Все про індивідуальні мистецькі програми та як на них подаватися

Багатьох з нас війна змусила відмовитися від творчості, проте митці без неї не можуть, бо це їхній спосіб проживати поточні події та робити свій внесок у перемогу. Розповідаємо, як окремі діячі можуть отримати фінансову підтримку та ділимося історіями грантоотримувачів, які вже скористалися подібними можливостями. 

Цей матеріал є конспектом вебінару, який провели нещодавно Happy Monday спільно з House of Europe — про те, де шукати індивідуальні мистецькі програми, як працювати з грантодавцями та підготувати якісну заявку. Своїми знаннями та досвідом поділилися Катерина Алимова, менеджерка грантів на переклад, міжнародні резиденції та навчальні подорожі в House of Europe, та Ліна Романуха, відповідальна за програму міжнародних резиденцій у House of Europe.

Формати індивідуальних мистецьких програм

Виділяють кілька поширених форматів: стипендії, дослідницькі програми, програми підтримки, конкурси, гранти та мистецькі резиденції. 

Стипендії

Тут мова йде не про грошову виплату для студентів, а про короткотермінову (на кілька місяців) фінансову підтримку мистецького проєкту. Вона не потребує складної фінальної звітності — зазвичай це невеликий описовий і/або фінансовий звіт.

Дослідницькі програми

Формат схожий до стипендій, але такі програми тривають довше і передбачають покриття витрат на впровадження досліджень та будь-які інші наукові запити. Часто можуть покривати проживання та інші потреби.

Програми підтримки

Дуже актуальний та поширений формат підтримки українських митців зараз. Кожна програма спрямована на конкретну категорію культурних діячів (наприклад, лише на музикантів чи художників). Головне, чим відрізняється від інших форматів індивідуальних мистецьких програм — може не потребувати реалізації проєкту, а скеровуватися  на конкретну нагальну потребу. 

Конкурси

Особливість цього формату — необхідно виконати проєкт, описаний в конкурсній програмі, і якщо вашу ідею оберуть для реалізації, ви отримуєте гонорар. Розмір фінансової нагороди вказують в умовах конкурсу. 

Гранти

На реалізацію індивідуальних проєктів також видають гранти, як правило, мова йде про невеликі суми коштів. Потребують об’ємного описового та фінансового звітування. 

Мистецькі резиденції

Це форма мобільності, в рамках якої діячам сфери культури надають простір та усі необхідні (просторові, часові, фінансові, інформаційні) ресурси для досліджень, рефлексій, індивідуальної чи колективної роботи. Такі резиденції існують по всьому світу і приймають художників, письменників, культурних менеджерів тощо з різних країн для обміну досвідом та творчої взаємодії. У зв’язку з війною в Україні, резиденції також наразі виконують роль прихистку, де учасникам надають адміністративну допомогу та час на адаптацію. 

Документи для подачі на індивідуальні мистецькі програми

До стандартного пакета таких документів входять резюме, портфоліо, мотиваційний лист, короткий опис проєкту. Деякі з документів можна підготувати й надалі використовувати як конструктор, швидко адаптовуючи під вимоги конкретної програми. 

Резюме

Документ, де важливо зібрати інформацію про досвід роботи, освіту, професійні навички, здобутки, які у вас вже є на даному етапі. 

Хороша порада — підготувати повне резюме з переліком усіх місць роботи, освіти, проєктів, резиденцій українською та англійською мовами. І при подачі на певну програму залишиться лише відібрати релевантну інформацію для кожного розділу. 

За формою резюме може бути будь-яким, але є кілька порад, які зроблять його кращим:

1. Виразна структура. Важливо, щоб був чіткий поділ на розділи (контакти, навчання, досвід роботи, персональні виставки, колективні тощо).
2. Легкість у прочитанні. Обирайте прості та читабельні шрифти (але не Times New Roman). 
3. Лаконічність. Намагайтесь вмістити резюме в 1-2 сторінки.
4. Зручність для перегляду. Надсилайте документ в pdf-форматі. 
5. Хороше оформлення. Перегляньте й оберіть шаблони резюме в сервісах на кшталт Canva чи Europass.
6. Дайте на перевірку філологу або перевірте хоча б в онлайн-редакторі.

Портфоліо

Портфоліо — документ, який показує ваші професійні напрацювання, стилі та методи роботи. Сьогодні воно необхідне не лише митцям, але й кураторам, артменеджерам, дизайнерам. 

Загальна структура портфоліо виглядає так:

Дотримання вищеописаної структури — перший крок на шляху до успішної підготовки портфоліо. А ось кілька рекомендацій, які дозволять зробити документ ще якіснішим:

1. Уважно ознайомтесь з описом індивідуальної програми, вимогами й дотримуйтесь їх. Зокрема, щодо того, якими мають бути назва файлу з портфоліо, його розмір та обсяг в сторінках. 
2. Якщо вимог щодо обсягу немає, то врахуйте, що людина, яка відбиратиме кандидатів на технічному рівні, зможе витратити на портфоліо  десь 1-3 хвилини. Це той час, за який ви маєте «закохати» її в себе. Тому важливо усю інформацію вмістити десь у 15-20 сторінок.
3. Покажіть вашу індивідуальність. Включайте в мистецьке портфоліо не лише готові проєкти, але й ескізи, незавершені роботи, ті, які ніде не виставляли. Відбірковій комісії важливо побачити не лише, які продукти ви видаєте фінально, але й те, як ви думаєте, який маєте стиль, як працюєте над проєктом, які методології використовуєте. 
4. Оформіть портфоліо якісно. Шрифти мають бути читабельні й стильні, а зображення, фото — чіткими та високоякісними. 
5. Покажіть портфоліо іншій людині. Наприклад, колезі, куратору, працівнику галереї, лінгвісту, дизайнеру тощо. Вони можуть дати слушні поради й підказати, що ще варто доопрацювати. 
6. Зробіть якісне портретне фото. Його часто просять для сайтів програм та звітних матеріалів. Два секрети якісного фото — нейтральний фон та хороше освітлення.
7. Майте два варіанти портфоліо — україномовне та англомовне. Особливо якщо плануєте подаватись на іноземні індивідуальні програми. 
8. Зробіть повну версію портфоліо. Тут та ж ситуація, що й з резюме — маючи повний перелік робіт та здобутків, простіше потім створити коротку версію файлу під конкретну програму. 
9. Постійно оновлюйте своє портфоліо. 
10. Завантажте файл в онлайн-теку (наприклад, на гугл-диск). Це важливо, щоб зберігати мобільність і мати змогу оперативно переслати портфоліо, де б ви не були. 

Якщо ви вперше створюєте портфоліо чи хотіли б покращити наявне, то ось кілька хороших прикладів для натхнення:

Художні:

• UPHA (Ukrainian Photographic Alternative) 
• Олександр Чекміньов 
• Саша Курмаз 
• Сергій Мельниченко 
• Synchrodogs 
• Ігор Гайдай
• Андрій Ломакін
• Валентин Кузан
• Дмитро Купріян

Фешн та комерція:

• Максим Фіногєєв
• Юлія Рублевська

Мотиваційний лист

Цей документ необхідний, щоб показати, чому ви хочете взяти участь в програмі та чому повинні обрати саме вас. Підготувати універсальний шаблон не вийде, бо не може бути однакова мотивація на різні проєкти. Проте і в цього документу є стандартна структура:

І ще кілька порад, які дозволять підготувати ефективний мотиваційний лист:

1. Під кожну програму пишіть окремого мотиваційного листа. 
2. Вказуйте лише правдиву інформацію, яку зможете підтвердити в разі чого.
3. Аргументуючи, навіщо вам програма, зосередьтесь не на своєму сильному бажанні потрапити на проєкт, а на попередньому професійному досвіді роботи — поясніть, чому ви цим займалися раніше і чому плануєте продовжити. Так рішення взяти участь у програмі виглядає логічним продовженням вашої діяльності.
4. Оформлюючи лист, не використовуйте капслок, підкреслення та жирний шрифт.
5. Перевірте файл на відсутність граматичних і пунктуаційних помилок. Можете використати для цього онлайн-редактори та коректори. 
6. Дайте почитати лист колегам чи друзям.

Короткий опис проєкту

Цей документ описує проєкт, який ви хотіли б реалізувати в межах програми. Він демонструє, наскільки добре ви підготувалися до подачі заявки — чи подивилися сайт програми, наскільки зрозуміли, на чому вона фокусується, чи усвідомлюєте, яким чином це вплине на вашу кар’єру та професійну діяльність тощо. 

Готуючи короткий опис проєкту, варто відповісти собі на такі питання — див. інфографіку. А далі сформувати з відповідей короткий зв’язний текст з описом проєкту. 

Пройдемося по кожному питанню детальніше. 

№1. Що ви хочете зробити під час програми?

Це може бути стаття, дослідження, серія інтерв’ю, інший продукт. Обов’язково співставте ідею проєкту з ресурсами, які надає програма, зокрема часовими. 

№2. Чим ви можете бути корисні для локальної спільноти?

Актуальне питання для тих, хто подається на резиденції. Відповідаючи, можете розповісти, що принесете у цю резиденцію свій унікальний досвід, якого раніше у неї не було, чи зможете збільшити її впізнаваність у мистецькій спільноті. 

№3. Чому ви хочете реалізувати саме цей проєкт?

Чудово працює стратегія — показати, що у вас не спонтанно виникла ідея проєкту, а ви давно вже над нею працюєте, маєте певні результати і хотіли б під час програми продовжити цим займатись, розширивши свої можливості/випробувавши продукт в новому середовищі. 

№4. Що вам потрібно для реалізації? 

Важливо показати орієнтовний план реалізації проєкту — які в ньому є етапи, скільки часу займе кожен, які ресурси необхідні. Так ви демонструєте наявність навичок планування та розуміння особливостей створення того чи іншого продукту. 

№5. Як цей проєкт буде розвиватись далі?

Вам важливо показати, що участь у програмі — це лише один з етапів реалізації проєкту, ви маєте й подальші плани щодо його розвитку. Наприклад, плануєте, що робота, створена в межах резиденції, буде показана на різних міжнародних виставках. 

№6. Чи реалістично реалізувати ваш проєкт?

Описуйте лише те, в можливості реалізації чого ви впевнені на 100%. 

Подача заявки на грант: основні «правила ввічливості»

Найчастіше заявку подають, надсилаючи листа на електронну скриньку з усіма необхідними документами. І на яку б індивідуальну програму ви не подавались, всюди звертатимуть увагу на те, як ви ведете комунікацію. Бо з цього можна зробити висновки щодо того, наскільки комфортно буде працювати з вами надалі. 

А тому ось кілька рекомендацій, які дозволять налагодити комфортну комунікацію та сформувати про себе хороше перше враження на етапі подачі заявки:

1. Поважайте дедлайни та умови конкурсу. Навіть якщо не вказаний кінцевий термін подачі, намагайтеся все одно надіслати заявку якнайшвидше, щоб встигнути до завершення грантового конкурсу.
2. Завжди прописуйте тему листа, щоб в разі чого лист було легко знайти.
3. Не відправляйте порожні листи. Привітайтесь, представтеся, опишіть причину комунікації. А ще обов’язково перевірте, чи додалися всі необхідні файли (зокрема, резюме, портфоліо, короткий опис проєкту, мотиваційний лист). 
4. Перевіряйте електронну пошту та оперативно відповідайте на листи. Особливо якщо організаторам потрібні якісь уточнення. 

Вас відібрали, що далі?

Крок 1. Уточнити в організаторів ті деталі співпраці, які важливі для успішної реалізації проєкту. Наприклад, такі:

• що від вас очікують та в які терміни (роботу, виставку, artist talk, studio visit, звітність);
• куди ви їдете, чи будуть вас там зустрічати;
• чи передбачений програмою гонорар;
• чи нададуть необхідні матеріали для реалізації проєкту, майстерню для роботи;
• які супровідні документи необхідно підготувати вам, а які з них оформить організація, тощо.

Крок 2. Підписати основний договір про співпрацю. А також уточнити, чи передбачений договір авторського права, якщо ви реалізовуєте проєкт як результат програми. 

Крок 3. Реалізувати проєкт. 

Крок 4. Підготувати та надати звітність за результатами проєкту. 

Де шукати мистецькі резиденції та індивідуальні програми?

Інформацію про програми та міжнародні мистецькі резиденції можна шукати на сайтах посольств та різноманітних мистецьких інституцій. А також на таких ресурсах:

1. House of Europe
2. Ініціатива з підтримки українських мистецьких резиденцій «Заправка» 
3. ResArtist
4. Transartists
5. E-flux

Деякі з українських мистецьких резиденцій, які наразі функціонують:

• Assortment Room residency (Івано-Франківськ)
• Nazar Voitovich Art Residence (NVAIR) (село Травневе, Тернопільська область)
• The Muzychi Expanded History project (село Музичі, Київська область)
• ChervoneChorne (м. Канів, Черкаська область)
• Sorry, no room available (м. Ужгород)
• Na пошті (м. Тернопіль)
• Creative Rurar Hub (Івано-Франківська обл.)

