Як шукати роботу під час війни: поради кар’єрної консультантки

Перший шок після початку війни потроху минає, і українці, які змогли виїхати в безпечніші регіони України або за кордон, починають замислюватися про найближче майбутнє, зокрема про роботу. Але як діяти за поточних обставин? Яку роботу та як шукати? Про це на вебінарі розповіла кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська. Законспектували й ділимося найважливішими думками.

Почну з того, що у поточній ситуації в Україні не може бути якогось універсального для всіх рецепту. Тому я лише ділюся своїм поглядом на ситуацію, а ви самі вирішуйте, як діяти та що робити. 

Що взагалі відбувається?

Є кілька важливих речей, які треба усвідомити і прийняти:

1. Ми всі в стані шоку і стресу. Певно, ви помічаєте за собою підвищену тривожність, порушення емоційного стану, продуктивності, що підводить пам’ять, притупились якісь реакції організму. Це нормально. Небезпека цього стану в тому, що в ньому важко приймати рішення, навіть прості. Але ми нікуди не дінемо цю обставину, не повинні її ігнорувати. Все, що ми можемо — пам’ятати про це і враховувати при прийнятті рішень та плануванні.
2. Зараз нічого не зрозуміло, і так буде деякий час. За обставин, коли буквально щогодини все міняється, нереально щось раціонально прогнозувати. Тому краще ігнорувати дивну статистику, похмурі прогнози й прийняти той факт, що зараз пошуки роботи будуть відбуватися в ситуації невідомості.
3. Нам хоче допомогти весь світ. І Європа, і Америка, і Канада створюють спеціальні умови для українців. Звісно, на руках нас носити ніхто не буде, але вони дають шанси, якими ми можемо користатися.
4. Навіть воєнні часи створюють нові робочі місця. Менше, аніж мирні, але створюють. Плюс вони можуть відкрити нові можливості, які у звичний час ми б не побачили — цікаві знайомства, співпраці. Як би це романтизовано не звучало, але зараз проактивна позиція допомагає вийти на інший рівень, змінити життя, знайти те, чого ви дуже давно хотіли. 

Але щоб побачити ці можливості, спершу треба взяти себе в руки. 

Як діяти за наявних умов та з чого взагалі починати?

Перш за все, треба подумати про себе, бо зараз ваш ключовий ресурс — це ви, де б не були. Потрібно регулярно та багато пити, їсти мінімум тричі на день, спати, робити ще щось приємне, аби відновлювати ресурс. 

Наступний крок — увімкнути максимально дорослу позицію. Це значить включити холодну голову і виключити синдром жертви. Допомагають? Беріть. Потребуєте допомоги? Заявіть про це чітко і голосно. Можете допомогти? Допоможіть. Не можете допомогти? Не допомагайте. Пам’ятайте — єдиного рецепта зараз немає. Доведеться застосувати усі можливі варіанти налагодити життя та бути максимально проактивним. 

Перестаньте вдавати з себе героя. «Вмерти за батьківщину» — це прекрасна історія, але «жити за батьківщину» — це інша прекрасна історія, і невідомо, що складніше. Не треба кидатись з голими руками на танки, як і волонтерити до безумства. 

Зрозумійте, що зараз нам доведеться розподіляти увагу між різними «барикадами» — власне здоров’я, здоров’я та безпека близьких, робота, волонтерство, держава, щось ще. І якщо ви віддаєте всього себе, наприклад, волонтерству, ігноруючи здоров’я, сім’ю, роботу, то насправді не робите нічого корисного для держави. Зараз важливо продовжувати працювати, щоб рухати економіку. Тому якщо у вас зараз є робота, але ви повністю включилися в волонтерство, розподіліть час. Наприклад, 4 години виділяйте на роботу, 2 години — на волонтерство.

Для чого дбати про свій ресурс? Бо ті, хто зараз на передовій, рано чи пізно втомляться, їх треба буде замінити. А як ви це зробите, якщо уволонтеритесь в повний драбадан?

Плануємо подальше життя

Перш ніж перейти до певного алгоритму дій, ще раз нагадаю про поточні обставини: у нас є реальність, де нічого незрозуміло, ми в шоку, нам необхідні робота та допомога, від нас потрібна проактивна, дуже доросла позиція, коли ми беремо на себе відповідальність за свої ж рішення. Усвідомили? Тоді рухаємось далі.

Крок 1. Оцініть, чи є у вас сили

Як це зробити? Треба простежити за собою: як часто ви щось забуваєте, почуваєтеся дезорієнтованими, надто емоційними або навпаки. Розкажу вам свою історію: днями я розплакалась в центрі села у Литві, бо дитина захотіла в туалет, а я не знала, де тут туалет. В нормальному стані я візьму штурмом будь-який туалет, а тут розгубилась. Що це? Це змінений стан свідомості. Це пройде. Зокрема я через 5 хвилин включилась і знайшла туалет.

Якщо відчуваєте, що сил недостатньо, то не плануйте далі, ніж на завтра і робіть все, аби відновитись. Наприклад, якщо ви тільки-но доїхали в безпечне місце, не біжіть щось робити сьогодні й навіть завтра. За один-два дні нічого не зміниться. Знайдуться добрі люди, які вам зараз допоможуть.

Якщо ви відчуваєте, що сили є, почніть озиратись навколо та переходьте до кроку 2. 

Крок 2. Оцініть своє фінансове становище

Для цього подумайте над наступним:

• скільки грошей у вас є на руках готівкою і на картках;
• скільки грошей ви зможете дістати найближчим часом;
• чи є у тій країні, де ви зараз, якась фінансова допомога;
• чи є у вас якийсь пасивний дохід;
• чи можуть якісь кошти вам надіслати друзі, родичі. 

Побачити реальні цифри може бути страшно, але це треба зробити. 

Крок 3. Складіть різні варіанти бюджету 

Подумайте, скільки грошей вам знадобиться найближчим часом. Найкраще — порахуйте приблизні витрати на місяць. Якщо ви в Україні і живете у родичів, оцініть, як довго ви можете там знаходитись. Якщо ви за кордоном і вам надали притулок, запитайте, скільки часу можете жити безкоштовно. А також оцініть, якою є вартість оренди житла у місті, де ви перебуваєте.

Важливо скласти три варіанти бюджету:

1. Мінімум. Це не тоді, коли вистачає лише на хліб та воду. Це базовий мінімум, без особливої розкоші, але з маленьким бюджетом на відпочинок (наприклад, один похід в кав’ярню на місяць). 
2. Оптимум.
3. Максимум.

Наполягаю розписати всі три варіанти, аби розуміти і песимістичний сценарій, і оптимістичний. А коли складете усі три варіанти бюджету на місяць, пропишіть їх ще на три місяці і на пів року. Навіщо? Бо ніхто не знає, коли ви зможете повернутись. Варто бути готовим до різних сценаріїв. 

Крок 4. Оцініть ситуацію загалом і перейдіть до чіткого плану дій

Коли у вас прописані різні варіанти бюджету і є розуміння того, скільки грошей з собою, можна оцінити наступне:

• наскільки швидко вам потрібна робота;
• чи потрібна вам зараз робота взагалі;
• скільки часу ви можете відпочити й не працювати.

Далі можливі кілька сценаріїв. 

Сценарій №1. У вас є фінансова подушка на 6+ місяців та немає ресурсу працювати

За таких обставин не варто кудись рипатись, шукати роботу. Краще наберіться сил та відпочиньте. Попрацювати ще встигнете.

Сценарій №2. У вас є фінансова подушка на 3-4 місяці та немає ресурсу працювати

Дайте собі місяць на відпочинок. За цей час ситуація вирівняється і можна буде щось вирішувати, діяти.

Сценарій №3. У вас є фінансова подушка на кілька місяців і ресурс працювати

Тоді можна піти волонтерити фул-тайм або почати шукати дистанційну роботу. 

Варто почати з формування списку своїх сильних сторін та компетенцій. Де взяти інформацію для цього? Відкрийте посадові інструкції й випишіть звідти обов’язки, прогляньте свої резюме, LinkedIn-сторінку. Якщо вам здається, що ви нічого не вмієте, відкиньте цю думку. Якщо ви досі заробляли в Україні, то щось ви точно вмієте. А якщо не заробляли, то в Європі завжди є потреба в технічній роботі. Якщо не вдається знайти фул-тайм роботу, шукайте проєктну діяльність, фриланс.

