Страх невдачі: як не дати йому зруйнувати ваші плани та кар’єру

Уже б давно відкрили власний бізнес / написали книжку / взялися на роботі за новий напрям, але боїтеся, що нічого не вийде? На жаль, таке хвилювання зіпсувало не одну кар’єру і перекреслило багато мрій. Чому виникає страх невдачі і як з ним боротися, розповідає кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська.

«Я боюсь, що в мене нічого не вийде».

Цю фразу я чую практично від кожного клієнта, який приходить із запитом на професійні зміни. Я би сказала, що страх програшу — часто і є основною причиною програшу, що це перше, з чим треба працювати, але…

Правда в тому, що я теж боюся. Щоразу, коли збираю нову групу, коли працюю з принципово новим типом запиту від клієнта, я маю страх, що «у мене нічого не вийде». Я боялась, що «не вийде», навіть коли сідала писати цю статтю.

Свого часу я дійшла висновку, що позбутися страху на 100% не вийде ніколи. Його можна врахувати і послабити (аби не заважав діяти).

У якомусь сенсі хвилювання щодо результату означає, що ви робите не абищо, а важливу для себе справу. Це індикатор того, що напрямок вірний і ситуація дійсно матиме вплив на ваше життя. Хвилювання може підштовхнути вас до додаткових зусиль, підвищеної уважності, ретельної підготовки. Питання лише в тому, заважає воно вам рухатись уперед чи ні.

Якщо ви дієте за принципом «пищить, але лізе» — тобто хвилюєтесь, але рухаєтесь до мети, — усе ок, можете закривати цю статтю. Вам достатньо буде просто врахувати свій страх як неминучий етап будь-якого проєкту. Можна навіть у календар його занести: «Понеділок, 12.00: 30 хвилин тривожних роздумів і хвилювань на тему “вийде, чи ні”». І спокійно жити далі, знаючи, що страх прийде й піде, як дощ, осінь, вибори й коронавірус.

Якщо ж страх заважає діяти — тоді читайте далі, це написано для вас.

1. А що буде, якщо дійсно нічого не вийде?

Найстрашніше тут — слово «нічого». Воно асоціюється з непоправним програшем, відчаєм, розпачем і втратою віри в себе назавжди. На практиці такий апокаліпсис трапляється дуже рідко, настає поступово і здебільшого внаслідок великого невезіння й бездіяльності.

З цим страхом можна розібратися в чотири етапи.

1. Для початку з’ясуйте, що саме у вас може не вийти. Якого конкретно результату не буде досягнуто і в які терміни? Чим чіткіше ви позначите ваш «поганий» результат, тим краще. Наприклад: «За два роки я так і не отримаю керівну посаду», «Не знайду роботу впродовж року», «Мою подію відвідає не 5000 людей, як хотілося, а лише 300» тощо.
2. Тепер можна відповідати на питання: «Чому саме ЦЕЙ результат я визначаю як поганий? До яких конкретних наслідків він призведе — грошових втрат, часових, репутаційних?» Формулюйте також максимально конкретно. Наприклад: «Я напишу погану статтю для Happy Monday, і вони не захочуть більше зі мною співпрацювати. А моя цільова аудиторія вирішить, що я некомпетентна, й не піде до мене на консультації».
3. На третьому етапі спитайте себе: «Що я можу зробити, щоби цьому запобігти? Як підстрахуватись, до кого звернутися за допомогою та підтримкою, як підсилити себе в цьому процесі?» Тут уже маса варіантів і простір для дій, а отже — менше місця для страху.
4. Ну і зрештою: «Що я робитиму, якщо дійсно отримаю цей конкретний поганий результат? Чи підйомно це для мене, чи витримаю я? Які в мене є ресурси, щоб упоратись із наслідками? Хто допоможе мені в цій ситуації, а що я зможу зробити самостійно? Який мій план Б? Як я уникну тих проблем, з якими довелося стикнутися минулого разу?»

Якщо ви змогли відповісти для себе на всі ці питання, ваш страх перетворюється на чітке розуміння ризиків і послідовний план роботи з ними. А це вже значно легше.

