спецпроєкт
Психологічні бар'єри, що заважають ветеранам знайти роботу
Авторка: Катерина Жученя
Дизайнери: Анна Островська, Олександр Маградзе
Дизайнери: Анна Островська, Олександр Маградзе
Понад шість років триває збройний конфлікт на сході України, і за цей час 404 374 чоловіків і жінок отримали статус учасників бойових дій (за даними Міністерства у справах ветеранів, станом на 1 грудня 2020 року).
Та для багатьох захисників із поверненням до мирного життя боротьба продовжилася. Це і битва за відновлення власного здоров'я та психологічного стану, і боротьба за своє нове місце у суспільстві, і виснажливі бої з бюрократією, і труднощі з працевлаштуванням.
Та для багатьох захисників із поверненням до мирного життя боротьба продовжилася. Це і битва за відновлення власного здоров'я та психологічного стану, і боротьба за своє нове місце у суспільстві, і виснажливі бої з бюрократією, і труднощі з працевлаштуванням.
Робота, яка могла б стати найкращим способом адаптації та реінтеграції в суспільство, для багатьох екскомбатантів стає важкодоступною ціллю як через упередження роботодавців щодо ветеранів, так і через психологічні установки тих, хто повертається зі сходу.
У спецпроєкті «На кар'єрній передовій» ми розповімо докладніше про проблеми, з якими стикаються наші захисники та захисниці при працевлаштуванні, а також представимо роботодавців із різних сфер, котрі успішно співпрацюють з ветеранами АТО/ООС.
У спецпроєкті «На кар'єрній передовій» ми розповімо докладніше про проблеми, з якими стикаються наші захисники та захисниці при працевлаштуванні, а також представимо роботодавців із різних сфер, котрі успішно співпрацюють з ветеранами АТО/ООС.
Спецпроєкт реалізується в межах інформаційної кампанії «Військовий імунітет у цивільній кар'єрі» ГО «Центр зайнятості вільних людей» у партнерстві з кар'єрним порталом Happy Monday, за технічного адміністрування РЦ «ГУРТ», у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки уряду Королівства Нідерландів.
Війна змінює людей. Зміщує їхні цінності та пріоритети, загострює відчуття справедливості. З одного боку, вона робить їх сильнішими, а з іншого — додає вразливості. Чимало ветеранів мають труднощі з пристосуванням до мирного життя, а 57% учасників АТО/ООС потребують допомоги психологів.
- Травматичні спогади й незадовільний психологічний стан.
- Можливість розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). За різними даними, може проявлятися у 10-30% ветеранів.
- Фрустрація після повернення, коли не збігаються очікування та реальність (наприклад, сусіди не сприймають ветерана як героя, можуть бути проблеми в стосунках з партнерами та дітьми тощо).
- Відчуття ізоляції від суспільства, яке не має військового досвіду, не пережило такі ж травматичні події.
- Можливість розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). За різними даними, може проявлятися у 10-30% ветеранів.
- Фрустрація після повернення, коли не збігаються очікування та реальність (наприклад, сусіди не сприймають ветерана як героя, можуть бути проблеми в стосунках з партнерами та дітьми тощо).
- Відчуття ізоляції від суспільства, яке не має військового досвіду, не пережило такі ж травматичні події.
- Відчуження суспільства. Зокрема, ветерани відчувають, як люди довкола намагаються дистанціюватись від них, не помічати або навіть зневажати, оскільки колишні військові своєю присутністю нагадують про те, що в країні відбувається збройний конфлікт.
- Проблеми з отриманням психологічної допомоги.
З одного боку, в країні ще недостатньо психологів з відповідною практикою. З іншого — самі ветерани не квапляться розповідати фахівцям про свої переживання, оскільки вважають це проявом слабкості.
- Проблеми з отриманням психологічної допомоги.
З одного боку, в країні ще недостатньо психологів з відповідною практикою. З іншого — самі ветерани не квапляться розповідати фахівцям про свої переживання, оскільки вважають це проявом слабкості.
Ось найбільш поширені чинники, які можуть негативно впливати на соціальну адаптацію ветеранів
Шість років ми займаємося реінтеграцією ветеранів та ветеранок у суспільство через навчання, працевлаштування, перекваліфікацію та розвиток підприємництва. Ми підтримали понад 5000 людей. І це більше ніж допомога у пошуку роботи чи гранти на навчання. Це про прийняття прожитого досвіду, його переосмислення, інтеграцію та пошук нових сенсів, усвідомлення та реалізацію нових потреб у цивільному житті.
Буває, в процесі такої роботи люди усвідомлюють, що першим кроком має бути терапія, робота з психологом, бо без цього неможливий рух уперед. І я вважаю це також важливим результатом, бо лише близько 20% ветеранів, які звертаються до нас, мали досвід роботи з психологом. Більшість не думали про це, не мали можливості або мали певні упередження.
Зокрема, на таке ставлення впливає і загальний низький рівень культури психологічної гігієни у суспільстві та стигматизація такого досвіду: ходить до психолога — отже, хворий, до того ж це соромно.
Буває, в процесі такої роботи люди усвідомлюють, що першим кроком має бути терапія, робота з психологом, бо без цього неможливий рух уперед. І я вважаю це також важливим результатом, бо лише близько 20% ветеранів, які звертаються до нас, мали досвід роботи з психологом. Більшість не думали про це, не мали можливості або мали певні упередження.
Зокрема, на таке ставлення впливає і загальний низький рівень культури психологічної гігієни у суспільстві та стигматизація такого досвіду: ходить до психолога — отже, хворий, до того ж це соромно.
Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
“
Насправді ж психологічний стан є одним із головних чинників для успішного працевлаштування та якості життя будь-якої людини.
Окремо хочу сказати про жінок-ветеранок, чия реінтеграція у суспільство ускладнюється ще й гендерними стереотипами. Жінки мають менше розуміння та підтримки соціуму. Якщо щодо чоловіків існують як дискримінація, так і героїзація, бо чоловік, який пішов на війну, — автоматично герой, то щодо жінки такої однозначності немає. Вона продовжує сприйматися суспільством як берегиня, мати, та, хто забезпечує надійний тил.
“
Чому жінка стала до зброї, часто не зрозуміло навіть її близькому оточенню та тим, хто позитивно ставиться до військового досвіду.
У ветеранів відбувається зміна пріоритетів і цінностей. Те, що раніше було не дуже важливим, може стати пріоритетним, і навпаки.
Також в умовах війни відбувається потужний особистісний ріст, приходить розуміння, хто ти та що хочеш нести у цей світ. Цей досвід багатьом допоміг з самоідентифікацією. Як говорив мій товариш, ветеран батальйону «Донбас»: «До війни не знав, хто я, а зараз знаю, що я — українець!».
У ветеранів дуже загострюється відчуття справедливості, коли хочеться врятувати весь світ і покарати злочинців. Це часто ускладнює процес комунікації з тими, хто чув про збройний конфлікт лише з новин і ніколи не відчував його вплив на собі.
Також в умовах війни відбувається потужний особистісний ріст, приходить розуміння, хто ти та що хочеш нести у цей світ. Цей досвід багатьом допоміг з самоідентифікацією. Як говорив мій товариш, ветеран батальйону «Донбас»: «До війни не знав, хто я, а зараз знаю, що я — українець!».
У ветеранів дуже загострюється відчуття справедливості, коли хочеться врятувати весь світ і покарати злочинців. Це часто ускладнює процес комунікації з тими, хто чув про збройний конфлікт лише з новин і ніколи не відчував його вплив на собі.
Валерій Ільчук
Психотерапевт, у минулому учасник АТО
“
Але найбільше ветеранів турбує знецінення ролі військових у забезпеченні мирного життя. Певно, найстрашнішою фразою для воїна є: «Я тебе туди не посилав».
77%
ветеранів вважають, що «тільки на лінії зіткнення люди розуміють, що важливо,
а що ні»*
а що ні»*
66%
опитаних учасників АТО/ООС гадають, що в мирному житті порушуються права ветеранів*
1000+
учасників збройного конфлікту на сході України наклали на себе руки. Наразі ця статистика засекречена**
11 тис.
військових отримали статус особи з інвалідністю внаслідок участі
в АТО/ООС***
в АТО/ООС***
* за даними дослідження «Життя після конфлікту», проведеного у 2019 році
** заява голови Комітету ВР у справах ветеранів Олександра Третьякова у квітні 2018 року
*** за даними Міністерства у справах ветеранів на 1 липня 2019 року
Повернення на стару роботу: що на заваді
Своєю чергою, переоцінка цінностей, отримані психологічні та фізичні травми мають безпосередній вплив на цивільне працевлаштування ветеранів та на їх інтеграцію у суспільство. Зокрема, не всі захисники та захисниці змогли повернутися на старе місце роботи.
Причин декілька:
Причин декілька:
деякі приватні компанії не зберегли за цими співробітниками робочі місця;
ці люди не були оформлені офіційно або мали діяльність ФОП, що втратила актуальність;
відбулася переоцінка цінностей, і тепер колишні воїни не хочуть витрачати дорогоцінне життя на роботу, яка не приносить їм задоволення або не є суспільно-корисною;
ветерани часто хочуть почати нове життя, а тому не планують повертатися на стару роботу;
повернутися до колишньої роботи заважають отримані травми.
Стаття 119 Кодексу законів про працю України гарантує, що за громадянами, які працювали до військової служби, місце роботи та посада зберігаються до моменту їхнього повернення. Однак 29% ветеранів повідомили, що за ними не були збережені місця роботи та посади (дослідження «Життя після конфлікту», 2019).
Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
“
Лише 54% ветеранів, які працювали за наймом, повернулися
на попередню роботу.
на попередню роботу.
Переважна більшість ветеранів та ветеранок, які звертаються за допомогою до нашого центру, не хочуть або не можуть повернутися на попереднє місце роботи. А ким саме хочуть працювати — не знають. У такому разі ми пропонуємо профорієнтацію, індивідуальні психологічні консультації, роботу в групах з кар'єрними консультантами та зустрічі з тими ветеранами, які вже пройшли успішний шлях до нової професії. Так ветерани вибудовують нові напрямки професійного розвитку.
До прикладу, з нашою допомогою Олександр Прокопенко, ветеран із Київської області, який раніше мав власну справу з виготовлення бетонних виробів, закінчив курси кулінарної майстерності та став кухарем, про що давно мріяв. А колишня студентка з Харкова Олеся Котлярова пройшла курси відеомонтажу та англійської мови. Разом із чоловіком-ветераном вони заснували компанію зі знімання дроном, розширили коло своїх замовників та вийшли на іноземні ринки.
Також у свої програми ми включаємо психологічний компонент та окремі тренінги «Цінності особистості та громад», щоб дати захисникам відчуття опори для подальшого життя.
До прикладу, з нашою допомогою Олександр Прокопенко, ветеран із Київської області, який раніше мав власну справу з виготовлення бетонних виробів, закінчив курси кулінарної майстерності та став кухарем, про що давно мріяв. А колишня студентка з Харкова Олеся Котлярова пройшла курси відеомонтажу та англійської мови. Разом із чоловіком-ветераном вони заснували компанію зі знімання дроном, розширили коло своїх замовників та вийшли на іноземні ринки.
Також у свої програми ми включаємо психологічний компонент та окремі тренінги «Цінності особистості та громад», щоб дати захисникам відчуття опори для подальшого життя.
“
У мирному житті не потрібно виживати — тут потрібно навчитися жити. Як перемкнутися з одного світу на інший? Як вибудувати містки між цими світами? Це ті питання, які можна пропрацювати й зі спеціалістами, і самостійно. Робота до душі теж може стати таким містком.
Установки, що заважають ветеранам знайти роботу
Однак і з пошуками нової роботи у ветеранів часто виникають труднощі. І тут справа не лише в роботодавцях, котрі можуть упереджено ставитися до людей з військовим досвідом (про них ми поговоримо в наступних матеріалах спецпроєкту). Свою негативну роль відіграють також психологічні установки, що заважають захисникам та захисницям знайти себе в новій компанії чи навіть у новій сфері.
Зокрема, можна виділити наступні перепони на шляху успішного працевлаштування учасників АТО/ООС.
Зокрема, можна виділити наступні перепони на шляху успішного працевлаштування учасників АТО/ООС.
Сумніви у власній кваліфікованості. У ветеранів може бути відчуття, що за час, поки вони воювали, все змінилося, натомість вони багато навичок втратили або просто не здобули.
Військовий досвід ветерани вважають нерелевантним для цивільної кар'єри. Тому деякі обирають продовжити службу в лавах ЗСУ, йдуть у силові структури.
Страх, що вони не зможуть знайти спільну мову з колегами, які не знають, що таке війна.
Небажання бути об'єктом підвищеної уваги з боку колег, котрі можуть ставити неприємні питання про їхній військовий досвід або навіть ображати воїнів.
Упевненість, що більшість роботодавців упереджено поставляться до кандидата, який брав участь у збройному конфлікті. Саме тому багато ветеранів не вказують у резюме свій військовий досвід.
Обмежені можливості працевлаштування через поганий стан здоров'я ветеранів
Найбільше упередження, яке мають ветерани АТО/ООС щодо кар'єри в наймі, — це переконання, що у них та колег кардинально різні цінності. Це стосується і тих, хто повертається на попереднє місце роботи, і тих, хто намагається знайти нове.
А ще буває, що колеги якимось чином хочуть нагадати про негативні моменти, які були в зоні збройного конфлікту, змусити ветерана нервуватися. Хоча, якщо чесно, у тих побратимів, з якими я працював, подібна проблема зустрічалася рідко, бо ветерани вміють за себе постояти. А якщо почуваються некомфортно, можуть просто звільнитися.
До речі, саме з цінностями й розумінням, а не з грошима, пов'язаний і той факт, що часто ветерани йдуть будувати власний бізнес, а не кар'єру в наймі. В чужій компанії людина не може обирати, з ким працювати, а з ким — ні, і часто доводиться уживатися з тими, хто вас взагалі не розуміє. А коли людина будує свій бізнес, то може самостійно обирати в команду тих людей, яким зможе довіряти.
А ще буває, що колеги якимось чином хочуть нагадати про негативні моменти, які були в зоні збройного конфлікту, змусити ветерана нервуватися. Хоча, якщо чесно, у тих побратимів, з якими я працював, подібна проблема зустрічалася рідко, бо ветерани вміють за себе постояти. А якщо почуваються некомфортно, можуть просто звільнитися.
До речі, саме з цінностями й розумінням, а не з грошима, пов'язаний і той факт, що часто ветерани йдуть будувати власний бізнес, а не кар'єру в наймі. В чужій компанії людина не може обирати, з ким працювати, а з ким — ні, і часто доводиться уживатися з тими, хто вас взагалі не розуміє. А коли людина будує свій бізнес, то може самостійно обирати в команду тих людей, яким зможе довіряти.
Валерій Ільчук
Психотерапевт, у минулому учасник АТО
Оксана Філоненко
Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей», засновниця проєкту «Воїну — гідна праця», експертка з працевлаштування ветеранів
Переоцінка цінностей у ветеранів та ветеранок проявляється, зокрема, у потребі бути причетними до більшого — розвитку країни, суспільства, підтримки інших. Тому їм чудово підходить робота у громадському, державному секторі або соціально відповідальному бізнесі. Це може бути тимчасовий, перехідний період, або ж людина знайде себе у цій діяльності й залишиться надовго.
Також для успішної адаптації колишніх військових багато важить підтримка однодумців. Тому ветеранські бізнеси, компанії з керівниками-ветеранами або зі значною кількістю ветеранів серед працівників — це практично ідеальний варіант для професійної інтеграції учасників АТО/ООС.
