпустка не лише не зашкодила роботі, а й навпаки — допомогла повернутися до неї з новими силами. Хочу поділитися своїми враженнями й розказати, чого мене навчили два тижні подорожі вздовж океану.

У вільний від роботи за ноутбуком час я люблю подорожувати. Віддаю перевагу активному відпочинку і обожнюю гірські походи. А моя друга любов після гір — океан. Півтора роки тому під час своєї першої мандрівки до Португалії я дізналася про популярний паломницький маршрут Camino de Santiago (шлях святого Якова) і зрозуміла, що наступного разу повернуся у місто Порту, щоб пішки подолати маршрут у 280 км з Португалії в Іспанію.

Зізнаюся: спочатку я вирішила пройти каміно, бо мені сподобалася ідея два тижні йти вздовж океану і не працювати. Просто тоді я ще не знайшла свою роботу зі щасливими понеділками 🙂


Потім я почала розуміти, що взагалі-то паломники сприймають каміно не як відпочинок, а як випробування. Почала працювати у Happy Monday і не була певна, що взагалі хочу у тривалу відпустку. Але ідея два тижні йти вздовж океану звучить привабливо, навіть коли ви дуже любите свою роботу. 

Фіністерре, Іспанія


У чому полягає каміно


Каміно — це паломницький маршрут і трошки квест. Правила гри прості й складні водночас: є кінцева точка (місто Сантьяго-де-Компостела у Іспанії), куди ви вирушаєте згідно з обраним вами маршрутом. Я обрала шлях уздовж берега океану (coast way) з португальського міста Порту.

Це промаркований маршрут з відповідними вказівниками, які не дадуть заблукати. Гугл-карти можуть показати коротший і легший шлях, але ваша задача — не просто дістатися з пункту А в пункт Б, а йти за маршрутом 😉 Ви можете йти пішки або їхати на велосипеді. Для старовірів ще вписаний варіант «на коні», інвалідний візок теж підходить. А от улюблений автомобіль чи самокат не варіант.

Пункт призначення — собор Cattedrale di Santiago de Compostela

У вас є документ (credencial de peregrino), який ви отримуєте у точці старту і де маєте ставити штампи по ходу маршруту. Штампи зазвичай ставлять у місцях ночівель, церквах, кафе на маршруті. На день має бути не менше двох штампів — інакше ризикуєте, що каміно вам не зарахують.

Ночувати можна в альберго: спеціальних хостелах для пілігримів. Вони бувають муніципальні та приватні. І якщо цілий день ви проходите маршрут у зручному для вас темпі і лише вітаєтесь з іншими пілігримами дорогою, то вечір в альберго — це чудова можливість поспілкуватися з мандрівниками з інших країн. Звісно, якщо ви цього хочете: мовчати — теж нормально.

Зранку можна бачити, як Галісія звільняється від туману

У Сантьяго, якщо ви все зробили правильно і дійшли до кінця маршруту, зібравши печатки, ви отримаєте Compostela — сертифікат про проходження шляху.

А тепер найголовніше: скільки йти. Щоб отримати сертифікат, потрібно пройти щонайменше 100 км (всього-на-всього). Але якщо ви не школяр і не німецький пенсіонер, якому нема чим похизуватися наприкінці життя, йдіть серйозну відстань: від 240 до 800 км. Наш із чоловіком coast way з урахуванням того, що ми трохи відійшли від маршруту на spiritual way, вийшов близько 280 км. У день ми проходили від 20 до 30 км, весь шлях зайняв 12 днів.

Шлях пролягав, зокрема, через евкаліптові ліси Португалії


І що, весь час просто йти? 


Може здатися, що каміно — це суцільний виснажливий рух до визначеної мети. Насправді ні: саме маршрут, а не точка призначення тут найважливіші.

Ви йдете мальовничими португальськими та іспанськими стежками, милуєтесь океаном, проходите міста й села, знайомитесь із місцевими мешканцями та іншими мандрівниками.


