Навчаєтесь чи нещодавно закінчили юридичний виш, але не знаєте, що робити далі? Павло Богаченко, LLM та адвокат у міжнародній юридичній компанії, розповідає, з чого почати кар’єру юриста.
Під час навчання на юридичному факультеті я часто чув фрази у дусі: «Юристів занадто багато, вони нікому не потрібні», «Навчання в університеті не має сенсу»; «У цій сфері без зв’язків і грошей нікуди», «Випускнику юрфаку пряма дорога на касу McDonalds».
Зізнаюся, мене це турбувало. Тому на четвертому курсі я вирішив перестати перейматися і спробувати щось робити, тож почав шукати юридичне стажування на літо. Мені одразу вдалося потрапити на стажування у велику українську юридичну фірму, а після стажування мені запропонували залишитися. Зараз я працюю у міжнародній юридичній компанії, яка входить до п’ятірки найкращих глобальних юридичних компаній.
Досить часто до мене з питаннями звертаються студенти і юристи-початківці, яких турбує приблизно те ж, що свого часу турбувало мене. У якийсь момент я вирішив зібрати відповіді на ці та інші питання в одному місці — вийшов відеокурс про те, як побудувати кар’єру юриста.
Я пропоную вам конспект відповідей на два найпоширеніші питання.
Що робити під час навчання на юрфаці, щоб потім знайти роботу у топовій компанії без грошей / зв’язків / смс та реєстрації?
Якщо коротко:
- навчайтеся;
- займайтеся ще чимось, окрім навчання.
Навчайтеся. Серйозно
Багато хто говорить, що навчання в університеті не потрібне, оскільки воно занадто теоретизоване та відірване від реальності. Це не зовсім так.
З одного боку, процес навчання у наших вишах дійсно не ідеальний — багато теорії і мало практики, програми бувають різні і викладачі теж. Складно бути підготовленим до реальної роботи, якщо жодного разу за 5-6 років юрфаку не складав контракт, позов і не був у суді.
Але, з іншого боку, коли компанії шукають молодих юристів на стажування, вони розуміють, що у них ще немає достатнього досвіду. Тому вони вимагають достатніх теоретичних знань. Саме знань, а не колір диплома, хоча рейтинг / середній бал / GPA іноді теж бувають важливі.
Багато юридичних компаній вважають за краще найняти випускника вишу і «виростити» професіонала під себе — за своїми правилами, відповідно до своїх цінностей і підходів. Але для цього, знову ж таки, від випускника потрібна хороша теоретична база.
Зараз, після років практики, я все ще відчуваю, як мені допомагають університетські знання. Коли у законі або судовій практиці немає відповіді, на допомогу приходить саме теорія.
Займайтеся додатковими активностями
У Жванецького є вислів: «Не сиди просто так, думай щось». Не сидіть просто так в університеті — знайдіть собі щось поза навчальним планом, але пов’язане з майбутньою роботою або професійною діяльністю.
Варіантів багато:
- університетські спільноти і активності — наприклад, беріть участь в юридичних наукових конференціях, правових гуртках, диспут клубах і т. п.;
- студентські юридичні організації (такі як Ліга студентів Асоціації правників України, The International Law Students Association, The European Law Students’ Association);
- змагання і конкурси — беріть участь у юридичних олімпіадах, мут-кортах (Jessup, John Jackson Moot тощо), дебатних турнірах, конкурсах з написання меморандумів;
- вчіть іноземні мови (думаю, із цим усе зрозуміло);
- молодіжні організації поза університетом. Якщо попередні варіанти мають на меті закріпити університетські знання, то участь у молодіжних організаціях допоможе вам прокачати загальні професійні якості (soft skills). У списку моїх особистих рекомендацій: AIESEC, Enactus, IDEA , Федерація дебатів України.
При виборі активностей зверніть увагу на дослідження Всесвітнього економічного форуму «Топ-10 навичок, необхідних у 2020 році».
Навіщо це все? Хороших студентів багато, і навіть людей із червоним дипломом багато, тому має бути щось, що відрізнить вас від інших.
Коли роботодавець обирає між кількома хорошими випускниками, він дивиться на їхні особистісні якості і на те, чим ще вони займалися під час навчання в університеті.
Тому що потенційний роботодавець розуміє, що за кожною з цих активностей — знання і навички, які знадобляться у майбутній професійній діяльності. Тож наявність додаткових знань і навичок стає вирішальною при відборі кандидатів. Я чув про цей підхід всюди — від керівників юридичних компаній України до партнерів міжнародних компаній у Великобританії і США.
Як потрапити на стажування у юридичну компанію?
Тут теж все не так складно, як здається. Потрібно, по-перше, знайти стажування, а по-друге — пройти відбір 😊
Як знайти стажування
Коли на четвертому курсі університету я почав шукати юридичне стажування на літо, то здивувався — варіантів було більше, ніж я думав.
