fbpx

Села, трактори, колгоспи: 5 міфів про роботу в агросекторі

Редакція Пн., 29/04

Як ви бачите роботу в агро? Стара техніка, низькі зарплати і жодних кар’єрних перспектив? Ваші уявлення застаріли років на десять! Сьогодні сільське господарство — одна з найінноваційніших та найперспективніших галузей в Україні. Щоб довести це, Happy Monday разом з успішними представниками агробізнесу руйнує поширені міфи про роботу в агросекторі.

Зарплати від 20 тисяч гривень, бум інвестицій, інноваційні ІТ-рішення та молоді експерти, які свідомо обирають роботу в регіонах, — так насправді виглядає сучасний агробізнес в Україні. Змінюється навіть освіта у галузі — наприклад, новий проект «Агрокебети» від НУБіП поєднує теорію з бізнес-виїздами на виробництва та менторством від успішних підприємців.

Ми попросили представників топових агрокомпаній-учасниць проекту «Агрокебети» розвінчати міфи про роботу у сфері сільського господарства і пояснити, чому агро is the new black.

Міф №1
Працівникам агросектору мало платять

Переконані, що працівники української агросфери отримують низькі зарплати, а за межами Києва взагалі неможливо розраховувати на конкурентну оплату праці?

Міф розвінчує Олександр Вержиховський, операційний директор компанії ІМК.


Чому це міф? Які зарплати у середньому у сфері?

Сучасний передовий агросектор — давно не аутсайдер у контексті заробітних плат, якщо порівняти з іншими галузями. По багатьом позиціям, особливо якщо говорити про регіони присутності (а це переважно районні центри та сільська місцевість), агросфера — флагман в оплаті праці.

А взагалі я спілкуюсь із друзями, які працюють в інших секторах, і розумію, що наша та інші передові агрокомпанії, щодо яких я маю дані по оплаті праці, перебувають у топі роботодавців за рівнем заробітної плати і в обласних центрах, і навіть у Києві.

Наприклад, у нашій компанії середня зарплата агронома та інженера у регіонах складає 23 000 грн., але може доходити і до 40 000 грн. Зарплата механізатора або водія — 12 000 грн. При цьому в сезон польових робіт механізатори та водії можуть заробляти 30 000 грн. на місяць і більше — залежить від рівня їхньої продуктивності.

Навіть молодий випускник агрономічного чи інженерного факультету, який приходить до нас на роботу і якого ще багато чого необхідно навчити, одразу може претендувати на зарплату на рівні 20 000 грн. Небагато секторів пропонують такі можливості для вчорашніх студентів.

Від чого залежить рівень зарплати спеціаліста?

Рівень зарплати спеціаліста залежить у першу чергу від займаної посади (яка, звісно ж, корелює із кваліфікацією фахівця). Досвід, освіта, а також навички (зокрема і soft-skills — вміння комунікувати, працювати в команді тощо) також відіграють надзвичайно важливу роль. У нашій компанії саме вони є чи не єдиним фактором можливого кар’єрного зростання.

Зарплата фахівців, задіяних безпосередньо у польових та транспортних роботах (механізаторів, водіїв тощо), залежить також від обсягу виконаної роботи, що стимулює їх бути більш продуктивними, не втрачаючи при цьому якості.

Молодий випускник, якому потрібно ще багато чого навчитися, вже може претендувати на зарплату на рівні 20 000 гривень.


Де більші зарплати — у Києві чи у регіонах?

Можу з усією відповідальністю та впевненістю сказати, що зараз в агрокомпаніях можливостей заробити значно більше у регіонах, аніж у Києві.

Це пов’язано у першу чергу із пропозицією робочої сили, яка у столиці та у великих містах значно вища, ніж на периферії, що призводить до значно вищого попиту на якісних спеціалістів у сільській місцевості.

