Професор психології та маркетингу Арт Маркман написав для Harvard Business Review, чому варто надсилати заявку на вакансію, навіть якщо ви не відповідаєте усім перерахованим у ній вимогам. Ми у Happy Monday вирішили, що просто зобов’язані перекласти цю статтю українською.
Коли ви переглядаєте кваліфікаційні вимоги до вакансії, навіть на найнижчі посади, з багатьма пунктами зі списку ви могли ніколи не стикатися. Навіть якщо робота передбачає технічні навички, які ви вивчали, наприклад, в університеті чи на курсах, потенційний роботодавець може використовувати інструменти, з якими ви ще не працювали.
Однак — і це дуже важливо — відсутність у вас усіх необхідних кваліфікацій не означає, що ви не повинні надіслати заявку на цю роботу.
У своїй книзі Bring Your Brain to Work («Почніть застосовувати мозок для роботи») я розповідаю, як мій старший син щойно після випуску з коледжу отримав можливість позмагатися за посаду, на яку зазвичай беруть людей із кількома роками досвіду. Він попросив моєї поради, і я відповів: «Якщо ти повністю відповідаєш вимогам для вакансії, на яку претендуєш, то ти ставиш перед собою занизькі цілі». Зрештою, мій син отримав цю посаду, і хоча йому потрібно було ще багато чого навчитися, свою роботу він виконував добре.
Компанії очікують, що людям, які щойно отримали роботу (і особливо новачкам у професії), ще потрібно до неї «дорости». Вони готові і хочуть, щоб нові співробітники ставили багато питань, шукали наставництва і навіть припускалися незначних помилок, поки вживаються у нову роль.
Це означає, що ви повинні шукати позиції, які дозволять вам рости, а не ті, де ви вже досягли усіх необхідних компетенцій.
На жаль, багато людей (особливо жінок) фокусуються на вакансіях, для яких вони вже надто кваліфіковані. Для них у цьому є свої переваги: вони одразу «впишуться» у роботу, що зробить роботодавця щасливим, а їх самих — більш упевненими в собі. Але малоймовірно, що така робота передбачатиме швидкий ріст. Підвищення вимагає послідовного формування навичок, необхідних для нової посади. Як ви здобудете їх, якщо і так надто кваліфіковані для своєї роботи? Отже, вам доведеться навчатися нового деінде і у неробочий час.
Одним із факторів, який стримує людей від подачі заявки на роботу, є синдром самозванця — коли людина відчуває, що не заслуговує на цю посаду, і переживає, що втратить роботу, щойно інші дізнаються про її «недостатню» кваліфікацію.
Але синдром самозванця зазвичай не має під собою жодного обґрунтування. Ви не можете прочитати думки інших людей, і тому припускаєте, що вони більш впевнені у власних здібностях, ніж є насправді. Через це ви не усвідомлюєте, що іншим людям так само бракує певних навичок. Але вони опановують їх у процесі роботи, бо не ухиляються від позицій, для яких ви відчуваєте себе недостатньо кваліфікованим.
Натомість, важливо сприймати нову посаду як виклик. Психолог Керол Двек разом із колегами розробляє концепцію growth mindset (мислення зростання) — це спосіб мислення, згідно з яким потребу у навчанні викликає всього лише брак навичок (що можна виправити), а не брак вродженого таланту (що виправити не можна).
Тому майже усім буде корисно розглядати оголошення про вакансію не як суворий перелік критично необхідних для кожного кандидата вимог, а як набір керівних принципів, якими потрібно керуватися на тій чи іншій позиції.
Звісно, важливо володіти принаймні кількома з перелічених у вакансії навичок. Але ви не повинні обмежувати себе лише тими позиціями, для яких ви вже надто кваліфіковані.
Джерело: Harvard Business Review
Вас також зацікавить
Що таке синдром самозванця та як його подолати?
Как понять, что вы саботируете свою карьеру?
Чому бажання зрозуміти, чого ви хочете — пастка? Інтерв’ю з кар’єрною експерткою Оленою Рєзановою
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.