Ви бували у ситуації, коли змінити роботу нібито й хочеться, але ви цього чомусь не робите? Про психологічні причини, які заважають вам рухатись далі, розповідає HR, кар’єрна експертка та психотерапевчиня Наталія Софійчук.
Ви постійно думаєте про зміни, але не робите жодних кроків назустріч бажаному. Що ж вас зупиняє? Причин може бути кілька, і часто вони виключно психологічні.
Причина №1 — страх
Це найпопулярніший стопер на шляху до змін. Я часто чую про страх не впоратись із новою роботою навіть від крутих професіоналів і топ-менеджерів з великим досвідом.
Ваш страх може бути різної природи й залежати від індивідуальних особливостей та історії життя. Він може базуватись на реальному негативному досвіді — непростому й травматичному для будь-якої людини. А може бути ірраціональним — якщо в його основі лежать життєві установки, отримані в сім’ї або соціумі. Зрештою, дослідження показують, що наш мозок просто схильний більше «залипати» у негативних думках і очікуваннях, ніж в позитивних.
Що робити?
Страх, що ви не впораєтесь і вас звільнять, — найчастіше є саме ірраціональним. Просто нікому не хочеться опинитись у подібній ситуації, адже вона боляче б’є по самооцінці та вашому іміджу на ринку праці.
Але якщо у вас і справді був такий досвід, не переживайте — кожен може помилитися у виборі компанії або не знайти спільну мову з керівником. Краще зосередьтеся на тому, які висновки ви зробили — об’єктивно оцініть негативну ситуацію та подумайте, що потрібно зробити, щоб уникнути аналогічних помилок в майбутньому. Такий аналіз допоможе вам позбутися страху, ним також можна поділитись із потенційним роботодавцем на співбесіді.
Що ще може допомогти?
- Працюйте з самооцінкою: пригадайте ваші успіхи — вдалі проекти, класні реалізовані ідеї, перевиконані цілі.
- Уважно обирайте місце роботи й посаду: реалістично оцінюйте і зіставляйте складність задач із вашими можливостями (зокрема часовими й енергетичними — складні проекти потребують додаткових зусиль).
- Намагайтеся з’ясувати особливості корпоративної культури на новому місці роботи і приміряти їх на притаманний вам стиль роботи. Наприклад, у деяких компаніях категорично не приймають помилки, а в інших — це нормальна частина роботи й розвитку працівника.
- Звертайте увагу на взаємодію з потенційним керівником під час співбесіди. Чи збігаються ваші погляди на роботу, стиль комунікації, ставлення до команди? Чи здатна ця людина надихнути вас і підтримати у разі необхідності? Подумайте, чи готові ви працювати саме з такою людиною?
- Розділяйте відповідальність за працевлаштування з потенційним працедавцем. Його мета в процесі відбору — оцінити, наскільки ваш досвід і навички відповідають задачам посади. І якщо вам запропонували роботу, отже, роботодавець упевнений, що ви впораєтесь.
Причина №2 — конфлікт потреб
Такий внутрішній конфлікт виникає, коли ваша поточна робота чудово задовольняє одні ваші потреби, але у той же час категорично не задовольняє інші. Наприклад, ви хочете більше заробляти, але там, де ви працюєте зараз, це неможливо. При цьому поточна робота дозволяє дотримуватись ідеального балансу роботи й особистого життя, що для вас також важливо.
Що робити?
1. Спробуйте проранжувати пріоритетність ваших потреб. Що для вас важливіше на даному етапі життя? Відповідно, робіть вибір — залишитись чи шукати нове місце — в залежності від того, де зможете задовольнити більш актуальну для себе потребу.
2. Якщо ви не можете визначити пріоритетність своїх потреб (усі для вас однаково важливі), спробуйте проаналізувати ринок, порозпитувати знайомих, промоніторити сайти пошуку роботи — цілком можливо, що ви знайдете компанії, які зможуть задовольнити усі ваші потреби — наприклад, забезпечити бажаний дохід без порушення work-life балансу.
3. Подумайте, як можна задовольнити певну вашу потребу, не змінюючи роботу? Наприклад, якщо ви хочете заробляти більше, обговоріть з керівником або HR можливість підвищити зарплату на поточній посаді або змінити посаду на більш високу. Чи пошукайте додатковий заробіток у вільний від роботи час — зараз на ринку є маса можливостей для фрілансу.
Причина №3 — звичка
Так, проста звичка. Наш мозок досить лінивий і прагне усього знайомого і звичного — так він витрачає менше енергії. І от ви розумієте, що непогано б зростати кар’єрною драбиною і підвищувати свій дохід. Але ви вже принесли в офіс улюблену чашку, сімейне фото й капці. Ви вже знаєте все: процеси, улюблену футбольну команду шефа, легко вирішуєте будь-які питання. Вам подобається розташування офісу і вид з вікна. А тут вам потрібно все кинути, звикати до нового місця, людей, процесів, докладати зусиль і переживати дискомфорт. «О, ні! — кричить ваш мозок. — Давай залишимо все, як є!»
Що робити?
Подумайте, а чого ви хочете насправді? Чи дійсно вам так важливо заробляти більше і будувати кар’єру? Це дійсно ваші бажання, а чи, може, установки, які транслює вам соціум? Можливо, краще дійсно залишити все, як є, і отримувати задоволення від звичних речей і оточення?
Щоб вам було легше визначитись, спробуйте використати просту, але дієву техніку: уявіть себе на поточному місці роботи через рік. Чи задовольняє вас те, що ви уявили? Якщо ні — можливо, вам дійсно є сенс докласти зусиль для зміни роботи.
Пам’ятайте, зміна роботи без певного дискомфорту і додаткових зусиль просто неможлива. Будьте до цього готові, дайте собі час та використовуйте всі наявні ресурси й допомогу для кращої адаптації. І скоро ви залюбки принесете на нове місце вашу чашку, сімейне фото і капці. Куди ж без них 🙂
Читайте також
Чек-лист для тих, хто збирається змінити професію
Как решиться сменить профессию? 15 шагов к карьерным переменам
Звільнитися вчасно: коли це важливо, щоб не застоятись у роботі й житті?