Для натхнення: три історії про пошук роботи під час повномасштабної війни

Наскільки важко знайти роботу під час повномасштабної війни? Чи дійсно все настільки погано, що не варто й починати пошуки? HR-експертка Любов Вікторенко зібрала історії трьох людей, які постали перед труднощами, але таки знайшли бажану роботу.

Сьогодні пошук роботи в Україні схожий на те, як герой гри має пройти складні випробування, щоб дійти до фінішу отримати оффер. З ким зі знайомих не спілкувалася, думки сходяться: ринок праці завмер. Кількість вакансій особливо не збільшується, водночас кількість людей, що зараз шукають роботу, за останній рік зросла й поки тримається на високому рівні, що спричиняє величезну невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили. 

Можливі труднощі під час пошуку роботи

1. Зменшення кількості вакансій. Пропозицій на ринку стало обʼєктивно менше. Причин для цього багато: деякі бізнеси закрились, деякі заморозили витрати. До того ж сьогодні менше людей готові змінювати роботу, тож нові можливості не часто зʼявляються на ринку.
2. Висока конкуренція кандидатів на одну вакансію. Звісно, така ситуація не в усіх сферах та не на всі позиції. Але там, де вона трапляється, конкуренція просто шалена. 
3. Вплив війни. Якщо перші два пункти можна більшою чи меншою мірою спостерігати в інших країнах, то в Україні повномасштабна війна стала додатковим тягарем до й без того не дуже оптимістичних реалій. Багато бізнесів були зруйновані чи захоплені, працівники були вимушені змінювати своє місце проживання. Таких історій багато — на жаль, вплив повномасштабної війни на ринок праці є значущим.

Та чи дійсно все настільки погано, що можна вже зараз опускати руки та припиняти, а може, навіть і не починати пошуки роботи? Я зібрала для вас три історії про людей, які зіткнулися з певними труднощами, та все-таки кожен має свій хепі-енд.

Історія Романа Сухоручко

У червні минулого року Роман із дружиною виїхали до Києва з Бахмута. Кілька місяців вони сподівалися: вдома стихнуть бої і вони повернуться. Та коли стало зрозуміло, що це буде не скоро, Роман почав шукати роботу. За фахом він бухгалтер із майже 30-річним досвідом, працював заступником головного бухгалтера та головним бухгалтером на Артемівському заводі кольорових металів та Харківському хлібозаводі.

Пошуки роботи почалися не дуже вдало — на резюме Романа чомусь не відповідали. А ті співбесіди, куди його таки запрошували, закінчувалися нічим. Зрозумівши, що такий підхід не дає бажаного результату, Роман наважився на зміни — знайшов проєкт «Життєлюб», який допомагає старшим людям жити повноцінним життям, зокрема знаходити кваліфіковану роботу. 

Роман не просто відвідував події «Життєлюба», а й робив висновки з лекцій та інших заходів проєкту — змінив своє резюме, навчився правильно комунікувати про себе, свої досягнення й правильно проходити інтервʼю. І навіть не побоявся піти на LinkedIn-експеримент з пошуком роботи! Пост про Романа та його пошуки отримав надзвичайний відгук у LinkedIn: його почали активно запрошувати на співбесіди, а згодом запропонували й оффер.

Історія Ігоря Рубана

Перший раз Ігор відслужив з 2014 по 2015 рік, а під час повномасштабного вторгнення — ще 15 місяців. Після повернення до цивільного життя він почав шукати роботу. Це й так доволі стресовий процес, а після повернення з війни все ускладнюється в багато разів — тут і адаптація до цивільного життя, і питання зі здоров’ям, і спроби знайти вектор подальшого руху. У випадку Ігоря складність полягала ще й у тому, що він шукав позицію C-level (для топменеджерів).

Те, з чим довелося зіткнутися Ігорю, зараз є дуже життєвим для багатьох військових у пошуках цивільної роботи. Багато роботодавців, на жаль, не горять бажанням бачити у своїх командах ветеранів. Іноді на співбесідах можна почути неадекватні питання про нормальність кандидатів, про ПТСР тощо. На жаль, дуже мало бізнесів підготовлені до працевлаштування ветеранів чи працюють над цим: навчають своїх менеджерів із персоналу, керівників та команди правильно працювати з ветеранами, онбордити їх, проводити перекваліфікацію, якщо людина більше не може чи не хоче виконувати свої минулі обовʼязки, тощо.

У пошуках роботи Ігорю найбільше допомогла цілеспрямованість: він точно знав, у яких напрямах та на яких позиціях може приносити користь бізнесу, які завдання може виконувати. Ігор пройшов дуже багато співбесід із різними роботодавцями — і за розміром, і за напрямами, — і, зрештою, отримав оффер від великої компанії. Зараз, окрім роботи й активної участі у житті компанії, Ігор бере участь у подіях, присвячених працевлаштуванню ветеранів, де ділиться своїм досвідом та порадами.

