Дослідники з Інституту психології Бернського університету у Швейцарії встановили, що асоціації незнайомих слів з певними поняттями, сформовані під час короткочасного денного сну, використовувалися мозком і в активному стані.
Одна з головних функцій сну – консолідація пам’яті, тобто виборчий перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам’ять. Уві сні мозок обробляє інформацію, отриману за день, обираючи з неї головне для запам’ятовування. Вчені припустили, що тоді цілком можливо використовувати той самий процес і для засвоєння нової інформації.
Під час фази глибокого сну («повільний дельта-сон») клітини мозку синхронно активізуються приблизно кожні півсекунди. Піддослідним програвали слова рідної німецької мови, а потім – їх переклад на вигадану мову, причому «іноземні» слова лунали саме в момент активізації нейронів.
Наприклад, неіснуюче слово «гуга» означало «слон», а «тофер» – «ключ». Після того, як випробовувані прокидалися, їм ставили завдання на асоціації: чи асоціюється дане незнайоме слово з маленьким або великим предметом? У більшості випадків «гуга» асоціювалася з чимось більшим, а «тофер» – з меншим.
Дослідники показали, що гіпокамп і мовні центри мозку беруть участь у запам’ятовуванні нових слів як під час активності, так і уві сні. Тому вчені прийшли до висновку, що базовий механізм запам’ятовування не вимагає участі свідомості.
Джерело: Forbes
Люди, які видаляють акаунт у Facebook, стають щасливішими – дослідження
