Продовжуємо спецпроєкт «Об’єднані цінностями», в межах якого розкриємо п’ять ключових цінностей компанії «Делойт» в Україні.
Наступна цінність — «Сприяти інклюзії». Поговорили з кількома співробітниками «Делойт» в Україні про те, які в компанії діють політики, пов’язані з різноманіттям та інклюзією, та що допомагає почуватися комфортно в команді людям різної статі, віку та з різним життєвим досвідом.
Катерина Юрченко,
DEI- та CR&S-лідерка* «Делойт» в Україні
Координує напрям різноманітності та інклюзивності в компанії
* CR&S — Corporate Responsibility & Sustainability
Про роль DEI-лідерки в «Делойт»
До обов’язків координаторки з різноманітності та інклюзивності в «Делойт» входить сприяння та просування питань поваги й рівності в колективі як бізнес-пріоритету. Ця роль передбачає тісну співпрацю з керівництвом компанії, командою талантів, комунікаційним відділом. Моє завдання — не лише впроваджувати певні політики й програми, а й поширювати інформацію про них.
Ця діяльність має бути помітною, бо людям важливо знати й розуміти, що такі ініціативи є в компанії, навіть якщо вони особисто не дуже активно долучаються до них. Ми неодноразово чули від співробітників, що їм приємно, що «Делойт» турбується про такі теми. Ба більше, у нещодавньому анонімному опитуванні делойтівців про суттєві теми в діяльності компанії співробітники оцінили тему «Різноманітність, рівність та інклюзивність» як дуже важливий аспект нашої діяльності.
Позиція DEI-координаторки «Делойт» в Україні з’явилася трохи більше ніж рік тому. Це не означає, що до її появи в цьому напрямі нічого не робилося. Ми й раніше враховували різноманітність і рівні можливості у своїх бізнес-процесах. Але тепер це стратегічний вибір і системна діяльність.
Про пріоритети «Делойт» у напрямі інклюзивності
«Делойт» в Україні керується принципом align globally, act locally: ми враховуємо глобальні пріоритети компанії, але водночас фокусуємося на українському контексті та на тому, що є важливим для наших співробітників тут і зараз.
Фундаментом інклюзивної корпоративної культури є повага та рівність на всіх рівнях. Ми турбуємося про те, щоб у компанії кожен і кожна могли розкрити власний потенціал, відчували свою значущість і мали всі необхідні інструменти для професійного та особистісного розвитку, попри можливі перепони. Для цього ми звертаємо особливу увагу на цінності кандидатів під час найму, інтегруємо принципи поваги й рівності в усі робочі процеси, проводимо внутрішні тренінги й лекції із запрошеними експертами та інформуємо про канали для звернень щодо неприйнятної поведінки. Минулого року ми запустили нову програму для підсилення інклюзивної культури в «Делойт» в Україні з фокусом на лідерів команд. Це дискусійна сесія про інклюзивне лідерство, що спрямована на відверту розмову та «проживання» учасниками проявів поваги й усвідомленої поведінки.
Крім цього, ми приділяємо особливу увагу чотирьом напрямам інклюзивності:
- Робота з людьми з інвалідністю. Ми переконані, що люди з видимою та невидимою інвалідністю є повноцінними членами суспільства та можуть працювати нарівні з іншими. В «Делойт» є співробітники з інвалідністю, і ми докладаємо всіх зусиль, щоб їхній робочий досвід був успішним. Також ми постійно працюємо над підвищенням обізнаності співробітників та розвіюванням міфів, пов’язаних з інвалідністю.
- Нейрорізноманіття. В Україні тема нейрорізноманіття, тобто розмаїття функціонування мозку людини, все ще є недостатньо поширеною. Люди, які мають розлади аутистичного спектра, розлади дефіциту уваги та гіперактивності чи інші нейровідмінності, часто не готові відкрито говорити про свої потреби через стереотипи та стигму. Наше завдання — долати ці стереотипи й упереджене ставлення. Це довгий процес, але ми впевнені, що «Делойт» може стати комфортним робочим місцем, де до нейрорізноманіття ставляться з повагою. Будемо раді, якщо своїм прикладом зможемо надихнути й інших роботодавців.
- Підтримка ветеранів. Ми цінуємо досвід колег, які пройшли військову службу, та робимо все можливе, щоби полегшити їм повернення до цивільного життя. Зокрема, підготували посібник із рекомендаціями для лідерів команд щодо підтримки ветеранів у робочому середовищі. Це дуже актуальний напрям, у якому ми постійно вчимося і вдосконалюємося, бо ветеранів в Україні з кожним роком стає все більше і наш обов’язок — сприяти їхній реінтеграції.
- Гендерна рівність. Ми забезпечуємо рівні можливості для всіх працівників на всіх етапах кар’єрного циклу незалежно від статі. Через вимушену релокацію частини співробітниць на початку повномасштабного вторгнення, у нас дещо «просіло» співвідношення чоловіків і жінок, зокрема й у лідерській команді. Компанія стежить за цими показниками та вживає відповідних заходів. Можу констатувати, що гендерний розрив на керівних посадах у нас поступово зменшується. Зараз ми також працюємо над оновленням програми підтримки батьківства, мета цієї ініціативи — зробити комфортним досвід матерів і батьків компанії на всіх етапах до, під час та після повернення з відпустки у зв’язку з появою дитини.
Наша діяльність у цих напрямах не обмежується лише внутрішніми ініціативами. «Делойт» також активно розвиває зовнішні партнерства і спонсорства, що сприяють актуалізації цих тем у суспільстві. Під час організації своїх заходів ми враховуємо елементи концепції доступності. Також цьогоріч ми розширили пул своїх постачальників соціальними підприємствами, які працевлаштовують вразливі категорії населення та спрямовують частину прибутку на спонсорство інклюзивних програм.
«Делойт» — людиноцентрична компанія, і найбільша наша цінність — це люди. Тому побудова атмосфери довіри, поваги та взаємопідтримки для нас є пріоритетом.
Ігор Титаренко,
старший консультант департаменту корпоративних фінансів
Ветеран ЗСУ, повернувся до роботи в компанії після демобілізації
Про підтримку від «Делойт» під час служби
Я долучився до війська в березні 2022 року, одразу після того, як вивіз родину в безпечне місце. Керівництво і колеги казали, що поважають моє рішення та пишаються мною й іншими співробітниками, які мобілізувалися. Протягом усієї служби я відчував величезну підтримку, як моральну, так і матеріальну. Делойтівці допомагали знайти та придбати амуніцію чи предмети одягу, яких я потребував.
Я постійно підтримував зв’язок з партнером мого департаменту. Ми списувалися з ним щотижня, він цікавився, як у мене справи, регулярно запитував, які потреби є особисто в мене або побратимів, чи може компанія чимось допомогти. Також я активно комунікував із колегами, які займалися волонтерською діяльністю та закривали запити мого підрозділу.
Про повернення до роботи після служби
Повертатися до розв’язання робочих питань я почав, ще коли лежав у госпіталі після поранення. На той момент колеги працювали над проєктом, у який я раніше був залучений, тож приходили до мене радитися. Я був не проти допомагати та потроху повертатися до справ. Згодом я пройшов реабілітацію та військово-лікарську комісію, за результатами якої демобілізувався. Весь цей час я був на зв’язку з командою і ознайомлювався з поточними проєктами. Тож повернення було поступовим та комфортним для мене.
Перші три місяці після повернення я працював у лайт-режимі. Адже, по-перше, мені потрібно було перелаштуватися з фронтового ритму, де будь-яка твоя дія може коштувати життя, до цивільної роботи, де немає таких загроз. По-друге, налагодити режим роботи й відпочинку, бо на війні спиш у будь-яку вільну хвилину та працюєш увесь інший час. По-третє, поки я був у війську, багато чого змінилося в робочих методологіях та законодавстві, з яким ми працюємо, потрібен був час, щоби пригадати все, що я знав, і вивчити нове.
Я дуже вдячний компанії, що мені дозволили входити в робочий ритм у комфортному для мене темпі, а також керівництву й колегам, які вводили мене в курс справ і допомагали розібратися з нововведеннями. Жодного разу мені ніхто не відмовив у допомозі, і що найважливіше — я не відчував, що нав’язуюся чи відриваю колег, усі були відкриті до мене.
Перший день в офісі був дуже емоційним: усі, кого я зустрічав, підходили, вітали мене, запитували, як справи. Було приємно знову бачити колег та спілкуватися з ними наживо. Перш ніж долучитися до лав ЗСУ, я пропрацював у «Делойт» майже 15 років, тож це було наче повернення в родину, де тебе дуже чекали.
Також компанія організовує вебінари та тренінги про взаємодію з ветеранами для всіх співробітників. На них розповідають, як краще говорити з колишніми військовими, про що краще не запитувати, які теми не зачіпати, як поводитися в тих чи інших ситуаціях. Це дуже сприяє моєму комфортному перебуванню в колективі та адаптації до цивільного життя, адже не лише я готовий перегорнути сторінку й жити далі, а й команда готова прийняти мене та зрозуміти мої потреби.
Святослав Вознюк,
старший офіс-менеджмент-координатор
Долучився до «Делойт» в Україні в зрілому віці
Про пошук роботи в зрілому віці
Я приєднався до «Делойт» у 50 років. До цього мав довгий кар’єрний шлях, зокрема встиг попрацювати консультантом в апараті Верховної Ради України в перші роки державотворення (навіть входив до складу комісії з підготовки Конституції), викладачем у коледжі та 20 років на різних проєктах Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Після завершення співпраці з USAID я півтора року не міг знайти роботу, зокрема й через ейджизм із боку роботодавців. У більшості вакансій зазначалося, що шукають людину віком до 35 років, а мені на той час було 49. Якщо у вакансіях не прописували вимоги до віку, я подавався, але потім на мене часто чекали неприємні сюрпризи на співбесідах. Бували випадки, коли напряму говорили, що я не підходжу, бо в компанії молодий колектив і я не «впишуся». Крім цього, я ще й людина з інвалідністю, але якщо це і було причиною відмови, то в обличчя цього ніхто не казав.
Про початок роботи в «Делойт»
«Делойт», навпаки, зацікавив мій багатий досвід, тут вік став перевагою, а не недоліком. Я пройшов три співбесіди й на жодній із них не відчув якогось упередженого ставлення до себе, пов’язаного з віком чи наявністю в мене інвалідності. Всі, з ким я спілкувався в процесі найму, були дуже відкритими й доброзичливими.
Я вважаю, що весь цей довгий шлях у півтора року був недаремний, тому що мені пощастило потрапити в «Делойт».
У нас доволі молодий колектив і багато фахівців, які приходять у компанію в юному віці, залишаються тут надовго. Є багато колег, які працюють у «Делойт» по 15–20 років. Проте є і такі, як я, хто приєднався до команди після роботи в інших організаціях. Якщо людина поділяє цінності компанії та сумлінно працює, вона з легкістю вписується в колектив та стає його невіддільною частиною.
Про ставлення до співробітників з інвалідністю
У цьому питанні багато що залежить від самої людини й того, як вона сприймає себе і свою інвалідність. Я вважаю, що не потребую особливого ставлення, і волію, щоб мою інвалідність не помічали і щоб я був у рівних умовах з усіма іншими. Проте, звісно, є різні види інвалідності, й у деяких випадках не обійтися без додаткових зручностей, щоб, власне, й забезпечити всім рівні умови.
У «Делойт» дбають про це. Наприклад, наш офіс спокійно можуть відвідувати люди, які пересуваються на кріслі колісному, однак за бажанням вони можуть працювати дистанційно. Людям із порушенням зору видають великі монітори, за якими їм зручніше працювати.
Найголовніше, на мою думку, те, що в нас нічого не робиться з позиції «аби було». Завжди враховуються запити співробітників. Для цього існують різні відкриті й анонімні канали, де можна повідомити про потребу чи проблему й отримати відповідь щодо її вирішення.
Ще один важливий аспект — це підвищення обізнаності колективу в питаннях інклюзивності. У нас часто проводяться вебінари, на яких колегам пояснюють, як взаємодіяти з людьми з інвалідністю, щоб усім було комфортно; які краще терміни вживати, а яких формулювань уникати, наприклад не «візок» чи «коляска», а «крісло колісне» тощо.
Катерина Дригулич,
старша аудиторка
Почала працювати в компанії під час навчання в університеті
Про початок роботи в «Делойт»
Старту моєї професійної кар’єри в компанії посприяла навчальна програма Work & Study, яку «Делойт» запустив у 2019 році в партнерстві з компанією Baker Tilly та Київським національним економічним університетом ім. Вадима Гетьмана. Я на той момент була абітурієнткою і саме вибирала університет для вступу. Гортаючи сайт КНЕУ, натрапила на інформацію про програму і вирішила податися на неї, пройшла співбесіду та чекала на результати. За той час багато чого змінилося, я не пройшла на бюджет в економічний університет та подала документи в інший заклад. Аж раптом мені повідомили, що мене запрошують на Work & Study.
Заради можливості розпочати свій кар’єрний шлях у «Делойт» на першому курсі університету я змінила ВНЗ уже після подання документів та оплати контракту.
У другому семестрі першого курсу нас із колегами по програмі запросили на тримісячне стажування в «Делойт». Після пар в університеті ми приїжджали в офіс чотири рази на тиждень і працювали по 4 години на день — долучалися до проведення діагностики банків. У всіх нас були «бадді» — наставники, які допомагали в адаптації та розв’язанні організаційних питань, адже для більшості з нас це була перша робота.
На другому курсі після ще одного стажування та успішного проходження випробувального терміну мене запросили на роботу в компанію на позицію молодшої аудиторки першої категорії, щоправда, на неповний робочий день. А на початку третього курсу я перейшла на індивідуальний графік в університеті та почала працювати повноцінний восьмигодинний робочий день. Уже тоді я усвідомлювала, що опанування практичних навичок безпосередньо під час роботи лише сприятиме стрімкому розвитку моєї кар’єри.
Про ранній старт кар’єри
Процес адаптації в команді «Делойт» виявився на диво легким. Я не очікувала, що в такій серйозній іменитій компанії все буде так просто, прозоро й по-дружньому. Готувалася до того, що старші й досвідченіші колеги будуть якось упереджено до нас ставитися. Але все було навпаки — мені одразу сказали, що в команді всі звертаються одне до одного на «ти», і попросили не соромитися та приходити по допомогу, як тільки вона знадобиться. І справді — перший час у мене виникало багато запитань, але колеги завжди спокійно на них відповідали та детально все роз’яснювали.
Старші колеги завжди охоче ділилися власним досвідом, допомагали опанувати інструменти, з якими я ще не вміла працювати, підказували, як краще виконати те чи інше завдання.
Значною підтримкою та опорою також була і є моя коучка, з якою я почала співпрацю відразу після проходження випробувального терміну. Її місія — допомогти спланувати мій професійний розвиток, зрозуміти свої сильні й слабкі сторони, відстежити, яких навичок мені не вистачає та як їх прокачати. Для мене коучка — це наставниця, подруга та психологиня в одній особі. Я знаю, що можу звернутися до неї з будь-якою проблемою чи питанням і завжди отримаю слушну пораду.
Я дуже вдячна «Делойт» за те, що одразу після закінчення університету маю змогу працювати на позиції старшої аудиторки, в той час як більшість моїх однолітків лише починають свій професійний шлях. Я радію, що у свої 22 роки маю великий багаж практичних знань і вмінь та досвід роботи на абсолютно різних проєктах. І все це завдяки відкритості «Делойт» до молодих талантів.
У нас у компанії є багато можливостей для молоді та дуже адекватне ставлення до людей, які поєднують навчання в університеті й роботу. Є низка навчальних програм, після завершення яких найкращі студенти можуть отримати пропозицію роботи. Наприклад, The Big Audit Theory — двотижнева літня школа-інтенсив для молоді, яка прагне розвиватись у сфері аудиту та фінансів, та інші.
Інна Бабенко,
директорка в команді M&A Transactions департаменту корпоративних фінансів
Входить до директорсько-партнерської групи компанії
Про власний кар’єрний шлях у «Делойт»
Я прийшла в компанію одразу після університету й побудувала кар’єру всередині організації. Після закінчення навчання у 2012 році влаштувалася на позицію бізнес-аналітикині в департамент корпоративних фінансів, а сьогодні вже обіймаю посаду директорки у відділі. Це був непростий, але цікавий шлях. За цей час я встигла попрацювати над сотнями проєктів для дуже різних клієнтів, здобути цінний досвід і багато корисних навичок.
Звичайно, часом було важко, особливо під час переходу між рівнями. З кожним новим рівнем потрібно було нарощувати не лише технічні, а й гнучкі навички, необхідні для управління командою. Найважче було навчитися делегувати роботу над технічними аспектами проєкту, щоб мати змогу взяти на себе лідерські обов’язки, зокрема координування команди та спілкування з клієнтом.
Про гендерну рівність у «Делойт»
Мені пощастило, тому що протягом своєї кар’єри я не відчувала дискримінації з боку колег чи керівництва через те, що я жінка. У мене не виникало думок на кшталт: «Була б я чоловіком, ця ситуація склалася б інакше». Я впевнена, що так сталося через те, що «Делойт» — це компанія з багаторічною історією та сталими цінностями, де поважають усіх співробітників незалежно від статі, віку, національності чи інших ознак, що не стосуються професійної діяльності.
Звісно, я не живу у вакуумі та помічаю дискримінацію жінок у нашому суспільстві загалом. Тому мій досвід може бути не зовсім репрезентативним у цьому питанні, але я хочу, щоб він став прикладом та натхненням для інших.
В «Делойт» є багато жінок-партнерок, які були і є моїми рольовими моделями, тими, на кого я рівнялася і вірила: якщо вони змогли дорости до посади такого рівня, то і я зможу.
На щастя, і суспільство не стоїть на місці та перестає толерувати зневажливе ставлення до жінок. Якщо 7–10 років тому можна було на зустрічі з клієнтами почути коментар на кшталт: «Які у вас гарні дівчата працюють у відділі фінансів» або звертання «Інночка» від людини, яку бачиш вперше, то зараз подібні висловлювання чи звертання до жінок є скоріше рідкістю в бізнес-середовищі.
Основна проблема гендерної нерівності полягає в тому, що вона базується на суспільних стереотипах, які формувалися століттями. І не завжди навіть самі жінки можуть помічати й визнавати вплив цих упереджень. Зміна культурних установок — це тривалий процес, який вимагає постійної роботи всіх представників суспільства, але ми вже на правильному шляху, а компанія «Делойт» показує гарний приклад.
Читайте також інші матеріали спецпроєкту
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.