Стартуєте рано-вранці і десь до 14-16 години вже маєте дістатися до альберго і завершити на сьогодні ходу: інакше вам просто не буде де ночувати. А тоді знімаєте наплічники і вирушаєте на знайомство з новими містами і місцевою кухнею, засмагаєте на пляжі, купаєтесь в океані. На мою думку, пройти регіон у прямому сенсі «ногами» — найкращий спосіб із ним познайомитись. Під час каміно ми пройшли майже всю іспанську Галісію — і не думаю, що автобусний тур чи відпустка в одному чи кількох містах могли б дати мені більш повне враження про регіон.

Перше іспанське місто на маршруті — А-Гуарда


Чого вчить каміно


У мене не було очікувань, що каміно якось змінить моє життя. Я планувала добре провести час, насолоджуючись краєвидами, посилити віру у власні сили і трохи очистити голову від зайвих думок — адже під час каміно у вас немає часу і можливості постійно гортати стрічку твітера і засмучуватися через політичну ситуацію в країні. Найбільш незвичним було прожити цілих три тижні без ноутбука. Втім, я отримала набагато більше і в якості сувеніру привезла собі з Іспанії замість магнітику здатність по-новому сприймати себе, оточуючих і реагувати на події у житті. І все це дуже позитивно відобразилося і на моїй роботі. 

  1. Каміно вчить не бути занадто самовпевненою. Усі «зі мною такого б ніколи не сталося» стануться. 
  2. Каміно вчить: навіть якщо у тебе є план А, Б і В, усе піде не за планом. Як наслідок — отримуєш надважливий скіл не панікувати у випадку непередбаченої ситуації і швидко знаходити рішення.
  3. Каміно вчить: треба поспішати, але не варто впадати у відчай, якщо ти спізнився. Потрібно просто йти далі. Взагалі здатність не нервувати, що б не сталося, — найголовніша суперздатність, яку я отримала на каміно. 
  4. Каміно вчить: не можна працювати на результат, якщо не отримуєш задоволення від процесу. Ви проходите сотні кілометрів не заради того, щоб побачити собор у Сантьяго-де-Компостела і отримати сертифікат. Ви маєте насолоджуватися самим шляхом, інакше каміно вас розчарує. Так само й у роботі, чи не так? 
  5. Каміно — це чудовий спосіб прокачати свою англійську (або іншу іноземну мову). Соромитесь відкривати рота на розмовних клубах, бо вам здається, що усі навколо розмовляють краще за вас? На каміно немає такої проблеми. Не знаю, як працює ця магія, але тут немає місця сором’язливості: ви просто починаєте говорити і зовсім не переймаєтесь через вимову, обмежений словниковий запас тощо. Навіть пригадуєте слова та часи англійської мови, які ніколи до цього не використовували.


P.S.


Це не надихаюча історія про відпустку, яку я раджу усім. Я не вважаю, що каміно треба пройти кожному: хоча б тому, що далеко не всі люблять активний відпочинок і піші прогулянки з важкими наплічниками. 

Але якщо ви любите походи, не боїтесь фізичних навантажень і відчуваєте, що у вашому житті гостро бракує океану і хамону — наважтесь на каміно. Буде складно, фізично боляче, але при цьому надзвичайно легко на душі. Ви запиватимете ібупрофен сангрією і відчуватимете любов до життя. І не переживайте про відсутність компанії для такої мандрівки: більшість паломників проходить каміно на самоті. Це маршрут для щирої розмови з собою.

Читайте також

«Как я ушла в отпуск на 4 месяца и что из этого вышло». История одного саббатикала

Как я прошла путь от выгорания до работы своей мечты

Звідки береться меланхолія після відпустки і як із нею впоратись?

Присоединяйтесь!

Создаем сообщество фанов Понедельников.

Asset 1logo_Hm

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: