Очі в очі: як навчитися утримувати зоровий контакт і чому це важливо

Помічаєте, що вам буває складно дивитися у вічі співрозмовнику? А виявляється, це може впливати на те, як вас сприймає ваше оточення. Навіщо тримати зоровий контакт та як цього навчитися, розповідає Марина Мельник, кар’єрна терапевтка та засновниця навчально-консалтингового центру SkillsUp.ua та Школи гармонійного розвитку жінки Charinity.

Одного разу в інстаграмі я отримала дивний запит від незнайомця — він просив про 1 хвилину мовчазного контакту очима. Як поціновувачка експериментів, я погодилася. Пам’ятаю, у дитинстві читала про подібний досвід Марини Абрамович.

Не скажу, що це стало для мене одкровенням, крім того, що пройшло дві хвилини замість однієї. Та я запитала себе: «Чому для такої простої речі, як контакт очима, треба робити експеримент? Чому багатьом він дається так складно? Невпевненість у собі? Недовіра до співрозмовника?». І я почала глибше вивчати це питання. 

Види поглядів 

Недарма кажуть, що очі — дзеркало душі. З усіх мов тіла саме погляд найкраще розкриває наші почуття та емоції. Це пояснюється просто: зіниці несвідомо реагують на стимули, тому їх неможливо контролювати чи намагатися ними маніпулювати.

Відкритий погляд — ознака впевненості в собі, у співрозмовнику. Нормально тримати зоровий контакт 40–60% часу. Більшість людей на планеті здатні лише на 30%. Закохані тримають контакт очей 75% часу спілкування, а топкерівники та перемовники — 90%. 

Маленький трикутник між очима та лобом називається зоною соціального погляду та вважається найбезпечнішим варіантом для комфортного спілкування. Якщо ви концентруватимете погляд на цій зоні, співрозмовник не вбачатиме у вас агресора чи вороже налаштовану людину. Тому такий візуальний контакт — гарне рішення для нових знайомств, дружніх чи ділових зустрічей.

Крім зони соціального погляду, є ще дві:

• зона інтимного погляду;
• зона силового погляду.

Інтимний погляд — це рух між обличчям та тілом. Зазвичай такий погляд використовують для того, аби показати свою зацікавленість у людині.

Силовий погляд — це трикутник чоло-око-око. Рух сторонами цього трикутника з фіксацією на очах співрозмовника або на його чолі моментально змінює ситуацію на більш агресивну, серйозну, напружену. Подібна практика найчастіше використовується для вивищення над іншою людиною, маніпуляцій або для того, щоби налякати. Не рекомендую використовувати погляд сили під час романтичного, дружнього чи ділового спілкування.

Зоровий контакт важливий як наживо, так і під час віртуальних зустрічей. Якщо людина дивиться вам у вічі під час розмови 60% часу (або 36 секунд на хвилину), вона здається щирішою, добрішою, розумнішою, а її слова звучать переконливіше. Тому перед тим, як піти на важливу зустріч, спробуйте оцінити себе — як ви тримаєте контакт очей. Домовтеся з другом/подружкою та поставте експеримент —  під час розмови концентруйте погляд на трикутничку між очима та лобом співрозмовника та приблизно підрахуйте час контакту. Врахуйте, що для успішного результату дуже важливий ваш внутрішній настрій. 

Позитив, доброзичливість, впевненість — найкорисніші супутники будь-якого контакту.

До речі, після того запиту про зоровий контакт, я також почала частіше звертати увагу на те, як люди тримають погляд. Зокрема, під час своїх сесій із кар’єрної терапії або інтерв’ю з кандидатами, які проводжу для клієнта з Америки.

Звичайно, під час онлайн-розмов немає такого ефекту зорового контакту, як під час зустрічей наживо, але ти однаково розумієш, коли людина дивиться не на тебе, а вбік, вище екрана або вниз. У такій ситуації кандидат має невпевнений вигляд. А коли помічаєш, що фахівець намагається тримати візуальний контакт навіть через екран, — з’являється відчуття, що йому можна довіряти, і хочеться рухатися далі за скринінгом. 

Чому ми уникаємо зорового контакту

Чому ж деяким людям зоровий контакт дається складно? Важливий момент: зараз мова про тих, хто уникає прямого погляду, а не просто іноді відводить його.

Якщо розглядати питання з боку психології, то є кілька основних причин:

• сильна дратівливість, агресія;
• невпевненість у собі;
• тривожність;
• страхи;
• підвищене почуття провини та сорому;
• страх бути спійманим на брехні.

Кожен із пунктів можна опрацювати з психотерапевтом. Але що робити, якщо хочеться почати змінюватись уже зараз?

7 рекомендацій, які допоможуть подолати страх зорового контакту

1. Відстежте ваші тригери

Визначте ситуації, коли зоровий контакт вам дається найскладніше. Можливо, вам важко тримати погляд із незнайомцями чи з тими, хто вищий за посадою? Побудьте в цьому моменті та подумайте, чому так відбувається.

2. Не кваптеся

Хороший зоровий контакт — це непросто. Усі, хто вміє його тримати зараз, колись цього навчалися. Дайте собі час, щоб освоїти цю соціальну навичку.

3. Практикуйтеся на самоті або з комфортними людьми

Перший варіант може звучати дивно, але від цього він не перестає бути менш дієвим 🙂

Підійдіть до дзеркала й заведіть розмову із собою, дивлячись у вічі своєму відображенню. Не робіть це бездумно, пориньте в процес. Подібну вправу можна робити два та більше рази на тиждень — чудовий початок для досягнення результату.

Другий спосіб — практика з людьми, біля яких ви почуваєтеся безпечно. Це можуть бути друзі, добрі знайомі, психотерапевт, партнер, батьки, родичі. Головне, щоби ви точно знали, що вас не засудять і підтримуватимуть. Велика перевага саме цього варіанта в тому, що можна (і потрібно!) попросити зворотний зв’язок у того, з ким ви практикуєтесь.

4. Ставте невеликі цілі

Щоби досягти результату, потрібно йти невеликими, але впевненими кроками. Наприклад, однією з проміжних цілей може стати встановлення зорового контакту з колегою під час повсякденної розмови або з касиром у продуктовому магазині, коли він/вона запитує, чи потрібен пакет 🙂

І не забудьте відстежувати прогрес. Пропишіть завдання на тиждень, які допоможуть вам встановлювати зоровий контакт з різними людьми, і підсумовуйте щонеділі. Простежте, на якому моменті у вас з’являється проблема, а де починаєте відчувати легкість.

І, звичайно, не забувайте хвалити й винагороджувати себе за успіх!

5. Проявіть ініціативу

Не чекайте, поки людина першою встановить візуальний контакт. Якщо ви потрапили до незнайомої компанії, виберіть когось, з ким хочете поспілкуватися, і переведіть погляд на нього, супроводжуючи цю дію доброзичливою усмішкою.

Головне — не перестарайтеся. Не потрібно спопеляти людину поглядом, якщо вона не звертає на вас увагу. У такому разі краще перемикнутися на того, хто видається більш дружнім та відкритим.

6. Використовуйте правило 50/70

У статті Університету штату Мічиган йдеться, що підтриманню комфортної розмови може сприяти така пропорція: тримати зоровий контакт 50% часу, коли говорите, і 70% — коли слухаєте. Тільки не підраховуйте ці відсотки під час розмови — це лише відволікатиме вас і не принесе користі. Довіртеся інтуїції та почуттям, нагадавши собі про правило 50/70 до того, як вступите в діалог.

7. Не відводьте погляд униз

Якщо ви розумієте, що тримати зоровий контакт стає некомфортно, відведіть погляд убік. Такий жест покаже, що ви обробляєте отриману інформацію чи намагаєтеся згадати щось важливе. Якщо ж ви вирішите опустити погляд донизу, це може трактуватися, як те, що вам дискомфортно чи нецікаво.

Дотримуйтесь рекомендацій і пам’ятайте, що правильне встановлення зорового контакту — суперважливий елемент для якісного, комфортного нетворкінгу і просто повсякденного спілкування.

Читайте також

4 прості акторські техніки для розвитку емоційного інтелекту

Три підходи, як стати більш впевненою в собі людиною

8 речей, які потрібно знати для успішного публічного виступу