Консультант із продуктивності Кріс Бейлі протягом 365 днів тестував різні методики продуктивності, щоб описати найдієвіші у книзі «Рік продуктивності. Експерименти з часом, увагою та енергією» видавництва «Наш формат». Розповідаємо, кому варто її читати.
Тоді як більшість людей захоплюються музикою, спортом чи кулінарією, справжня пристрасть Кріса Бейлі — продуктивність. За словами автора, майже 10 років тому його вкусила «муха продуктивності», і з того часу він намагається осягнути таємницю того, як встигати все світі і робити це круто.
Зрештою він вирішив поставити експеримент: на рік відклав усі справи і протягом 365 днів перевіряв на собі усі можливі техніки підвищення власної ефективності — від ранніх підйомів і медитацій до життя у повній ізоляції. Найдієвіші техніки, які допомагають боротися з прокрастинацією, фокусуватися на важливих завданнях та продуктивно працювати, він описав у своїй книзі.
Чому і кому варто прочитати
Якщо ви прагнете підвищити свою продуктивність, але не хочете витрачати час на сотні неефективних технік, вам точно варто ознайомитись із дайджестом методик Кріса Бейлі, щоб обрати для себе найбільш оптимальний варіант.
Цитати з книги «Рік продуктивності»
Про медитацію: «Медитація допомогла мені підвищити продуктивність не тому, що давала змогу розслабитися, очистити думки чи позбутися стресу, хоча це все також. Для моєї продуктивності медитація виявилася корисною, адже дала можливість уповільнитися достатньо, щоб працювати усвідомлено».
Про типові помилки: «Одна з найпоширеніших помилок, якої припускаються люди, намагаючись підвищити свою продуктивність, — це автоматичне, бездумне виконання завдань. Я ж помітив, що працюючи на автопілоті, майже неможливо зробити крок убік та оцінити свою роботу здалеку, аби побачити, що важливе, а що — не дуже; як додати творчого підходу й працювати мудріше, а не просто багато; як почати контролювати власні дії, а не механічно виконувати те, що наказують інші».
Про складові продуктивності: «У новому сучасному світі найпродуктивніші люди вміють управляти не лише своїм часом, а й увагою та енергією. Усі ці три компоненти є ключовими для продуктивності. Якщо не спланувати час мудро — байдуже, наскільки ви енергійні та як вправно вмієте зосереджуватися, — день навряд чи увінчається великими досягненнями. Якщо ж ви не здатні зосередитися і сконцентрувати увагу на тому, що робите, не має жодного значення, чи виділили ви пріоритети та чи сповнені енергії, — вам не вдасться повністю віддатися роботі та стати продуктивнішим. А якщо ви не зможете керувати власною енергією, байдуже, наскільки майстерно ви вмієте керувати часом та увагою, — у вас просто не вистачить «пального», щоб зробити заплановане. І, напевно, найважливіше: якщо не вміти збалансовувати всі три елементи — час, увагу й енергію, — то працювати обдумано й осмислено точно не вдасться».
Про цінності: «Багато авторів до мене вже писали, що “жити потрібно відповідно до власних цінностей”, і, якщо чесно, щоразу, коли я читав такі заяви, то майже завжди “зависав” або пробігав рядки на автоматі. На відміну від Міли Куніс, у цінностях немає нічого сексуального. Та якщо ви плануєте докорінно змінити власне життя, на них однозначно варто зважати. Якщо ви знайдете відповідь на питання, навіщо вам ці зміни, це зекономить вам безцінний час, бо може виявитися, що ви таких змін узагалі не прагнете».
Про пріоритети: «Я ґрунтовно проаналізував витрачений час і швидко усвідомив, скільки продуктивності щодня марнував за своїм робочим столом — і не тому, що лінувався, а тому, що не виділив пріоритети. Мені не вдавалося досягти максимальної продуктивності, бо я не робив пауз, аби переглянути свої завдання й виокремити найважливіші, щоб потім усвідомлено над ними працювати. Ні, я просто виконував усі пункти зі списку своїх справ на день».
Уривок із книги Кріса Бейлі
Уявіть, що ви лежите в апараті функціональної МРТ — у величезному пристрої, що аналізує активність вашого мозку за змінами в кровообігу, — і починаєте думати про себе в майбутньому, а потім раптом згадуєте якусь незнайому людину (приміром, Тейлор Свіфт). Якщо порівняти два знімки мозку, то виявиться, що вони не надто відрізняються.
Гол Гершфілд, професор Андерсонської школи менеджменту Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, зробив дослідження та виявив, що коли учасник думав про себе, а потім про якогось незнайомця, то знімки мозку трохи відрізнялися, але коли він думав про себе в майбутньому, а потім про того самого незнайомця, то знімки були майже ідентичні.
Виявляється, наслідки такого сприйняття себе колосальні: що менше знайомою вам здається людина, якою ви уявляєте себе в майбутньому, то ймовірніше, що ви почнете відкладати важливі справи на завтра: нехай їх колись пізніше зробить той дивний незнайомець.
Оскільки своє майбутнє «я» ми уявляємо як цілком незнайому людину, нам здається, що така людина менше втомлюватиметься, буде більш зосередженою та дисциплінованою, ніж ця версія, що наразі читає книжку. І хоча в певному розумінні так воно і є (особливо якщо ви почнете активно працювати з методиками, запропонованими на цих сторінках), у вас набагато більше спільного з майбутнім собою, аніж із незнайомцем.
Що слабший зв’язок ви відчуваєте зі своїм майбутнім «я», то ймовірніше, що ви:
- усі важливі справи скидатимете на ту малознайому людину, якою бачите себе в майбутньому;
- погоджуватиметеся на участь у непродуктивних чи безглуздих заходах, запланованих на недалеке чи далеке майбутнє;
- накопичите список нецікавих документальних стрічок на планшеті, які «колись переглянете»;
- постійно відкладатимете найнеприємніші справи на завтра;
- менше заощаджуватимете на пенсію.
Якщо я зараз запропоную вам зареєструватися для участі в марафоні, що відбуватиметься через десять тижнів, швидше за все, ви не погодитеся: це ж аж 40 кілометрів бігти, до яких треба готуватися, тренуватися… Та якщо я запропоную зареєструватися в такому самому марафоні, але через 2,5 року, ідея здаватиметься вам менш страшною. Імовірно, ви вважатимете, що в майбутньому будете сильнішим, спритнішим і витривалішим, а тому погодитеся.
У прокрастинації винна лімбічна система, однак саме префронтальна кора змушує нас не думати про себе в майбутньому, коли ми приймаємо такі рішення.
***
Щоб скласти власне враження про книгу та випробувати на собі відібрані Крісом Бейлі методики, читайте «Рік продуктивності. Експерименти з часом, увагою та енергією» і діліться з нами своїми враженнями.
Вам також буде цікаво
Як сфокусуватися в інформаційному шумі? Конспект книги «Не турбувати!»