Фахівці, які тверезо оцінюють ситуацію і хочуть добре заробляти, а також отримувати безцінний досвід причетності до безпосереднього виробництва, не лякаються певний час пропрацювати у селі чи районному центрі і у результаті від цього тільки виграють. Адже вищий рівень заробітку при набагато нижчому рівні витрат на життя дозволяє витрачати значно більше коштів на саморозвиток, подорожі, реалізацію життєвих мрій та планів.

Скільки ви заробляєте на місяць?

Рівень мого заробітку є більш ніж конкурентним 🙂

 Він дає мені змогу забезпечувати належний рівень добробуту собі і своїй родині, щонайменше 3 рази на рік (коли дозволяють перерви у виробництві) подорожувати за кордон, планувати майбутнє своїх дітей, жити у комфортних умовах і мати власний автомобіль.

Зараз в агрокомпаніях можливостей заробити значно більше у регіонах, аніж у Києві.


Чи є в агрокомпаніях додаткові матеріальні бонуси?

Так, усі ключові спеціалісти нашої компанії окрім щомісячної заробітної плати також беруть участь у системі середньострокової (річної) мотивації, яка базується на досягненні чи перевиконанні підприємствами групи компаній ІМК планових виробничих та економічних показників. Аби не вдаватись у подробиці, скажу так: при перевиконанні планових показників по врожайності вирощуваних культур (із кореляцією на низку інших показників) агроном чи інженер має змогу отримати річну премію у розмірі 12-15 або й більше місячних зарплат. Але, звісно, для цього потрібно попрацювати і показати результат.

Міф №2
Агро — відстала сфера, де не відбувається нічого інноваційного

Асоціюєте роботу в агросекторі із закинутими колгоспами, застарілою технікою та виключно ручною працею.

Міф розвінчує Артем Бєлєнков, засновник компанії SmartFarming.



Чому насправді це міф?

Це не міф, а сприйняття галузі більшістю українців. Село, старі трактори, городи, колгоспи — класичні асоціації, що виникають у пересічних громадян при згадці про роботу в агросфері. Можливо, це було справедливо 5-10 років тому, коли агровиробництво дійсно було технологічно відсталим і ще не оцифрованим сектором.

Але сьогодні технології, які раніше впроваджувалися в інших секторах економіки, стали доступними і для сільського господарства. Разом із цим відбувається відчутне перетікання капіталів з інших галузей економіки в агросектор, що дозволяє агровиробникам інвестувати у техніку та технології.

На сьогоднішній день галузь AgTech (ІТ-рішення для агросектору) — один із найбільш динамічних технологічних напрямків не лише в Україні, а й у світі.

Що цікавого зараз відбувається у сфері?

Перш за все — бум інвестицій в AgriFood-стартапи. Останні 5 років глобальний ринок активно розвивається, інвестиції у технологічні агростартапи зростають щороку. Активними гравцями на ринку є не лише корпорації – виробники техніки, посівного матеріалу, засобів захисту рослин, — а й інвестиційні компанії та венчурні фонди. При цьому розмір інвестицій в окремі стартапи та компанії починає перевищувати сотні мільйонів доларів, що свідчить про довіру інвесторів.

Зростає попит на підвищення ефективності виробництва. Кількість технологічних компаній невпинно збільшується, з’являються нові бізнес моделі. Розвивається ринок технологій штучного інтелекту. Стартапи, що декілька років тому презентували свої ідеї та розробки у сфері робототехніки, AI, біотехнологій, сьогодні уже мають робочі продукти та моделі.

AgTech сьогодні — один із найбільш динамічних технологічних напрямків в Україні і світі, а окремі інвестиції в агро перевищують сотні мільйонів доларів.


Наскільки це зараз потрібний і важливий напрям? Як робота в агросфері впливає на добробут України взагалі?

Сьогодні аграрії формують майже 15% ВВП України, а також більше 40% експорту продукції. Тому підвищення ефективності управління бізнесом, зменшення собівартості продукції та збільшення врожайності є дуже важливим блоком.

