Дефіцит кадрів в Україні: хто готовий змінювати професію та що заважає (дослідження)

Через повномасштабну війну та спричинені нею міграційні процеси в Україні виник дефіцит кадрів. Компанії Gradus Research і Deloitte провели експрес-дослідження, чи готові українці змінювати професію, аби розв’язати цю проблему, і що може цьому допомогти або стати бар’єром.

Наприкінці вересня у Києві відбувся IX Форум «Диригенти змін», на якому Gradus Research і Deloitte в Україні презентували результати свого дослідження. Метою було з’ясувати, чи розглядають українці різних соціально-демографічних груп (жінки, люди літнього віку тощо) можливість перекваліфікації та чи готові працювати після досягнення пенсійного віку, аби заповнити нестачу кадрів, і за яких умов.

Як українці ставляться до професійних змін

Більшість має досвід зміни професії

Попри виклики війни, 79% респондентів мають роботу та працюють повний або неповний робочий день. З них 58% — понад 30 годин на тиждень.

Крім того, 73% опитаних українців відповіли, що раніше вже змінювали рід діяльності. Найбільше — серед вікової групи 45+ років (79%), найменше — молодь (58%).

Жінки готові до «чоловічих» спеціальностей

31% опитаних українців раз на рік або частіше проходять додаткове навчання для підвищення кваліфікації та/або опанування нової професії. Більш схильними до цього виявилися жінки (35%) та молоді люди (46%).

На питання ж, хто має перенавчатися на традиційно «чоловічі» спеціальності, половина респондентів (50%) відповіла, що це мають бути жінки, 44% — ветерани, 43% — люди з інвалідністю і 42% назвали людей старшого віку. При цьому 45% жінок відповіли, що розглядають таку можливість.

Водночас 45% респонденток вказують на вищий рівень стресу в порівнянні з минулим роком, а 38% українок відчувають більше вигорання.

Українці готові працювати на пенсії

73% респондентів відповіли, що готові працювати після досягнення пенсійного віку. Більшість із них (44%) планують залишитися у професії, а 28% готові опанувати нову спеціальність.

Як мотивувати українців до перекваліфікації

Соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк каже, що українці переважно адаптувалися до життя у стані війни, активно працюють і готові перенавчатися. Однак 88% опитаних розглядають таку можливість лише за умови, що це призведе до підвищення їхнього заробітку — попри те, що більшість декларує відкритість до нового.

«Це означає, що на практиці люди слідують звичному і реагують на давно знайомі стимули. Тут закладена підказка до того, як мотивувати людей врятувати країну від дефіциту кадрів», — додає Євгенія Близнюк.

Олена Бойченко, партнерка Deloitte Ukraine, зазначає, що Україна має значний потенціал для залучення нових кадрів серед менш активних на ринку праці груп (жінок, людей старшого віку, молоді тощо). Однак існують виклики, які варто враховувати. 

Наприклад, майже чверть респондентів ніколи не змінювали рід занять і стільки ж не проходили додаткове навчання чи підвищення кваліфікації. 41% людей старшого віку не розглядають можливість отримання нової спеціальності, а 43% жінок — перекваліфікацію на стереотипно «чоловічі» професії. Інша проблема — значна частина цих людей має лише базові знання англійської мови, що обмежує їхні можливості на ринку праці та здатність держави й бізнесу співпрацювати з міжнародними партнерами у процесі відновлення України.

«Дослідження підкреслює важливість підтримки державою та бізнесом програм навчання та перекваліфікації, — каже Олена Бойченко. — Хоча українці відкриті до нового, вони залишаються обережними у питаннях зміни професії та здобуття нових знань. Наше завдання — допомогти державі та бізнесу розробити стратегії, які сприятимуть розкриттю кадрового потенціалу країни».