А для тих ветеранів, що передусім думають про стабільність, є доволі привабливою сфера IT — через затребуваність на ринку праці та рівень заробітної плати. Так, у 2020 році серед 580 учасників нашого проєкту з працевлаштування та перекваліфікації для ветеранів, 20% обрали саме сферу IT, отримали гранти та пройшли навчання.
Самі ветерани, до речі, не говорять про спеціальні програми чи пільги під час працевлаштування, а хочуть, щоб у них бачили насамперед їхні людські та професійні якості.
Також для успішної адаптації колишніх військових багато важить підтримка однодумців. Тому ветеранські бізнеси, компанії з керівниками-ветеранами або зі значною кількістю ветеранів серед працівників — це практично ідеальний варіант для професійної інтеграції учасників АТО/ООС.
А для тих ветеранів, що передусім думають про стабільність, є доволі привабливою сфера IT — через затребуваність на ринку праці та рівень заробітної плати. Так, у 2020 році серед 580 учасників нашого проєкту з працевлаштування та перекваліфікації для ветеранів, 20% обрали саме сферу IT, отримали гранти та пройшли навчання.
Самі ветерани, до речі, не говорять про спеціальні програми чи пільги під час працевлаштування, а хочуть, щоб у них бачили насамперед їхні людські та професійні якості.
“
Повага, прийняття суспільством та гідне ставлення залишаються одними з головних потреб ветеранів і ветеранок та мають надпотужний вплив на їх інтеграцію.
74%
захисників, до того як потрапили у військо, працювали за наймом. Серед ветеранів, які повернулися, частка найманих працівників зменшилася до 67%*
79%
безробітних ветеранів кажуть, що не можуть знайти роботу через низьку заробітну плату за наявними вакансіями*
35%
ветеранів хотіли б відкрити власний бізнес*
Думка роботодавця: досвід IT-компанії SoftServe
Попри те, що чимало роботодавців неохоче приймають на роботу колишніх військових, є й ті, хто вважає військовий досвід співробітників перевагою для компанії. З багатьох міркувань, зокрема й через вірність задекларованим цінностям. Серед них — рівні можливості для всіх кандидатів та відсутність дискримінаційних упереджень, а також підтримка української армії. Про досвід співпраці з ветеранами розповідає Анна Рибченко, керівниця команди рекрутменту в IT-компанії SoftServe.
У нашій компанії працює близько 8000 співробітників. Серед них є і ветерани, що повернулися зі сходу України. На жаль, не зможу назвати точну цифру, скільки саме наших працівників мають військовий досвід, адже цей пункт рідко з'являється в резюме кандидатів чи обговорюється на співбесіді.
Але для нас не є перешкодою такий досвід. І жодним чином на процес пошуку чи найму працівників не впливають наявність чи відсутність військового бекграунду. Важливішими є навички, які перевіряються під час технічної співбесіди, відповідність рівня кандидата вимогам позиції та цінності, які мають збігатись із цінностями компанії. Серед них варто зазначити й підтримку української армії.
У командах ми також не помічали упередженого ставлення до ветеранів. Усі наші працівники є насамперед гарними людьми та спеціалістами, які завдяки своїм навичкам легко вливаються в робочі процеси.
Про ветеранів у компанії
У нашому київському розробницькому центрі SoftServe працює Дмитро Зубець, Solutions Center of Excellence Business Analysis & Product Management Cluster Lead, переможець тогорічної найпрестижнішої премії в галузі IT «Ukrainian IT Awards».
До нас у компанію Дмитро потрапив після проходження військової служби в окремому загоні спеціального призначення «Азов». В лавах першої сотні теперішній успішний бізнес-аналітик брав участь у боях в секторі «М» за Широкине, Гранітне, Лебединське.
