Авторка тексту: Анна Соха
Дизайнерка: Анна Островська
Партнери проєкту:
Чи стане середня освіта повністю дистанційною? Які предмети вивчатимуть у школі за кілька років? Якою буде роль вчителя, якщо в мережі вже безліч цифрового контенту?

У новому матеріалі спецпроєкту «Класна робота» ділимося прогнозами експертів стосовно освіти майбутнього та радимо, як сьогоднішнім вчителям не опинитись за бортом професії у найближчі 5-15 років.

Партнери спецпроєкту — ГС «Освіторія» та національна премія Global Teacher Prize Ukraine.
Наші експерти
Лілія Гриневич
Проректор Київського університету імені Бориса Грінченка, Міністр освіти і науки України
у 2016-2019 роках.
Зоя Литвин
Засновниця ГС «Освіторія» та
співзасновниця Новопечерської школи.
Микола Скиба
Експерт освітнього напряму в
Українському інституті майбутнього.
Якою буде освіта майбутнього:
світові тренди
Лілія Гриневич:
Електронна освіта незабаром матиме величезне значення. Вже зараз карантин та пандемія загострили розуміння того, наскільки в системі освіти необхідні нові технології. Цифровий контент стане частиною навчального процесу та значно покращить якість освіти. Мультимедійні матеріали, гейміфікація та інші цифрові інструменти звільнять час учителя, допоможуть краще діагностувати навчальні досягнення учня та позбавлять зайвої бюрократії.
Микола Скиба:
Освіта буде ставати більш технологічною. Вже сьогодні є запит на електронні щоденники та документообіг, працюють дистанційні школи. Найближчі 3-5 років ще існуватимуть дві паралельні реальності, але через 10 років освіта істотно цифровізується. Ми матимемо більше цифрового контенту й будемо використовувати віртуальну реальність у навчанні.
Найближчі 3-5 років ще існуватимуть дві паралельні реальності, але через
10 років освіта істотно цифровізується.
Лілія Гриневич:
Діджиталізація освіти надасть більше можливостей для індивідуального навчання дітей. Вчителі зможуть розраховувати необхідний темп для кожної дитини, відштовхуватись від її природних талантів та потреб.
Зоя Литвин:
Завдяки новим освітнім інструментам LMS (learning management system) вчитель зможе задавати домашню роботу індивідуально, у відповідності до ритму та здібностей учня. Крім цього, кожен учень матиме власний гаджет, завдяки якому під час контрольних робіт педагог зможе побачити, кому дати підказку, кому скинути пояснення, а кому дати ускладнене завдання.

Раніше всі учні та вчителі мали підлаштуватись під спільний освітній процес, рамки та програму якого визначала держава. В майбутньому на нас чекає освіта, що підлаштовується під учня та його потреби. Якщо раніше вчитель навчав біології / математики / мови, то тепер навчатиме, як реалізовувати себе завдяки певному предмету.
Микола Скиба:
З'являться цифрові асистенти, тренажери для концентрації уваги, а технології нейромереж (розпізнавання обличчя, емоцій, тиску, пульсу) дозволять навчатись у смарт-режимі — в періоди, коли учень є більш продуктивним, а також у темпі та стилі, що відповідають його природі.
Якщо раніше вчитель навчав біології / математики / мови, то тепер навчатиме, як реалізовувати себе завдяки певному предмету.
Зоя Литвин:
Робота в команді над проєктами допомагає навчанню бути більш цікавим та значущим. Учні разом працюватимуть над вирішенням певної проблеми в умовах обмежених ресурсів і дедлайну, а потім презентуватимуть результат — все, як у житті. Навички, які діти здобувають під час роботи над подібним проєктом, знадобляться їм, в якій би сфері вони потім не працювали.
Микола Скиба:
Предмети ставатимуть більш орієнтованими на реальне життя. Для фінів, наприклад, це вже не майбутнє, а реальність і досвід. Дітей навчають місцевої економіки, домашніх фінансів та сексуальної освіти. На українські школи це теж чекає, інакше освіта стане нецікавою та незастосовною.

Разом із тим саме поняття «предмет» буде розмиватись. Мова йтиме, швидше, про сферу знань та навички. Наприклад, основи кодування стануть чимось на кшталт абетки. Дітей навчатимуть надавати першу медичну допомогу, орієнтуватись у знеструмленому місті, виживати в екстремальних умовах. Також будуть розвиватись м'які навички: креативне та критичне мислення. Молода людина, яка закінчує школу, має бути самозарадною та вміти знаходити точки взаємодії з іншими.
Зоя Литвин:
У сучасній українській школі предмети часто відділені один від одного — література відділена від мови, в історії ми вивчаємо один період, а в літературі в цей же час — зовсім інший. Дитина може бути успішна в хімії, але відставати у фізиці, хоча фізика — це наука, на якій базується хімія. Тому кордони між предметами в майбутньому будуть стиратись, а самі предмети — синхронізуватись.
Дітей навчатимуть надавати першу медичну допомогу, орієнтуватись у знеструмленому місті, виживати в екстремальних умовах.
Яким буде навчальний процес?
Лілія Гриневич:
Навчання буде змішаним і складатиметься з дистанційної та очної частин. Нові знання будуть передаватися за допомогою цифрового контенту та технологій, а вчитель допомагатиме опрацьовувати їх та застосовувати на практиці, зокрема для створення спільних проєктів з іншими учнями.

