Як виглядає робоче місце людей різних професій?

Організація робочого простору безпосередньо впливає на нашу продуктивність. Ми попросили представників різних сфер показати, як виглядає їхнє робоче місце, і поділитися досвідом, як зробити його своїм персональним помічником.

Оксана Катрич, Project Manager

Я проєктна менеджерка з розробки мобільних і веб-додатків, і вже рік я працюю віддалено. 

Мій робочий день зазвичай на 50-60% складається з дзвінків клієнтам та колегам, тому романтичне уявлення про віддалену роботу в кафе, парку чи на пляжі — не дуже або й зовсім не про мене. Мені потрібно тихе приміщення зі швидким інтернетом. Звуки кави, яку готують, ложок, що падають, чи дітей, які кричать, точно не покращать враження про мене й компанію у клієнтів. До того ж, вони згубно впливають на зв’язки між моїми нейронами.

Працюю я в основному вдома і в коворкінгу. Вдома комфортніше в плані ергономіки — є підставка під ноутбук (щоб монітор був на рівні очей), зручний стілець. Втім, удома також багато і факторів, що відволікають — родичі, кухня,  диван 🙂

А ось у коворкінгу з цим вже немає проблем. Коли довгий період працюєш із дому, вже якось навіть виникає потреба побачити людей, які теж працюють 🙂 Зміна обстановки дуже впливає на зібраність та ефективність. А ще з деяких коворкінгів відкривається красива панорама міста 🙂

Паралельно з роботою у мене завжди є особисті плани, тому я відразу розумію, що день не гумовий і буде присвячений не тільки роботі. Це мене часто мотивує не затягувати з робочими завданнями і сприяє продуктивності. Також вдома я іноді працюю в одязі, в якому виходжу на вулицю. А взагалі запорука — зібраності й продуктивності у щоденній фізичному навантаженні: мінімум 30 хвилин в будь-якому його вигляді. 

Валерія Федорчук, стратегічна директорка

Робочий простір — це надважлива зона, тому що на роботі ми проводимо основну частину нашого часу. Особисто у мене робочий стіл і ліжко ділять час 50/50 🙂

Маркетинг — дуже творча сфера, тому на робочому місці теж має бути легкий творчий безлад. Що мене оточує? 

• По-перше, роздруківки клієнтських брифів по всьому столу. Чим більше роздруківок, тим краще.

• По-друге, блокноти різних розмірів, форми й фактур. На моєму столі їх три: один для планування, один для творчості, один для швидких замальовок, щоб пояснити людям, що я від них хочу.

• По-третє, робочий талісман. У мене це плюшевий котик Pusheen, привезений з головного офісу Facebook, який переїжджає зі мною з офісу в офіс.

• По-четверте, щось мотивуюче. Над моїм робочим столом, наприклад, є плакати з цитатами. Більше, думаю, нічого не потрібно. Може, тільки пляшка вина у шухляді 🙂

Особисто мені важливо, щоб було денне світло. Тому моє місце біля величезного вікна. Ще важливий момент — це техніка. Я працюю за двома моніторами, тому що у мене багато презентацій і таблиць в Excel. Ну і стандартний набір: пакет Office, Adobe Illustrator. Користуюся і програмами-планувальниками, такими як Evernote, але не часто. Коли я була діджитал-стратегом, купила собі Mac, і зараз плачу за весь ліцензійний софт близько 2 тисяч гривень на місяць. За додаткові програми платить компанія.

Щоб бути у тонусі, потрібно вчасно робити паузу. Наприклад, зупиняти негативні розмови або закінчувати листування. Коли такий стрес трапляється, краще вийти й подихати повітрям або випити кави.

Ігор Дабічев, моушн-дизайнер

Я займаюся моушн-дизайном і відеозйомкою. Усе почалося з каналу на YouTube, який я створив разом із друзями, але незабаром ідей стало так багато, що ми перейшли на комерційну відеозйомку.

У нас поки що невелика команда. В основному спілкуємось у телеграмі: листування, аудіоповідомлення, дзвінки. У процесі розробки у нас з’являються спеціальні таблиці, де ми систематизуємо інформацію по проєкту (назва, бюджет, ТЗ, редагування) і складаємо список завдань для кожного з учасників і речей, що кому взяти на зйомки. Були випадки, коли через забуту карту пам’яті зривалася вся зйомка.

