«КСВ схожа на підлітковий секс. Всі говорять, що це роблять … але мало хто насправді робить саме це!»

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – якість зрілого бізнесу. В українських реаліях вона багатьма сприймається як благодійність, але це помилка. Що таке КСВ в Україні та світі і як будувати кар’єру в цій сфері, розповідає Марина Гриценко.

Наша експертка Марина Гриценко впроваджувала стратегію КСВ у Platinum Bank та мережі ресторанів «Сушия». Зараз працює в 1+1 медіа. Марина бачить свою особисту місію у розвитку КСВ в Україні. Тому охоче виступає ментором для тих, хто бажає збудувати кар`єру в цій сфері.

Останнім часом все більше компаній говорять про соціальну відповідальність, і я від цього дуже радію. Але коли вони використовують цю термінологію, розповідаючи про суто благодійні або рекламні проекти, стає сумно. Я дуже люблю фразу: “CSR is like teenage sex. Everyone says they`re doing it … but few actually are”.

 «КСВ схожа на підлітковий секс. Всі говорять, що це роблять … але мало хто насправді робить саме це».

Компанія не може називати себе соціально відповідальною, якщо вона створила крутий проект для пенсіонерів, але її співробітники працюють у жахливих умовах, їх не пускають у відпустку і не виплачують вчасно заробітну плату.

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це відповідальне та якісне виробництво свого продукту або послуги і відповідальне ставлення компанії до споживачів, працівників, партнерів, навколишнього середовища та ін. Це також гармонійне співіснування, взаємодія та постійний діалог із суспільством, участь у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

КСВ – це комплекс соціальних та екологічних системних дій, що мають позитивно відображатись на економічних показниках компанії.

Існує багато міфів щодо КСВ

Міф: КСВ – це соціальні проекти, які в більшості випадків веде PR або HR департамент.

Насправді: це не проекти окремого відділу чи департаменту. Це те, як компанія веде бізнес. Перш за все, це відповідальність за якість продукту чи послуги, яку вона створює.

КСВ включає в себе:

• корпоративне управління;
• трудові відносини;
• права людини;
• охорону праці;
• чесні операційні практики;
• турботу про довкілля;
• роботу із зацікавленими сторонами, з якими взаємодіє компанія (співробітниками, партнерами, споживачами, державними органами, акціонерами і т.д.).

Ці пункти охоплюють повністю усю діяльність компанії.

Міф: КСВ – це благодійність.

Насправді: 96 сторінок міжнародного стандарту з КСВ включають лише 2 рядки про благодійність (в контексті соціальних інвестицій).

КСВ – це системність. А разові добрі справи, не пов’язані з діяльністю компанії, відносяться до благодійності. Можуть бути проекти, що не пов’язані з діяльністю компанії, але вони реалізовуються в рамках корпоративного волонтерства, мають довгостроковий ефект та системність. Наприклад: прибирання парків з роздільним збором сміття або освітні лекції для дітей з дитячих будинків сімейного типу.

Міф: КСВ може існувати без підтримки топ-менеджерів.

Насправді: тоді це не КСВ, а окремі волонтерські проекти. Стратегія КСВ повинна бути узгоджена з СЕО, а всі проекти – підпорядковані цілям, пов’язаним із бізнес-діяльністю. Крім цього, на мотивацію та соціальну активність співробітників суттєво впливає залученість топ-менеджерів.

У будь-якій компанії є люди, які готові щось створювати, а є ті, які змінам не дуже раді. Тому без підтримки керівництва досить складно зрушити з місця окремі ініціативи.

Міф: КСВ неможливо виміряти.

Насправді: можуть бути кількісні і якісні показники, в залежності від проекту та цілей.

Ось деякі інструменти та критерії, які можна використовувати:

• опитування;
• репутаційний аудит;
• збільшення рейтингів/продажів завдяки соціальним активностям;
• об’єм залучених інвестицій;
• зменшення плинності кадрів.

КСВ – це вигідно!