2. У мене не виходило раніше, отже, не вийде й зараз

Нам буває боляче переживати свої минулі помилки. Ми знаємо, що цей досвід неминучий, але переживати його буває дуже неприємно, та й ніхто не вчив нас ставитися спокійно до власних промахів. Тож ми боїмося ситуацій, які загрожують майбутніми невдачами, усе логічно.

Що може допомогти, якщо ви боїтеся рухатися вперед через страх помилитися знову? Детальний розбір попередньої ситуації.

1. Перше, що варто зробити, — це структурувати для себе ситуацію попередньої помилки, коротко й чітко. Які були дійові особи? Що відбулося? У якій послідовності?
2. Далі можна подивитися на наслідки ситуації. Якими були ваші втрати: грошові, часові, емоційні, репутаційні? Короткотермінові, довготермінові? Як ця ситуація взагалі на вас вплинула?
3. Від кого залежав результат? Це була суто ваша відповідальність, чи хтось її з вами ділив? Підказка: майже ніколи не буває так, що відповідальність лежить на комусь одному. Є той, хто ставив завдання й терміни, є колеги та їхній внесок, клієнти, наша загальна завантаженість, зрештою. Уточніть для себе, за що ви дійсно мали відповідати в тій ситуації, а за що — ні.
4. Чи була у вас можливість вчинити по-іншому? Чи справді у вас були знання, ресурси, знайомства, сили, час, зрештою, аби вплинути на хід подій? Якщо були, то чому не вдалося їх використати? Чого бракувало?
5. Які висновки ви можете зробити для себе на майбутнє? Як будете діяти, щоб надалі уникати подібних помилок? Які знання вам треба здобути, до кого звернутися за порадою, аби знову не потрапити в таку ж ситуацію? Яку відповідальність ви більше на себе не візьмете?

Якщо у вас вийшло проаналізувати професійну помилку за цими пунктами, то страх невдачі зменшується в розмірах і поступається місцем плану дій — конкретному, чіткому, зрозумілому. Зрештою, помилки дійсно неминучі. Наше завдання — зробити все, щоб змогти з ними впоратися.

3. Це не страх

Якщо ви переглянули два попередні блоки й не впізнали вашу ситуацію, можливо, ми маємо справу не зі страхом, а з захистом. Така внутрішня несвідома хитрість, щоб уникнути небезпечної ситуації.

• У вас може бути недостатньо ресурсу зараз. Спитайте себе, чи ви не виснажені, чи відпочили ви? Якщо у вас мільйон маленьких завдань, відпустка була дуже давно, а на горизонті — нова велика справа, страх буде захищати вас від перевитрати сил. Рецепт: відпочити, а тоді вже думати про нове.
• Вам може бракувати інформації про ситуацію, якої ви боїтеся. Не до кінця відомі ризики, ціна, яку ви заплатите за участь у проєкті, або ж вигоди, які ви отримаєте в результаті. У такому разі ситуацію доведеться спершу прояснити, а далі діяти за схемою з пункту 1.
• Страх «У мене не вийде» може бути замаскованим страхом успіху. А що як вийде, що тоді? Можливо, доведеться працювати більше, ніж ви готові, або стикатися з викликами, які наразі вам не комфортні. Зрештою, можливо, доведеться бути геть іншою людиною, аніж ви звикли про себе думати. У такому разі можна спитати себе: що саме лякає мене в можливому успіху? І далі діяти за схемою, наведеною вище.

Буває так, що з усім вищеперерахованим важко впоратися самотужки. У такому разі варто звернутися за допомогою до коуча, психотерапевта, кар’єрного консультанта. Або ж — просто до знайомих, які вже були в подібній ситуації й успішно з нею впорались. Вони можуть не лише підтримати вас, але й дати важливі підказки та поділитися досвідом.

Я думаю, що страх невдачі не вийде подолати раз і назавжди. Але можна навчитися долати його щоразу, коли він виникає. Ставитися до цього як до ще одного етапу роботи — важливого, підготовчого, внутрішнього. І хай боятися, але йти вперед.

Читайте також

«Та кому я потрібна?»: 5 страхів при поверненні з декретної відпустки

Як не облажатися з резюме, супровідним листом і співбесідою

«Купи гречку, всі так роблять»: 5 пасток розуму в кризових ситуаціях