Український бізнес не готовий масово впроваджувати інклюзивні практики: дослідження

В Україні представники малого та середнього бізнесу визнають важливість безбар’єрності на робочому місці, проте лише частина з них впроваджує інклюзивні практики. Про це свідчать результати дослідження OLX. Розповідаємо про нього детальніше.

У дослідженні взяли участь 1584 представники малого та середнього бізнесу. Серед них 54% — фізичні особи-підприємці (ФОПи), 14% — юридичні особи, а 37% не визначили форму організації. Переважна більшість з них (27%) працює понад 10 років.

Багато бізнесів не готові впроваджувати інклюзивні практики зараз

Більш ніж половина учасників опитування (50,67%) наразі не впроваджує практики інклюзивності та безбар’єрності. Понад 30% компаній не комунікують на тему безбар’єрності з працівниками. Проте 24% планують це зробити у майбутньому.

Серед тих, хто не має таких практик і не планує їх впроваджувати, більшість (понад 50%) — це ФОПи.  Натомість юридичні особи більш схильні до того, щоб інтегрувати практики інклюзивності та безбар’єрності у свій бізнес.

Зокрема, компанії адаптовують графік та формат роботи (16,57%) чи облаштовують робоче середовище (10,94%) відповідно до потреб людей з інвалідністю.

Також, за даними дослідження, 14% бізнесів уже вклали кошти у створення інклюзивного середовища, 16% планують інвестувати. 43% не роблять таких інвестицій, більшість із них — ФОПи.

Згідно з даними дослідження, лише 17,6% опитаних чули про державну програму компенсації витрат на облаштування робочого місця для осіб з інвалідністю. І тільки 14% з них скористалися нею.

Читайте також: Визнавати цінність кожного та кожної: уроки інклюзивності від «Делойт» в Україні

Які соціальні програми діють в компаніях

Більшість респондентів зізнаються, що не мають жодних соціальних програм для співробітників. 12% бізнесів пропонують працівникам оплачувані відпустки та лікарняні, а 8,3% — організовують програми професійного розвитку.

Серед соціально-вразливих категорій населення найбільша кількість працевлаштованих:

• люди віком 45-60 років;
• особи з інвалідністю;
• пенсіонери.

Значно рідше бізнеси беруть на роботу студентів, неповнолітніх та ветеранів. 

Читайте також: Курси, гранти, реабілітація: добірка можливостей для ветеранів (оновлюється)

Перешкоди та потенціал

Підприємці зазначають, що безбар’єрність підвищує соціальний капітал компанії, роблячи її більш привабливою для клієнтів та партнерів. Також вони усвідомлюють, що забезпечення доступу до робочих місць для людей з інвалідністю сприяє економічному розвитку країни загалом. 

Натомість ті власники бізнесів, що не запроваджують у своїх компаніях інклюзивні практики, називають перепонами практичні труднощі та недовіру до держави. Вони також наголошують на пріоритетності інших проблем, таких як війна та економічна нестабільність.