Історії українців, які отримали гранти під час війни

Наталія Ревко, 
кураторка,
голова громадської організації «Слушні речі»

Наразі я перебуваю на резиденції в Центрі сучасного мистецтва Łaźnia (Гданськ, Польща). Мені не довелося готувати й надсилати заявку, і я не мала на це сил в перші місяці війни. Але кураторки програми резиденцій самі написали мені й запросили взяти участь. 

Ми познайомилися ще до війни на освітньому заході для кураторів резиденцій Digital Lab, який організувала House of Europe. Тоді я пітчила ідею резиденції, яку планувала реалізувати в Одесі, та брала консультацію у представниць Łaźnia. І ще тоді ми зрозуміли, що наші зацікавлення збігаються, обмінялися контактами. Думаю, ми в будь-якому разі співпрацювали б в майбутньому, проте з початком війни вони запросили мене на emergency residency на пів року. 

Участь у цій резиденції не вимагає обов’язкового результату, проте Łaźnia підтримала організацію виставки «Я можу говорити тільки про війну / Я можу говорити не тільки про війну», яку я зробила спільно з українськими та польськими митцями в одному з виставкових просторів інституції.

Наразі спільно з Mewka Foundation, з куратором якої я познайомилася в Гданську, ми готуємо грантові заявки для організації резиденцій для українських мисткинь та митців в Польщі. Хочу зазначити, що форми заявок в різні фонди, які зараз орієнтовані на підтримку Україні, доволі прості та базові. Багато процедур спрощено, а відповіді від фондів надходять швидко. Найголовніше — лаконічно і чітко пояснити основні засади проєкту. А також — надіслати заявку якомога швидше, бо трапляється, що open-call (відбіркову програму) закривають ще до дедлайну, адже у фонди надходить надто багато заявок. 

Леонід Марущак,
керівник проєкту «Музей відкрито на ремонт»

Ще до війни ми подавали заявку до House of Europe як проєкт «Музей відкрито на ремонт». Він спрямований на збереження нашої культурної спадщини, зокрема музейних експонатів. Тоді ми не встигли отримати фінансування — завадила війна. Натомість вже після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну до нас звернулися працівники House of Europe із зустрічною пропозицією — отримати матеріальну допомогу на наш проєкт, якщо ми маємо якесь проєктне рішення для музеїв Донецької, Луганської та Миколаївської областей в умовах бойових дій. Рішення ми мали — а тому прийняли пропозицію, подали відповідну заявку, а кошти спрямували на закупівлю пакувальних матеріалів для експонатів 8 музеїв. 

Загалом під час війни брати участь у відборах на мистецькі програми стало легше — заявки не такі складні для заповнення та потребують менше специфікації. Терміни розгляду заявок та ухвалення рішень також скоротилися — зокрема, в нашому випадку минуло близько трьох тижнів з моменту пропозиції від House of Europe до отримання коштів на рахунок ГО.

Тим, хто планує подаватись на індивідуальні чи організаційні мистецькі програми, рекомендую:

1. Чітко й ясно прописувати ідею та загальну мету проєкту.
2. Розуміти, як і з ким ви будете реалізовувати проєкт в рамках визначеного бюджету та термінів виконання.
3. Дати прочитати заявку комусь, хто не «в темі», щоб він/вона оцінили, чи достатньо просто та ясно викладена суть проєкту. 

І остання важлива порада: на яку б індивідуальну мистецьку програму ви не подавались, ваша заявка має справляти враження, що ви реалізуєте описаний проєкт за будь-яких умов, навіть не пройшовши відбір. А участь у програмі лише допоможе вам зробити це швидше та якісніше. Такий підхід не гарантує, що вашу заявку оберуть, проте збільшує шанси на це. Бо вибір між просто хорошою ідеєю проєкту та хорошою ідеєю плюс супер вмотивованим митцем/командою проєкту очевидний 🙂 

Читайте також

Можливості в ЄС для освітян і не тільки: куди можна подаватися (оновлюється)

Де взяти гроші на свій проєкт? 5 платформ для краудфандингу

Новинки видавництв: 25 книжок, що вийшли друком (або вийдуть) попри війну