Я педагог лише в душі, а згідно з дипломом Києво-Могилянської академії — бакалавр природничих наук. Свою пристрасть до навчання інших я реалізовувала з дитинства — організовувала для сусідських дітей літні школи, а пізніше — виховувала дівчат у скаутській організації «Пласт».

Під час навчання у Києві мені дуже не вистачало спілкування з дітьми. Я розуміла, що у мене є досвід та бажання, але немає фахових знань, якими можна зацікавити дітей. Повернувшись зі США, куди їздила за програмою Work&Travel, я зрозуміла, що навіть із рівнем А2 можу навчати молодших школярів англійської.

У 2006 році ми з чоловіком вирішили разом піти на курси англійської у школу Green Forest, яка вже тоді була однією з найбільших мереж шкіл англійської в Україні. Ми пройшли у них тестування, і в результаті чоловіка відправили на перший рівень, а мені запропонували роботу у школі. Я викладала для початківців і водночас проходила навчання на рівні С1.

Згодом я стала куратором нового напряму курсів для дітей. Тоді я ще не була готова до відкриття власної школи, тому дуже зраділа, коли з'явилася можливість розвивати курси під спільним брендом з уже існуючою компанією. Перші кілька років я була керівницею проєкту Green Country, а згодом стала партнером. Зараз я співвласниця найпрогресивнішої школи англійської мови на ринку України.

Рекомендую для початку подивитися на вчителя як на крутого менеджера та надихаючого лідера. Адже ця людина може організувати, зацікавити й навчити навіть банду тінейджерів-бунтарів.

Ви можете розвиватися в межах свого навчального закладу, але якщо відчуваєте, що стає тісно — озирніться навколо. Професія вчителя дуже різнопланова, і ви точно знайдете, де себе реалізувати. Давайте разом пофантазуємо, чим може займатися людина із душею вчителя, яку водночас захоплює ідея власного бізнесу.


1. Стати професійним репетитором або тьютором

Це найпростіший шлях, адже зараз існує багато платформ і сайтів з пошуку репетитора, де можна зареєструватись і знайти собі учнів, або пошукати серед знайомих. Варто розуміти, що це суттєво покращить вашу фінансову ситуацію, але це не бізнес. Для зростання вашої популярності та гонорарів рекомендую вести власні сторінки у соцмережах, де ви будете ділитися своїми методиками та досвідом. Такі сторінки будуть працювати на вас і приводитимуть учнів.

2. Інтегруватися у колектив курсів чи приватної школи

Це чудовий шлях, якщо ви відчуваєте потребу зростати та розвиватися професійно. У таких освітніх середовищах регулярно проводяться різноманітні тренінги, обмін досвідом, застосовуються інноваційні підходи до викладання.

З часом ви зможете пропонувати свої ідеї, очолити один із напрямів діяльності школи або ж відкрити власну справу.


3. Стати автором чи співавтором дистанційних курсів

Онлайн-освіта зараз у тренді. Якщо у вас є досвід і ви готові інвестувати свій час у розробку дистанційного курсу, ви можете зробити це за лічені тижні.

Загугливши платформи для створення таких курсів, ви будете здивовані їхньою кількістю та вартістю. Такі платформи дають можливість розробити класичний онлайн-курс або ж працювати у форматі змішаного навчання: коли студенти частину матеріалу опрацьовують самостійно, а частину — за вашого кураторства під час онлайн-зустрічей. Такий формат може стати для вас цікавим новим досвідом і приносити пасивний дохід.


4. Відкрити власну школу

Відкриття власного бізнесу потребує найбільшої підготовки. Для цього вам потрібні: досвід, команда, час, кошти та ідея. І декілька важливих рішень, які вам доведеться прийняти на старті.

По-перше, обрати, за яким принципом будувати власну справу: копіювати успішні кейси чи створити щось унікальне, проаналізувавши ринок. Перший варіант безпечніший: 90% гравців ринку освітніх послуг просто беруть діючі моделі. Хтось роками шукав оптимальний розклад, тривалість занять, ефективні методики, і якщо це працює та приносить дохід, можна будувати власний бізнес за схожою схемою. Варіант реалізовувати власні ідеї і бути унікальними — цікавіший, але потребує більших зусиль: досліджувати ринок, конкурентів, потреби та інсайти аудиторії, копати глибше і знаходити незвичні методики викладання. Можна створити школу, яка не просто дає певні знання, а й розвиває особістості учнів, працює з їхньою мотивацією та світоглядом.

По-друге, потрібно визначити для себе, хто ви у цій справі: вчитель, методист чи менеджер. Якщо ви хочете викладати, то масштабувати бізнес буде дуже складно: ви матимете лімітований набір груп, у вас кульгатиме сервіс, ви не матимете часу мріяти й аналізувати ринок, а погляд згори дуже важливий. Я не викладаю вже 8 років. І хоча мені часом хочеться забігти в клас повчителювати, я знаю, що в команді є набагато досвідченіші викладачі і кожен має займатися тим, що йому вдається найкраще.