Згідно з дослідженням компанії PwC у 2015:

•  70% європейців обирають бренд соціально відповідальної компанії при купівлі товарів.
•  1 з 5 європейців може заплатити у 5 разів більше за товар, який вироблений з мінімальною шкодою для природи.
•  65% респондентів хочуть працювати у соціально відповідальній компанії.
•  Бренди, у розвиток яких закладали принципи сталого розвитку, наприклад бренди компанії Unilever, ростуть на 30% швидше, ніж інші.

Що отримує компанія завдяки КСВ?

•  Збільшення залученості співробітників та їх лояльності до компанії.
•  Формування довіри стейкхолдерів – кола зацікавлених сторін, з якими взаємодіє компанія (партнери, клієнти, влада, громадські організації та ін.) до компанії.
•  Зниження репутаційних ризиків та критичності сприйняття діяльності компанії, простіше подолання кризових часів.
•  Впровадження інновацій.
•  Заощадження коштів завдяки впровадженню концепції «зеленого офісу».
•  Залучення інвестицій та вихід на нові ринки.
•  Сталий розвиток бізнесу у довгостроковій перспективі.

Чи є майбутнє у КВС в Україні?

Однозначно, і розвиватись КСВ буде завдяки бізнесу, державі та новому поколінню співробітників.

Бізнес 

Щороку збільшується кількість компаній, які реалізовують проекти КСВ, створюють стратегії сталого розвитку, випускають нефінансові звіти та створюють окремі відділи і департаменти корпоративної соціальної відповідальності. Сьогодні в Україні більше 70 міжнародних та українських компаній, які приділяють увагу корпоративній соціальній відповідальності.

Для бізнесу важливим фактором є залучення інвестицій.

У 2016 році компанія EY провела опитування серед 320 міжнародних інвесторів. Одне із питань звучало так: «Як часто за останній рік результати нефінансової діяльності компанії грали ключову роль у прийнятті вами інвестиційного рішення?»

Для більшості опитаних це грає ключову роль, і доля таких респондентів з роками збільшується.

Є приклади українських компаній, які отримали інвестиції завдяки тому, що вели свою діяльність соціально відповідально.

Не слід думати, ніби на соціально відповідальну поведінку здатні тільки великі організації. З 2014 року багато малих та середніх підприємств почали впроваджувати КСВ в рамках своїх можливостей.

Держава

З 1 січня 2018 року входить в дію Директива Європейського союзу про розкриття нефінансових показників у звітах. Це є обов’язковою вимогою для компаній з обертом коштів понад 40 млн. євро на рік та кількістю співробітників більше 500 осіб. Під ці критерії підпадає більше 18 000 компаній. Звичайно, це накладе відбиток і на українські компанії, які працюють з Європою, або ж компанії, які зареєстровані у Європі та підпадають під ці критерії, хоч і працюють на території України.

Також зараз готується розпорядження кабміну України про схвалення Концепції реалізації державної політики в сфері сприяння розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні на період до 2030 року.

Нове покоління співробітників

Покоління Y та Z звертають особливу увагу на соціальну відповідальність бізнесу. У них вже інші соціальні цінності. Міленіали вважають своїм обов’язком зробити світ кращим і готові робити у це свій внесок. Вони не хочуть просто виконувати робочі завдання, а прагнуть бачити результати своїх дій та діяльності компанії у вигляді змін у світі. Вони не хочуть мати справу з компаніями, які не дбають про довкілля і людей. І приємно, що міленіали хочуть не просто споживати продукти та послуги компаній, що мають програми КСВ. Вони хочуть бути частиною цих соціальних та екологічних змін. Це підтверджує і опитування Deliotte – 70% міленіалів, приймаючи рішення про влаштування на роботу, брали до уваги внесок компанії у соціальну відповідальність.

КСВ — це вже не просто модний бізнес-тренд чи примха регуляторних органів. Тепер це необхідний атрибут будь-якої компанії, що хоче залишатися актуальною для нових поколінь і допомагати людям, одночасно збільшуючи власний дохід та ефективність.

Якщо ви хочете пов’язати кар’єру с КСВ…

КСВ-менеджер – це не людина, яка усім співчуває, сидить поряд з українцями, кому життя послало випробування, і плаче. Це людина, яка змінює старі уклади та створює нові умови для розвитку країни через діяльність та ресурси компанії і за допомогою співробітників або волонтерів. Тому КСВ-менеджерів я називаю «світлими воїнами».

