Сьогодні важко знайти людину, яка має роботу і жодного разу не залишалася в офісі понаднормово, не брала роботу додому чи не працювала у вихідні. Чому перепрацювання — це не ок, а регулярні овертайми — навіть небезпечні, розповідають експерти психологічної агенції «ПСІКУЛЬТУРА», яка допомагає розвивати культуру психічного здоров’я в організаціях.
Будемо чесними: перепрацювання — звичне явище у всьому світі. На це є досить зрозумілі мотиви — дедлайни, бажання отримати більшу компенсацію, прагнення піднятися на вищу кар‘єрну сходинку. Але якщо овертайми сприймаються у компанії як норма і частина корпоративної культури, відхилення від якої автоматично округлює очі ваших колег — це не ок.
Оптимальний баланс роботи та особистого часу — це не тренд і не бажання філонити, а насамперед запорука продуктивного та здорового професійного життя. Працювати понаднормово час від часу дійсно може мати позитивні наслідки, але робити це на постійній основі — небезпечно. І ось чому.
Нікудишня продуктивність
Ви можете вірити, що чим більше годин працюватимете, тим більше роботи виконаєте. Але насправді наша продуктивність у певний момент досягає свого піку, а потім знижується. Зниження продуктивності, у свою чергу, призводить до надмірних зусиль зробити хоча б щось. Як результат ви можете отримати відчуття некомпетентності, погіршення самооцінки, невпевненість у собі, що впливатиме на ваше психічне та фізичне здоров’я.
Неприємні наслідки для психічного здоров’я
У людини, яка проводить на роботі більше часу, підвищується рівень стресу, з’являється хронічна втома, ймовірність виникнення синдрому емоційного вигорання. Це підвищує зокрема ризик розвитку депресії, тривоги та інших психічних розладів. Крім того, від цього страждають ваші особисті стосунки.
Варто пам’ятати, що для когось попрацювати декілька додаткових робочих годин на тиждень не завдасть шкоди психічному здоров’ю. А для інших, особливо тих, хто вже має певні труднощі, перепрацювання може спровокувати різке погіршення самопочуття.
Фізичне здоров’я також не у захваті
Перепрацювання впливає на розвиток серцево-судинних та загострення інших соматичних захворювань. Крім того, через деякий час ваш мозок просто перестане приділяти робочим процесам достатньо уваги. Неважливо, де ви працюєте: в офісі, лікарні чи на будівельному майданчику — через втому кожен ризикує зробити помилку, яка може вплинути на роботу чи життя інших людей.
До чого це може призвести?
У деяких культурах овертайми можуть мати дуже сумний результат. Наприклад, у Японії трапляються випадки «каросі», а у Південній Кореї — «квароса», що означає «смерть від перевтоми». Попри боротьбу з цим явищем, понаднормова робота досі сприймається як доказ успішності.
Щоб глобально виправити ситуацію, потрібна зміна культурного ставлення, яке наразі пропагує перепрацювання як щось позитивне, що демонструє відданість роботі й орієнтованість на кар’єру.
Але пам’ятайте: наявність великої кількості овертаймів може свідчити про недоліки в управлінській практиці, погано налагоджені робочі процеси чи контрпродуктивну атмосферу на робочому місці. Тому не варто бігати по колу, намагаючись усе компенсувати додатковими годинами роботи.
Читайте також
Як працюють відомі трудоголіки?
«Я — поганий спеціаліст»: що робити із сумнівами у своїй професійності?
Дякуємо!
Тепер редактори знають.