Закон «Про повну загальну середню освіту» вже зараз дозволяє мережеве навчання. Це означає, що в одному навчальному закладі дитина може здобувати загальну освіту, а в інших закладах мати окремі курси — спорт, музика, поглиблене вивчення певного предмету. Головна перевага — результати навчання в інших закладах можна буде зарахувати в основному. Це також сприяє формуванню індивідуальної освітньої траєкторії учня.
Микола Скиба:
Межі звичайної школи будуть розмиватись, оскільки освіта буде орієнтована на контакт з природою. Наприклад, з'являться формати шкіл у вигляді кемпів на природі.

Наразі назрівають нові типи нерівності між учнями. Передусім — за показниками спроможності навчатися чи її відсутності. Мова не про двієчників та відмінників, а про дітей, в яких процес навчання і дослідження активізує центри мозку, що відповідають за задоволення, та про дітей, в яких процес навчання асоціюється зі стресом. Ця характеристика не є вродженою, а залежить від середовища, світогляду та інших факторів. Нерозуміння елементарних законів нейробіології може поглибити ці розриви. Освіта має переформатуватись так, щоб учень отримував задоволення від навчання, щоб вона вмикала у нього дослідницьку поведінку. Педагогіка має позбутись казармених атрибутів і використовувати позитивні емоції та механізми заохочення, вшиті в людську природу.
В одному навчальному закладі дитина може здобувати загальну освіту, а в інших закладах мати окремі курси — спорт, музика, поглиблене вивчення певного предмету.
Яким буде вчитель майбутнього?
Лілія Гриневич:
Розвиток цифрового контенту створить нові ролі в системі освіти. Наприклад, кожен вчитель зможе стати дизайнером освітнього цифрового курсу. Йому потрібно буде володіти проєктуванням та допомагати з визначенням оптимальної освітньої траєкторії для дитини. В майбутньому такі можливості, як мережеве навчання, будуть поширюватись і знадобиться фахівець, який зможе задизайнити їх під індивідуальні потреби учня.

Вчителю майбутнього потрібно розуміти, що працювати в класі він буде лише частину свого часу, тож йому потрібно буде вміти організовувати свою діяльність поза цим. Футуристи від освіти кажуть, що вчителі будуть заробляти не тільки в школі, а й залучатимуть інші кошти через індивідуальну діяльність. Це вже відбувається — багато вчителів і зараз підробляють репетиторством, але індивідуалізація навчання та потреби вироблення освітнього цифрового контенту збільшать джерела фінансів.

Вчитель також буде розвивати м'які навички у дітей, а отже, він і сам повинен ними володіти. Наприклад, диференціація доходів вимагатиме підприємницьких навичок. Важливо вміти навчатись впродовж всього життя, мати розвинені громадянські й соціальні компетенції.

Такі нові ролі в освіті, як розробник цифрового контенту чи дизайнер освітніх курсів, можуть призвести до того, що в професію будуть заходити люди з міждисциплінарною освітою. Зрештою, хто виявиться більш компетентним, хто буде орієнтуватись у цифровому навчальному середовищі та володітиме соціально-емоційними навичками, той і буде успішнішим у професії.
Зоя Литвин:
Є світова статистика, що говорить про нестачу вчителів у найближчі в 15 років. Тож потреба у класних вчителях зростатиме. Про це ж говорить активне оновлення державних, реформа опорних та заснування нових приватних шкіл.

Зміниться сприйняття ролі вчителя: від формули «Вчитель — джерело знань» ми перейдемо до «Вчитель — фасилітатор та наставник освітнього процесу». Вчитель-фасилітатор буде ставити певні завдання або проєкти в групах, а далі відслідковувати групову динаміку, давати поради, рекомендувати інструменти.
Вчитель-тьютор — це більше про індивідуальну взаємодію з учнем. Наставник допомагатиме скласти освітню траєкторію відповідно до інтересів та потреб дитини.

Діджиталізація вплине на навчання, проте м'які навички можливо передати тільки у спільному з вчителем дослідництві та живому спілкуванні.
Микола Скиба:
Освіта має стати нейрограмотною, і педагог майбутнього має розуміти, як працює мозок, які є нейромедіатори, системи, як вони включаються та впливають на учнів. Префронтальна кора, наприклад, формується до 23 років, тому вимагати повного самоконтролю від учня 5-6 класу просто безглуздо. Педагогіка має бути науково обгрунтованою і більш ресурсно використовувати можливості роботи людського мозку.

