Креативний сектор під час війни: як фахівцям реагувати на виклики?

Повномасштабна війна суттєво вплинула на українську економіку, і креативний сектор не став винятком. Актуальні тенденції та виклики індустрії креативні спеціалісти обговорили на зустрічі Навзаєм Talks. Пропонуємо вам конспект найголовнішого: що змінилося в креативному секторі та як на ці зміни реагувати фахівцям і компаніям. 

Навзаєм Talks — серія фахових зустрічей, організована командою платформи Навзаєм. Це спільнота для взаємодії представників культурної та креативної сфер, яка проводить фахові дискусії та популяризує українські креативні індустрії.

Що зараз відбувається у креативному секторі?

Переорієнтація на закордонні ринки

Повномасштабна війна спричинила відтік талантів, падіння економіки та зниження платоспроможності людей. Усе це активізувало процес виходу креативників на ринки Європи, Америки, Азії та Близького Сходу. Цьому сприяє і географічна розпорошеність людей: за даними серпневого дослідження Українського культурного фонду (УКФ), приблизно 20% представників культурного та креативного сектору зараз перебувають за кордоном. 

Просвітницька місія креативників

Іноземні партнери та журналісти часто звертаються саме до працівників креативних індустрій, аби використовувати коректні наративи та сформувати уявлення про те, що зараз відбувається в Україні. 

Перші пів року увага іноземної публіки була повністю прикута до проєктів, які роблять українці. Зараз важливим є питання, як перетворити хайп довкола війни на системну співпрацю. Місія креативного сектору може полягати в тому, щоб розповідати іноземцям про талановиту й просунуту країну, яка б асоціювалася не лише з війною. Крім того, креативні бізнеси, які зараз співпрацюють з іноземними партнерами, можуть позитивно впливати на загальний бізнес-клімат країни, а також на її бізнес-привабливість. 

Попит на роботу в креативній сфері 

Багато фахівців, які через повномасштабну війну втратили роботу, зараз шукають можливість працювати віддалено й часто пов’язують свою подальшу кар’єру з креативними індустріями: диджитал-маркетингом, дизайном, IT, SMM тощо. 

Втім, спеціалісти, які звикли працювати офлайн, не завжди вміють організувати свою роботу в онлайні чи активно шукати клієнтів у форматі самозайнятості. Тому зараз є потреба в програмах навчання для новачків у креативній сфері. Такі ініціативи виникають стихійно й масово, але не завжди дають результат. Бо поки пропозицій роботи для початківців у цьому секторі значно менше, ніж попиту.

Пошук правильного tone of voice

Залишається відкритим питання, як вибудовувати комунікацію про проєкти, доки триває війна і гинуть люди. Усі розважальні формати відійшли на другий план, а у журналістів з’явилися важливіші пріоритети й зовсім інший порядок денний. Тож креативники продовжують міркувати, якою мовою говорити зі своєю аудиторією, щоб їхні меседжі сприймали коректно. 

Запит на кроссекторальні проєкти й фахові інституції

Сьогодні на перетині старих індустрій з’являються нові, наприклад терапевтичні мистецтва чи цифрові технології в медицині. Тому варто не боятися виходити за межі свого сектору та працювати з суміжними. Та й донори все більше підтримують такі проєкти, але прикладів вдалої кроссекторальної співпраці поки не вистачає. 

Повномасштабне вторгнення також показало, що в Україні слабкі інституції, але дуже сильні фахові спільноти. Інституції потопають в корупції та бюрократичності. Тоді як потенціал людей (їхня проактивність, адаптивність, креативність, освіченість, самоорганізованість тощо) дуже високий, і це допомагає нам реагувати на виклики. Можливо, саме зараз варто говорити про побудову нових, адаптивних і гнучких інституцій.

Не варто забувати й про глобальні тренди

Креативна економіка чутлива до технологічних, соціально-економічних, політичних, екологічних тенденцій. Глобальні мегатренди впливають на бізнес-моделі, типи зайнятості, розвиток навичок працівників тощо.

Сьогодні тенденції, актуальні для всього світу, — це персоналізовані сервіси, урбанізація та розумні міста, зміни в мобільності населення, робота з даними, автоматизація та роботизація процесів, штучний інтелект, доповнена реальність, зелені технології тощо. І український креативний сектор не повинен від них відставати. 

Як креативникам реагувати на нові виклики?

Підтримуйте та розширюйте свій нетворк

З повномасштабною війною кількість онлайн-спілкування значно зросла (навіть у порівнянні з активною фазою пандемії COVID-19) і витіснила офлайн-нетворкінг. Але через втому від нескінченного потоку інформації люди в онлайні часто ігнорують повідомлення від незнайомців. Аби налагоджувати нові контакти, варто брати участь у ситуаційних чи постійних онлайн-подіях для представників різних сегментів креативних індустрій.

