Про ідею написання книжки

Настя: Момент, коли ми вирішили написати книжку, багато говорить про нас із Анею та про наше вміння приймати спонтанні рішення. Восени 2019 року команда Happy Monday проводила кар'єрну конференцію ProForum. Під час одного з виступів ми з Анею сиділи в останньому ряду й слухали спікерку, я окинула оком усіх присутніх і подумала: «Вау, скільки небайдужих людей прийшли дізнатися, що та як можна робити зі своєю кар'єрою!». Дуже захотілося зробити для них щось іще, масштабніше навіть за кар'єрну конференцію. Тож я повернулася до Ані та спитала: «Давай напишемо книжку?». Аня подумала СЕКУНДУ й просто відповіла: «Давай».

Про що буде книжка, коли ми її писатимемо — усе це ми обговорили значно пізніше. Загалом від такого спонтанного рішення до початку безпосередньої роботи над книжкою пройшов майже рік.

Я завжди сміюся з питань: «Про що буде наступна книжка?». Бо для мене й рішення про першу було незаплановане, у форматі: «Давай? Ну давай!»
— Анна Мазур

Анна: Ми одразу розуміли, що книжка буде про кар'єру, але на формування ідеї знадобився якийсь час. Справа в тому, що в листопаді ми з Настею вирішили, що хочемо написати книжку про кар'єру, а в грудні дізналися, що одне видавництво вже готує український нон-фікшн на цю ж тему. Це змусило нас відкласти ідею майже на пів року — мовляв, ну куди на один ринок дві книжки на одну й ту саму тему. Але та книжка все не виходила, тож ми вирішили ризикнути: зв'язалися з представницями «Віхоли» (українське видавництво, в якому вийшла «Кар'єра без драм і травм» — прим. ред.), з'ясували, що тема їм цікава, і нарешті почали роботу. Цікаво, що та книжка так досі й не вийшла.

"

Дуже часто робота асоціюється з суцільним стражданням і подоланням перешкод, але вона може бути в кайф. Може, не на 100% (і навіть точно не на 100%), але настільки, щоб дарувати вам задоволення.
— Настя Пасенко

"

Про досвід співавторства

Настя: На момент написання книжки ми з Анею працювали разом уже понад 3 роки, і таке доволі тривале знайомство й співпраця — значна перевага для співавторства. Я чула багато Аніних виступів, читала її статті, знала її експертизу й це допомагало як у плануванні структури книжки, так і безпосередньо під час її написання. Грубо кажучи, нам не потрібно було налаштовуватися на одну хвилю — ми вже були на ній.

Для співавторів важливо доповнювати одне одного, і в нас цей match був. Якщо я, наприклад, можу найвдаліше підібрати слово чи сформулювати фразу, то одна з сильних сторін Ані — оцінити текст загалом: чи відповідає він ідеї, чи складається в цілісну картинку з іншими.

Анна: У житті треба вміти цінувати й поважати людей, які не схожі на тебе, та бачити переваги в цій несхожості. Це особливо важливо для будь-якого партнерства, зокрема й для співавторства. Кілька разів я майже шла в партнерство з людьми, які мені настільки подобалися, бо були на мене схожі, що здавалося, ніби ми зараз сходу створимо щось круте. А потім виявлялося, що в нас однакова експертиза, одні й ті самі сильні сторони й у потенційному проєкті ми конкуруватимемо за одні й ті ж завдання, поки задачі, які ми не хочемо / не можемо робити, ніхто так і не зробить. Тож у партнерстві як такому дуже велике значення має розподіл обов'язків: ті речі, які в роботі не подобаються тобі, мають подобаються твоєму партнерові та навпаки.

Про те, для кого й про що книжка

Настя: Це книжка про кар'єру без драм і травм (вочевидь) і про те, якою вона може бути. Ми не даємо готових рецептів: ви не дізнаєтесь, куди вам завтра треба зателефонувати, щоб отримати роботу. Але ми допомагаємо зрозуміти, як обрати для себе таку діяльність, яка буде вам до душі; у яких форматах можна займатися такою діяльністю та будувати кар'єру; як рухати її вперед, вбік, вглиб (варіантів реально багато), а також розповідаємо, як працювати в задоволення.

Анна: Мені дуже хотілося за допомогою цієї книжки показати людям, яких час від часу в контексті кар'єри турбує відчуття «Зі мною щось не так», що з ними насправді все так. Розвіяти ці переживання, пояснити, як себе аналізувати й оцінювати, розказати, куди та як можна рухатись і якою може бути саме ваша кар'єра, без огляду на стереотипи й уявлення інших людей.

Я часто помічаю, що зараз і медіа, і соцмережі заохочують якусь надмірну драматичність, зокрема й у професійному житті — кинути все й почати шукати своє призначення, звільнитись і спалити за собою мости тощо. Але з досвіду скажу, що такий спосіб вирішувати питання здебільшого веде до вигорання й потенційно можливих криз, зокрема й фінансових (хоча бувають винятки). А я радше прихильниця теорії маленьких кроків. І книжка якраз про те, як досягати бажаного без драматичних рішень.

