Світ на карантині: як працюють в Австралії, Малайзії та на Балі

Продовжуємо публікувати історії українців з усього світу про те, як у них проходить карантин, які обмеження вводять уряди різних країн, як допомагають бізнесу та громадянам. Наші герої також розповідають про своє життя та роботу, спостереження та настрої. Першу частину читайте тут.

Австралія

Про ситуацію в країні / місті

На даний момент в Австралії зареєстровано майже 6000 випадків зараження коронавірусом, у тому числі 49 смертей. Карантинні заходи почали впроваджувати в середині березня, і вони весь час посилюються. Закрито спортивні й розважальні заклади, торгові центри. Кафе й ресторани все ще відкриті, але лише на доставку й замовлення їжі із собою.На вулиці можна ходити максимум удвох. Також багато штатів уже закрили кордони з іншими штатами.

Школи готуються перевести навчання в онлайн, починаючи з наступного семестру. Поки діти можуть ходити в школу у випадку, якщо в батьків немає можливості залишити їх вдома.

Більшість австралійців дотримуються заходів безпеки, але є і винятки. Наприклад, через натовп відпочивальників нещодавно довелося закрити кілька популярних пляжів у Сіднеї. А після бійок у супермаркетах за туалетний папір, магазини запровадили community hour — щоранку протягом години вхід у супермаркет дозволений тільки літнім людям або людям з обмеженими можливостями.

Хто і як працює

Багато роботодавців перевели співробітників на дистанційну роботу.

Більшість наших співробітників — програмісти, тому особливих труднощів з організацією віддаленої роботи не було. Зараз усі зустрічі перенесені в онлайн, у тому числі ранкові stand-up (15-хвилинні зборів членів команди) і щотижневі all-hands.

Уряд виділяє чималі суми для допомоги людям, які втратили роботу. Подвоїли розмір виплати з безробіття, і тепер на неї також можуть претендувати приватні підприємці і фрилансери, у яких доходи зменшилися мінімум на 20%. Власники малих і середніх бізнесів отримають допомогу в розмірі до 100 тисяч доларів. Також влада заборонила орендодавцям виселяти мешканців (або підприємства), які втратили дохід.

Про свою роботу

Я вже три роки працюю у сфері онлайн-тревел у компанії Rome2rio. Це сервіс із пошуку маршрутів усіма видами транспорту. В останній рік перейшла в статус підрядника/фрилансера і працюю онлайн, поєднуючи роботу з подорожами.

На жаль, через коронавірус подорожі довелося припинити, і я повернулася до Австралії. Для мене віддалена робота є звичною. Шкода лише, що більше нема можливості попрацювати в кафе або в коворкінгу.

А ще я хвилююся за майбутнє компанії. Як і інші бізнеси у сфері туризму, наша компанія готується до дуже важкого року у фінансовому плані. Звільнення співробітників поки не планується, але багатьом підрядникам уже скоротили години роботи й повністю заморозили найм нових співробітників.

Про життя на карантині

Ми з партнером зараз оселилися в невеликому місті на східному узбережжі Австралії, недалеко від Брісбена — тут живуть його батьки. Оскільки я лише нещодавно повернулася до Австралії, то два тижні перебувала на домашній самоізоляції. Мені не можна було ні з ким бачитися, а виходити з дому дозволялося тільки в аптеку або супермаркет.

Судячи з усього, далеко не всі дотримувалися цих правил, тому нещодавно їх посилили: тепер, замість самоізоляції, всіх, хто прибуває до Австралії, відправляють на карантин в один зі спеціально облаштованих готелів.

Про настрій

У перший тиждень було складно відірватися від фейсбуку / твіттера / новин і зосередитися на роботі.

З позитивних моментів: відбулося кілька відеозустрічей зі старими знайомими з інших країн. Навряд чи б ми зателефонували один одному, якби не карантин. Поступово приходить усвідомлення того, що режим ізоляції може затягнутися надовго, починаю замислюватися про нові «домашні» хобі.

Балі, Індонезія

Про ситуацію у країні

4 березня на острові Ява офіційно підтвердили два випадки захворювання, на сьогодні (8 квітня) в Індонезії 2956 заражених, 240 смертей. Але тут проживає 264 млн осіб на 7 тис. островів, тому ці цифри більше ніж низькі.

Та потрібно розуміти, що більшість індонезійців не звертаються до лікарів, а, швидше, будуть поливати себе святою бамбуковою водою або сходять до знахаря. А у важкодоступних районах нормальних лікарень взагалі немає.

У різних містах і на островах оголошено карантини різної строгості. В середині березня почали закривати туристичні місця (водоспади, деякі храми). На даний момент закриті майже всі кафе і ресторани (працюють лише на виніс чи доставку), ринки, готелі, спа-салони і пляжі. Магазини працюють. В супермаркетах є всі потрібні продукти, а в аптеках — маски і санітайзери. Пропала лише хлорка, якою місцеві миють все на світі.

Місцеві священики проводять обряди і церемонії проти короновірусу, в цьому вони дуже схожі зі слов’янами.

20 березня було закрито кордони для туристів. Але усім відпочивальникам, що застрягли в країні, продовжили візи до закінчення карантину безкоштовно. Більшість туристів і експатів продовжують звичайний спосіб життя, місцеві обережніші. Всі в масках, але найпростіших. Не думаю, що їх змінюють хоча б раз на день.

Хто і як працює

Ситуація на Балі складна: десятки тисяч працівників туристичної сфери відправили додому без збереження зарплати. Середній дохід на острові — $200, накопичень у людей немає.

Цікаво спостерігати, як один з найбільш туристичних островів світу спорожнів. Навіть найбільше місто Денпасар виглядає порожнім зараз, місцеві жителі намагаються сидіти вдома. Пляжі закриті, і місцева влада стежить, щоб серфери та інші експати не гуляли пляжами.

Про свою роботу

Я працюю декоратором, дизайнером, організовую декоровані сніданки для гостей острова. Зараз у мене скасовані або заморожені всі проєкти. Але я сприймаю це як можливість для втілення своїх творчих ідей. Наприклад, зараз активно веду переговори з фабриками і майстрами, створюю дизайнерський декор для дому та для майбутнього онлайн-магазину.

Про життя на карантині

Я живу в приватному будинку з маленьким садом і видом на рисові поля. Тому мій карантин проходить цілком приємно. Після сезону дощів є чим зайнятися — будинок потребує невеликого ремонту. Пораюся в саду, посадила запашні трави для салатів. Сусіди теж сидять вдома, займаються садом і ремонтом.

Про настрій

У мене немає страху або особливої тривожності. Я вважаю цей час максимально корисним, щоб створити план на майбутнє, закрити всі робочі та особисті гештальти, присвятити час творчості.

Звичайно, енергія іноді йде на спад. Але це нормально в момент невизначеності, без конкретних завдань і термінів.

Я раджу зараз всім займатися творчістю. Малюйте, ліпіть, перефарбуйте стіни у будинку, готуйте корисні сніданки для родини, висадіть квіти на підвіконні, зробіть генеральне прибирання. Зараз мозку як ніколи потрібне перезавантаження.

Малайзія

Про ситуацію в країні / місті

Ситуація у нас критична, тому десь два тижні тому ввели повний карантин. Працюють тільки аптеки, банки і супермаркети. Є обмеження пересування: якщо кудись потрібно поїхати далі, ніж 10 км від дому, має бути спеціальний дозвіл. Ніякого сполучення між містами немає. Є сім’ї, які зараз знаходяться в різних містах, бо хтось був у відпустці та не встиг повернутися.

Настрої дуже неоднорідні. Більш освічені люди з розумінням ставляться до усіх обмежувальних заходів. Але у робочого класу великий стрес, бо люди залишилися практично без заробітку. 

Хто і як працює

Компанії перевели людей на віддалену роботу. Для деяких з них це стрес. Наприклад, мій чоловік ніколи не працював віддалено. В нього своя fintech компанія, і перший тиждень дався їм важко, бо потрібно було все переносити, перелаштовувати. Втім, всі помалу звикають до нових умов. 

Про свою роботу

Я живу в Куала-Лумпурі, працюю event-продюсеркою в компанії в Mindvalley. Усі події, які ми планували цього року, відкладені мінімум на рік. Вся наша команда працює віддалено. В 11:30 ми маємо загальну онлайн-зустріч команди, де обговорюємо апдейти й коригуємо наші стратегії. Команда, яка займається організацією подій, тепер включена в інші проєкти та ініціативи, які важливі саме зараз.

Про життя на карантині

Ми з чоловіком домовились, що працюємо через день — день він, день я. Ще є день, коли ми обидвоє не працюємо, а проводимо час з нашою 4-річною дитиною. Перший тиждень було важко, але зараз ми вловили ритм. Важливо мати можливість бути наодинці самим з собою: це допомагає наповнитися енергією.

Про настрій

Я люблю віддалену роботу, але мені не вистачає спілкування. Я розважаю себе як можу: почала вести свій ютуб-канал, коуч-групи щодо харчування, ефіри в Інстаграмі. Веду групи відкритого діалогу і намагаюся комунікувати зі своїми глибокими емоціями. А ще знайшла і переклала ось таке відео — подяку коронавірусу за те, що зупинив нас і повернув обличчям до наших проблем.

Я пройшла багато змін внутрішнього стану за цей період. Спочатку у мене був супротив. Я думала: «Ну це ж звичайний грип, навіщо такі обмеження?» А потім я більше дізналась про вірус і зрозуміла, наскільки все серйозно і чому важливий карантин.

Зараз я змирилась та прийняла ситуацію. Я почала бачити в цьому діалог природи з людством. Ми отримали цю хворобу як наслідок всіх наших дій. І в мене навіть з’явилась вдячність за те, що відбувається: відкрилась творча енергія, якої не було раніше.

Читайте також

Все про Zoom: як почати відеорозмову та не стати потім зіркою інтернету

Звільняють чи зменшують зарплату через карантин? Що радять юристи

Як зберігати сили та бадьорість в умовах кризи