Інвестуйте у своє навчання

Навіть попри загальну економічну кризу компетентні працівники завжди потрібні. Але компанії часто не можуть закрити вакансії через розрив між потрібними й наявними компетенціями спеціалістів. Тому важливо розуміти, яких навичок зараз не вистачає ринку й де їх можна отримати, та інвестувати у своє навчання.

Ось кілька важливих навичок, які варто розвивати вже зараз:

• вміння навчати колег, вчитися в них і ділитися власним досвідом з іншими;
• вміння робити висновки з власної роботи та розв’язувати комплексні проблеми;
• вміння використовувати нові технології у роботі;
• емпатія та емоційний інтелект;
• лідерство й ініціативність;
• стресостійкість і гнучкість;
• навички пітчингу — вміння презентувати себе, донести й аргументувати свою думку.

У креативних індустріях також цінується мультидисциплінарність: на ринку праці більший попит на фахівців, які вміють вдало поєднувати різні навички. Це дозволяє працювати на стику різних сфер та швидше адаптуватися до змін. Тому сьогодні варто розвиватися відразу в кількох сферах і використовувати ці знання у своїй роботі. 

Не обмежуйтесь лише англійською 

Креативники наголошують, що кожна країна має свої культурні особливості. Наприклад, якщо ви хочете мати сталі партнерства з французькими компаніями, треба володіти французькою мовою, тому що французи вважають за краще не використовувати англійську. Багато спеціалістів, які виїхали за кордон або почали активніше співпрацювати з міжнародними партнерами, зрозуміли, що однієї англійської для якісної й сталої комунікації недостатньо.

Тримайте голову в руках, вам нею ще працювати 🙂 

Вміння залишатися стійкими, знаходити ресурс і повертати себе в нормальний стан сьогодні лежить в основі конкурентоспроможності. Найімовірніше, кількість стресу й невизначеності найближчим часом не зменшиться. Тому в ДНК креативника мають бути навички життєзарадності, зокрема можливість адаптуватися й ефективно взаємодіяти в умовах невизначеності.

Правильно розподіляйте свої ресурси

Зараз українські креативники активно підтримують боротьбу проти Росії економічно та долучаються до волонтерської діяльності (дослідження). Але потрібно правильно розподіляти свій час та ресурс, адже волонтерство та благодійність потребуватимуть нашого залучення ще довго. Важливо виділяти відсоток на благодійність, аби це було стабільно та без шкоди собі. Те саме і з плануванням часу на волонтерські ініціативи: краще приділяти їм третину свого часу, але стабільно, аніж швидко вигоріти від максимального навантаження й закинути волонтерство взагалі. 

Як на нові виклики реагувати креативним компаніям?

Більше взаємодійте з конкурентами. До повномасштабної війни українські гравці креативного ринку конкурували між собою за клієнтів. Тепер важливою стає кооперація: не уникати конкуренції, коли вона здорова і допомагає компаніям ставати кращими, але в кризові моменти за потреби об’єднуватись, аби діяти ефективніше.

Шукайте ефективніші формати професійних онлайн-заходів. Зараз недостатньо мати спікера, який щось презентує. Важливо підтримувати горизонтальні обговорення між фахівцями, створювати можливості для пошуку дотичних історій та знайомства спеціалістів між собою (як на офлайн-подіях, коли під час перерви на конференції можна поспілкуватися з іншими учасниками чи відвідувачами в черзі за кавою).

Використовуйте ефективні інструменти для мотивації віддалених команд. Через стрес команди відчувають розфокусованість. Компаніям варто розробити свої способи комунікації зі співробітниками, щоб робочі процеси були ефективнішими. Ось кілька практичних порад.

• Знайте, хто з колег де перебуває, щоб мати змогу об’єднуватися. Створіть мапу та відмічайте свої локації, а на тижневих колах шукайте можливості для офлайн-взаємодії.

• Інформуйте команду про цікаві проєкти, якими займається компанія. Наприклад, анонсуйте рубрику щотижневих новин. Це можуть бути півгодинні зідзвони про те, що відбулося в організації й що планується. Поцікавтеся в людей, що саме вони хотіли б дізнатися.

• Створіть чіткий графік робочих мітингів і зробіть їх тематичними. На одних зідзвонах можна розбирати кейси одне одного, на інших — фокусуватися на розвитку креативу тощо.

• Враховуйте різні часові зони, не затягуйте зустрічі, майте на кожну конкретні цілі й чіткий таймінг.

• Пропонуйте інші цікаві формати взаємодії: конкурси та нагороди, аби люди могли позмагатися з іншими й отримати схвалення колег. 

Проєкт Навзаєм talks відбувається в межах реалізації #ZMINA_2_0 «Субгранти для культурних проєктів» фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

Читайте також

Як українська IT-індустрія адаптується до умов війни

Як шукати роботу під час війни: поради кар’єрної консультантки

Як організувати офлайн-хакатон під час війни: детальний гайд