Із практичного в книжці можна знайти конкретні поради й вправи для вибору напряму роботи, класифікацію сучасних кар'єр, а також інструменти для професійного розвитку. Важлива частина книжки — 8 особистих історій, які дозволяють побачити різноманіття кар'єрних траєкторій.

Про те, що таке щаслива робота

Анна: На жаль, навіть сьогодні фраза про щасливі понеділки багатьма людьми сприймається скептично. Побутує думка, що щасливо й у задоволення можна займатися своїм хобі або роботою, що не приносить удосталь грошей.

На мій погляд, щасливою є та робота, яка дає вам усе, що важливо конкретно для вас — фінансово, інтелектуально, емоційно й соціально. Наприклад, і неприбуткова робота може бути щасливою, якщо ви маєте альтернативне джерело доходу й у всьому іншому вона дозволяє вам реалізуватися на повну.

Аби зрозуміти, чи щасливі ваши понеділки, можна застосувати закон Парето: якщо робота задовольняє вас на 80%, її вже можна називати щасливою.
— Анна Мазур

"

Настя: Для мене щаслива робота — це те, що відповідає виключно моєму баченню щасливої роботи. Інші можуть мати геть іншу думку та вважати, наприклад, що в кар'єрі важливо зростати вгору й стати СЕО до 25 років. Але якщо я не прагну бути СЕО й керувати іншими, а натомість хочу заглиблюватись у свою спеціалізацію чи фрилансити на березі моря — отже, така для мене щаслива робота. Навіть якщо для оточення це здаватиметься не дуже успішним вибором.

Про вибір професії

Анна: Ми сьогодні обираємо не професію, а спосіб життя. Навіть одна й та сама професія — приміром ейчар — матиме геть різний вигляд у великому агрохолдингу й у креативному агентстві. Тому відштовхуватися варто від того, якою ви хочете бачити свою роботу, а не в якій професії.

До того ж старі професії помирають, нові з'являються, і якщо триматися за якусь конкретну професію, можна не помітити, як вона стане неактуальною, а ви продовжите за неї триматись. Нещодавно я брала участь у записі подкасту й спілкувалася з журналісткою, яка його створює. Ми говорили про те, що кілька років тому неможливо було уявити роботу журналіста як роботу над подкастом, а зараз це дуже популярний формат. І це стосується багатьох професій: ми часто не можемо уявити, якими вони будуть в майбутньому, тож краще орієнтуватися не на конкретні професії, а на навички, які б ви хотіли застосувати.

"

Сьогодні нереально дати одну відповідь, ким ви будете, на все життя. Сучасні школярі в майбутньому змінюватимуть до 10 професій. І перш ніж це стане реальністю, нам доведеться змінити бодай одну, дві чи три. Це означає, що ми не можемо бути певні, де й ким будемо через 5-10 років, тож горизонт планування цілком можна скоротити до 2-3 років.
— Анна Мазур

Про те, чи потрібно хобі перетворювати на роботу

Анна: Тут немає єдиної правильної відповіді, бо все залежить від обставин. Але якщо говорити загалом, то не всі хобі варто перетворювати на роботу. Адже не всі вони здатні забезпечувати вас фінансово, тоді як, на мою думку, робота має приносити гідну винагороду.

Добре, коли робота знаходиться на перетині трьох сфер: що ви хочете, що ви можете і що потрібно ринку. І ось хобі — це часто лише те, що ви хочете й частково можете. Наприклад, мені подобалося малювати в школі, але зараз я не малюю на тому рівні, щоб ринок захотів придбати мої картини. Потрібно розуміти, що не всі ваші хобі матимуть попит зовні, натомість робота має бути актуальною для ринку.

Про те, як видати книжку в Україні

Анна: Коли я вперше написала в соцмережах про те, що в нас виходить книжка, мене багато питали: «А скільки це коштує?». Ми підписали договір із видавництвом «Віхола», і книжка вийшла їхнім коштом. З кожного проданого примірника ми з Настею отримуємо роялті, і відразу зазначу, що у фінансовому плані написання книжки в Україні — це радше хобі, ніж професія.

Настя: Для початку ви маєте оформити свою ідею та презентувати її видавництву. Ми розписали, про що наша книжка й навіть розробили приблизний зміст (хоч у процесі написання він дещо змінився), аби у видавництві уявляли, що вийде в підсумку. Також варто відразу розповісти про себе та свій досвід, аби було зрозуміло, що ви маєте потрібну експертизу для написання книжки. Після того, як у «Віхолі» зацікавилися нашою ідеєю, ми написали один із розділів, аби показати, як ми пишемо: стиль, приклади, думки й т.д. Після цього, коли всіх усе влаштувало, ми підписали договір і почали роботу над книжкою.