Кожен робочий день виглядає по-різному. Іноді доводиться допізна засиджуватися за комп’ютером, щоб встигнути вчасно здати проєкт: просто входити у стан потоку і відриватися тільки на їжу. Взимку, наприклад, можу взагалі тижнями не виходити з дому.

А іноді живу як рок-зірка у турі — постійно в роз’їздах, навіть монтувати доводиться у дорозі. Коли у нас була зйомка на Atlas Weekend, ми з командою майже не спали. Ранок починався приблизно о 7-8-й годині з саундчеку груп, а всі виступи закінчувалися приблизно о першої години ночі. Але завдяки тим емоціям, які там отримуєш від нових знайомств, відчуттям, що ти зняв крутий кадр, спати не дуже й хочеться. Взагалі робота з музикантами подобається найбільше, тому що це завжди величезна кількість позитивних емоцій.

Зі знімальної техніки у мене стабілізатор Zhiyun Crane і камера Sony A6000 зі стандартним об’єктивом. Багато хто вважає такі об’єктиви непридатними для зйомки, але я вважаю, що картинку навіть з такого об’єктива можна потім «витягнути» на пост-продакшн.ґ

Для обробки відео я використовую повний пакет Adobe: спочатку завантажую відзнятий матеріал в Adobe Premiere Pro, там переглядаю його, обираю найкращі моменти, нарізаю по заздалегідь створеним розкадровкам. Без попередньої підготовки складно домогтися якісного результату, хай то зйомка чи малювання графіки. Це допомагає уникнути стресових ситуацій, економить час і дозволяє домогтися результату, якого імпровізація ніколи не дасть. А потім вся «магія» відбувається в програмі Adobe After Effects. Там кадри проходять первинну корекцію, стабілізуються, потім додаються ефекти. Покадрова графіка створюється в Adobe Animate.

Завжди намагаюся тримати своє робоче місце в чистоті, так краще працюється. Причому це стосується як реального, так і віртуального робочого місця. Дуже не люблю, коли присилають проєкт на доопрацювання, а там просто якесь звалище із шарів, і треба розбиратися, що з чим пов’язано. Зазвичай хороших робіт з такого не виходить.

Я навіть не знаю, що може відволікти мене від улюбленої роботи. Можливо, якісь термінові особисті справи, а так можу працювати де завгодно, головне — потужний комп’ютер, музика, кава і зручне крісло.

Найскладніше — бути людиною-оркестром. Поєднувати роботу менеджера, організатора, режисера, монтажера, оператора, дизайнера й безліч інших професій відразу. А ще потрібно бути директором, тому що робота на себе — це не свобода від керівників, це коли ти сам собі стаєш керівником. У моїй команді є круті люди, яким я зазвичай передаю якусь роботу, але все ж є моменти, які доводиться контролювати самому.

Надихає зазвичай перегляд відео на Vimeo і проєктів на Behance — адже, щоб зробити щось краще, потрібно для початку зробити так само. А ще надихають відгуки на наші роботи. Якщо кліп набирає багато переглядів, відео допомагає продавати якусь послугу, або при перегляді відео люди відчули якісь емоції і пишуть у коментарях — це дуже заряджає.

Світлана Сикора, Front-End developer

Моє робоче місце організоване досить просто, оскільки я багато подорожую і часто працюю віддалено. Робочої машини, блокнота, щоб записувати приблизні підходи перед початком реалізації завдання, і чашки кави цілком достатньо. З того, що з роботою не пов’язано, у мене є хіба що грамоти та сертифікати, тому що їх більше ніде розмістити.

Для зручності й комфорту потрібно те, що дозволяє зосередитися на роботі і не витрачати час даремно: потужний комп’ютер, швидкий інтернет, хороше освітлення й комфортна температура. Але заважає сторонній шум, оскільки зараз я працюю в оупен спейсі.

Мотивація до нових звершень переважно ніяк не залежить від умов праці. Адже коли завдання складне, цікаве, а ще раптом є можливість приєднатися до вирішення глобальної проблеми (наприклад у сфері медицини), то умови праці відходять на другий план. Тож відмінно працюється і вночі, і втомленою, і зі слабким зв’язком.

Якщо я у подорожі, то всі комунікації відбуваються через Zoom, Skype тощо. Якщо ж я на місці, то з командою спілкуємося вживу, але обговорення завдань і комунікація з замовником все одно ведеться через відеоплатформи.

Ніколи не замислювалась, які принципи організації свого робочого місця вважаю головними. Якщо мене щось критично не влаштовує, я шукаю можливість це виправити. Завжди під рукою маю власний Mac, щоб мінімально залежати від зовнішніх обставин.

Анастасія Сухорукова, психологиня

Я працюю з 10-ї ранку до 8-ї вечора. Між сеансами роблю перерву у 15-20 хвилин. Для мене важливий стан клієнта: занадто рано вранці більшість людей на глибоке опрацювання ще не налаштовані, надто пізно ввечері — вже не налаштовані.

Свій кабінет я орендую і оформляю відповідно до свого бачення. Поступово, звичайно, але вже видно щось на кшталт власного «почерку». Найважливіше — безпека і комфорт, можливість для клієнта зайняти будь-яке зручне положення у кріслі або навіть на підлозі, а також вибір освітлення — від теплого до холодного. Допомагає простір, світло, душевність і затишок. А ось заважають іноді гучні звуки, які рідко, але все ж пробиваються у кабінет, незважаючи на хорошу звукоізоляцію.

Я експериментувала з різними дизайнами. Оцінювала, як себе почувають мої клієнти, як себе почуваю я. Помітила, що поєднання природних відтінків (блакитний, зелений, коричневий) допомагає розслабитися. Мої клієнти зазвичай мають відчуття, схожі з моїми: я завжди цікавлюся, чи комфортно їм, і чую підтвердження. Багато хто дякує за кондиціонер, подушки, підлогові крісла-мішки, приглушене світло. Це допомагає розслабитися й відпочити. У кабінеті для індивідуальних консультацій висять картини, і дуже цікаво спостерігати, як клієнти знаходять в них щось близьке собі.

У кабінеті є іграшки — антистресові й дитячі. Вони прибирають «суворість» і відчуття, що знаходишся в кабінеті нотаріуса — між мною і клієнтом немає ніяких дубових столів. Це допомагає не намагатися бути кимось іншим. Також антистресові іграшки — наприклад силіконові джгути — допомагають працювати з фізичними переливаннями злості або суму.

Найчастіше робота з клієнтом — це глибока психотерапія, де важливо все, що відбувається з людиною. Мені важливо залишатися в контакті на 100% і щоб клієнт був в контакті зі мною. Музика може відволікати, порушувати контакт. А ось ненав’язливі запахи, наприклад масляні ароматизатори, навпаки, допомагають.

Анастасія Новіцька, художниця

Малюванням я займалася завжди і завжди знаходила для цього можливості. Навіть під час навчання в університеті на далекій від творчості спеціальності моїми скетчами й ескізами були списані чисті сторінки конспектів. Зараз же більшу частину мого часу займає кафе, яке ми відкрили разом з чоловіком. Але коли дозволяє час, я знову повертаюся до полотна, тепер уже професійно: мої роботи продаються по всьому світу через сервіс Artfinder. На сьогоднішній день продано вже майже 40 картин. А чоловік допомагає мені розвиватися і відточувати навички. Він мій найбільший критик і цензор.

До робочого місця як такого я не прив’язана — мольберт можна віднести куди завгодно. З інструментів у мене є палітра, величезна кількість кольорів масла та стакан пензликів. Для моєї роботи головне, щоб було багато світла, тому мольберт стоїть у кутку між двома панорамними вікнами. Я можу писати тільки при природному освітленні, адже штучне відображає відтінки інакше. Тому вибираю для роботи саме денні години.

На роботу мене надихають подорожі: кожна відвідана країна залишає свій відбиток і займає своє місце у пам’яті. А ще я обожнюю заходи сонця, намагаюся їх не пропускати, тому іноді вони відбиваються на моїх полотнах.

Як і в будь-якій справі, у малюванні важлива концентрація: мені в цьому дуже допомагають кава і музика. І в процесі зазвичай нічого не відволікає, оскільки свою справу я люблю найбільше.

Читайте также: Как организовать рабочее пространство: полезные лайфхаки и приложения от Кирилла Мазура