Куди переїжджає український бізнес: дослідження

Навесні ми вже розповідали, що українці поступово налагоджують підприємницьку діяльність. Цього разу ділимося результатами експрес-опитування українського бізнесу, проведеного дослідницькою компанією Gradus Research 5 липня 2022 року, аби показати, як змінилася ситуація за два місяці. 

Липневе опитування 104 власників та керівників малого, середнього та великого бізнесу України показало, що загалом ситуація з підприємництвом покращується — вже половина (51%) респондентів частково відновили діяльність проти 31% навесні. На 8% зросла  кількість бізнесів, що функціонують як раніше (22% проти квітневих 14%), і на 8% зменшилось число тих, хто тимчасово призупинив діяльність (19% проти 27% у попередньому дослідженні). А ще стало вдвічі більше тих, хто запустив нові бізнес-проєкти під час війни — ще у квітні таких було 3%, а зараз — 6%. 

Особливості релокації бізнесу в межах України та за кордон

Про потребу в релокації повідомили 52% опитаних. Комусь це необхідно, бо перемістився попит на послуги чи продукцію, комусь — бо це дозволяє вирішити логістичні проблеми. Загалом таке рішення більшості потрібне, аби зберегти бізнес. 

Більшість бізнесів перемістилися в межах України — до центральних чи західних регіонів. Проте частина (11%) переїхала за кордон. Конкретний напрям для релокації респонденти обирали за такими критеріями:

• попит на продукти або послуги бізнесу в місці, куди релокуються (36%);
• розвиненість інфраструктури (29%);
• менша кількість законодавчих бар‘єрів для початку бізнесу (29%).

У релокації за кордон підприємців приваблює доступ до великих ринків збуту (32%) та прозорість правил ведення бізнесу та оподаткування (32%). Проте є й перешкоди: 

• висока конкуренція з боку вже існуючих бізнесів (25%);
• формальні труднощі з пошуком бухгалтерського або облікового супроводу (23%);
• складність відкриття компанії та банківських рахунків для іноземців (21%);
• високий рівень бюрократії (21%);
• мовний бар‘єр (20%).

Але попри це, опитані вважають, що український бізнес може конкурувати на європейських ринках. Понад половина респондентів вбачає у цьому можливість набути більше економічних зв‘язків з Європейським Союзом. 

Більше про результати дослідження — за посиланням.