Ринок технологічних рішень у рослинництві становить більше $100 млн. та щороку збільшується на 20-30%. І якщо раніше основними споживачами технологій були агрохолдинги, сьогодні все більше малих та середніх агровиробників інвестують у інструменти точного землеробства. У перспективі 5-7 років це дозволить підвищувати валовий збір та знижувати витрати виробництва. Тобто сільське господарство України сьогодні знаходиться на порозі значних якісних та кількісних змін.

З якими інноваціями чи цікавими проектами працюєте особисто ви?

У своїх проектах ми використовуємо найсучасніші технології точного землеробства, супутники, дрони, камери та сенсори, системи штучного інтелекту, GIS-системи.

Сьогодні аграрії формують майже 15% ВВП України, а також більше 40% експорту продукції.


Чим ви найбільше пишаєтесь у своїй роботі?

Я пишаюсь нашою командою, а саме її готовністю до нових викликів на цьому динамічному ринку. У нас дуже молода команда (середній вік співробітників близько 26 років), тому спостерігати за їхнім розвитком вдвічі приємніше.

Міф №3
Робота в агросекторі — це робота у полі без жодних кар’єрних перспектив

Думаєте, що агросфера потребує тільки «польових» фахівців, а успішну кар’єру там неможливо?

Міф розвінчує Юлія Каменєва, директор із маркетингу групи компаній LNZ Group.


Де ще, окрім як у полі, можна працювати в агросфері?

Важливо розуміти, що в аграрному бізнесі поле завжди буде невід’ємною частиною роботи, на якій посаді ви б не працювали. Це основна майстерня і платформа, де у прямому сенсі виростає продукт агросфери. Тому кожен працівник має розуміти і уявляти собі зокрема і польові процеси, хай і не так детально, як агроном. Без цього глибоко зануритись в агросферу неможливо.

Можливостей для реалізації (поза польовими роботами) насправді більш ніж достатньо.

  1. Маркетинг: комунікації, продакт-менеджмент, аналітика, управління продажами, організація заходів (а це, до речі, найефективніший канал просування компанії та продуктів), зв’язки із державними органами та громадськими організаціями, генерування контенту. Такі спеціалісти дуже тісно співпрацюють із польовими співробітниками (агрономами).
  2. Фінанси: звітність, аналітика, повернення інвестицій, ціноутворення, cashflow, бухгалтерія тощо. Без них не може обійтись жоден бізнес, і агро — не виключення.
  3. Логістика та відділ по роботі з клієнтами. Якщо їх немає, про які продажі, комунікації та доставку продукції може йти мова?
  4. HR: підбір талановитих кадрів, їхній розвиток і мотивація, а також покращення бренду роботодавця.
  5. Відділ реєстрації нових продуктів у портфоліо.
  6. Продажі. Без цього відділу неможливо донести усі основні думки, тактики й стратегії, згенеровані у головному офісі.
  7. Бек-офіс та його забезпечення: офіс-менеджмент, дизайн, обладнання, обслуговування автомобільного парку.
  8. Внутрішня служба безпеки. Є в усіх і для усіх важлива.
  9. Системні адміністратори та всі, хто забезпечує роботу інтернет-мережі, телефонії та інших технічних аспектів роботи офісів.
  10. Ресепшн та секретаріат.

За всіма цими напрямками (за деякими винятками) можна працювати:

  • у холдингах — виробничих підприємствах з великим земельним банком від 10 000 га до 700 000 га;
  • у компаніях-виробниках — як українських, так і міжнародних — із насіннєвим портфелем, портфелем засобів захисту рослин або обома одразу (Bayer, BASF, Corteva, Syngenta, Adama, KWS, Euralis, Limagrain, Maisadour тощо);
  • у компаніях-дистриб’юторах;
  • у компаніях-дистриб’юторах, що також працюють і як холдинги, і як виробники.

Ви можете не працювати безпосередньо у полі, проте мусите мати загальне уявлення про агрономічні процеси.


Які є кар’єрні перспективи відкриває агросфера?

Які забажаєте. Ви можете прийти секретарем або працівником рецепції, а на піку кар’єри стати директором із маркетингу, продажів, фінансів чи навіть генеральним директором. Досягнувши певних кар’єрних висот в Україні, ви зможете поїхати за кордон і очолити роботу компанії в іншій країні чи цілому регіоні.

Що потрібно для успішного кар’єрного розвитку?

По-перше — величезне бажання розвиватись, рости й працювати над собою. Це непросто, повірте.

По-друге — хороша база теоретичних знань, на яку потім накладеться практика і вийде чудовий тандем.

По-третє — потрібно постійно займатися самоосвітою, мотивувати себе (а не думати, що хтось має вас мотивувати), рухатися вперед до цілі, брати відповідальність за свої дії (а не перекладати на інших) і постійно її розширювати.

«Агрокебети» — це чудовий проект, де зібралися практики своєї справи з величезними особистими і професійними досягненнями, які будуть ділитися своїм досвідом. У студентські роки я багато віддала б за таку програму — вона б дала мені більш потужний старт, аніж просто теорія, місцями ще й застаріла.

Як виглядає ваша особиста кар’єрна історія?

Я не агроном і не вивчала агрономію. За освітою я економіст-міжнародник, навчалась у КНУ імені Тараса Шевченка на факультеті міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародний бізнес» зі спеціалізацією у міжнародному маркетингу.

Починала свою кар’єру з підробіток перекладачем у no name фірмах, потім стажувалася у Philip Morris. Після цього працювала асистентом відділу продажів у The Procter & Gamble, потім — менеджером з продукту у відділі маркетингу компанії Bosch and Siemens Home Appliances, потім — у компанії Sharp Electronics, а вже звідти потрапила до агросфери — маркетинг-менеджером з кукурудзи у Monsanto. Потім я стала директором із маркетингу Monsanto у Східній Європі, ще згодом — керівником підрозділу маркетингу компанії Syngenta.

Зараз я працюю директором із маркетингу групи компаній LNZ Group, крім того — проводжу тренінги у рамках освітньої платформи PROFI Space, пишу статті з маркетингу, а ще я заснувала школу MarketingSchoolPROFI, де веду курси «Основи маркетингу», «Маркетингові стратегії» та «Нейромаркетинг».

Міф №4
Молоді й креативні не обирають роботу в агросфері

Вважаєте, що працювати в агросекторі не модно, бо там працюють лише жителі сіл і райцентрів середнього віку?

Міф розвінчує Наталія Гринчук, провідний агроном на підприємстві «Енселко Агро» (Кернел).



Чому це міф? Хто насправді обирає роботу в агро?

На сьогодні аграрний сектор досить активно розвивається і надає людям величезні можливості та кар’єрні перспективи. За рівнем зарплат сільське господарство входить у трійку найбільш високооплачуваних сфер в Україні. Спеціалісти в агросфері наразі є затребуваними на ринку праці, особливо в регіонах. Робота в агро сьогодні — це, навпаки, тренд.

Великі аграрні підприємства активно впроваджують стажування, надають молодим фахівцям можливість брати участь у цікавих проектах. Тому наразі дуже багато молодих і креативних спеціалістів обирають агросферу, їдуть працювати у регіони, досягають самореалізації та успіхів у професії.

Робота в агро сьогодні — це, навпаки, тренд.


Чому особисто ви обрали роботу в агро?

У моїй родині завжди панувала повага до хліборобської праці. Мама все життя пропрацювала агрономом. Коли прийшов час обирати професію, я, не порушуючи сімейної традиції, розпочала навчання за спеціальністю «Агрономія» Уманського національного університету садівництва. Під час навчання я зрозуміла, що в аграрній сфері дійсно можна будувати кар’єру та розвиватися як професіонал. Ще більше впевнилася у цьому під час проходження виробничої практики на підприємстві «Енселко Агро».

