fbpx

5 питань на співбесіді, які можуть викликати труднощі у кандидатів та HR-ів

Станіслав Калацький Вт., 24.12.19 Пошук роботи

Станіслав Калацький, HR Director компанії DataArt у Дніпрі, розбирає популярні питання на співбесіді, розповідає, які підводні камені можливі та як їх обійти, якщо беруть інтерв’ю у вас або якщо інтерв’ю берете ви. 

Понад 7 років я проводжу співбесіди сам і консультую інших, займаюся рекрутинговими проєктами і допомагаю створювати команди. За цей час я не раз бачив, як спілкування між компанією та перспективним кандидатом закінчувалося нічим, часто — з досить безглуздих приводів, як-от невдалий поворот бесіди, якого цілком можна було уникнути. Неправильно поставлене питання HR-менеджера, помилкова реакція кандидата, невірна інтерпретація відповідей, домисли з обох боків — усе це може призвести до того, що співпраця виявиться неможливою.

У цій статті я розберу питання, які частіше за інші заважають порозумітися на інтерв’ю, і спробую розповісти, як краще на них реагувати. Це буде корисно як кандидатам, так і тим, хто проводить співбесіди.


Питання №1: «Чому ми повинні обрати саме вас?»


Це питання — певно, найнадійніший спосіб зіпсувати кандидатові враження від співбесіди. Його варто залишити там, де йому місце — у першій половині ХХ століття. Бо сьогодні тон переговорам задає ринок. Якщо ви не підходите одне одному, спеціаліст із великою ймовірністю знайде собі іншу компанію, тож питання «Чому ви?» тепер частіше ставить сам кандидат, і завдання компанії — зробити відповідь на нього очевидною.


Якщо інтерв’ю беруть у вас

Я вважаю, що після такого питання співбесіду можна не продовжувати. Але якщо робота у компанії вас дуже цікавить, переведіть відповідь у діалог: розкажіть, як ви зрозуміли вимоги до вакансії, співвіднесіть їх зі своїми навичками і досвідом. Уточніть, яке завдання стоїть перед командою, і спробуйте пояснити, як допоможете з ним впоратись. Не зайвим буде спитати про цінності і цілі, якими керується потенційний роботодавець.

І не варто надто вихваляти себе — це майже завжди скоріше відштовхує, ніж викликає прихильність.


Якщо інтерв’ю берете ви

Не варто забувати, що кандидати готується до співбесід. Шаблонному питанню — шаблонна відповідь: у мережі можна знайти сотні більш-менш підхожих варіантів. Замість цього краще поставте відкрите питання, що мотивує кандидата чесно розповісти про себе. Ось кілька прикладів, як можна легко замінити застарілий штамп:

  • У вас були непрості ситуації на проєкті? Як ви з ними впорались?
  • Чим із власного досвіду ви особливо пишаєтесь?

У кожного свій стиль інтерв’ю. Я, наприклад, намагаюся адаптуватися до манери співрозмовника і закріпити у нього відчуття комфорту. Для цього важливо щиро цікавитись історією та досвідом кандидата. Чим комфортніше він почуває себе на інтерв’ю, тим більше розповість про себе. Якщо ви активно слухаєте та уточнюєте, то наприкінці отримаєте чітке уявлення про професійний шлях кандидата. І ставити незручні питання просто не доведеться.


Питання №2: «Чому ви вирішили змінити роботу?»


Це питання майже напевно прозвучить на будь-якій співбесіді. Ставити його дійсно варто, але багато рекрутерів і самі не до кінця розуміють навіщо. Тут варто уточнити,  що крім об’єктивних причин, які змусили кандидата піти з попередньої роботи, важливо зрозуміти його ставлення до ситуації.


Якщо інтерв’ю беруть у вас

Розкажіть, чому вирішили шукати нову роботу, чи підштовхнув вас конкретний випадок, що ви відчули, приймаючи це рішення. Поділіться, що вам подобалось на попередній роботі, чи пробували ви щось змінити, щоб залишитись, а якщо ні, то чому. Така інформація стане роботодавцю у нагоді, щоб зрозуміти, як утримати вас у майбутньому.

Ну і майте на увазі: якщо рекрутер повірить, що раніше вас оточували одні ледарі й нездари, можливо, доведеться пояснити, чому вони прийняли вас за свого і найняли до себе у компанію.


Якщо інтерв’ю берете ви

Труднощі виникають з інтерпретацією відповіді. Власні спостереження та висновки раптом наповнюють її прихованим змістом, і непомітно для себе ви починаєте додумувати історію кандидата, передбачаючи її наступні повороти. У такому випадку краще не затримувати співрозмовника — напевно, у вас вийде завершити інтерв’ю і без нього.

Абстрагуватися від непотрібних висновків допомагає практика простих спостережень. Для цього пропоную вам виконати просту вправу прямо зараз. Перш ніж продовжити читати, подивіться на людину поруч із вами і коротко опишіть, як вона виглядає і що робить.

Якщо ви точно визначили її настрій або зробили інші висновки з її зовнішнього вигляду — отже, оцінювальних суджень уникнути не вдалось. Найпростіші приклади оцінювальних суджень: «яскравий одяг» замість «червона футболка» або «поганий настрій» замість «похиленої голови».

Невипрасувана сорочка — ще не вияв неохайності, і тим паче така деталь не скаже вам, наскільки акуратно її хазяїн пише код. Якщо на інтерв’ю щось привернуло вашу увагу — не видумуйте зайвого, краще поставте кандидату пряме питання.


Питання №3: «Ким ви бачите себе за 5 років?»


Почнемо з того, що якщо компанія не пропонує 5-річний контракт, ставити такі питання, на мій погляд, недоречно. Чому? Тому що у сучасному світі не існує трудових договорів, здатних силою утримати співробітника. Так, бувають контракти з прописаними стягненнями та відповідальністю сторін при достроковому розірванні. Але навіть вони залишають можливість прийняти ситуативне рішення — залишитись або піти. Тому давайте одразу визначимось: якщо хтось вирішить звільнитись через півроку, не матиме сенсу нагадувати, що на співбесіді він говорив зовсім інше.


Якщо інтерв’ю беруть у вас

Головне — не будьте надто різкі у відповідь, хай втриматись і буде важко. Дійсно цікаво, як відреагує інтерв’юер на зустрічне питання: «Я бачу себе співробітником вашої компанії. До речі, а де сама компанія бачить себе через 5 років?» Із досвіду кандидатів, інтерв’юери у такому випадку губляться і допомогти з планами на майбутнє можуть вкрай рідко.

Скоріше за все, за допомогою цього питання у вас хочуть дізнатися пріоритети професійного розвитку. Розкажіть, що захоплює вас зараз, над чим ви працюєте і що сприятиме тому, щоб ви залишились із новим роботодавцем надовго. Потім поцікавтеся, чи пропонує компанія можливості, пов’язані з вашими пріоритетами та інтересами.

І взагалі — у будь-якій незрозумілій ситуації намагайтесь перетворити відповідь на незручне питання у діалог.


Якщо інтерв’ю берете ви

Окрім того, що 5 років у сучасному світі — нереальний горизонт планування, відповідь на це питання навряд чи вплине на рішення взяти людину на роботу. Про те, що ви дійсно хочете дізнатися, можна спитати інакше:

  • У якій області ви б хотіли розвиватися?
  • Які пріоритети ви бачите зараз для себе?

Така інформація потрібна, щоб запропонувати співробітнику умови розвитку, які переконають його залишитись з вашою компанією. Але не забувайте, що планам властиво змінюватися — і це абсолютно нормально. Гарний тон — ставити питання, які дійсно допомагають зрозуміти, наскільки вам підходить кандидат, або прояснюють моменти, на які ви безпосередньо можете вплинути. Але ж ви навряд чи плануєте одразу ж після інтерв’ю скласти для кандидата план кар’єрного і професійного розвитку на ці 5 років, чи не так?


Питання №4: «До кого звернутися за відгуками на вашій колишній роботі?»


Парадокс, але відгуки з попередніх місць роботи можуть як допомогти, так і нашкодити обом сторонам переговорів. Наймаючи нового співробітника, ви хочете визначити можливі ризики. Втім, іноді гонитва за тим, щоб дізнатися абсолютно все про кандидата, тільки додає проблем. Люди бувають емоційні — зокрема й ті, хто дає характеристику колишньому працівникові. А контекст сумнівів, які змусили вас звернутися за відгуком, тільки підливає масла у вогонь.


Якщо інтерв’ю беруть у вас

Плануючи змінити роботу, пам’ятайте, як важливо розійтися мирно. Або хоча б без відкритих конфліктів — вони можуть позначитись на подальшому працевлаштуванні. Тож рішення краще приймати з холодною головою. Правила гри такі, що відгуки вашого оточення можуть впливати на ваше майбутнє, хочете ви цього чи ні. То чому б не врахувати ці правила і не повернути їх на свою користь?


Якщо інтерв’ю берете ви

Десь чотири роки тому я брав участь у прийомі на роботу майбутнього колеги, назвемо його Костя. На той момент він був у «чорному списку» HR. Не знаю, навіщо цей список взагалі придумали, але, здається, причини були далекими від об’єктивних. Навпроти прізвища Кості було зазначено: «Звільнився з компанії через 2 тижні після виходу». Як з’ясувалося пізніше, Костя ще на початку кар’єри вирішив, де хоче працювати, але співбесіди проходив одразу у кількох компаніях. І оскільки компанія мрії затягнула з прийняттям рішення, Костя погодився на іншу пропозицію. А коли вона все ж таки погодила його кандидатуру, не зміг відмовити. Рішення далося йому нелегко, адже нікого не хотілося підвести. Чи характеризує такий вчинок кандидата як ненадійного чи легковажного? Навряд. Зрозуміти тут можна кожного, крім тих, хто відкладав резюме, спираючись на запис у «чорному списку».


Питання №5: «Вибачте, я бачу, що ви нам не підходите»


Зустріч «по одежі» відходить у минуле — думаю, багато хто погодиться, що ми вже встигли звикнути майже до будь-яких зовнішніх проявів індивідуальності. І хоча зовнішній вигляд кандидата все ще може впливати на рішення тих, хто проводить інтерв’ю, у реальності він майже нічого не говорить про пошукача. Спроба вловити у зовнішньому вигляді та поведінці ознаки знайомих патернів зазвичай тільки відволікає від того, що дійсно важливо.

Мені жодного разу не спадало на думку відмовити кандидатові через зовнішній вигляд, навіть якщо його стиль і здавався мені не найвдалішим. Але я й до цього часу чую, що деякі колеги в HR-сфері на цьому зациклюються.


Якщо інтерв’ю беруть у вас

Не забувайте про значення контексту. Іноді роботодавці дійсно можуть приймати неоднозначні рішення, керуючись зовсім не вимогами вакансії. Якщо ви відчуваєте, що щось може піти не так, але налаштовані пройти співбесіду — заздалегідь спитайте, чи є у компанії дрес-код і взагалі — вимоги до зовнішнього вигляду співробітників. Ще краще — прямо дізнатися, що роботодавець вважає неприйнятним.

Особисто я вважаю, що зовнішність, одяг, гендер, особисте життя та звички кандидата не впливають на працевлаштування. Поки звички нікому не заважають або не створюють перешкод для роботи.

Але раджу все ж таки враховувати контекст. Наприклад, буде важко пояснити на співбесіді у банку, що татуювання, якими забиті ваші руки, не стануть проблемою у спілкуванні з клієнтами. Що ж, shit happens. Вибір, що для вас важливіше, завжди залишається за вами.


Якщо інтерв’ю берете ви

Якщо ви спілкуєтесь із кандидатом, і вас дуже бентежить якась його особливість — просто спитайте про неї. Хочете, щоб люди продовжували надсилати вам резюме — оцінюйте їх гідно, І пам’ятайте про позитивний candidate experience — колишні, теперішні, майбутні і потенційні пошукачі спілкуються між собою.

Сподіваюся, ці поради допоможуть HR-менеджерам продовжувати зростати, а кандидатам — виходити з будь-якої співбесіди виключно з позитивним досвідом. Прокидайся, самураю, we have an interview to pass.

Читайте також

10 помилок в резюме, які заважають вам потрапити на співбесіду

Шкідливі поради: 10 способів провалити співбесіду

Що говорити на співбесіді: відповіді на типові запитання

Долучайтеся!

Створюємо спільноту фанів Понеділків.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: