Навіщо так голосно говорити про пошук роботи? Стратегія, тактика… Адже все просто: написав резюме, відправив на десяток вакансій і чекаєш на відгук. Хіба у тому, як шукати роботу, є щось, що вимагає планування, контролю, гнучкої і швидкої адаптації?
Є! Шукати роботу, як і намагатися досягти
будь-якої іншої цілі, можна по-різному.
Бачити конкретну мету, бути готовим приділити
більше часу і докласти додаткових зусиль,
не «злитись», не втратити надію і самооцінку
після перших відмов — все це стратегія. Її можна
несвідомо «прожити», а можна запланувати і корегувати.
Як це зробити, розповідає кар’єрна консультантка
Олена Гоноровська.
Якщо розділити способи пошуку роботи на 4 умовні рівні відповідно до того, наскільки проактивними мають бути ваші дії, то отримаємо приблизно таку градацію.
Рівень 1. Пасивне очікування
Спосіб, який прекрасно діє в багатьох випадках. Наприклад, якщо ви — відомий і публічний експерт у своїй галузі, регулярно виступаєте (там, де вас можуть чути потенційні роботодавці чи рекрутери), пишете статті чи активні в Facebook / LinkedIn (саме з професійної сторони); або ви — носій унікальних знань чи навичок, які мають високий попит на ринку (це важливо!); або просто так склалось, що вас знайде рекрутер, який шукає саме такого спеціаліста.
Що більше колег і рекрутерів про вас вже знає, то більша ймовірність того, що вас знаходитимуть, переманюватимуть, питатимуть рекомендації.
Очевидно, що ця стратегія працює у випадку, коли швидкість пошуку роботи для вас не має значення (або якщо ви популярний IT-спеціаліст і вам просто потрібно відповісти на десяток останніх повідомлень в LinkedIn, щоб знайти цікаві варіанти).
Прихованим ризиком пасивності є нерозуміння ринку, його стану, вимог, нових тенденцій і очікувань від кандидатів.
Експерт, який не тримає руку на пульсі, може раптом виявити, що він, наприклад, відстав технологічно або має неадекватні зарплатні очікування. Тобто його експертність для ринку може лишитись в реаліях 5-річної давності, а він і не помітив.
Рівень 2. Перші кроки
Незважаючи на назву, на цьому рівні залишаються 80% тих, хто вважає, що вже шукає роботу. Це кроки необхідні, важливі, проте залишають кандидата на рівні масової конкуренції і поверхневого контакту з роботодавцем.
Вам потрібно оновити профілі в соціальних мережах та підписатись на корисні сторінки.
LinkedIn наразі є платформою, яка поєднує все більше професіоналів з усього світу і є першою для пошуку серед рекрутерів. Детальна інформація про те, чим ви займались і за що відповідали на попередніх місцях роботи, про досягнення і проекти, навчання, сертифікації, публікації – основа вашого профілю. Його завжди можна швидко знайти і оцінити на відповідність вакансії.
Окремо скажу про Summary – коротку, але критично важливу частину інформації про вас. Її в першу чергу прочитає той, хто попаде на вашу сторінку. Знаєте, хто саме повинен вас знайти? Що саме він шукатиме? Не полінуйтесь подивитись на свій профіль очима цієї людини і сформулюйте Summary відповідно.
Мінімальне, що варто зробити в Facebook, – це додати інформацію про себе і зробити її публічною: заповнити Intro (зовсім коротесенький опис про себе), відкрити позиції і компанії, які ви вважаєте важливими для потенційних роботодавців. Все більше рекрутерів користуються інструментами пошуку в Facebook – тож є сенс бути видимим.
Крім того, Facebook дає можливість підписатись на сторінки компаній, які вам цікаві. Часто саме вони є джерелом інформації з перших вуст не тільки про вакансії, а й про процес відбору, культуру і щоденне життя працівників.
Обов’язково зверніть увагу на агрегатори вакансій — сторінки, які відбирають для вас найцікавіше в певній сфері. Наприклад, кар’єрний портал Happy Monday. Щотижня ви отримуєте пост на Facebook з обраними і рекомендованими вакансіями (і лист, якщо підпишетесь на email-розсилку).
Крім того, команда Happy Monday публікує силу-силенну актуальної інформації про пошук роботи – користуйтесь. Наприклад, ось пост з переліком джерел вакансій в різних сферах.
Також важливо підписатись на розсилки сайтів пошуку роботи.
Незважаючи на те, що багато користувачів називає такі розсилки «спамними», це база для збору первинної інформації про вакансії на ринку. Так, ви отримаєте багато нецікавих варіантів, але серед них будуть ті, на які варто звернути увагу. Реєструйтесь на rabota.ua, hh.ua, work.ua, створюйте профілі-резюме і підписуйтесь на розсилку цікавих вакансій — це працює.
Тут важливо відмітити, що на цікаву вакансію компанія зазвичай отримує десятки, а то й сотні відгуків на день. Реагуйте швидко, якщо вакансія вас зацікавила, та обов’язково пишіть супровідний лист.
Рівень 3. Проактивний пошук
Він відрізняється від попереднього тим, що кандидат не просто готує платформу і реагує на можливості, які перед ним відкриваються, а починає сам їх створювати.
Напишіть пост про пошук роботи в Facebook та LinkedIn.
Все більше людей вирішує шукати роботу таким чином. Ось приклад для натхнення: пост про пошук роботи і менше ніж за місяць — пост про вихід на роботу в нову компанію.
Такий пост має бути не лише емоційним, але й інформативним. Обов’язково опишіть, в чому ваші сильні сторони, чим любите і вмієте займатись, які у вас досягнення і проекти за плечима. Також дайте посилання на резюме чи LinkedIn-профіль і додайте прохання про репост.
Складіть список корисних контактів і повідомте кожного індивідуально про те, що ви шукаєте роботу, та спитайте пораду.
Так, це значна робота з контактами — написати, подзвонити, зустрітись на каву. Але саме «сила слабких зв’язків» допомагає охопити велику кількість можливостей, які є навколо, проте ніде не публікуються. Можливо, вони навіть не сформульовані у вигляді вакансій. Зате конкурентів тут у вас значно менше.
Рівень 4. Створюємо можливості
Це рівень, на якому кандидат вирішує не шукати роботу, яка є на ринку, а створити власну. Коли це можливо? Коли кандидат свідомо розуміє, яка саме компанія йому цікава і яку цінність він може їй дати. І далеко не завжди це буде компанія з того ж ринку, де кандидат має багато досвіду. Головне тут — бажання шукати інформацію, готовність мислити нешаблонно і вчитись.
Як це реалізувати на практиці?
1. Знайдіть одну чи декілька компаній, в яких ви б хотіли будувати власну кар’єру. Читайте, питайте відгуки, збирайте рекомендації працівників, партнерів, клієнтів.
2. Зрозумійте, в чому може бути ваша цінність для цієї компанії.
3. Підготуйтесь. Наприклад, якщо ви маркетолог — підготуйте аналіз ринку і конкурентів, якщо HR — напишіть стратегію розвитку бренду роботодавця, якщо продавець — підготуйте список потенційних клієнтів… Готуйтесь так, ніби ви отримали завдання і йдете на останню співбесіду.
4. Шукайте контакти в компанії — за рекомендаціями чи в LinkedIn. Знайдіть можливість організувати зустріч, бажано — з потенційним керівником. 30 хвилин вам вистачить для першого знайомства і самопрезентації, а далі — все у ваших руках 🙂
Ось чудовий приклад такого підходу:
Nina Mufleh приїхала з Близького Сходу в Сан-Франциско, бо знайшла собі там компанію мрії — Airbnb. Проте за декілька місяців невдалих спроб попасти на співбесіду чи отримати хоч якусь реакцію на резюме вона зрозуміла, що виділитись серед сотень конкурентів не так просто. Подумала — і створила резюме-сайт, на якому фокусувалась не на минулому досвіді, а на власному баченні розвитку компанії. Вуаля — того ж тижня її резюме привернуло увагу СЕО і СМО компанії. Ніну одразу запросили на співбесіду!
Так, створити таке резюме — це декілька днів роботи, але який результат! Надихає, правда?
На перший погляд це звучить дуже непросто. Так, для більшості з нас продавати себе — складно, але чи аж така вже непосильна це ціна за саме ту роботу, якою б ви хотіли жити далі?