Історія Наталії Осико

Наталія — дружина військового, який провів на нулі 355 з 365 днів року. Наталія потрапила під скорочення за те, що не захотіла виїхати з України. Доволі довго вона не могла знайти роботу, хоч і має 10-річний досвід QA-інженерки.

Найважче для Наталії було те, що з початку 2022 року замість виплат бойових, чоловік та його команда отримували повідомлення, що грошей немає. На жаль, зараз в Україні багато подібних історій, коли жінки намагаються стати тилом у родині — заробляти гроші та забезпечувати сім’ю. Така велика відповідальність дуже сильно виснажує і фізично, і морально та впливає на пошук роботи.

Під час пошуку роботи Наталія зіткнулась з багатьма труднощами. Це і тиша з боку рекрутерів у відповідь на десятки резюме. І лише кілька запрошень на співбесіди попри відгуки на всі релевантні вакансії. І не дуже адекватні менеджери, які намагаються самоствердитися коштом кандидатів і зникають із радарів після співбесіди. Найгірше — те, що така кількість невдач може змусити людей зневіритися в собі й опустити руки. Але Наталія вирішила не здаватися.

Насамперед вона проаналізувала ринок праці, щоб бути «в темі». Потім потрапила до мене на карʼєрну консультацію — ми попрацювали з нею над резюме та підготувалися до співбесід. Також Наталія звернулася до свого колишнього тимліда й попросила допомогти з хард частиною для того, щоб точно бути впевненою, які в неї сторони сильні, а над чим іще треба попрацювати.

За кілька тижнів активної роботи Наталія отримала оффер від компанії, що робить корисні продукти для країни: для МВС, ДСНС тощо. Окрім QA-напряму, вона також розвивається як проджект-менеджерка й надзвичайно радіє, що може приносити користь людям за допомогою продуктів, над якими працює.

Чого можуть навчити ці історії: поради для тих, хто в пошуках

1. Потрібно чітко розуміти вашу ціль. Яку посаду ви шукаєте? В яких індустріях і компаніях?
2. Треба максимально адекватно оцінювати своє позиціювання та знання. Часто це буває доволі важко зробити самому, але завжди можна звернутися за допомогою до колишніх менторів, керівників чи колег. 
3. Обовʼязково слід аналізувати ринок праці: що там відбувається, яка конкуренція, який рівень зарплат тощо.
4. Якщо ви розумієте, що не отримуєте бажаний результат, треба змінювати підходи до пошуку роботи:
   • зверніться до спеціалістів, що допоможуть ваш оформити чи відкоригувати ваше резюме;
   • зверніться до карʼєрних консультантів, які зможуть вам допомогти з вашим позиціонуванням на ринку, підготувати до співбесід тощо;
   • відвідуйте професійні лекції, вебінари, зустрічі на тему пошуку роботи, де спеціалісти різних напрямів діляться своїм досвідом та радять, як правильно шукати роботу (це не вимагає багато грошей — люди часто проводять такі консультації безплатно або за донат).
5. Не шукайте виправдання на кшталт: «Я це не роблю, бо не маю грошей / корисних зв’язків тощо». Головне — мати бажання й шукати можливості.
6. Якщо розумієте, що закрили всі першочергові питання (позиціювання себе, складання резюме, підготовка до співбесід), наполегливо рухайтеся до своєї цілі. Не зупиняйтеся, навіть коли не будете отримувати фідбек або отримуватимете відмови. Я вірю, що для кожної людини є ідеальна робота. Якщо будете рухатися їй назустріч, ви обовʼязково зустрінетесь.
7. Будьте проактивними. Не думайте, що досить відправити кілька резюме чи відгукнутись на 10 вакансій — і вакансія у вас у кишені. Найімовірніше, ваш шлях буде набагато складнішим, тому треба використовувати всі можливості: пишіть напряму рекрутерам, будьте активними в LinkedIn, знайомтеся з людьми, станьте помітними та цікавими для потенційного роботодавця.
8. Постійно змінюйтесь і пробуйте нове, адже, якщо ви хочете досягти результату, вам просто необхідно використовувати нові підходи до пошуку роботи.

І памʼятайте: немає недосяжних чи неможливих цілей. Головне — бути підготовленими й рухатись у правильному напрямі. Вірте в себе, і у вас обовʼязково вийде!

Читайте також

Як шукати роботу під час війни: поради кар’єрної консультантки

Що буде з ринком праці та які професії матимуть попит у майбутньому? Прогнози рекрутерів

6 корисних ШІ-інструментів, які допоможуть знайти й отримати роботу мрії