Сьогодні я працюю провідним агрономом на «Енселко Агро». Під моїм контролем знаходяться 7 300 га землі у Старокостянтинівському районі Хмельниччини та всі виробничі процеси, які тут відбуваються, — від підготовки ґрунту до збору врожаю. Не жалкую, що обрала агро. Якби мала шанс повернутися назад у часі, то зробила б аналогічний вибір.

Щоб б ви порадили молодим людям, які планують будувати кар’єру в агро?

З власного досвіду можу сказати: якщо людина має бажання навчатися, і якщо «хочу» для неї не пусте слово, а наповнене змістом та цілями, то всі плани неодмінно стануть реальністю.

Я б рекомендувала слухати своє серце і обирати професію, яка до душі, інакше буде тяжко і ти будеш не задоволений тим, де ти є і що ти маєш. Сподіваюсь, ви зробите вибір у напрямку агросфери — це високотехнологічна та інноваційна індустрія, у якій можна досягти великих успіхів.

Не жалкую, що обрала агро. Якби мала шанс повернутися назад у часі, то зробила б аналогічний вибір.


За що ви любите свою роботу?

Мені подобається знаходитись на полі і дивитись, як все росте та буяє — це надзвичайно круті емоції. Загалом мені подобається моя професія і те, чим я займаюся, подобається працювати у полі та з людьми. Переважна більшість моїх колег — це мої друзі. Вони завжди допомагають мені знайти відповідь на питання або прийняти важливе рішення.

Міф №5
Навчатися на агроспеціаліста — нудно й нецікаво

Уявляєте навчання як просиджування на лекціях із сухою та застарілою теорію від професорів, які жодного разу не працювали за спеціальністю?

Міф розвінчує Ковтун Олена, керівник проекту «Агрокебети» по програмі та навчанню.


Чи може навчання може бути цікавим та інноваційним?

Ще й як може. Наприклад, проект «Агрокебети»залучатиме до викладання академічних лекторів, запрошених гостьових спікерів з аграрного бізнесу та іноземних лекторів-практиків. Весь навчальний процес буде супроводжуватись практичними бізнес-виїздами безпосередньо на виробничі майданчики, щоб органічно поєднати теоретичну подачу та практичне засвоєння матеріалу.

Також програмою передбачено 6-місячне стажування безпосередньо на підприємстві під керівництвом та у супроводі ментора — топ-менеджера компанії-учасника проекту «Агрокебети». Ми вважаємо, що така динамічність наповнення проекту дозволить слухачам отримати всебічну інформацію для формування практичних навичок та компетенцій, яких зараз потребує сучасний аграрний сектор економіки. Значною мірою ми очікуємо, що і самі слухачі будуть драйвовими та ініціативними, щоб креативно включатись у завдання та кейси протягом навчання.

Чого зараз більше у навчанні — теорії чи практики?

Нині все більше навчальних закладів розуміють, що на одній теорії далеко не поїдеш. Інша справа, що державні заклади освіти не отримують кошти з бюджету на оновлення матеріально-технічної бази. Тому ті установи, які розуміють, що без практичних навичок випускники не зацікавлять роботодавця, не сидять на місці, а кооперуються із сучасними інноваційними підприємствами. У такій кооперації підприємство зацікавлене взяти на практику молоду людину для підготовки кадрового резерву, а заклад освіти зацікавлений, щоб студент отримав доступ до сучасної техніки і здобув певні практичні навички.

Проект «Агрокебети» поєднує теоретичну подачу та практичні бізнес-виїзди на виробництва і стажування у супроводі ментора.


Чи обов’язково взагалі отримувати профільну освіту, щоб стати керівником в агросфері?

