Журналістка Уляна Скицька написала книжку про видатних українців — за походженням чи місцем народження. Ви могли ніколи про них не чути або не знати про їхнє українське коріння. Але їхніми досягненнями й відкриттями захоплюється весь світ, тож нам є чим пишатись і чого у них повчитись.
80 історій про непересічних людей — це «калейдоскоп випробувань та досягнень, розчарувань та здійснених мрій», як зазначила у передмові сама авторка. Редакція Happy Monday не просто надихнулась прикладами видатних українців, а й побачила у їхніх історіях чимало кар’єрних порад.
1. Шукайте свої власні ідеї та не бійтесь експериментувати
Якщо ви не хочете весь час виконувати одну й ту саму рутинну роботу, вам слід реалізовувати власні ідеї або вдосконалювати наявні. Беріть приклад із Енді Воргола та Олександра Архипенка.
Син емігрантів із лемківського села, що зараз у Словаччині, Енді Воргол перевернув мистецтво з ніг на голову. Його експерименти шокували: Воргол зображав зелені банки кока-коли, пакування із ганчірками для миття посуду і доларові купюри. На перший погляд прості картини стали культовими, ба більше — перетворились на символи тієї епохи. А зображення 32-х банок супу Campbell зробило митця королем поп-арту. Так само, як на заводі штампували консерви із супом, Воргол поставив на конвеєр мистецтво.
Інший український митець завдяки своїм ідеям змінив традиційне уявлення про скульптуру. Олександр Архипенко шукав оригінальні форми та прагнув по-новому зображати реальність. Коли Пікассо започаткував нову течію кубізму, саме українець переніс його із живопису у скульптуру. Його роботи вражали новизною: чого варта одна лише концепція «порожнього простору», коли замість обличчя людини — пустота.
Публіка не завжди сприймала його експерименти, але вже у 2000-х роках скульптури українця збирали семизначні суми на аукціонах. Своїм студентам Олександр Архипенко повторював, що митець повинен творити, а не відтворювати.
Висновок: саме завдяки бажанню створити нове або змінити вже наявне, у героїв народжувались потужні ідеї, революційні для своєї сфери. А що підказує вам ваша інтуїція — який напрямок ви б хотіли розвинути або змінити?
2. Не «робіть роботу», а розв’язуйте проблему
Як ми нещодавно писали, потрібно шукати не роботу, що подобається, а проблему, яку подобається вирішувати. І приклади наступних героїв доводять, що це правильна стратегія.
Перша світова війна змусила Казимира Малевича по-новому поглянути на світ і переосмислити роль мистецтва. Його дратувало, що довгі роки живопис «був краваткою на накрохмаленій сорочці джентльмена», а художники перетворилися на чиновників, які проводять опис володінь природи, або ж на звичайних любителів зоології чи архітектури. Бажання покінчити із тим що здавалося йому проблемою, підштовхнуло художника у 1915 році приголомшити публіку новою мистецькою течією — супрематизмом. Чим все закінчилось, ми знаємо: його «Чорний квадрат» став іконою абстрактного мистецтва, а Казимир Малевич — відомим на весь світ.
У XX столітті саме українець зміг вивести французький балет із глибокої кризи. Коли киянин Серж Лифар очолив балетну трупу Гранд-опери, то до вирішення проблеми підійшов системно. По-перше, заборонив танцівницям виходити на сцену у власних коштовностях, замінив чешки на пуанти і зобов’язав жінок наносити професійний макіяж, а чоловіків — голитись перед виступом. По-друге, аби публіка не сприймала балет легковажно, під час виступів Лифар наказав вимикати світло в залі і таким чином змусив глядачів дивитись на танцюристів, а не розглядати чужі сукні та прикраси. Зрештою він заборонив вхід до зали після третього дзвінка. За 30 років Серж Лифар зумів відродити французький балет — наповнив зали глядачами та виховав не одне покоління танцюристів.
А інший українець, Моріс Подолоф із Кропивницького, реформував американський баскетбол. Він не був спортсменом, але був хорошим менеджером і 1946 року об’єднав BAA та NBL у Національну баскетбольну асоціацію (NBA). У той час глядачі не надто активно відвідували матчі — існувала практика договірних ігор або ж гравці, які вели у рахунку, часто затягували час. Моріс вигнав баскетболістів, замішаних у махінаціях та ввів «правило 24 секунд», упродовж яких команда може володіти м’ячем. Це вмить додало грі темпу, і відвідуваність матчів зросла у кілька разів.
Висновок: виявляється, такі звичні речі, як правила баскетболу та три театральні дзвінки, придумали українці, які жили своєю справою та мали жагу до змін та розвитку. Щоб піти їхнім шляхом, знайдіть проблемну зону у своїй сфері, спробуйте розробити кілька рішень та почніть впроваджувати їх у життя.
3. Вдосконалюйте себе та не бійтесь помилок
Помилки — це не так і страшно, якщо ви продовжуєте працювати та шукати інші рішення. А деколи помилки можуть навіть допомогти.
У середині 40-х років український фізик Георгій Гамов дійшов висновку, що саме в момент гарячої фази розширення Всесвіту виникає реліктове випромінювання, і навіть визначив його температуру — 6° Кельвіна. Розрахунки одесита виявились хибними, але його дослідження допомогли радіоінженерам компанії Bell вже експериментальним шляхом встановити точне число — 2,72° Кельвіна, за що було отримано Нобелівську премію. Українець часто помилявся, але ніколи не зупинявся і не боявся за свою наукову репутацію.
А от Микола Леонтович у 1901 році віднайшов щедрівку, ймовірно, написану ще за часів Київської Русі, коли Новий рік святкували навесні. Через три роки композитор написав перше аранжування, але воно його не влаштовувало. У шухляді залишаться і друга, і третя версії — Леонтович був суворим до себе і прагнув постійно вдосконалювати свою роботу. Показати її публіці композитор наважився тільки після четвертої обробки. Але саме ця версія «Щедрика» стала всесвітньо відомою, і сьогодні створює різдвяний настрій не тільки в Україні, а й у Європі та США.
Висновок: талант та впевненість у собі — це добре, але не забувайте, що всі можуть помилятись, і це абсолютно нормально. Аналізуйте, продовжуйте працювати, а головне — постійно вдосконалюйте себе і свою роботу.
4. Перетворюйте перешкоди на переваги
На шляху до мети нам часто зустрічаються різноманітні перепони. Іноді здається, що виходу немає, проте потрібно лише докласти більше зусиль або проявити винахідливість.
Довгий час сонячна Каліфорнія вважалася виноробним монополістом США — нікому й на думку не спадало вирощувати виноград у надто суворому для нього кліматі штату Нью-Йорк. Але одесит Костянтин Франк, доктор наук із виноградарства, який емігрував на східне узбережжя США переконав усіх, що тут запросто можуть рости сорти піно нуар, бордо чи рислінг — проблема не в кліматі, а у слабких коренях рослин.
1957 року почались експерименти із вдосконалення виноградних кореневищ, й на подив усім, було зібрано перший врожай рислінгу й шардоне. А унікальний мікроклімат біля озер льодовикового походження Фінгер став, навпаки, перевагою — вони надзвичайно глибокі, тож не дозволяють землі промерзнути.
Висновок: якщо певна проблема загнала вас у глухий кут, спробуйте поглибити свої знання, звернутись до експерта або подивитись на проблему зовсім під іншим кутом.
5. Вірте у себе
Ну і звісно, нікуди без потужної віри в себе та свої сили. Якби не віра у себе, Джеймс Юрченко без інженерної освіти не спроектував би дешеву та функціональну комп’ютерну мишку з кулькою, яку замовив Стів Джобс, і не створив би першу у світі бездротову мишку і клавіатуру.
Афанасій Середин-Сабатін без спеціальної освіти не став би корейським архітектором, який звів у Сеулі Ворота Незалежності, що стали символом подолання багатовікової залежності від Китаю.
А Софія Яблонська не наважилась би мандрувати у далекі краї та писати про них репортажі у міжвоєнний період, коли лише одиниці могли похвалитись тим, що бували за кордоном. А тут ще й жінка-галичанка замість того, аби бути домогосподаркою, самостійно вирушає у Марокко, Китай, Цейлон, Малайзію, Австралію, Балі.
***
Читаєш ці історії та захоплено думаєш: «Ух, оце так, але це не про мене». Насправді всі ці поради саме про вас та вашу справу. Адже усі герої книги — це звичайні українці, які багато працювали, розвивали себе та любили свої понеділки 🙂