Про те, що таке щаслива робота
Анна: На жаль, навіть сьогодні фраза про щасливі понеділки багатьма людьми сприймається скептично. Побутує думка, що щасливо й у задоволення можна займатися своїм хобі або роботою, що не приносить удосталь грошей.
На мій погляд, щасливою є та робота, яка дає вам усе, що важливо конкретно для вас — фінансово, інтелектуально, емоційно й соціально. Наприклад, і неприбуткова робота може бути щасливою, якщо ви маєте альтернативне джерело доходу й у всьому іншому вона дозволяє вам реалізуватися на повну.
Аби зрозуміти, чи щасливі ваши понеділки, можна застосувати закон Парето: якщо робота задовольняє вас на 80%, її вже можна називати щасливою.
— Анна Мазур
Настя: Для мене щаслива робота — це те, що відповідає виключно моєму баченню щасливої роботи. Інші можуть мати геть іншу думку та вважати, наприклад, що в кар'єрі важливо зростати вгору й стати СЕО до 25 років. Але якщо я не прагну бути СЕО й керувати іншими, а натомість хочу заглиблюватись у свою спеціалізацію чи фрилансити на березі моря — отже, така для мене щаслива робота. Навіть якщо для оточення це здаватиметься не дуже успішним вибором.
Про вибір професії
Анна: Ми сьогодні обираємо не професію, а спосіб життя. Навіть одна й та сама професія — приміром ейчар — матиме геть різний вигляд у великому агрохолдингу й у креативному агентстві. Тому відштовхуватися варто від того, якою ви хочете бачити свою роботу, а не в якій професії.
До того ж старі професії помирають, нові з'являються, і якщо триматися за якусь конкретну професію, можна не помітити, як вона стане неактуальною, а ви продовжите за неї триматись. Нещодавно я брала участь у записі подкасту й спілкувалася з журналісткою, яка його створює. Ми говорили про те, що кілька років тому неможливо було уявити роботу журналіста як роботу над подкастом, а зараз це дуже популярний формат. І це стосується багатьох професій: ми часто не можемо уявити, якими вони будуть в майбутньому, тож краще орієнтуватися не на конкретні професії, а на навички, які б ви хотіли застосувати.
Сьогодні нереально дати одну відповідь, ким ви будете, на все життя. Сучасні школярі в майбутньому змінюватимуть до 10 професій. І перш ніж це стане реальністю, нам доведеться змінити бодай одну, дві чи три. Це означає, що ми не можемо бути певні, де й ким будемо через 5-10 років, тож горизонт планування цілком можна скоротити до 2-3 років.
— Анна Мазур
Про те, чи потрібно хобі перетворювати на роботу
Анна: Тут немає єдиної правильної відповіді, бо все залежить від обставин. Але якщо говорити загалом, то не всі хобі варто перетворювати на роботу. Адже не всі вони здатні забезпечувати вас фінансово, тоді як, на мою думку, робота має приносити гідну винагороду.
Добре, коли робота знаходиться на перетині трьох сфер: що ви хочете, що ви можете і що потрібно ринку. І ось хобі — це часто лише те, що ви хочете й частково можете. Наприклад, мені подобалося малювати в школі, але зараз я не малюю на тому рівні, щоб ринок захотів придбати мої картини. Потрібно розуміти, що не всі ваші хобі матимуть попит зовні, натомість робота має бути актуальною для ринку.
Про те, як видати книжку в Україні
Анна: Коли я вперше написала в соцмережах про те, що в нас виходить книжка, мене багато питали: «А скільки це коштує?». Ми підписали договір із видавництвом «Віхола», і книжка вийшла їхнім коштом. З кожного проданого примірника ми з Настею отримуємо роялті, і відразу зазначу, що у фінансовому плані написання книжки в Україні — це радше хобі, ніж професія.
Настя: Для початку ви маєте оформити свою ідею та презентувати її видавництву. Ми розписали, про що наша книжка й навіть розробили приблизний зміст (хоч у процесі написання він дещо змінився), аби у видавництві уявляли, що вийде в підсумку. Також варто відразу розповісти про себе та свій досвід, аби було зрозуміло, що ви маєте потрібну експертизу для написання книжки. Після того, як у «Віхолі» зацікавилися нашою ідеєю, ми написали один із розділів, аби показати, як ми пишемо: стиль, приклади, думки й т.д. Після цього, коли всіх усе влаштувало, ми підписали договір і почали роботу над книжкою.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.