Сценарій №4. У вас практично немає фінансової подушки (максимум на 3 тижні), але є ресурс працювати

Тоді варто швидко оновити резюме і починати пошуки локальної або дистанційної роботи на усіх ресурсах, які є. 

Але не треба одразу влаштовуватися мийницею підлоги. Це ви завжди встигнете 🙂 Ваша спеціальність може бути дуже затребуваною. Припустимо, ви викладач української мови. Зараз багатьом знадобиться вчитель, бо дітей, яких масово вивезли за кордон, треба вчити. Навіть якщо у вас якась вузька спеціалізація (наприклад, юрист, який знається на українському законодавстві), все одно реально знайти варіанти. 

Якщо ви хочете працювати за спеціальністю, але поки не вдається знайти варіанти, то спочатку можете влаштуватись на іншу роботу, наприклад, некваліфіковану, а паралельно шукати за фахом. Нічого поганого в цьому немає. Ваша задача — знайти можливість протриматись та мати фінансове забезпечення. Головне — не розглядайте цю тимчасову роботу, яка може не дуже подобатись, як фінальне рішення, і продовжуйте шукати кращі варіанти. 

Сценарій №5. У вас немає фінансової подушки і немає ресурсу працювати

Тоді беріть максимум від державної фінансової підтримки. Наприклад, можна оформити статус біженця й отримувати виплати, чи звернутись за допомогою у міграційну службу. 

Також в Європі з’являються програми підвищення кваліфікації. І якщо ви відчуваєте, що ваші компетенції давно не оновлювались, можна податись на таку програму, отримувати стипендію і теж жити з цих грошей. 

Як бути з роботою?

Якщо ви все оцінили і зрозуміли, що робота вам таки потрібна, можна діяти наступним чином:

1. Вирішити, яка саме робота вам потрібна.
2. Оновити чи скласти резюме. Майте два варіанти — і українською, і англійською.
3. Оновити чи створити профіль в LinkedIn. В Європі це ефективний інструмент для пошуку роботи. 

А далі треба зайняти проактивну позицію й залучити всі можливі варіанти пошуку роботи:

• писати в різні державні інстанції, знайомим, друзям (особливо тим, які давно живуть за кордоном);
• шукати локальні групи з експатами (на кшталт «Українці в Литві») й там просити про допомогу;
• писати напряму роботодавцям (як українським, так і іноземним);
• відгукуватись на всі релевантні вакансії, які бачите. 

Якщо вас лякає конкуренція на ринку праці (зокрема, з боку місцевих фахівців), то майте на увазі, що українці мають ряд переваг перед європейцями. Ми загартовані кризами, а тому зібрані, працьовиті, ініціативні, цілеспрямовані, вміємо шукати можливості, кооперуватися.

Поки європеєць думає, українець вже домовився, зробив і пішов далі. 

Якщо ж говорити про конкуренцію серед співвітчизників, то ймовірно, що частина українців, які виїхали, не будуть претендувати на кваліфіковану працю. Вони або підуть на тимчасову низькокваліфіковану, або оформлять статус біженця і взагалі не працюватимуть. 

Щодо затребуваних компетенцій, то в найбільшому виграші зараз ті, хто працюють в ІТ. Непогана ситуація й у тих, хто володіє англійською та поки не в ІТ, але може перейти в цю сферу. Загалом завжди й у будь-якій країні будуть актуальні управлінські якості, організаційні здібності, комунікабельність тощо.

Наостанок скажу, що мене дуже надихає думка про те, що кризова ситуація розкриває нові, точніше, приховані ресурси, вміння людини. А ще дає шанс щось змінити у своєму житті на краще, хай і за таких умов. Головне — перестати соромитись, виключити синдром самозванця, гучно заявити про себе як фахівця й розглядати різні можливості. Я в це вірю так само сильно, як в ЗСУ і в нашу перемогу, і вас закликаю до того ж!

Читайте також

Що таке синдром самозванця та як його подолати?

Як працювати на Upwork: гід для фрилансерів-початківців

Віддалена робота: що це таке, навіщо і як?