Я почав викладати в 1996 році, ще під час навчання в Одеському національному університеті імені І. Мечникова. І хоч отримав спеціальність вчителя фізики, але вчителювати далі не планував, тим більше —ставати директором школи чи депутатом. Мене запрошували працювати у провідні лабораторії кількох країн, але я не хотів залишати Україну.

З часом викладання затягнуло мене, я зрозумів, що мені це подобається. І життя показало: якщо любиш свою справу і проявляєш ініціативу, обов'язково трапиться щось цікаве. Я працював вчителем фізики в одеському ліцеї, виховував переможців олімпіад та турнірів, був членом журі шкільних конкурсів.

1. Школа

Якщо вам цікаво спробувати себе в адміністративній роботі, я би радив піти еволюційним шляхом — попрацювати заступником директора або керівником методоб'єднання вчителів у школі. Здобувши цей досвід, можна думати про посаду директора.

Згідно з новим Законом про повну загальну середню освіту, посада директора стала строковою, плюс на неї потрібно обов'язково проходити конкурс. Ви можете моніторити на освітніх сайтах інформацію про ці конкурси та подаватись на відкриті посади директора.

Але варто розуміти, що це абсолютно інший рівень відповідальності. Ви не зможете прийти на роботу, відпрацювати уроки й піти додому. Та й у питанні заробітної плати на посаді директора ви особливо не виграєте.

Крім того, треба тверезо оцінити та прокачати за потреби свої менеджерські навички, бо директорство — це управління великим колективом, до якого входять не тільки вчителі, а й технічні працівники, і навіть батьки. Ви маєте розуміти, що у вас буде за команда, чи поділяє вона ваші цінності, на кого ви можете спиратись та кому делегувати повноваження.


2. Місцеві органи влади

Вчительський бекграунд — це дуже гарне підґрунтя для роботи в державних органах, оскільки ви вже маєте повагу суспільства. Також учителю близька низка суспільних проблем, у нього є розуміння потреб і трендів в освіті, і це є перевагою.Але багато речей потрібно буде вивчати на ходу. Особисто мені навіть директорського досвіду іноді не вистачало, аби приймати деякі рішення. Мені доводилось вирішувати питання створення опорних шкіл, допомагати різним громадам придбати шкільний автобус тощо. Для такої роботи потрібно розуміти, що відбувається у світі, і мати візійне мислення.


3.Державні органи всеукраїнського рівня

У будь-якому органі влади постійно є кадрові вакансії від найнижчого рівня до найвищого, потрібно моніторити їх на державних сайтах.

Щоб працювати на державних посадах, потрібно знати законодавство, розуміти рівні побудови держави, ієрархію прийняття рішень. Якщо ви прийматимете рішення, пов'язані з рухом коштів, потрібно розуміти бюджетний кодекс. Якщо ви приходите на галузеву державну посаду, наприклад у департамент освіти, потрібно розуміти галузеве законодавство, знати, де за потреби можна подивитись інформацію. Також важливо володіти державною мовою і знати англійську.

З першого курсу університету я вже працював в Українському гуманітарному ліцеї КНУ імені Тараса Шевченка, де і сам колись навчався. На запрошення директорки я очолив спочатку театральну студію, пізніше став викладачем факультативу «Культура мовлення». А на момент завершення університету я вже мав досвід учителя української мови та літератури.

Працюючи вчителем, я захистив дисертацію та став кандидатом філологічних наук. Потім деякий час викладав у Національному транспортному університеті, аж доки не повернувся до вчителювання — цього разу в Новопечерській школі. Тут працював переважно зі старшокласниками, став керівником старшої школи (8-11 класи), здобув безцінний досвід співпраці з учителями-методистами з Канади.

Зараз я працюю у Фінському проєкті підтримки реформи української школи «Навчаємось разом» радником із питань мови. Фінляндія свого часу підписала угоду з Україною і тепер надає експертну допомогу щодо реформування української освіти. Для мене це цікавий виклик у плані міжнародної співпраці: дуже хочеться вивчити найкращі педагогічні практики й зрозуміти секрет успіху Фінляндії. У рамках проєкту я опікуюся питаннями вивчення української мови двома національними громадами України: угорською та румунською.

Спочатку нашою цільовою аудиторією були діти, які навчаються в інтернатах, проте ми зробили курси загальнодоступними, і вони допомогли тисячам абітурієнтів за короткий проміжок часу (із лютого до травня) підготуватися до тестування з української мови й успішно його скласти. Окрім того, Міністерство освіти і науки України схвалило ці онлайн-курси для використання у школах. А ще на основі онлайн-курсу ми надрукували посібник для підготовки до ЗНО «Українська мова: лайфхаки».

Мені вже складно порахувати кількість проєктів, круглих столів, майстер-класів, просто виступів, які ми реалізували спільно з «Освіторією».

1. Розвивати навички 21 століття

Я тривалий час вважав себе олдскульним учителем і робив ставку на хардові знання, які система освіти в Україні вимагала досить довго. Але під час роботи в Новопечерській школі я зрозумів, наскільки важливими є софт скіли: комунікація, відкрите мислення, гнучкість, креативність, мобільність. Сьогодні саме ці навички 21 століття роблять вас успішними.

2. Заглиблюватись у тему, яку викладаєте

Творчий учитель завжди щось шукає, вчиться пояснювати простими словами складні речі, знаходить із учнями емоційний зв'язок, робить спільні проєкти. Усе це накладає відбиток на професійний шлях — і так чи інакше з'являються нові можливості. Якщо ти любиш свій предмет, поступово заглиблюєшся в ту чи іншу тему, копаєш, знаходиш нові зв'язки, то цілком природно, що потім тобі хочеться поділитися здобутими знаннями, навичками та й просто думками. Так і виникають майстер-класи, участь у різних дискусіях, блоги та різні проєкти.

3. Сприймати труднощі як можливість для розвитку

Той же карантин, хоч і поставив перед учителями купу викликів, разом із тим відкрив багато можливостей. Дуже важливо будь-які складнощі сприймати як шлях для розвитку. Безліч учителів за час карантину поділилися в соцмережах своїми методиками, провели вебінари та семінари.

4. Подавати знання в доступній та веселій формі

Люди прагнуть до знань та люблять навчатися, особливо у веселій та доступній формі. Наприклад, до нашого онлайн-курсу з підготовки до ЗНО долучались не лише школярі, а й дорослі, зокрема люди, яким за 70 років.

5. Шукати можливості

Коли ти починаєш іти цим шляхом і стаєш активним у спільноті, тобі трапляється безліч можливостей. Можна моніторити оголошення на сайті Нової української школи або просто почути від знайомого про те, що на певний проєкт шукають експерта. Особисто я подався на конкурс, анонсований Фінським проєктом, саме через оголошення на сайті МОН.

Світ сьогодні справді настільки динамічний і мобільний, що можливості є завжди. Потрібно не боятися їх використовувати, і тоді можна робити надзвичайно важливі речі. Зміни починаються з маленького кроку, але саме цей крок може змінити не лише ваше життя, а й життя людей довкола.

Під час навчання в Херсонському університеті я вже паралельно працював у школі. Потім вступив до аспірантури й продовжував викладати.

Я вже тоді замислювався над тим, що наші методики викладання й підготовки вчителів застарілі й неактуальні. Мене цікавив інноваційний підхід до викладання, хотілося мати більше свободи у виборі інструментів та програм для вчителів, а не робити все під чужу диктовку. Тому коли з'явилась можливість приєднатись до Новопечерської школи, що близька мені за цінностями, я радо зголосився. Вже 6 років я розвиваюсь разом із цією школою.

Зараз я керую методичним напрямком і допомагаю розвивати вчителів. Я пройшов курс підвищення кваліфікації за канадською програмою від Queen's University, це сильно вплинуло на мене й змінило бачення, яким має бути тренерський курс для вчителів. Руйнування старих канонів стало поштовхом до того, аби почати ділитись новими методиками з колегами.

1. Розвиватися самому

Неможливо навчити когось кататися на лижах, якщо ти сам не їздиш. Найближче оточення завжди спостерігає за вами, і якщо ви щиро цікавитесь новими методиками та практиками, люди починають підтягуватись, просять поділитись. Зараз ми маємо великий запит на тренінги, які проводять самі вчителі, тому що вони практичні, а спікер знає усі процесі від А до Я.

2. Гуртувати вчителів навколо себе

Можливостей організувати навколо себе вчителів дуже багато. Це можна робити на рівні вашої школи, можна орендувати приміщення та гуртувати вчителів міста, а можна проводити зустрічі онлайн з учителями зі всієї країни. Наприклад, у фейсбуці є група «Методичні родзинки вчителів зарубіжної літератури», яку організувала Олеся Сич, вчителька з Вінницької області. У цій групі 27 тисяч учасників зі всієї України, вони постійно обговорюють інструменти, методики, діляться досвідом.

Варто розуміти, що менторство — це більше волонтерство, але воно дає неймовірний заряд енергії та натхнення. Ти розумієш, що робиш месійну справу, а найбільша винагорода — це внесок у розвиток нової освіти. Ніхто, крім нас самих, не створить Нову українську школу, скільки б реформ не впроваджували. Якщо не зміниться вчитель, не зміниться нічого. Я дуже хочу, аби наші діти пішли в Нову українську школу, в якій працюють Нові вчителі, і в результаті ми отримали Нову державу.