До Дня Незалежності ми з командою вирішили поділитися українськими книжками, фільмами й серіалами, вартими вашої уваги. І вкотре переконалися: у нас уже надзвичайно багато вартісних творів, а буде ще більше. І жоден загарбник цьому не завадить. Віримо в перемогу, а поки — читаємо й дивимось українське 🇺🇦
Книжки
«Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова
Радить Дарʼя Васьковська, операційна менеджерка:
«У кожного в житті бувають ситуації, коли не знаєш, яке рішення прийняти. Тоді хочеться поставити все на паузу та сховатися від усього світу. Так і зробили героїні книжки — взяли перерву і втекли в село до бабусі, в дім, що розвалюється, на який зусібіч наступають хащі малини й дерев. Але це не просто будинок, це немов чарівне місце, де кожен може відпочити та прийняти важливе рішення.
«Спитайте Мієчку» — це легка й душевна історія про сім’ю, підтримку й любов, сповнена щирих, теплих почуттів. Дуже атмосферна, з гумором і тонким нальотом меланхолії. І з великою любовʼю та прийняттям».
«Доця», Тамара Горіха Зерня
Радить Анна Мазур, засновниця й СЕО:
«Книжка про Донецк 2014 року, але насправді про нас із вами сьогодні. Про важливі питання, які маємо собі поставити, про внутрішні зміни й болюче розуміння, що від війни неможливо сховатись, але її точно можна перемогти».
«Intermezzo», Михайло Коцюбинський
Радить Алла Вавілова, комунікаційна менеджерка:
«На початку повномасштабної війни я звернулася до творчості українських митців. “Intermezzo” прослухала вже двічі й прослухаю ще, адже в цій історії є мудрість і підтримка. Це імпресіоністський твір про красу України. Тут не стільки зображуються події, як описуються враження від них, автор більше орієнтується на почуття. Новела немовби зіткана з яскравих фарб, звуків, думок, настроїв».
«Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід», Олександр Михед
Радить Ольга Чуловська, журналістка, менеджерка контент-проєктів:
«Шахти, заводи, ФК “Шахтар”, Янукович, а згодом війна, ДНР і переселенці — ось той мінімум, який становив моє уявлення про український схід до цієї книжки. Вона повністю розвіяла всі міфи й стереотипи, які я мала щодо жителів сходу України, і допомогла зрозуміти, звідки це все взялось у моїй голові. “Нам треба встановити пам’ятник граблям. Історія нас нічого не вчить”, — пише автор. Я ж раджу прочитати цю книжку, щоб навчитися обходити ці граблі.
Це книжка про шість міст українського сходу, які говорять до нас вустами своїх жителів. Про те, що їх об’єднує і що різнить. Про край не лише шахт і териконів. Про людей, які вірять кожен у своє і водночас не вірять уже нікому й ні у що. Про кожного з нас, українців».
«Інтернат», Сергій Жадан
Радить Олександра Антонюк, Junior SMM Manager:
«Це історія звичайного шкільного вчителя в зоні АТО, який має забрати свого племінника з інтернату. Його очима ми бачимо реалії війни та розгубленість суспільства. Дуже реалістично описані персонажі й емоції, які зрозуміє кожен. Ми всі їх пережили з початком війни, і книжка дозволяє поглянути на події зі сторони й відчути ці емоції інакше. А ще тут піднімаються питання національної самоідентичності, патріотизму, байдужості. Навіть думки головного героя дуже часто обурюють».
«Кар’єра без драм та травм», Анна Мазур, Настя Пасенко
Радить Катерина Жученя, проєктна менеджерка:
«За пів року повномасштабного вторгнення я купу разів чула, що кар’єра зараз не на часі й краще зайнятись більш вагомими, “земними” речами. І водночас бачила багато людей, які втратили сенс робити бодай щось, бо “моя діяльність неважлива, не розумію, яку користь вона приносить іншим”. То хіба питання власної реалізації не звучить як щось, що, навпаки, якраз дуже на часі?
“Кар’єра без драм і травм” дозволить усвідомити, чи на тій роботі ви працюєте, чи, може, час щось змінювати, яка діяльність взагалі вам підходить, а куди краще навіть не лізти, за яких умов та в яких колективах вам комфортно працювати і т.д. Але якщо відверто, ця книжка не лише про кар’єру, вона значно глибша — про сенси життя, розуміння себе у світі та пошук можливостей для реалізації власного потенціалу з допомогою різних інструментів».
«Тигролови», Іван Багряний
Радить Артем Максимець, менеджер із нативної реклами:
«Це пригодницький роман про Григорія Многогрішного — інженера-авіатора, який кинув виклик тоталітарній системі. Багато хто добре знає цей роман і неодноразово читав його, проте саме зараз він актуальний як ніколи. Це історія про мужність — мужність наважитись на втечу, маючи один шанс зі ста на успіх. Це історія про нескореність — нескореність перед каральною системою та жахливими катуваннями. Це також історія про стійкість — стійкість до будь-яких умов і випробувань. Але насамперед це історія про віру — віру в краще майбутнє та перемогу над злом».
«Жменька слів для доброго настрою», Слава Світова
Радить Катерина Афанасьєва, маркетологиня:
«Це добірка коротких атмосферних історій — чарівних, тонких і зворушливих, в які можна пірнути й прожити мініатюрне життя в моменті, сумуючи й посміхаючись разом із героями.
Коли хочеться, щоб на душі з’явився теплий промінчик, який допоможе триматися, побачити красу та світло в буденності — можна просто взяти цю книжку, відкрити на будь-якій сторінці та знайти для себе маленьку перлину, яка блискіткою промайне крізь твій день».
«Записки українського самашедшего», Ліна Костенко
Радить Юлія Лебедянська, СОО:
«Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. “У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом”. Чи не впізнаєте ви й себе в цій анотації?
Роман не може не відгукнутися своєю глибиною та силою. З одного боку, це щоденник-хронологія, а з іншого — художній твір. Тонко розкрито українські реалії з 1990-х по 2005 рік, так само достеменно точно передано переживання “звичайного” українського патріота. А ще це перша прозова книжка поетеси Ліни Костенко».
«Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк
Радить Наталія Трофімова, головна редакторка:
«У центрі сюжету цього містичного детективу — кримінальний психолог Андрій Гайстер, який розслідує загадкові зникнення дівчат у дивному селищі Буськів Сад. Я свідомо обрала детектив, бо вважаю, що українській літературі, аби завоювати масового читача, бракує книжок саме «легких» жанрів. Щоправда, цей роман Павлюка попри те, що читається легко, не є простим чтивом для пляжу.
Він має шанс сподобатися людям, які найбільше люблять книги “за життя”, бо маємо тут повноцінну соціальну драму з усіма відтінками чорного. Він припаде до смаку прихильникам містики на зразок творів Кінга, якої тут насипано з вершком. Ті, хто любить розгадувати, хто ж убивця, отримають свою насолоду від читання. Та найбільше книга має шанс «зайти» прихильникам прихованих читацьких скарбів у вигляді алюзій на відомі твори кіно та літератури, а також тим, хто не боїться заглядати в найтемніші куточки своєї душі, шукаючи відповіді на одвічні філософські питання: хто ми і навіщо».
«За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини», Віра Агеєва
Радить Настя Пасенко, позаштатна редакторка:
«У цій книжці літературознавиця Віра Агеєва аналізує культурний спротив українських літераторів імперії, яка вже кількасот років — під личиною спочатку Російської імперії, потім СРСР і зрештою сучасної Росії — прагне знищити нашу національну ідентичність і колективну пам’ять.
Під час прочитання ви переосмислите український літературний процес, вчитаєтесь між рядків класиків і сповнитесь вдячності до тих, хто беріг і формував нашу культуру попри всі намагання загарбників її позбутися. Ця книжка — одна з тих, які дозволяють не лише краще зрозуміти причини нинішньої війни, а й упевнитись, що ми обов’язково в ній переможемо, бо воюємо з країною, нездатною створювати власні сенси, а здатною лише нищити чи присвоювати здобутки тих, хто на голову за неї вищий».
Фільми
«Зима у вогні: Боротьба України за свободу» (2015)
Радить Анна Мазур, засновниця й СЕО:
«Це документальний фільм про українську Революцію гідності на київському Майдані Незалежності взимку 2013-2014 років.
Навіть якщо ви дивилися його раніше, дуже раджу зараз передивитися. Цей фільм — знайомство з собою, розуміння нашої власної сили, стійкості, перемоги в одній боротьбі і 100% впевненість у перемозі в іншій. Неймовірно потужна історія про наші цінності, свободу, переконання й прагнення. Для мене перегляд «Зими у вогні» зараз став моментом повернення сили, набуття стійкості та впевненості в тому, що разом ми нікому й ніколи не віддамо власного — країни, свободи, майбутнього».
«Додому» (2019)
Радить Дарʼя Васьковська, операційна менеджерка:
«В основі сюжету фільму лежить історія однієї кримськотатарської сім’ї — батька й сина, які вирушають у Крим, аби поховати на Батьківщині свого старшого сина й брата.
Це дуже кримськотатарський український фільм. Він про боротьбу за своє коріння, ідентичність, за право не просто бути, а залишатися зі своєю власною історією та традиціями. Фільм доволі важко дивитись, але легко й не має бути. Це виклик, у якому звучать страждання й боротьба, що вимагає стійкості й терпіння. Це те спільне між українцями та кримськими татарами, що нас єднає.
У фільмі немає жодних згадок про політику. Але він дає чітку відповідь на питання, чий Крим. І справа тут не у війні, а в корінному населенні, яке вже одного разу втратило свій дім, а тепер втрачає його вдруге».
«Борода» (2012)
Радить Алла Вавілова, комунікаційна менеджерка:
«Це короткометражний фільм про старого, який живе одинаком у порожньому напівзруйнованому селі. Він дуже самотній: донька живе за кордоном, а сусіди (окрім одного) навіть не пам’ятають його ім’я й позаочі називають просто — Борода. Старий годує курей, курить дешеві цигарки, ходить на риболовлю, дивиться на воду і чекає на зміни. Дуже зворушливий фільм про культуру, людей та стосунки».
«Віддана» (2020)
Радить Ольга Чуловська, журналістка, менеджерка контент-проєктів:
«Мені дозволили порадити лише одну книжку, тому довелося схитрувати й порадити фільм, знятий по книжці 🙂 “Віддана” — це екранізація роману Софії Андрухович “Фелікс Австрія”. Сюжет побудований на стосунках двох жінок, які ніяк не можуть зрозуміти, хто вони одна одній: господиня і служниця чи сестри?
Фільм — суцільна естетика з елементами сюру: атмосферний Станиславів XIX століття, незвичний любовний трикутник, вишукані галицькі рецепти… і лини, що вміють літати. Фільм дуже тактильний: запахи й звуки проникають прямо під шкіру й викликають сироти. І це я вже мовчу про неймовірні акторський склад та саундтрек. До речі, в нас на сайті є інтерв’ю з режисеркою “Відданої”, Христиною Сиволап, в якому вона зокрема розповідає про роботу над стрічкою».
«Стоп-Земля» (2021)
Радить Олександра Антонюк, Junior SMM Manager:
«Фільм про життя звичайних школярів, які готуються до ЗНО, ходять на вечірки та відчувають першу симпатію, взаємну або ні. Втім, це не якийсь нудний підлітковий фільм, а стрічка, що дозволяє ретроспективно подивитись на цей етап свого життя без кіношних прикрас.
Кіно дуже гарно зроблене візуально, а ще там лише українські саундтреки, які я постійно шазамила. Від початку й до кінця фільму я посміхалась, бо нарешті побачила кіно про підлітків, яке не косить під американські шаблони. Кадри тут дуже медитативні, як і сама історія. Це точно не щось глибоке, але це чудовий варіант, аби розвіятись».
«Хто Ми? Психоаналіз українців» (2021)
Радить Катерина Жученя, проєктна менеджерка:
«Цей документальний фільм — такий собі 1,5-годинний сеанс колективної рефлексії та роздумів уголос про те, чому ми, українці, є тими, ким є. Він допоміг мені краще розібратися, якими є наші сильні сторони й відмінні риси як нації (наприклад, жага до вільного та щасливого життя, ініціативність, вміння генерувати ефективні рішення та досягати значних результатів попри відсутність належних для цього умов). Загалом фільм дає усвідомити, що ми таки побудуємо собі класне майбутнє і нас на шляху до цього не зламати ні ракетами, ні Голодомором, ні іншими залякуваннями з боку заздрісних сусідів-агресорів.
Що важливо: ця кіноробота не є набором якихось сумнівних суб’єктивних тверджень (хоча це часто притаманне фільмам, у назвах яких є слова “психоаналіз” чи “ДНК нації”). Усе, про що говорять герої документалки, має підтвердження й аргументоване пояснення з погляду психології чи інших наук. Тож якщо хочете краще розібратися, ким ми, українці, є насправді (бо це відрізняється від того, який образ нам малює світова спільнота), рекомендую виділити півтори години на цей фільм».
«Спадок Терещенків» (2022)
Радить Артем Максимець, менеджер із нативної реклами:
«Документальний серіал про одну з найвідоміших сімей України. З нього ви дізнаєтесь про український успішний бізнес-проєкт — цукрову імперію Терещенків, — а також познайомитесь із членами цієї родини, яка жила на перетині ХІХ та ХХ століть. На глядача чекають історії про успіхи й падіння, кохання, заздрість, зраду та багато іншого у стилі відомих “Бріджертонів”. Окрім цього, у серіалі також розповідається про фандрайзингові кампанії Терещенків, їхній внесок у розвиток української преси, освіти, культури й інфраструктури, а також протистояння з імперськими чиновниками та державною бюрократією. Коротко кажучи, це історія однієї родини на тлі цілої епохи та її вплив на цю епоху».
«Борщ. Секретний інгредієнт» (2020)
Радить Юлія Лебедянська, СОО:
«Я фанатка гастрономії, зокрема української, до того ж працювала над відкриттям ресторану шеф-кухаря Євгена Клопотенка, тому при згадці про класне українське кіно перше, що спадає на думку — “Борщ. Секретний інгредієнт”. Це кулінарний документальний тревел: Євген вирушає в подорож Україною, щоб знайти унікальні рецепти борщу, а також показати, що відрізняє, а що об’єднує українців різних регіонів.
Цей фільм — справжня історія смаку та любові, а також один із багатьох способів подивитись на культуру України, відчути свою ідентичність і врешті-решт пишатися своєю країною та її людьми.
Деякі кадри зі стрічки навіть були використані як докази для ЮНЕСКО з питання внесення культури приготування українського борщу до списку нематеріальної культурної спадщини. І тепер весь світ знає, що борщ — наш! Це ще одна наша перемога! Тому рекомендую до сімейного перегляду за тарілочкою власноруч звареного борщу 😉»
«І будуть люди» (2020)
Радить Марина Ярославець, дизайнерка:
«Цей серіал, знятий за однойменною книгою Анатолія Дімарова, — це історія України першої половини ХХ століття в 12 серіях, кожна з яких присвячена одному з героїв. На екрані крок за кроком розкриваються не тільки особисті переживання й турботи персонажів, а й історичні події, на тлі яких усе відбувається, та вплив цих подій на героїв.
Це історія про життя, в якому є місце і хорошому, і поганому. Як на мене, це однозначно не розважальний контент, зате він дає привід задуматись про причинно-наслідкові зв’язки нашої історії. Окремо хочу зазначити, як ретельно в серіалі підібрано реквізит і вбрання героїв: блакитна стрічка у вінку дівчини розказує її історію швидше, ніж озвучено в сюжеті».
«Будинок “Слово”» (2017)
Радить Настя Пасенко, позаштатна редакторка:
«Це документальний фільм про трагедію харківського будинку для українських письменників та інших діячів культури. Символічно зведений у формі літери “С”, будинок спочатку мав назву “Слово”. Втім, за кілька років мешканці прозвали його “БПУ” — “будинок попереднього ув’язнення”. Дім, який мав стати раєм для митців, став пасткою: за його мешканцями стежили, їх арештовували, відправляли в табори й розстрілювали. До 1938 року було репресовано мешканців сорока квартир із шістдесяти шістьох.
Цю хвилю репресій проти діячів української культури згодом називатимуть Розстріляним відродженням. Фільм дозволяє побачити за цією назвою приватні історії українських митців, які проживали в будинку “Слово” — Леся Курбаса, Миколи Куліша, Валер’яна Підмогильного, Остапа Вишні й багатьох інших. І в черговий раз здригнутися від усвідомлення жорстокості каральної машини сталінського режиму».
А ви які українські фільми, серіали й книжки вважаєте вартими уваги? Діліться порадами в коментарях до цієї статті 👇
Читайте також
Новинки видавництв: 25 книжок, що вийшли друком (або вийдуть) попри війну
Найкращі фільми й серіали, які наші експерти та команда дивилися в 2021 році
7 книг, які допоможуть пережити війну: рекомендації психолога
Шукаєте роботу?
Не забувайте, що в нас на сайті багато вакансій українських і міжнародних компаній.
Вакансії
Дякуємо!
Тепер редактори знають.