Є чимало яскравих прикладів, коли люди, не маючи базової аграрної освіти, ставали висококваліфікованими управлінцями. Але такі випадки поодинокі та потребують від таких людей масштабного самостійного опанування потрібного матеріалу.

У той же час не можна керувати виробничою діяльністю підприємства, не знаючи азів технологічних процесів. Тому у проекті «Агрокебети» ми органічно поєднали той необхідний рівень володіння агротехнологічними знаннями, який необхідний сучасному менеджерові агробізнесу.

Які перспективи відкриває навчання на проекті «Агрокебети»?

Навчання за цією програмою передбачає не тільки опанування сучасних теоретичних знань та практичних навичок, а й спілкування з представниками провідних компаній аграрного ринку України. Завдяки підтримці менторів учасники програми не тільки розкриють свої таланти, але й отримають першочергову можливість для працевлаштування в компаніях-учасниках проекту.

Кого чекають на програмі «Агрокебети»?

Ця програма відкрита для всіх, хто бажає отримати сучасні знання про ведення аграрного бізнесу. Але є певні вимоги, насамперед — висока мотивація навчатись за цією програмою. Також важливо володіти англійською мовою, оскільки у рамках кожного модулю будуть запрошені іноземні спікери.

Базова спеціальність не є вирішальною. Якщо ви бажаєте працювати в агро і витримаєте етапи вступної кампанії, наші ментори доведуть вам, що агро в сучасних умовах — це інноваційно, прогресивно та високооплачувано!

5 переваг роботи в агро

  1. Конкурентні зарплати: від 20 000 грн для фахівців-початківців
  2. Вплив на економіку: агросектор складає майже 15% ВВП України.
  3. Високий попит на спеціалістів: агрокомпанії, особливо у регіонах, конкурують за якісних фахівців.
  4. Робота в умовах інновацій: агро сьогодні — один із найбільш інноваційних напрямків в Україні і світі.
  5. Інвестиційний бум: окремі інвестиції в агро перевищують сотні мільйонів доларів.

Хочете стати менеджером в одній із найперспективніших галузей країни? У самому розпалі набір на магістерську програму «Агрокебети» для майбутніх управлінців в агросфері.

Проект «Агрокебети» — магістерська програма для бакалаврів і магістрів тривалістю 1,5 роки. Вона готуватиме фахівців широкого профілю, які будуть розбиратися в основах агротехнологій і при цьому успішно орієнтуватись в інструментах менеджменту та управління бізнес-процесами. Одним словом, це програма, де навчатимуть на топ-менеджерів агрокомпаній.

— Гостьові лекції від бізнесменів зі списку найуспішніших в Україні і менторський супровід топ-менеджера агрокомпанії.

— Регулярні бізнес-тури на агровиробництва і стажування у супроводі ментора з можливістю отримати роботу після випуску.

— Взяти участь можуть бакалаври або магістри будь-яких спеціальностей з різних університетів і не лише аграрного напрямку.

Як потрапити на проект «Агрокебети»?

Для вступу вам необхідно буде надати диплом бакалавра, спеціаліста або магістра будь-якого університету та спеціальності, підтвердити знання іноземної мови, написати мотиваційне есе, зняти відеоролик про себе і пройти фахові вступні випробування. А почніть із того, що заповніть форму на сайті.

Між іншим, навчання на програмі можливе, навіть якщо що ви зовсім не маєте диплома бакалавра або магістра! Щоб дізнатися про умови, пишіть на info@agrokebety.com.

Проект «Агрокебети» реалізовується завдяки передовим аграрним компаніям: Corteva Agriscience™, «МХП», New Holland, IMMER Group, «Агропросперіс», «ІМК», Cygnet, Bayer, «Галс Агро», Kernel, LNZ Group, «Лімагрейн Україна», HORSCH, AgroHub, SmartFarming та за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Долучайтеся!

Створюємо спільноту фанів Понеділків.

Asset 1logo_Hm

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: