Де взяти гроші на свій проєкт? 5 платформ для краудфандингу

Якщо у вас є хороша ідея, але не вистачає грошей на її втілення, на допомогу може прийти краудфандинг. Розповідаємо, що це таке та які краудфандингові платформи допоможуть зібрати «зі світу по нитці».

Краудфандинг (від англ. «сrowd» — «натовп», «funding» — «фінансування») — це добровільне колективне пожертвування на який-небудь проєкт із боку приватних осіб або організацій.

І хоча сам термін вперше був зафіксований лише в 2006 році, краудфандинг як явище з’явився набагато раніше. Перша онлайн-кампанія зі збору коштів стартувала в 1997 році, коли лідер британської рок-групи Marillion звернувся до шанувальників з проханням допомогти їм провести турне містами США. Попри те, що в задум мало хто вірив, фанатам вдалося зібрати $60 тисяч. Вони розгорнули масштабну діяльність: організували фонд підтримки Marillion, відкрили рахунки, створили спеціалізовані форуми на різних майданчиках і відправляли тисячі поштових розсилок щодня.

З розвитком інтернету збір добровільних пожертвувань набирав усе більшої популярності. Це призвело до того, що в 2001 році американець Брайан Камелія запустив першу краудфандінговую платформу artistShare, де фанати могли профінансувати витрати на випуск альбому музичного виконавця.

5 платформ для краудфандингу 

Kickstarter

Сьогодні Kickstarter — це найбільший і найпопулярніший сервіс зі збору пожертвувань у світі. З моменту заснування сайту в 2009 році через нього було профінансовано близько 200 тисяч проєктів на загальну суму $5 мільярдів.

Наприклад, у 2012 році команда американських розробників виклала на сайті проєкт зі створення окулярів віртуальної реальності Oculus Rift. Ідея настільки «зайшла», що команда зібрала всю заявлену суму в розмірі $ 250 тисяч за 4 години (!), а за 36 годин на рахунку розробників було вже понад мільйон доларів.

На Kickstarter можна описати ідею свого творчого, наукового або технічного проєкту / продукту і вказати мінімальну суму, необхідну для реалізації. Платформа працює за принципом «все або нічого»: творець проєкту отримає гроші тільки в тому випадку, якщо буде зібрана повна заявлена ​​ним сума. На долар менше — і гроші повертаються тим, хто їх пожертвував. Сам Kickstarter бере 5% від залучених коштів, плюс є комісія платформи за обробку електронних платежів.

Залучення інвестицій може тривати від 1 до 60 днів. Розробники платформи рекомендують встановити кампанію на 30 днів або менше. Вони стверджують, що так буде більше шансів на успіх. Шанси також підвищує «віддача» добровольцям — товар, ексклюзивні матеріали або інша вигода, яку ті отримають від пожертвування.

Жителі України не можуть зареєструвати проєкт на Kickstarter і отримати пожертви. Для краудфандингу їм знадобиться посередник — резидент однієї з дозволених країн, який відкриє рахунок у банку, куди будуть надходити кошти, сплачуватиме податки й комісії, а в разі невдачі — відповідатиме перед тими, хто перерахував гроші.

Зараз на Kickstarter представлено понад 200 українських проєктів. Рекордну для українців суму на цій платформі ($251 тисяч у 2013 році і $319 тисяч у 2016 році) залучив український стартап PetCube, який виробляє відеокамери для спостереження за домашніми вихованцями. Сьогодні офіси Petcube знаходяться в Україні, Америці та Китаї.

Patreon

Це платформа для творців контенту (музикантів, блогерів тощо), через яку вони отримують грошові пожертвування, найчастіше — у форматі фіксованих щомісячних виплат. За даними аналітичного порталу Techcrunch, у 2019 році у Patreon було три мільйони користувачів, які фінансували понад 100 тисяч креаторів. У свою чергу, творці проєктів, які зареєструвалися на Patreon, платять майданчику комісію від 5 до 12% щомісячного доходу.

Патреон використовують багато творців українських ютуб-каналів, наприклад Телебачення Торонто. Мінімальне щомісячне пожертвування складає $3, а за донат (пожертвування) від $50 патронів чекають подарунки — фірмова футболка, персональне відеопривітання від улюбленого ведучого або навіть запрошення на зйомку.

«Спільнокошт»

У 2012 році перша краудфандингова платформа з’явилась і в Україні. «Спільнокошт» орієнтований насамперед на інноваційні культурні та соціальні проєкти, чиє завдання — не отримати оплату за товар або створення контенту, а знайти інвесторів для проєкту, який змінить життя на краще. Тому людей, які вкладають гроші в певний проєкт, тут називають благодійниками.

Наприклад, проєкт bepartner допомагає ініціативним людям, стартаперам та інвесторам знайти партнерів, однодумців або отримати консультацію у експертів. За 42 дні творці кампанії змогли зібрати 50 200 гривень на розвиток проєкту. А всього за підсумками 2019 року через платформу «Спільнокошт» було залучено близько 5 мільйонів грн.

Згідно з правилами платформи, якщо ідея не збирає 100% фінансування, то всі внески повертаються на картки благодійників з урахуванням комісії платіжних систем. Якщо проєкту вдалося зібрати повну суму, то комісія за використання сервісу становить 10%.

Часто автори проєктів пропонують подарунки тим, хто перерахував їм гроші. Наприклад, творці документального фільму «Долина карпатського зубра» обіцяють вказати ім’я благодійника в титрах. А команда школи музики I love music обіцяє подякувати кожному в Instagram.

RazomGo

За допомогою української платформи RazomGo, яка існує з 2018 року, можна залучити гроші на проєкти у сфері освіти, дизайну, ігор, мистецтва, спорту та здоров’я. Перш ніж заявити про свою ідею, варто пройти спеціальне навчання на платформі, а крім того у кожного автора проєкту є свій куратор.

Збирати гроші можна за двома принципами:

• «все або нічого» — щоб отримати гроші, проєкт повинен зібрати 100% заявленої суми, при цьому комісія платформи складе 8%;
• за гнучкою системою — це означає, що якщо проєкт привернув бодай 50% коштів від заявленої суми, гроші автору перераховуються.

На RazomGo немає суворого обмеження терміну проєкту — автор самостійно встановлює кількість днів, протягом яких триває збір пожертвувань. Наприклад, проєкт з організації сенсорної кімнати для дітей, позбавлених батьківського піклування, був запущений ще у вересні 2019 року і за минулий період зібрав 23 тисячі гривень з заявлених 38 тисяч.

GoFundED

Платформа GoFundEd орієнтована виключно на шкільні освітні проєкти. З 2016 року вона надає менторську підтримку учням і допомагає ініціативним учителям. За 4 роки на платформі було опубліковано понад 150 проєктів, які залучили близько 4 мільйонів гривень. Наприклад, нещодавно завершився збір грошей для організації спортивного куточка в одній зі шкіл Житомирського району. Проєкт коштував 3678 грн, його підтримали 16 осіб.

У правилах сервісу сказано, що ініціатор проєкту отримає гроші лише в разі 100% збору заявленої суми. Комісія сервісу — 10%, термін «життя» проєкту на сайті — максимум 60 днів. 

Як бачите, практично будь-яку ідею — від виробництва товарів до запуску соціальних проєктів — можна реалізувати за допомогою збору коштів на краудфандингових платформах, тож цією опцією точно не варто нехтувати. 

Читайте також

Як почати свій бізнес: перші кроки та типові помилки

Як правильно скласти комерційну пропозицію: інструкція та приклади

Гід із дропшипінгу: як почати свій бізнес без стартового капіталу