У 2016 році, з припиненням найгостріших подій на сході України, Дмитро повернувся до мирного життя і подав своє резюме в нашу компанію. Він згадує, що ніхто з рекрутерів не запитував його про бойовий досвід, хоча інформацію умисно він не приховував. Зокрема, з його сторінки в соціальних мережах можна було дізнатися про його і бойовий, і кар'єрний шлях.
Анна Рибченко
Керівниця команди рекрутменту в IT-компанії SoftServe
Як військовий досвід кандидатів впливає на процеси найму
Фото із архіву Дмитра Зубця
Інший наш співробітник Іван Петрін потрапив із першою хвилею мобілізації у 2014 році в лави ЗСУ та найгарячішого літа з хроніки АТО/ООС брав участь у боях за Дебальцеве.
До цих подій хлопець працював на Броварському заводі пластмас на посаді машиніста-екструдера.
У березні 2015 року Іван демобілізувався, повернувся працювати на завод та паралельно пішов на курси з програмування для ветеранів, створені на волонтерських засадах Вікторією Гриньовою і Ярославом Коломійченком. З п'яти студентів курс завершили лише двоє, серед них Іван. Проте цих базових знань не вистачило для роботи у сфері IT. Назбиравши певну фінансову подушку, Іван звільнився з заводу й почав самостійне навчання.
15 сторінок на день — і за три місяці хлопець завершив книгу Брюса Еккеля «Філософія Java». Першу співбесіду як технічний спеціаліст Іван не склав, тому взявся поглиблювати свої знання з книгою «Head First. Програмування для Android». Після цього була ще одна, цього разу вже успішна співбесіда, далі — робота у двох різних компаніях. Наразі Іван Петрін працює Senior Software Engineer на Android у київському офісі компанії SoftServe.
Про особливості співпраці з ветеранами
Якщо говорити про якісь особливості, що вирізняють ветеранів з-поміж інших працівників, то можемо зробити припущення, що люди з військовим досвідом більш дисципліновані, а також чіткіші у своїх висловлюваннях, тому часом їм може бракувати гнучкості у веденні переговорів.
Як потрапити на роботу в компанію
Якщо у кандидата немає досвіду роботи в IT-сфері, то найлегшими для входження в IT вважаються такі напрями, як тестування, проєктний менеджмент та бізнес-аналітика. Також нашим кандидатам необхідно мати гарний рівень англійської мови.
Втім, як показує приклад нашого співробітника Івана Петріна, отримання нових знань і навичок може слугувати своєрідною реабілітацією для ветеранів.
Про допомогу військовим та програми для ветеранів
Ще від початку збройного конфлікту компанія SoftServe надавала гуманітарну допомогу та засоби захисту українським військовим та цивільному населенню на територіях уздовж «лінії зіткнення». Корпоративний благодійний фонд «Відкриті очі» передавав військовим та волонтерам екіпірування: засоби зв'язку, автомобілі, комп'ютерну техніку тощо; співфінансував навчання солдат із тактичної медицини; організовував придбання реанімобілів; фінансував створення кабінету для водної реабілітації ветеранів АТО/ООС; допомагав дітям екскомбатантів. До 29 серпня, Дня пам'яті захисників України, стартував проєкт з вшанування пам'яті загиблих воїнів «Plus 1».
Цьогоріч ми в компанії запустили програму D&I, в рамках якої створили в корпоративній системі аналітики (People Analytics) окрему систему аналізу можливостей для працівників. Одним із показників у майбутньому буде параметр військовослужбовця. Так ми зможемо працювати над забезпеченням рівних умов праці, навчання та розвитку в компанії для всіх працівників, зокрема й для ветеранів.
До цих подій хлопець працював на Броварському заводі пластмас на посаді машиніста-екструдера.
У березні 2015 року Іван демобілізувався, повернувся працювати на завод та паралельно пішов на курси з програмування для ветеранів, створені на волонтерських засадах Вікторією Гриньовою і Ярославом Коломійченком. З п'яти студентів курс завершили лише двоє, серед них Іван. Проте цих базових знань не вистачило для роботи у сфері IT. Назбиравши певну фінансову подушку, Іван звільнився з заводу й почав самостійне навчання.
15 сторінок на день — і за три місяці хлопець завершив книгу Брюса Еккеля «Філософія Java». Першу співбесіду як технічний спеціаліст Іван не склав, тому взявся поглиблювати свої знання з книгою «Head First. Програмування для Android». Після цього була ще одна, цього разу вже успішна співбесіда, далі — робота у двох різних компаніях. Наразі Іван Петрін працює Senior Software Engineer на Android у київському офісі компанії SoftServe.
Про особливості співпраці з ветеранами
Якщо говорити про якісь особливості, що вирізняють ветеранів з-поміж інших працівників, то можемо зробити припущення, що люди з військовим досвідом більш дисципліновані, а також чіткіші у своїх висловлюваннях, тому часом їм може бракувати гнучкості у веденні переговорів.
Як потрапити на роботу в компанію
Якщо у кандидата немає досвіду роботи в IT-сфері, то найлегшими для входження в IT вважаються такі напрями, як тестування, проєктний менеджмент та бізнес-аналітика. Також нашим кандидатам необхідно мати гарний рівень англійської мови.
Втім, як показує приклад нашого співробітника Івана Петріна, отримання нових знань і навичок може слугувати своєрідною реабілітацією для ветеранів.
Про допомогу військовим та програми для ветеранів
Ще від початку збройного конфлікту компанія SoftServe надавала гуманітарну допомогу та засоби захисту українським військовим та цивільному населенню на територіях уздовж «лінії зіткнення». Корпоративний благодійний фонд «Відкриті очі» передавав військовим та волонтерам екіпірування: засоби зв'язку, автомобілі, комп'ютерну техніку тощо; співфінансував навчання солдат із тактичної медицини; організовував придбання реанімобілів; фінансував створення кабінету для водної реабілітації ветеранів АТО/ООС; допомагав дітям екскомбатантів. До 29 серпня, Дня пам'яті захисників України, стартував проєкт з вшанування пам'яті загиблих воїнів «Plus 1».
Цьогоріч ми в компанії запустили програму D&I, в рамках якої створили в корпоративній системі аналітики (People Analytics) окрему систему аналізу можливостей для працівників. Одним із показників у майбутньому буде параметр військовослужбовця. Так ми зможемо працювати над забезпеченням рівних умов праці, навчання та розвитку в компанії для всіх працівників, зокрема й для ветеранів.
~
Про інформаційну кампанію «Військовий імунітет у цивільній кар`єрі»
Мета проєкту — підвищити обізнаність учасників АТО/ООС про те, як можна інтегрувати військовий досвід у цивільну кар'єру, та налагодити їхній діалог з роботодавцями.
Зареєструвавшись у проєкті, ветерани зможуть отримувати інформаційні дайджести, матеріали та консультативну допомогу з таких нагальних питань:
1. Як подати військовий досвід у резюме?
2. Як говорити про військовий досвід на співбесіді?
3. Шляхи/методи адаптації військових навичок.
4. Як знайти свого роботодавця?
1. Як подати військовий досвід у резюме?
2. Як говорити про військовий досвід на співбесіді?
3. Шляхи/методи адаптації військових навичок.
4. Як знайти свого роботодавця?
Також ветерани та ветеранки можуть додатково отримати індивідуальну кар'єрну консультацію від експертів.
Проєкт втілюється командою ГО «Центр зайнятості вільних людей» у партнерстві з кар'єрним порталом Happy Monday, за технічного адміністрування РЦ «ГУРТ», у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки уряду Королівства Нідерландів.
Думки та погляди, що висвітлені у статті, належать авторам та не обов'язково відображають погляди та позицію Програми та уряду Королівства Нідерландів.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії. Нагадаємо, що пошук роботи також можливий на сайті Jooble.
Думки та погляди, що висвітлені у статті, належать авторам та не обов'язково відображають погляди та позицію Програми та уряду Королівства Нідерландів.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії. Нагадаємо, що пошук роботи також можливий на сайті Jooble.
Thanks!
Our editors are notified.