Як українські дизайнери ухвалюють етичні рішення під час війни та епохи ШІ: результати дослідження

В Україні провели перше дослідження професійних цінностей у дизайні. Розповідаємо про «червоні прапорці» дизайнерів у співпраці з клієнтами, ставлення до зарплат «у конвертах» та використання в роботі штучного інтелекту.  

Асоціація Design for Ukraine опублікувала аналітичний звіт, присвячений етичним викликам, з якими стикаються дизайнери та дизайн-команди в умовах трансформації індустрії та повномасштабної війни. 

У дослідженні взяли участь 156 респондентів. Більшість із них жінки (71,3%) віком 24–38 років (60,5%), мешкають у великому місті (начастіше в Києві — 50,4%). Вони мають значний професійний досвід (більшість працюють від 4 до 15 років) і часто є незалежними фахівцями(-чинями) (ФОП) або поєднують фриланс із роботою в наймі. Фах опанували переважно через самоосвіту та неформальні курси (приблизно 60%).

«Саме ця група, яка є економічно активною, гнучкою та не захищеною корпоративними структурами, найгостріше відчуває потребу в прозорих “правилах гри”», — йдеться у звіті. 

Читайте також: «Для дизайнерів та ілюстраторів розробили стандартні договори: як їх отримати» 

Чим керуються в роботі українські дизайнери

Зібрали для вас ключові інсайти з дослідження етики у дизайні:

• 52,4% респонтента вірить, що дизайн має достатньо сильний вплив на суспільство, майже третина (29,1%) оцінюють вплив як дуже сильний, і лише 1,3% не вважають, що дизайн може якось впливати;
• свідомо силу дизайну використовує кожен третій;
• 72% заявляють про персональну відповідальність за дизайн перед суспільством;
• 73,1% вважають, що соціальна відповідальність дизайнера полягає у дотриманні авторських прав, а 67,3% — у чесності перед користувачем;

• 85,3% не працюють з азартними іграми, для 78,8% неприйнятна робота з порнографією, а 57% уникають політичних проєктів;
• персональними червоними лініями у роботі з клієнтами респонденти назвали зв’язок з рф, порушення умов контракту, токсичну комунікацію, приховування інформації, репутаційні ризики та хаос у співпраці;
• 37% не вважають неетичною співпрацю з клієнтами-конкурентами за умови нерозголошення конфіденційної інформації, а 32,9% вважають допустимою практику зарплат «в конверті» за певних умов;  
• понад половина (50,3%) вважають оплату праці недостатньою і лише кожен десятий (9,8%) заявляє про справедливість рівня оплати;
• 43,7% опитаних вважають неетичним використання штучного інтелекту без попередження замовника, а 16,6% зауважують, що це такий самий інструмент, як і графічні дизайнери, тому його застосування не вимагає окремого анонсу;
• третина дизайнерів не хвилюється, що ШІ забере їхню роботу, і лише 6,6% вбачають у технології пряму загрозу;
• майже половина опитаних (47,7%) впевнені, що потрібно розробити Етичний кодекс у сфері дизайну, а 4% вважають, що етика має бути особистим вибором;
• респонденти готові надавати послуги на волонтерських засадах під час кризових ситуацій у 95,4% випадках. 

«Звіт може бути корисним як інструмент професійної рефлексії — для окремих дизайнерів, студій, команд, освітніх і культурних інституцій. Він допомагає краще зрозуміти контекст українського дизайну сьогодні, побачити типові дилеми та напруги в галузі, слугує каталізатором відкритого обговорення етики, а також може бути використаний для розробки навчальних програм і освітніх модулів з етики в дизайні», — йдеться у пресрелізі.

Повний звіт дослідження завантажуйте за посиланням.