Що стримує професійний розвиток сільських жінок: дослідження виявило ключові бар’єри

До Міжнародного дня сільських жінок 15 жовтня Gradus Research і Biasless провели спеціальне дослідження про становище мешканок українських сіл під час війни. Розповідаємо деталі. 

Gradus Research і Biasless зробили вибірковий аналіз свого масштабного дослідження «Пульс жіночого самопочуття в Україні», в ході якого опитали понад 1000 українок, та виокремили відповіді мешканок сільської місцевості. Аналіз показав: сільські жінки залишаються однією з найвразливіших, але й найсильніших груп у суспільстві — із подвійним навантаженням, обмеженим доступом до можливостей і водночас високим прагненням до розвитку.

Як змінилося становище сільських жінок за останній рік

53% опитаних сільських жінок зазначають, що обсяг їхньої домашньої роботи протягом року збільшився. Показник по всій Україні — 41%. 

Кожна третя респондентка (38%) визнає, що не може знайти баланс між роботою та особистим життям, а лише половина опитаних здатні «відключитись» після робочого дня.

Дослідження виявило, що війна поглибила економічну нерівність. 18% сільських жінок живуть без власного доходу, що вдвічі більше, ніж по країні загалом. Майже у половини (43%) доходи значно знизилися.

Та попри фінансовий тиск і побутові виклики, зазначають дослідники, українки в сільській місцевості не втрачають амбіцій. 50% з них прагнуть кар’єрного зростання, а 51% відчувають себе готовими до нових професійних ролей.

Водночас 41% респонденток відчувають брак впевненості у своїх силах (показник по країні — 27%). Ще 38% не вистачає сміливості та рішучості, а 34% — досвіду.

Читайте також: Як перестати знецінювати свої досягнення та навчитися їх визнавати

Що заважає професійному навчанню та перекваліфікації

Лише 8% сільських жінок мають досвід роботи у сферах, які традиційно вважаються «чоловічими», тоді як серед усіх опитаних українських жінок таких майже 20%.

Обізнаність про програми перекваліфікації залишається критично низькою: лише 3% сільських жінок добре знають про такі можливості, тоді як 93% взагалі не чули про них. Водночас 58% хотіли б отримати більше інформації, а 50% уже цікавилися можливостями змінити фах.

Ключові умови для перекваліфікації:

• підтримка роботодавців — це зазначили 51% респонденток;
• безоплатні курси — 47%;
• державні програми — 44%.

Серед головних перешкод опитані мешканки сільської місцевості називають складнощі з поєднанням роботи й домашніх обов’язків (41%), брак знань та навичок (39%) і недовіру до власних здібностей (37%).

Дослідження виявило, що серед сільських жінок є вищими бар’єри, пов’язані з упередженнями в суспільстві чи близькому оточенні та страх перед осудом або нерозумінням.

«Дані показують парадокс: сільські жінки мають амбіції та готовність до професійного зростання на тому ж рівні, що й жінки з міст — 50% проти 46%. Але коли справа доходить до реалізації цих амбіцій, ми бачимо різницю в 14–15% за показниками впевненості та сміливості. Це системна проблема доступу: до освіти, до рольових моделей, до інформації про можливості. Водночас в умовах дефіциту кадрів мешканки сіл можуть стати потужним гравцем на ринку праці», — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Читайте також: Чому вас не підвищують і як це виправити? 6 порад для розмови з керівником

Що мотивує сільських жінок

Фінансовий чинник залишається головним стимулом розвитку. Понад дві третини (69%) сільських жінок прагнуть професійного зростання заради вищого доходу. 

Проте для них більш значущим, ніж для мешканок міст, є мотив допомагати іншим і працювати в команді (24% проти 16%).

Щоб ознайомитися з повним звітом дослідження, перейдіть за посиланням.