Завершує спецпроєкт «Велика кар’єра» стаття про те, як професійно розвиватися та будувати успішну кар’єру в EY, від керуючого партнера EY в Україні Богдана Ярмоленка, який ділиться своїм досвідом, корисними порадами з розвитку та власною формулою професійного успіху.
Богдан Ярмоленко
Про власний шлях від новачка до партнера EY в Україні
Про перші кар’єрні кроки
Я закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за двома спеціальностями: міжнародна економіка та правознавство. Потім навчався в аспірантурі Інституту світової економіки та міжнародних відносин. Однак працювати почав ще на другому курсі. Роботи були різні: на деяких вдалось успішно себе проявити, на інших не все виходило так добре, як хотілося б. Але їх основна цінність була в тому, щоб здобути досвід, мати можливість робити помилки та вчитися на них.
Моїм першим серйозним місцем роботи була Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Тоді в країні саме починав формуватися ринок цінних паперів, з’являлися фондові біржі й інвестиційні банки. Мене дуже приваблювала ця сфера, тож спочатку я пройшов практику в комісії, а згодом влаштувався туди на роботу. Мені подобалося працювати, але в мене є правило — завжди рухатися вперед. Тому, зрозумівши, що взяв від цієї роботи максимум корисних знань та навичок, я почав думати, що робити далі.
Розглянувши кілька варіантів, я вирішив, що хочу побудувати кар’єру в одній з компаній на той час ще «Великої п’ятірки» (окрім EY, Deloitte, KPMG та PwC, тоді ще існувала Arthur Andersen). Головним аргументом було те, що великі міжнародні компанії вкладають багато ресурсів у професійний розвиток своїх співробітників, тож я міг спрогнозувати свій кар’єрний шлях.
Про відбір до EY
У 1998 році я подавався до PwC на фахівця з корпоративних фінансів, але не пройшов відбір. Тому наступного року вирішив податися відразу в три компанії: KPMG, Andersen та EY.
Для відбору в EY я успішно склав тести з англійської мови та бухгалтерського обліку (що приємно здивувало, адже я вважав, що мені бракує знань з цієї сфери). Так склалося, що EY першими зробили мені оффер, тому я зателефонував двом іншим компаніям і повідомив, що вже не зацікавлений у роботі в них. У той час в EY було лише два напрями роботи: аудит і податки. Позиції інтерна також іще не існувало, тож мене взяли відразу на позицію молодшого спеціаліста (Staff) у відділ аудиту.
Про 24 роки роботи в EY
1 жовтня 2023 року буде 24 роки, як я пов’язав своє життя з EY. Не буду лукавити й казати, що ніколи не задумувався про те, щоб піти з компанії. І резюме складав, і дивився на вакансії в інвестбанках, і розглядав перехід на позицію фінансового директора великого промислового підприємства, і співбесіди проходив. Але щоразу залишався. По-перше, мені тут завжди було цікаво, а по-друге, я бачив подальші перспективи зростання. Вже менеджером я зрозумів, що хочу залишитися в EY надовго, і націлився на посаду партнера.
Найважчим був перший рік в EY. Як я вже казав, я не дуже любив і розумів бухгалтерський облік, а вся робота була побудована саме на ньому, тож доводилося багато вчитися безпосередньо під час виконання завдань. Другим складним періодом був перехід на позицію Senior, бо до звичних обов’язків додалися ще й менеджерські: я мав керувати командою з трьох молодших колег. Пам’ятаю ту паніку, коли на тебе дивляться три пари очей із запитанням: «Що робити?», а ти й сам ще не дуже розумієшся на всіх процесах.
З найприємніших моментів на першому місці, однозначно, оффер від EY. Я до кінця не вірив, що мене візьмуть. Конкуренція була шалена: тоді наймали всього чотирьох спеціалістів на рік, а тестування проходили приблизно 200 людей. І, звісно, кожне підвищення приносило позитивні емоції, адже ставало заслуженою винагородою за сумлінну працю. Найбільше я зрадів, коли став партнером. Я доклав дуже багато зусиль, щоб отримати цю посаду, і це справді було видатне досягнення.
Про посаду керуючого партнера
Для мене синонімом моєї посади є слово відповідальність.
По-перше, я відповідаю, за колектив. Особливо зараз, під час повномасштабної війни, я розумію, що від моїх рішень і дій залежать не лише наші працівники, а і їхні родини.
По-друге, в мене є відповідальність за бренд EY перед глобальною організацією, я маю дбати про репутацію компанії в Україні.
По-третє, ми маємо зобов’язання перед державою. Наш слоган “Building a better working world” — не пусті слова. Ми дійсно будуємо соціально відповідальний бізнес і робимо багато pro bono проєктів на користь України. І ми завжди це робили, а під час війни актуальність підтримки держави бізнесом зросла в десятки разів, і я це розумію.
Врешті-решт, коли ти керуєш такою великою компанією, у тебе є відповідальність перед суспільством. Ми мусимо вести прозору діяльність, сплачувати податки, допомагати тим верствам населення, які цього потребують.
Позиція керуючого партнера в Україні — не стеля, мені досі є куди рости в EY. Я можу стати регіональним керівником і відповідати не за одну країну, а за цілий регіон або взагалі дійти до позиції голови всієї глобальної організації. Але поки що мені цікаво розвивати саме EY в Україні.
