Продовжуємо знайомитися з українськими військовими та дізнаватись, які бойові завдання вони виконують, у межах нашого спецпроєкту «Професії у лавах ЗСУ».
24-річний В’ячеслав на псевдо «Гаррі» — командир відділення зв’язку 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України. Позивний хлопцеві вигадали побратими, бо через окуляри він схожий на відомого хлопчика-мага із книжок Джоан Роулінг. Але на цьому схожість не закінчується, бо боєць, як і Гаррі Поттер, часом творить справжню магію, встановлюючи зв’язок між підрозділами ЗСУ.
Про цивільну спеціальність та початок військової кар’єри
За освітою я електрогазозварник, тому гарно розуміюсь на електротехніці та вмію працювати руками. До вступу у військо займався проведенням інтернету та установкою техніки відеоспостереження. Також деякий час працював у сфері торгівлі. Кожен з цих досвідів так чи інакше допомагає мені у роботі зв’язківця.
До лав ЗСУ я приєднався у січні 2020 року. Вирішив взяти приклад з брата і випробувати себе у ролі військовослужбовця, тому підписав контракт. Зі спеціалізацією визначився одразу, мої навички найкраще пасували до роботи зв’язківця. А 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду обрав через переконання, що десантура — це круто. Мене приваблювали стрибки з парашутом і пересування повітряним транспортом, було цікаво перевірити, як воно все насправді.
Перші кілька місяців служби я провів у навчальному центрі зв’язку у Полтавській області. Після цього моя частина близько пів року дислокувалась на південному напрямку, а звідти нас перекинули в Донецьку область, де ми і зустріли повномасштабне вторгнення.
Про початок повномасштабного вторгнення
Для мене повномасштабне вторгнення не стало несподіванкою. Ми розуміли, що рано чи пізно щось таки відбудеться, тому готувались. Але перші місяці все одно було дуже складно. Ми змінювали позиції кожні 20 годин. Приїхали на точку — розгорнули пункт управління — відпрацювали — згорнули все і переїжджаємо на інше місце.
Роботи було дуже багато, постійно десь обривався зв’язок, і ми гнали туди, щоб налагодити його. Іноді не вистачало часу поїсти, я вже мовчу про душ чи інші блага цивілізації. Згодом інтенсивність роботи спала, також ми оптимізували деякі процеси, тож працювати стало трохи легше.
Про роботу зв’язківця
Основні завдання
Ми налагоджуємо зв’язок між підрозділами на полі бою і командно-спостережним пунктом батальйону. Для цього використовуємо два типи радіозв’язку та супутниковий зв’язок через системи Starlink. Зв’язківці ЗСУ відповідають за те, щоб комунікація була безпечною, і ворог не міг перехопити жодну інформацію.
Starlink — проєкт американської компанії SpaceX. Система надає доступ до швидкісного супутникового інтернет-зв’язку. Від початку повномасштабного вторгнення компанія передала близько 42 терміналів Starlink на потреби української армії. Роботу обладнання оплачують міжнародні партнери.
Одне із завдань зв’язківця — цілодобове чергування на точці ретрансляції зв’язку. Якщо потрібно встановити контакт на місцевості, де поганий зв’язок, виїжджає група на броньованій машині та працює ретранслятором. Також ми зазвичай виїжджаємо на точку, куди підрозділ лише прямує, щоб підготувати все необхідне для їхнього зв’язку з командним центром.
Якось ми втратили зв’язок з підрозділом, який йшов на штурм, і треба було швидко налагодити його. Я недовго думаючи застрибнув в БТР зі ще одним офіцером і виїхали у поле, щоб стати ретранслятором і дублювати сигнал від них. Так вийшло, що все це розтягнулось на дві доби. На вулиці 10 градусів морозу, запасів їжі ми не взяли, ворог обстрілював нас з градів, але, на щастя, все закінчилось добре.
Крім цього, в наші обов’язки входить ремонт та налаштування засобів зв’язку. Часто ми виїжджаємо на позиції до підрозділів, щоб допомогти встановити необхідну техніку, розповісти, як нею користуватись, навчити самостійно налагоджувати зв’язок.
Необхідні навички та навчання
Щоб бути зв’язківцем, потрібно мати базові знання з географії, топографії, математики й фізики. Треба вміти орієнтуватися на місцевості по мапі, розраховувати відстань, щоб визначити, чи потягне зв’язок, знати природні особливості регіону, а також розбиратись у техніці, вміти налаштовувати й лагодити пристрої зв’язку. Наприклад, розуміти, де який тип рації краще буде працювати чи як доцільніше провести зв’язок. Вибір техніки залежить від типу операції.
Дуже важливо для зв’язківця мати аналітичний склад розуму. Багато практичних речей можна опанувати дуже швидко, якщо вмієш структуровано мислити й аналізувати інформацію. А ще потрібно бути креативним, бо часто все йде не за планом, техніка виходить з ладу чи виникають якісь інші труднощі, і зв’язківець повинен швидко придумати, як викрутитись із ситуації.
Окрім професійних навичок знадобляться також вміння водити та обслуговувати автомобіль, будувати інженерні фортифікації для власного захисту тощо. Зв’язківець ЗСУ, як і будь-який інший військовослужбовець, має орієнтуватись у перебігу бойових дій, вміти оцінювати сили ворога, розрізняти вихід і прихід (розуміти, це ми атакуємо чи нас).
Опанувати професію зв’язківця повноцінно можна за пів року, але для виконання нескладних завдань вистачить і кількох місяців навчання. До того ж технології не стоять на місці, постійно з’являються нові модернізовані засоби зв’язку та програми, і треба швидко розбиратись, як з ними працювати. Тому процес навчання зв’язківця фактично безперервний.
Переваги та недоліки спеціалізації
У зв’язківців бувають доволі ризиковані завдання, коли буквально під обстрілами потрібно бігти лагодити пошкоджену антену чи лінію електропередач. Також ми дуже бажана ціль для противника, адже, по-перше, знаємо багато цінної інформації, а по-друге, без зв’язку ефективність роботи усіх інших підрозділів значно знизиться.
А головна перевага, як і в усіх інших військових, в тому, що ти працюєш на спільну перемогу.
Про службу в ЗСУ та плани на майбутнє
У мене в підрозділі є люди різного віку з різним набором навичок. Мені подобається, як ми обмінюємось знаннями зі старшими колегами. Я можу навчити їх якихось тонкощів роботи з комп’ютерними програмами, а вони своєю чергою поділитись практичними порадами, перевіреними на власному бойовому досвіді.
Один з головних мінусів перебуванні на службі для мене — це відсутність особистого часу і простору. Ти повинен постійно бути на зв’язку, весь час серед людей, тим, хто любить тишу та усамітнення, служба в ЗСУ може даватися складно. Однак мене рятує позитивне ставлення до життя, будь-які складнощі я сприймаю з посмішкою.
Я люблю, «коли все грає і співає». Тобто коли в моєму відділенні кожен знає, що він повинен робити на своєму місці й робить це якісно. І коли вдається успішно виконати бойове завдання.
Я радію, коли чую своїх друзів по радіозв’язку і дізнаюсь, що вони всі живі й здорові. А також, коли зідзвонюємось з дружиною, вона показує мені сина по відео і розповідає, як у них справи. Після перемоги планую набутись з рідними, а далі буде видно.
Читайте також про інші професії в ЗСУ
Чим займається аеророзвідник
Чим займається пресофіцерка
Чим займається танкіст
Додати коментар