Про шкоду і користь прокрастинації та як з нею домовитися

Прокрастинація стала справжньою бідою нашого часу. Але давайте не будемо поспішати і спочатку розберемо та трохи реабілітуємо цей феномен. Адже якщо вона з’явилася, значить, для чогось потрібна?

Що таке прокрастинація

Прокрастинація — це відкладання справ на потім (з лат. «перенесення на наступний день»). Її засуджують всі — колеги, рідні та й ми самі. Але факт залишається фактом: чим більше завдань, викликів і можливостей, тим більше стає людей, які просто не можуть себе змусити взятися за роботу вчасно.

Втім, психологи стверджують: прокрастинація — це, насправді, захисний механізм. Ми не просто так, через лінь, відтягуємо рішення важливих питань. За цим завжди стоять якісь почуття: страх, що не вийде; смуток, коли минуле заважає будувати майбутнє; радість, коли ми так сильно про щось мріємо, що тягнемо з втіленням. До речі, забудькуватість і запізнення — це теж різновиди прокрастинації, тільки несвідомої.

Хто такі прокрастинатори

Прокрастинатори — це люди, які регулярно відкладають все на потім. Загалом, це майже все населення земної кулі. Тому що навряд чи в світі знайдеться людина, яка ніколи і нічого не відкладала на «завтра». Прокрастинувати можна навіть сон. Якщо вам з якоїсь причини не хочеться опинитися скоріше в завтрашньому дні, ви будете скролити стрічку соцмереж, дивитися серіал — робити будь-що, аби не заснути.

Прокрастинатори можу бути активними і пасивними. Перші просто переносять виконання справи на більш зручний час, чітко розуміючи, навіщо вони це роблять. Другі відкладають на «потім» несвідомо, через страх або інші внутрішні переживання.

Є й інші класифікації. Так, психолог Нейл Фіоре в книзі «Легкий спосіб почати нове життя» говорить про п’ять типів прокрастинаторів: перфекціоніст, «самозванець», невмотивований, перевантажений, щасливчик.

А коуч Крістофер Соуер поділив прокрастинаторів на такі типи: уникають конфліктів, уникають людей, уникають процедури і уникають деталей. В цілому важливо зрозуміти: щоб боротися з прокрастинацією, слід спершу зрозуміти, яку саме внутрішню проблему ви вирішуєте, відкладаючи справи в довгий ящик.

Чим шкідлива прокрастинація

1. Заважає досягати цілей

Відкладені справи накопичуються, до них додаються нові завдання. В результаті прокрастинатор тоне в потоці рутини, втрачає стратегічне бачення, не може рухатися за планом.

2. Змушує жити в постійному стресі

Постійно відтягуючи рішення важливих питань до самого дедлайну, людина в підсумку змушена працювати в цейтноті. Вона майже весь час відчуває сильну фізичну і психологічну напругу. Щоб укластися в строки, часом доводиться жертвувати не тільки відпочинком і сном, але і якістю виконуваної роботи. А це ще більше підсилює стрес, адже прокрастинатор не отримує почуття задоволення від зробленої роботи.

3. Провокує почуття провини, знижує самооцінку

Прокрастинатор весь час відчуває провину і сором, вважає себе слабкою, недисциплінованою людиною. Це позбавляє його натхнення і віри в свої сили.

4. Псує імідж

Звичка до відкладання справ б’є не тільки по самооцінці, але також впливає на те, як сприймають прокрастинатора інші люди. На жаль, вони в кращому випадку ставляться до такої людини з поблажливістю, в гіршому — вважають ненадійною і безвідповідальною особою. А це завдає ще один болючий удар по самооцінці любителя тягнути час.

5. Позбавляє відпочинку

Життя в постійному стресі, потоці невирішених завдань, з почуттям провини і низькою самооцінкою, м’яко кажучи, не особливо радісне. А на відпочинок і розваги часу у прокрастинатора не залишається.

Яка користь від прокрастинації

1. Допомагає творити

Виявляється, прокрастинація допомагає в пошуку нових незвичайних підходів та ідей. Адам Грант з Пенсільванського університету довів, що рівень креативності підвищується, якщо ви час від часу відволікаєтеся від роботи. До речі, з’ясувавши це, Адам вирішив спеціально вчитися прокрастинації, щоб внести в роботу свіжі нотки.

2. Рятує від перфекціонізму

Про користь прокрастинації говорить і професор Стенфордського університету Джон Перрі. Вчений рекомендує всім, хто звик безкінечно шукати недоліки в своїй роботі, почати свідомо відкладати все на останній момент. Тоді просто не залишиться часу на пошук удосконалень, з’явиться більше часу для нових занять і ідей, і в результаті ваша справа тільки виграє!

3. Розставляє пріоритети

Також Джон Перрі вважає, що іноді нам просто потрібно набратися терпіння і дозволити іншим вирішити питання без нас.

Часто відпустити ситуацію нам заважає прагнення тримати все під контролем. Воно створює ілюзію безпеки, але забирає ресурс у нас і не дозволяє розвиватися нашому оточенню.

Якщо ви інтуїтивно відкладаєте справи, а вони через деякий час самі собою відпадають, привітайте себе. Ваш мозок інтуїтивно вибрав правильну тактику, щоб зосередитися на по-справжньому важливих завданнях.

4. Сигналізує, що ви втомилися

Раніше ви не мали проблем з тим, щоб почати роботу, а тепер все частіше доводиться себе змушувати? Можливо, так ваш мозок сигналізує про те, що пора відмовитися від частини речей, справ, завдань і людей. Влаштуйте собі інформаційний детокс і подумайте, як переглянути пріоритети і позбутися від зайвого.

5. Показує, що «не ваше»

Якщо ви весь час відкладаєте якісь завдання, можливо, це просто «не ваше». Тоді прокрастинація може стати першим сигналом до змін у вашому житті. Навіть якщо ситуація така, що швидко змінити її не можна, саме усвідомлення цього факту допоможе вам точніше сформулювати цілі на майбутнє.

Як боротися з прокрастинацією

Як не крути, досить часто прокрастинація заважає нам досягати бажаного. Давайте не будемо безпосередньо з нею боротися (це малоефективно), а краще спробуємо домовитися.

Скажіть собі, що ви не самотні

Дуже багато людей, в тому числі і дуже успішних, періодично страждають прокрастинацією. Наприклад, Стів Джобс. Він пояснював свою поведінку тим, що прагне отримувати найбільшу вигоду, затягуючи з вирішенням певних завдань. Крім того, він міг в розпал роботи все кинути і поїхати «за натхненням». І повертався з новими ідеями.

З’їжте жабу останньою

Замість загальноприйнятої поради «з’їсти жабу першою», тобто починати роботу з найскладніших завдань, спробуйте стартувати з легких і приємних справ. Святкування дрібних результатів підвищить рівень гормонів радості — дофаміну і серотоніну — і дасть ресурс для більш складних справ. Тільки не тягніть. Дія гормонів радості недовговічна. А коли їх рівень падає, на зміну приходить кортизол — гормон стресу. Він проявиться почуттям дискомфорту і бажанням «щось зробити». У цей момент ви можете з’їсти тістечко, а можете направити енергію в роботу. Головне — відстежити це бажання і утриматися від першого варіанту на користь другого.

Дайте собі можливість відпочити

Або порадуйте себе — книгою, серіалом. Тільки строго обмежте час релаксу і пообіцяйте собі приз за те, що після цього відразу ж візьметеся за роботу. Відволічіться, щоб відпочити і повернутися до діяльності з новими ідеями. Вашій креативності піде на користь маленька перерва.

Відповідайте собі на питання: «Навіщо я це роблю?»

Якщо ви чітко розумієте, що причина вашої прокрастинації в тому, що справа — «не ваша», спробуйте пов’язати нудну роботу з чимось важливим і цікавим, що очікує на вас у майбутньому. Наприклад, розміщена на видному місці фраза: «Працювати в Амстердамі!» допоможе вам займатися вивченням англійської.

Займіться рутинними справами

Прокрастинація — це не просто лінь. Це ще й очікування відповідного для натхнення моменту. Поки ви наводите порядок в планах і виконуєте дрібні завдання, ваш мозок накопичує інформацію і готується до того, щоб приступити до глобальної роботи.

Виберіть собі нагороду

Створіть собі нову звичку — виконавши складне або неприємне завдання, завжди нагороджуйте себе. Розмір призу залежить від масштабу роботи. Це може бути візит в улюблене кафе, хороший фільм, похід на концерт.

Читайте про те, як прокрастинувати з користю

Поєднуємо приємне з корисним: 5 серіалів з кар’єрними порадами

10 YouTube-каналів про кар’єру, продуктивність і англійську

6 книг, які варто прочитати до 25 років