Перш за все їх варто шукати на сайтах студентських організацій — там постійно публікується інформація про можливості для студентів. Наприклад, на сайтах Ліги студентів АПУ та ELSA є окремий розділ зі стажуванням.
Інший підхід — шукати на сайтах юридичних компаній. Якщо знаєте, в які компанії хочете потрапити, просто перевіряйте оновлення на їхніх сайтах і в соціальних мережах. Якщо не знаєте — скористайтеся рейтингами юридичних компаній, там можна вибрати топові компанії у цікавій для вас сфері практики, регіоні тощо. Далі алгоритм такий самий — заходите на офіційні сайти і перевіряєте інформацію.
Посилання на основні рейтинги юридичних компаній:
Як пройти відбір на стажування
Залежно від компанії кількість і послідовність етапів відбору можуть відрізнятися, але базові етапи наступні: подача резюме, виконання тестового завдання (письмовий етап), проходження серії співбесід (усний етап).
Етап №1: резюме
У мережі достатньо матеріалів про те, як складати резюме — від основ і до просунутого рівня. Попри деякі стандарти, складання резюме — це також питання стилю і уподобань конкретного автора і одержувача резюме (HR, рекрутера тощо).
Тому, крім дотримання базових ділових стандартів, я б рекомендував дві речі:
1) перш ніж надіслати CV у конкретну компанію, перевірити, чи є у них специфічні вимоги до форми і змісту резюме;
2) в усьому іншому — керуватися власним смаком та вподобаннями.
При складанні резюме випускників вишів часто гальмує питання: «Що писати про досвід роботи, якщо його немає?» Ці дві англомовні статті допоможуть знайти відповідь на це питання студентові-юристу: перша, друга.
Етап №2: тестове завдання
Формат тестового завдання, як і його виконання, дуже індивідуальний. Деякі компанії публікують завдання на сайті або відправляють на email кандидатам, інші просять прийти до них в офіс для виконання.
Типові складові тестів:
- завдання на юридичний аналіз та написання юридичних текстів (вирішити юридичну задачу, написати меморандум, скласти процесуальний документ тощо);
- завдання на legal research (пошук законодавства, судової практики, вміння користуватися реєстрами, Liga: zakon та іншими базами даних).
Тут уже все залежить від вас. Покажіть, на що здатні! Головне, не припускайтеся базової помилки студента — не відкладайте все на останній момент.
Етап №3: співбесіда
Як і у випадку з резюме, матеріалів про проходження співбесід достатньо в інтернеті. Ключове — готуйтеся.
Зробіть «домашню роботу». Детально вивчіть інформацію про компанію, сфери її практики, проєктах, недавні перемоги тощо. Якщо знаєте, з ким конкретно у вас буде співбесіда — знайдіть максимум інформації про досвід і бекґраунд цих людей та точки перетину з власним досвідом і бекґраундом. Навіть із публічних джерел можна знайти достатньо.
Адаптуйте поведінку і відповіді на співбесіді під інформацію, яку знайшли, щоб показати, що ваша кандидатура відповідає очікуванням компанії. NB: Адаптуйте, АЛЕ не брешіть і не прикрашайте. Досвідчений рекрутер або юрист може дуже легко розкусити нещирість.
Домашні заготовки, які можуть стати у нагоді:
- відповіді на питання «Розкажіть про себе?», «Чому ми повинні найняти саме вас?», «Які ваші слабкі сторони / недоліки?» (приклади відповідей на ці та інші найбільш поширені питання на співбесіді ви знайдете у цій та у цій статтях);
- кілька особистих історій, які продемонструють ваш досвід або сильні сторони (ось ґайд зі сторітелінгу на співбесідах і коротке відео про сторітелінг);
- ваші питання до потенційного роботодавця (приклади питань).
І не забудьте після співбесіди написати follow-up email інтерв’юеру.
Що робити, якщо вас НЕ взяли
Правило №1 — не переймайтеся і продовжуйте шукати.
Правило №2 — спробуйте ненав’язливо отримати зворотний зв’язок. У будь-якому випадку ви виявите свою зацікавленість, а якщо його не дадуть — ви нічого не втратите.
Проведіть роботу над помилками (навіть якщо здається, що ви були бездоганні), подумайте, що можна було зробити по-іншому, щоб отримати позитивний результат. Потім подавайте заявки в інші компанії та на інші вакансії.
А якщо вас взяли…
Вітаю. Подумайте про свої очікування від стажування, визначте конкретні цілі. Будьте професійні, проявляйте ініціативу і заявіть про себе (але знову ж таки — щиро й ненав’язливо), продемонструйте, на що здатні, і покажіть свій потенціал для подальшого зростання.
Насправді, потрапити на стажування — це тільки початок майбутнього «марафону» юридичної кар’єри. Як «вижити» на стажуванні? Що робити, щоб залишитися? Як краще будувати кар’єру далі? Детальні відповіді на ці та інші питання про юридичну кар’єру, а також додаткові матеріали з перших двох питань, можна знайти в онлайн-курсі What is law | Кар’єра юриста: початок.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.