Важливою є особиста мотивація змінити цей світ на краще (якби пафосно не звучали ці слова). Потрібно вміти відстоювати проекти, які принесуть користь суспільству, навіть якщо на певному етапі отримуєш супротив. Йдеться не про впертість, а про коректне аргументування та гнучку поведінку, бажання достукатись до кожного учасника процесу і мати терпіння завершити почате.

Навички, які вам знадобляться: 

•  думати від імені компанії, а не окремого підрозділу; бачити, як сьогоднішній крок вплине на те, що буде завтра;
•  знати методологію складання стратегії КСВ;
•  мати стратегічне мислення;
•  вміти писати нефінансові звіти;
•  генерувати ідеї;
•  мати навички управління проектами (багатозадачність);
•  готувати та проводити презентації, публічні виступи;
•  вміти вести комунікацію з різними стейкхолдерами;
•  мати моральні цінності, через які ви не можете переступити (чесність, відповідальність, доброта, любов до своєї справи);
•  вміти писати тексти просто, але цікаво;
•  бажати постійно навчатись, дізнаватись про нові іноземні практики з КСВ (а тут вже важливі знання іноземних мов);
•  бути орієнтованим на результат.

Сфера КСВ: де вчитись?

Вища освіта

Якщо говорити про навчання корпоративній соціальній відповідальності у вищих навчальних закладах, є дві новини – добра і погана. Добра полягає в тому, що дисципліна КСВ викладається у ВНЗ Києва, Полтави, Сум, Рівного, Дніпра, Одеси, Ужгорода, Кривого Рогу та інших міст. Цей предмет є обов’язковим для тих, хто навчається на магістратурі за спеціальністю «Менеджмент». Погана новина у тому, що спеціальності «Корпоративна соціальна відповідальність» поки що не має. Але, на мій погляд, чим більше буде запитів від абітурієнтів, тим швидше вона з’явиться.

Додаткова освіта

• Центр «РОЗВИТОК КСВ» проводить Школу КСВ (триває 2 дні).
• «Вища школа Media&Production» розглядає КСВ на курсі «Ефективні комунікації» (триває 4 місяці).
• Компанія E&Y проводить тренінг сталого розвитку (триває 2 дні).

З чого почати тим, хто хоче будувати кар’єру у КСВ?

1. Отримати базові знання з КСВ (прослухати предмет на магістратурі у ВНЗ або пройти додаткові курси).

2. Знайти наставника, який має практичний досвід роботи у КСВ.

3. Знайти стажування або брати участь як волонтер у соціальних проектах компаній. Наприклад, в 1+1 медіа є програма стажування, яка триває 6 місяців.

4. Шукати вакансії. Приємно, що останнім часом з’являється все більше вакансій саме з формулюванням «Менеджер корпоративної соціальної відповідальності».

За останні півроку були вакансії у компаніях «Фармак», «1+1 медіа», SoftServe, Watsons, «Нова Пошта», Deloitte. Ще був варіант позиції «PR-менеджера» у департамент корпоративної соціальної відповідальності ПАТ «Укрзалізниця».

Якщо говорити про вакансії PR-менеджерів, HR-менеджерів, які включають у свою зону відповідальності елементи КСВ, то список компаній можна продовжити.

Крім бізнесу є й інші варіанти. Наприклад, розвивати проекти в агенції Gres Todorchuk PR, яка займається культурними і соціальними ініціативами з різними компаніями. Або працювати у соціальному консалтингу «Параграф» чи у Центрі «Розвиток КСВ».

5. Бути постійно «в темі». Відвідувати професійні конференції, щоб дізнаватись про нові кейси компаній, підписатись на іноземні сайти, які присвячені КСВ (CSR), підписатись на блоги людей, які пишуть про КСВ­­.

Я впевнена, що КСВ-менеджер – це професія майбутнього, тому краще свій розвиток у цьому напрямку почати вже зараз. І ви будете конкурентними на ринку, де поки що не так багато професіоналів.

Читайте также в рубрике «Практикум»: «Teal-организации: что значит жить по-бирюзовому?»