Вчитель має стати спеціалістом з людського розвитку. Як тьютор, він відповідатиме за індивідуальні траєкторії навчання учня. Вчителі не будуть навчати математики / історії / мови, вони будуть спілкуватись та орієнтувати. Через накопичення цифрового контенту набагато цікавіше буде послухати якогось науковця або популяризатора науки, який розповідає про закони фізики. Вчитель же має бути порадником, фасилітатором, провідником у майбутнє для учня.
Набагато цікавіше буде послухати якогось науковця або популяризатора науки, який розповідає про закони фізики. Вчитель же має бути порадником, фасилітатором, провідником у майбутнє для учня.
Як учителям підготуватись до змін?
Експерти радять, що вчителю варто зробити вже зараз, щоб залишитись затребуваним у майбутньому

1
Будьте готові вчитись та змінюватись
Лілія Гриневич:
Григорій Сковорода казав, що той, хто хоче вчити інших, мусить весь час вчитись сам. Карантин вже змусив багатьох вчителів старшого віку, які не дружили з комп'ютером, опанувати чимало програм. Це дуже залежить від відкритості вчителів до навчання та готовності змінюватись. Я бачила багато вчителів, які вже немолоді, але які змогли перелаштуватись, тому що тримають руку на пульсі змін.
Зоя Литвин:
Найкраще готовий той, хто не чекає, поки зміни настануть, а відслідковує тренди. Тому моя порада — самому бути зміною. Почули про щось нове та цікаве? Спробуйте це втілити у себе на уроках.
Микола Скиба:
Вчитель однозначно має сам давати собі раду, а не чекати дозволу згори. Вже зараз педагоги можуть розробляти власні курси, ставати блогерами та тренерами. Точно не завадить пройти курси з коучингу або психології чи опанувати основи дизайну.
Відслідковуйте пропозиції від держави
Individual Approach
Our company works according to the principle of individual approach to every client. This method lets us to get success in problems of all levels.
2
3
Лілія Гриневич:
Загалом українським вчителям потрібна державна цілеспрямована підготовка до змішаного навчання. Держава має надавати можливості, заохочувати до самоосвіти конкретними пропозиціями і відповідною заробітною платою, щоб вивільнити час для підвищення кваліфікації. Це можуть бути, наприклад, дистанційні курси, які навчать вчителів створювати електронні навчальні та діагностичні матеріали.

Нещодавно Міністерство освіти розробило професійний стандарт для вчителів, який стане хорошим орієнтиром для підвищення кваліфікації. Уряд поки його не затвердив, але все попереду. Завдяки стандарту вчитель зможе провести самооцінку та зрозуміти, які навички йому потрібно розвинути і де знайти необхідний тренінг, семінар або онлайн-урок. Стандарт передбачає загальні компетенції (громадські, соціальні, культурні, лідерські), а також 15 професійних компетенцій, спрямованих на те, щоб вчитель міг проєктувати освітній процес, навчальне середовище, застосовувати сучасні методики та враховувати індивідуальні особливості учня.
Є міф, що вчителя може замінити комп'ютер. Проте дослідження говорять про те, що вчительська професія — одна з тих, які не зможе витіснити
штучний інтелект.
Відслідковуйте можливості від ком'юніті та громадського сектору
Individual Approach
Our company works according to the principle of individual approach to every client. This method lets us to get success in problems of all levels.
3
3
Лілія Гриневич:
В Україні підвищення кваліфікації доступне не лише в інститутах післядипломної освіти, як це було донедавна, але і в громадських організаціях: «Освіторія», EdEra, EdCamp, «Смарт Освіта».
Зоя Литвин:
Наші вчителі зазвичай відслідковують тільки вузькопредметні новини, а я б відслідковувала також онлайн-конференції, новини Світового економічного форуму в Давосі або World education forum. Також варто підписатись на блоги вчителів чи класні медіа, які розповідають про тренди в освіті, наприклад
Edutopia; Освіторія; Harvard Institutes for Higher Education.
Не бійтеся
Individual Approach
Our company works according to the principle of individual approach to every client. This method lets us to get success in problems of all levels.
4
3
Лілія Гриневич:
Є міф, що вчителя може замінити комп'ютер. Проте дослідження говорять про те, що вчительська професія — одна з тих, які не зможе витіснити штучний інтелект. Ця професія потребує розвинених соціально-емоційних навичок, які не зможе замінити жоден комп'ютер. Він може використовуватись на етапі передачі знань, але такі важливі частини освітнього процесу, як мотивація, зворотний зв'язок, аналіз та співпраця в команді можуть бути реалізовані тільки з допомогою вчителя.
Про премію
GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE
Це щорічна національна премія для вчителів. Мета конкурсу – підняти престиж професії вчителя та популяризувати її в Україні, надихнути освітян на використання сучасних методик та долучити їх до світової спільноти педагогів.

Національну премію засновано в 2017 році ГС «Освіторія». Вона є частиною великої всесвітньої премії GLOBAL TEACHER PRIZE, яку називають «нобелівкою для вчителів».

Переможця цьогорічної премії оголосять у Міжнародний день вчителя 3 жовтня та винагородять премією у 250 000 гривень.
Інші матеріали спецпроєкту «Класна робота»
Більше
Відгук

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: