Людина культури: чим займається та скільки заробляє культурний менеджер

Через втрату роботи чи переосмислення своєї діяльності під час війни багато українців шукають нові професійні можливості. Тож ми продовжуємо розповідати про цікаві та варті уваги професії. Хто такий культурний менеджер, що він робить, скільки заробляє та як ним стати, розповідає Альона Каравай, культурна менеджерка та співзасновниця агенції proto produkciia.

Хто такий культурний менеджер

Культурний менеджер — це фахівець, який організовує мистецькі події та проєкти або займається менеджментом культурних установ. Здебільшого це проєктна діяльність на стику менеджменту й культурології чи мистецтвознавства. Тому можна сказати, що культурний менеджер — це проєктний менеджер у ніші культурних та мистецьких проєктів.

Культурний менеджер може працювати у сфері музики, літератури, театру, кіно, образотворчого або перформативного мистецтва. Такі спеціалісти потрібні державним профільним інституціям (таким, наприклад, як Український культурний фонд), музеям, театрам, галереям. Великий попит на культурних менеджерів є і в приватному секторі культури — коли проєкти фінансують іноземні фонди та організації. Такі фахівці також можуть супроводжувати реалізацію освітніх проєктів у креативній індустрії. 

Чим займається культурний менеджер 

Культурний менеджер може відповідати як за проєкт загалом, так і долучитися до нього на будь-якому з етапів реалізації. Залежно від етапу, відрізнятимуться й обов’язки такого фахівця.  

1. Ініціація

На цьому етапі потрібно ідентифікувати, що потрібно робити в межах проєкту, що взагалі має сенс і практичну користь.

2. Планування

На цьому етапі потрібно прописати місію та цілі проєкту, конкретні кроки з дедлайнами й відповідальними за виконання задач. Для цього знадобиться впевнене цілепокладання за методикою SMART, знання теорії змін та натренованість працювати з припущеннями й індикаторами, розуміння того, як плануються та реалізуються моніторинговий та комунікаційний плани. А також — вміння працювати з матрицею ризиків та здатність перетворити все вищезгадане на робочий план за діаграмою Ганта, тобто зафіксувати взаємозв’язок та етапи реалізації складових проєкту та визначити дедлайни для кожного з них.

3. Пошук коштів (фандрейзинг)

На цьому етапі потрібно залучити кошти або інші ресурси, необхідні для реалізації проєкту чи роботи організації. Фандрейзинг може складатися з пошуку донорів, обґрунтування для них потреб організації чи проєкту, постійної роботи з донорами (комунікація, звітність тощо).

4. Реалізація

На цьому етапі, власне, потрібно втілити в життя все, що було прописано в концепції проєкту. Це часто схоже на івент-менеджмент — роботу під час самого заходу згідно з прописаним планом та з певною часткою форс-мажору.

5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг потрібен протягом усього проєкту: його архітектура вибудовується в моніторинговому плані ще на другому етапі та втілюється з першого дня проєкту. Моніторинговий план включає показники, які необхідно виміряти, джерела цих показників та відповідального в команді за їх збір та аналіз. Моніторинг також передбачає зустрічі для звірки плану проєкту з його реальністю. Часто такі зустрічі плануються навколо обговорення майлстоунів — контрольних точок проєкту. 

Після реалізації проєкту настає час для оцінки, яку теж треба спланувати заздалегідь. Тут менеджеру варто розуміти, буде це внутрішня оцінка чи зовнішня —  з залученням стороннього спеціаліста або фірми. Форма та методологія оцінки обираються заздалегідь, з огляду на особливості проєкту.

Є фахівці, які добре фандрейзять. Є ті, хто надійно реалізує проєкт, вдало працює на рівні концепцій чи робить якісну оцінку й моніторинг. Як культурний менеджер, ви можете прокачатися для одного з перелічених етапів і стати затребуваним спеціалістом саме в цьому напрямі. Або ж опанувати всі етапи й бути фахівцем широкого профілю. Це складніше, але також можливо. Спробуйте зрозуміти для себе: що з цього вам ближче? 

Суперсила такого фахівця — кризовий та ризик-менеджмент

Ми живемо в часи, коли прорахунок ризиків і наслідків став основою планування будь-яких процесів, зокрема й у культурному менеджменті. Тому перш ніж планувати проєкт, культурному менеджеру варто дослідити, чи не несе він будь-які загрози для команди. Проаналізувати поточний стан справ і мати в запасі план B, C і D — це і є ризик-менеджмент.

Якщо проблема вже сталася, починає діяти кризовий менеджмент. Залежно від ситуації існують різні моделі роботи, але загалом головне завдання кризового менеджменту — якомога швидше повернутися до стабільної операційної діяльності. Наприклад, поставити якісь процеси на паузу, десь зменшити обсяг залучених ресурсів, а щось розпочати з нуля. Також варто оцінити наявні ресурси (фінансові, технічні, людські, часові) та розробити кризовий бюджет. Навіть якщо спочатку не зрозуміло, на що саме він піде, краще завчасно перелаштувати доступний бюджет і зайнятися пошуком додаткових грошей.

Скільки заробляє культурний менеджер

До війни зарплата культурних менеджерів на українському ринку коливалась у середньому в межах від 10 000 до 30 000 грн. На рівень доходу впливають окремі добре розвинені навички, загальний досвід ведення проєктів у сфері культури та мистецтва, а також знання з інших сфер. 

Наприклад, якщо фахівець класно фандрейзить, то це вміння підвищує його цінність на ринку. Існує навіть практика, коли працівник має фіксовану ставку та додатково отримує бонус в 1–2% від того, що нафандрейзив. Вільне володіння англійською мовою — ще одна умова, яка підвищує вашу цінність. Адже тоді з’являється можливість працювати в міжнародних інституціях або контактувати з іноземними партнерами з боку української організації.

Через війну зарплати зміняться в будь-якому випадку, це питання часу. Зараз бюджетні установи урізають усі можливі кошти й надбавки. Якщо менеджер працює, наприклад, в музеї, то його зарплата без надбавок може складати 5 000–6 000 грн. Ймовірно, ситуація вплине на культурну сферу таким чином, що частина фахівців перейде з державного сектору в приватний.

Де навчатися на культурного менеджера: курси чи університет?

Тут варто обирати те, що більше підходить з огляду на ваші часові та фінансові ресурси. Від себе скажу, що в нас є державні навчальні заклади, де «менеджмент соціокультурної діяльності» (саме так офіційно називається спеціальність) викладається лише теоретично і є відірваним від реальності. Деякі університети й коледжі запрошують на заняття практиків. Однак через відсутність педагогічної освіти вони не можуть офіційно влаштуватися в заклад, щоб регулярно ділитись зі студентами практичними знаннями, і тому лише час від часу читають лекції як гості. Але це вже питання реформи середньої спеціальної та вищої освіти.

Сьогодні культурний менеджмент найчастіше вивчають на програмах неформальної освіти чи на курсах у приватних школах. Серед прикладів можу назвати різні формати вивчення артменеджменту в КАМА, а також Creative Management Camp. На відміну від класичної освіти, це швидкий та практичний формат навчання, коли студентам на реальних кейсах пояснюють, що та як працює в індустрії.

Що стосується саме формальної мистецтвознавчої освіти, то здебільшого культурні менеджери її не мають (я, наприклад, за фахом германістка та спеціалістка з організаційного розвитку). Насправді ця діяльність потребує практики іноді навіть більше, ніж теоретичних знань. Широке коло професійних контактів у культурній спільноті часто буде важливішим за довгий список прочитаних книг. Звісно, якщо ви хочете розвиватись в арткритиці, вам важливіше друге. Але культурному менеджеру доцільніше напрацьовувати більше зв’язків.

Що важливо для людини в професії?

• Широкий нетворк

Як ми вже з’ясували, важливу роль у роботі відіграють контакти з людьми — з колегами та партнерами з місцевих і закордонних інституцій, фондів тощо. Зазвичай більшість контактів спрацьовують універсально, тобто стають у пригоді в момент підготовки й анонсування різних заходів чи проєктів. У критичні моменти широка база контактів буквально рятує. Наприклад, за три місяці повномасштабної війни більшість волонтерських ініціатив ми змогли реалізувати завдяки не стільки матеріальним ресурсам, скільки соціальному капіталу. Були речі, які неможливо було організувати за жодні гроші та які ми зробили виключно завдяки горизонтальним зв’язкам.

