4 прості акторські техніки для розвитку емоційного інтелекту

Емоційний інтелект — це вміння людини розуміти власні й чужі емоції та керувати ними. Навіщо це потрібно та які вправи допоможуть розвинути EQ, розповідає викладачка акторської майстерності та керівниця компанії Theatre and Business Ярина Геречка.

Наші емоції розповідають про нас без слів: коли ви бачите набурмосеного друга, вам не потрібно пояснювати, що він не в настрої. Це і є емоційний інтелект. У комунікації він відіграє надзвичайно важливе значення, адже дозволяє у процесі спілкування «зчитувати» емоції співрозмовника і співпереживати йому. 

Попри те, що всі відчувають емоції, які киплять усередині, не всі й не завжди можуть їх ідентифікувати. Якщо попросити перехожого на вулиці назвати 5 емоцій, які він відчував за останню годину, ви навряд чи почуєте відповідь. Навіть якщо запитати людину, що вона відчуває просто зараз, мало хто відповість. Через проблеми з ідентифікацією емоцій буває складно їх виражати і ще складніше — ними керувати.

Щоб розвинути свій емоційний інтелект, спочатку потрібно навчитись розрізняти те, що ти відчуваєш, потім ідентифікувати це, а вже потім відтворювати. Натомість багато людей звикли думати, що емоції, особливо негативні, потрібно придушувати. Не варто керуватися такими думками, бо емоції — це те, що вкрай необхідно нам та нашим співрозмовникам. 

Коли людина переповнена емоціями та вміє грамотно їх демонструвати, вона заряджає ними інших. Якщо ж людина емоційно порожня, то жодні її слова не матимуть значення. Це особливо помітно під час публічних виступів: люди приходять почути людину, а не робота. Вони хочуть, щоб із ними ділилися емоціями, а не сухим текстом. 

Найважливішим складником комунікації є зовсім не інформація, а відчуття — адже слова забудуться, а враження залишаться. 

Акторські техніки для розвитку емоційного інтелекту

Розбір персонажа

Ця техніка розвиває навичку ідентифікації емоцій.

Оберіть із книги або фільму персонажа, який вам подобається або з яким відчуваєте спорідненість. І спробуйте розібрати його поведінку: подумайте, чому він чинив так, а не інакше, якими мотивами керувався, які наслідки мали його вчинки. Заглибтеся у психологію його поведінки, спробуйте прожити його історію і подумайте, що він відчував. Це допоможе вам встановити причинно-наслідковий зв’язок і зрозуміти, які події які емоції викликають.

Розкриття своїх прихованих емоцій через персонажа

Ця техніка спрямована на розпізнавання емоцій. Нерідко ми відчуваємо емоції, які не можемо назвати або з якихось причин не хочемо визнавати. Робота з персонажем допоможе й з цим.

Проаналізуйте поведінку якогось героя і спробуйте знайти між вами точки дотику чи паралелі зі своїм життям. Можливо, ви так сильно співчуваєте йому, бо теж маєте проблеми з батьками, але боїтесь їх визнати. Або ви, як і герой, так сильно прагнете успіху, бо відчуваєте страх бути останнім і розчарувати інших. Ваші емоції можуть бути неприємними, але їх у будь-якому разі потрібно усвідомити й прийняти. Ця техніка дозволить відкрити в собі те, чого ви раніше не хотіли помічати, і назвати речі своїми іменами.

Пізнання різних «я» через роль

Зазвичай ми проживаємо життя в якомусь одному образі, переконані, що це наше єдине «я» і ніяк інакше. Але насправді наші емоції можуть допомогти нам перевтілитись так, як ми й уявити собі не могли. 

Проаналізувавши якогось персонажа за допомогою двох попередніх технік, ви можете для початку скопіювати його емоції, чітко назвавши їх для себе. Хочете бути холодним і впевненим у собі? Уявіть, як би поводився і що б відчував, наприклад, Шерлок Холмс, та спробуйте копіювати його емоції. Персонаж тут виступає початковим виправданням: ви наче й не ви, а він. З часом ви побачите, що більше не копіюєте, а ці емоції стали вашими — просто їм потрібен був шанс вийти на поверхню. Коли ви звикнете «приміряти» емоції, можна буде, як актор на сцені, «влазити в чужу шкіру», залишаючись при цьому собою.

Підняття самоцінності через персонажа

Самоцінність — не зовсім те саме, що й самооцінка. Самоцінність — це коли ми не оцінюємо себе, а просто усвідомлюємо, що від природи в нас уже є все, що потрібно. Для підняття самоцінності спробуйте наступну техніку. Попрацюйте з персонажем згідно з попередніми техниками: скопіюйте його поведінку, емоції, розберіть вчинки, щоб вам було легше зрозуміти, які його риси вас захоплюють. А потім подумайте, які з рис персонажа, що вам імпонують, маєте й ви. Ймовірно, ви усвідомите, що більшість із цих рис є і у вас — це і є підняття самоцінності. А коли ви зможете з легкістю міняти емоції, «відчувати відчуття», змінювати образи, ви почнете справді насолоджуватись собою. 

Уся робота з персонажами, яка дозволила вивільнити ті емоції, що раніше скніли всередині, винагороджується тим, що ви тепер легко можете собою керувати, заряджати інших і кайфувати від емоцій, а не приховувати їх.

Що ж робити з негативними емоціями?

Побутує думка, що хороші емоції — це добре, а от погані краще тримати при собі та не виносити сміття з хати. Думати так — велика помилка. Емоції повинні мати вихід, бо інакше вони просто гниють всередині. 

У комунікації відразу видно, що ви насправді відчуваєте, цього не приховаєш. Тому краще бути чесним, принаймні з собою. 

Звісно, якщо ви відчуваєте гнів, це не означає, що потрібно піти і вдарити когось. Можна зробити інакше. Наприклад, деякі спікери, якщо відчувають агресію перед публічним виступом, використовують таку техніку: потрібно знайти порожню кімнату і, зосередившись, напружити, а потім розслабити всі м’язи у своєму тілі. Це допомагає позбутись напруги.

Усі вищезгадані техніки допомагають відкритись собі та іншим, навчитись розпізнавати і відтворювати емоції та керувати ними. Це важливо і для повсякденної, і для професійної комунікації. Без вміння працювати з емоціями сьогодні нікуди, тому краще почати розвивати свій емоційний інтелект просто зараз.

Читайте також

Які навички варто розвивати, щоб бути успішними у майбутньому

7 вправ для розвитку емоційного інтелекту

Дихайте глибше: чому медитацію варто зробити щоденною звичкою