Навчання відбирає багато сил, робота — ще більше. Намагаючись балансувати між двома важливими сферами, можна програти в обох, ще й нашкодити здоров’ю. Чи можливо цього уникнути і як саме?
Ми зібрали 3 історії різного рівня хардкорності і доповнили їх порадами, як все-таки успішно поєднувати навчання з роботою.
«Це був дуже жорсткий досвід, я не раджу нікому так робити»
Юлія Кабанець, 22 роки
Я вчилась в Інституті міжнародних відносин на спеціальності «Країнознавство». У мене була мрія — накопичити на поїздку в Азію, тому на зимових канікулах 4-го курсу я пішла працювати full-time в американську компанію, що надавала послуги ремонту. Працювати потрібно було з 15:00 до 23:00, оскільки третя година дня у нас — це восьма ранку у Штатах, початок робочого дня майстрів. У мої обов’язки входила комунікація з майстрами, клієнтами, звітність та складання розкладу.
Такий графік дозволяв мені одночасно і вчитись, і працювати. Додому я поверталась опівночі, а вже о 6-ій ранку прокидалася на пари. Я йшла на червоний диплом, тому прогулювати не можна було — якщо тебе немає на семінарі, то і балів не отримаєш. Я підходила до викладачів, попереджала, що працюю, але це нікого не цікавило: «Молодець, але то твої проблеми». Я відчувала постійний тиск від викладачів, які вказували на мою сонливість та неактивність.
Домашки робила у метро, на перерві між парами та роботою, на перервах на роботі та вдома після дванадцятої. Я дуже втомлювалась, організм виснажувався, часто я забивала на пари та спала 15 годин підряд. Необхідну суму я заробила, але через певні обставини у мандрівку не поїхала.
Це був дуже жорсткий досвід, я не раджу нікому так робити. Краще знаходити part-time роботу, аби достатньо відпочивати.
«За весь семестр, за винятком сесії, я відвідав ТРИ пари»
Богдан Попович, 23 роки
Моя історія буде, мабуть, найменш хардкорною з усіх. Я хочу нею поділитись, тому що, як не дивно, у мене майже не було проблем із поєднанням роботи й навчання.
Вчився я на інженера-програміста, працював тестувальником ПЗ. Хоч я і працював за спеціальністю, але мене взяли на роботу у лютому, тож індивідуальний план деканат видавати відмовився: «Вас і так забагато вже, треба було на початку року приходити».
«Окей, без проблем», — подумав я і вирішив, що оцінки у дипломі програміста з економічного вишу нікому не потрібні, тож повернувся до офісу під закінчення обідньої перерви і просто перестав відвідувати заняття з того дня. І все. Приходити треба було лише на деякі семінари чи модулі і вчасно надсилати викладачам лабораторні роботи на email.
За весь другий семестр, за винятком сесії, я відвідав ТРИ пари, на решті пар мене відмічали відсутнім. Варто віддати належне моїй компанії: вони дозволяли відлучатися на кілька годин за умови, що я наперед вказував, коли я ці години відпрацюю.
Зрештою, можна було нехтувати навіть здачею модулів, бо під час сесії ти міг піти на «платне перескладання» — так називалася оплата повторного курсу лекцій, після чого без будь-яких зусиль ставили трійку. І коштувало це, на секундочку, 350 грн за предмет. Тобто приблизно один мій робочий день. І це все офіційно, через касу.
«Я була відмінницею, тому мені було простіше»
Ірина Копайгородська, 19 років
Я вчилась на ветеринара. Коли була на останньому курсі коледжу, проходила практику у клініці. Вирішила оформити індивідуальне навчання і залишитись там працювати асистентом — займалась контролем стаціонару тварин, що знаходяться на лікуванні.
Викладачі вимогливі, але все залежить від репутації, яку ти заробив за роки навчання. Я була відмінницею, тому мені було простіше, я мала певну довіру. Інколи дозволяли здати роботу пізніше, не часто запитували на парах.
Навчання проходило у Білій Церкві, а працювала та жила я у Києві. Дорога займала 3 години, працювала я подобово. Частіше за все я мала зміну, а потім два вихідних, але іноді потрібно було когось замінити і я працювала більше.
На парах з’являлась 2-3 рази на тиждень — іноді на півдня, іноді на цілий день.
Важко було у період написання курсової роботи та закриття усіх модулів. Вчила матеріал у дорозі, знаходила «віконця» на роботі.
Пізніше приходити-йти з роботи не можна, але якщо у мене був важливий модуль, можна було домовитись із наступним асистентом, щоб прийшов раніше. Навчання закінчила з червоним дипломом.
Я справді заряджалась від роботи. А от навчання мене, навпаки, втомлювало — на четвертому році я вже не бачила у ньому джерела нової інформації, багато чого навчилась саме у клініці. Але попередні роки навчання дали багаж знань. Так, інколи я відчувала себе білкою у колесі, проте не була виснаженою. На вихідних встигала подорожувати, читати книги, влітку організовувала наметові табори.
Поради від наших героїв, як поєднувати роботу і навчання
1. Шукайте справу до душі. Намагайтесь не працювати тільки заради грошей. Реалізуйте себе на роботі. Така діяльність буде підтримувати вас та надихати, бо ви робите щось важливе.
2. Уникайте нічної роботи, якщо вона не для вашого організму.
3. Спробуйте знайти part-time роботу під час навчання, не починайте одразу з full-time.
4. Плануйте. Не просто розписуйте свій день по годинах, а розписуйте періоди, коли і на чому ви можете зосередитись. Уникайте мішанини і вчіться розуміти, коли у вас пріоритет — робота, а коли ви можете дозволити собі виконувати щось рутинне на фоні, а паралельно вивчати матеріал.
5. Висипайтесь. Важливо спати не менше 8 годин на добу, аби відновлювати енергію.
6. Знаходьте рівновагу. Не забувайте про власні хобі, друзів, подорожі. Адже це те, що дає вам натхнення та енергію.
7. Балуйте себе. Важливо робити собі маленькі приємності — балувати кавою або солодощами після роботи чи перед навчанням.
Читайте також
Як отримати профіт від навчання в університеті?
Я змінила 5 робіт за рік. І ось чого це мене навчило
Як розпочати кар’єру ще до закінчення університету? Досвід Святослава Мариніна