• Здатність доводити справи до кінця

Значна частина роботи культурного менеджера полягає не стільки в продукуванні ідей, скільки в їх реалізації. Креативити — це, звісно, добре. Але краще одразу розробити чіткий план дій для втілення задуманого. Ще краще — підготувати кілька сценаріїв на випадок «щось пішло не так». Це показує ваш практичний і серйозний підхід до справи. Адже ваша робота буде оцінюватися не за кількістю прописаних планів, а за результатами, які вдалося втілити. 

• Досвід

Я вважаю, що будь-яка людина за бажання здатна опанувати будь-яку професію — питання лише в кількості часу, який їй знадобиться. Але, звісно, краще, коли культурними й мистецькими проєктами займаються люди, які вже мають принаймні просто проєктний досвід. Оскільки культурний менеджмент — це, по суті, управління проєктами, відповідний попередній досвід допомагає бути ефективнішим. Якщо ж такого досвіду недостатньо, то можна розібрати багато кейсів у теорії, але на практиці початківцю буде складніше зрозуміти, до прикладу, скільки часу потрібно закласти на виконання якогось завдання.

• Надивленість

Також у культурному менеджменті дуже важлива надивленість. Як і життєвий досвід, вона приходить із часом — коли споглядаєш інші проєкти, аналізуєш їх та формуєш власне бачення. Тоді простіше й самому працювати з різними концепціями культурних проєктів.

Корисні ресурси для культурного менеджера

• Безкоштовні онлайн-курси для менеджерів культури на сайті «Культура і креативність».
• Курс грантового менеджменту від «Іншої Освіти» для Українського культурного фонду.
• Курс культурного менеджменту від Українського культурного фонду.
• Бібліотека онлайн-лекцій від Projector. Підписка платна, але надає вільний доступ до експертизи професіоналів із комунікацій, маркетингу, дизайну тощо.
• Modern and Contemporary Art and Design — курс від Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва МоМА для тих, хто хоче підтягнути мистецтвознавство.
• Курс Arts and Culture Strategy на Coursera.
• Курс Arts and Heritage Management на Coursera.
• Книга «SCRUM. Навчись робити вдвічі більше за менший час» (Джефф Сазерленд). 
• Онлайн-курс із проєктного менеджменту Project Guru і на додачу — Telegram-бот @ProjectGuru_bot, в якому можна спробувати пройти всі стадії написання проєкту.
• Telegram-канал «Культурний Нетворкінг».

Як змінився попит на культурних менеджерів під час війни

До повномасштабного вторгнення росії попит на таких фахівців в Україні однозначно був. Чи є він зараз — складно сказати. Є низка інституцій, що й досі потребують культурних менеджерів, а є й організації, які взагалі призупинили роботу й невідомо, коли її відновлять. Я б не поспішала з прогнозами, а почекала б осені. 

Водночас можна сказати, що однозначно виріс інтерес до української культури та мистецтва з боку міжнародних організацій. Їм уже потрібні люди, які будуть працювати з ними й презентувати нашу культуру за кордоном. Для цього навіть не обов’язково виїздити за межі країни, адже є іноземні організації, які шукають локальних менеджерів в Україні. 

Раніше була поширена думка, що культурні проєкти — це лише про «креативчик», про щось веселе, про комфортні проєкти, які не спонукають публіку до дискусій чи глибоких роздумів. Донедавна якась частина культурних менеджерів у таких умовах і працювала. Такі проєкти теж мають право на життя, нічого поганого в цьому немає. Однак часто, коли менеджер працює з мистецтвом, то має справу з соціально значущими, «гострими» темами, з тим, що «болить» і хвилює суспільство. Сьогодні я помічаю, як багато моїх колег переорієнтували свою роботу саме на такі волонтерські й соціальні проєкти, пов’язані з війною. Так само зробила й наша агенція.

Одне слово — попри війну багато українських та іноземних організацій шукають культурних менеджерів як на постійну роботу, так і в якості стажистів. Тож у вас є можливість спробувати себе в новій професії та зрозуміти, чи хочете ви цим займатися та які навички вам краще для цього розвивати.

Читайте також

Все про індивідуальні мистецькі програми та як на них подаватися

Можливості в ЄС для освітян і не тільки: куди можна подаватися (оновлюється)

Що українці читають під час війни: добірка книжок за жанрами