Як збудувати успішну кар’єру в EY? 4 важливі елементи професійного успіху
1. Розвиток навичок
На різних етапах кар’єри в EY ключовими є різні якості. Тому людина, яка пройшла весь шлях від найнижчих до найвищих позицій, стає універсальним фахівцем.
До універсальних софт скілів, які знадобляться всім спеціалістам EY, я б відніс:
- відповідальність;
- комунікативні навички;
- вміння презентувати власні напрацювання;
- вміння точно та лаконічно формулювати думки;
- вміння слухати й чути людей.
2. Взаємодія в команді
Сильна команда — це коли 1+1 = більш ніж два. Тому надзвичайно важливо об’єднати сильні сторони всіх членів колективу й нівелювати слабкі. У командах зазвичай збираються люди з різним досвідом та навичками, і від кожного потрібна самовіддача й готовність підставити плече колезі. Від злагодженості командної роботи залежить і особистий успіх кожного фахівця, тому важливо заслужити довіру колег та самому виправдовувати їхню довіру.
У кожного працівника є наставник, який допомагає просуватися кар’єрною драбиною. Але важливо самому виявляти зацікавленість у своєму професійному розвитку, тобто першим підходити до ментора, ставити запитання, просити поділитися корисними матеріалами, відвідувати навчальні тренінги тощо. До того ж в EY діє принцип відкритих дверей, тож ви завжди можете звернутися за порадою не лише до свого наставника, а й до будь-кого з колег, незалежно від позиції. Ці люди також колись були на вашому місці, тому залюбки поділяться досвідом і підтримають вас.
3. Якісний перформанс
Щодо безпосереднього виконання робочих завдань, то найперша рекомендація від мене — думайте, перш ніж щось робити. Але не довго, бо тоді не залишиться часу на роботу 🙂 Також я радив би виділяти час на планування кожного завдання. Можна користуватися формулою: «Де ми зараз?» — «Де ми хочемо бути?» — «Що нам потрібно, щоб дістатися туди?». Ви повинні одразу бачити результат, якого хочете досягти, ба більше — винайти, як досягти його найоптимальнішим шляхом, витративши мінімум ресурсів. І, звісно, не забувайте про відповідальність.
4. Залученість та ініціативність
Якщо ви хочете чогось досягти в професійній сфері — недостатньо просто добре виконувати свою роботу. Потрібно самому рухати вперед свою команду, проєкти, компанію. Тому не бійтеся висловлювати власні думки, пропонувати ідеї, шукати альтернативні варіанти рішень.
Безперечно, ми в EY цінуємо залученість у життя компанії. Кожен фахівець не лише має наставника, а й сам є наставником для менш досвідчених колег. Це частина посадових обов’язків, і ми очікуємо, що кожен буде відповідально ставитися до цієї ролі. А от участь у заходах із корпоративної соціальної відповідальності абсолютно добровільна. Ми не можемо змусити працівників прибирати в парку, відвідувати притулки для тварин чи донатити в благодійні фонди. Але це частина нашої культури, і той, кому не цікава соціальна складова бізнесу, найімовірніше, надовго в компанії не затримається.
Формула успіху від керуючого партнера EY в Україні
- Завжди робити трішки більше, ніж від вас вимагають. Це називається «extra mile». Кажуть, після тренування Андрій Шевченко залишався сам на полі та ще годину відпрацьовував удари, що допомогло йому стати одним із найуспішніших українських футболістів. Це правило працює в будь-якій сфері, але лише за умови, що вам подобається ваша діяльність і ви отримуєте задоволення від цього додаткового навантаження.
- Ставитися відповідально до всього, що ви робите. Ви повинні бути зацікавлені в найкращому результаті, інакше не варто й братися за роботу. Тому я завжди серйозно підходжу до розв'язання будь-якого робочого питання і ніколи не перекладаю відповідальність за прийняття рішень на інших.
- Розвивати підприємницьке мислення. Воно менш потрібне на початкових позиціях, але якщо ви хочете дорости до старшого менеджера чи партнера, потрібно розумітися на особливостях бізнес-процесів та специфіці роботи клієнтів.
- Мати здорові амбіції. Усе дуже просто: якщо ви не маєте прагнення чогось досягти у своїй кар’єрі, ви ніколи цього не досягнете. Тому амбіції — дуже важлива складова успіху.
- Бути порядним. Дехто вважає, що для підкорення кар’єрних вершин потрібно йти по головах. Але в цивілізованому світі така тактика не працює. Претенденти на лідерські позиції повинні мати чітку систему цінностей, які вони транслюватимуть на всю організацію.
Я міг би поділитися статистикою, скільки людей, що приходять до нас на позицію інтерна, стають партнерами, але вона не буде показовою. Бо не всі ставлять собі за мету пройти всі щаблі кар’єрної драбини. Багато хто просто приходить за досвідом, а потім переходить в іншу індустрію. До того ж ми набираємо 100-150 кандидатів на рік, і, звісно, кожен не може стати партнером. Але я впевнений, що той, хто справді цього прагне й докладе максимум зусиль, зможе отримати бажане.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.