Я змінила 5 робіт за рік. І ось чого це мене навчило

Усім привіт! Мене звати Оксана Рудика, я Project Manager кар’єрного порталу Happy Monday. Перш ніж допомагати іншим з пошуком роботи і кар’єрним розвитком, я сама довго шукала свої щасливі понеділки і місце, де зможу максимально реалізувати себе. Я змінила 5 робіт за рік і отримала цінні уроки, якими радо з вами поділюся.  

Орієнтовно у 20-21 рік ми опиняємось на березі дорослого життя під акомпанемент «Ну давай, зроби вже щось самостійно». До цього ми діяли за планом, заздалегідь підготовленим батьками і суспільством — отримували освіту, жили за правилами і роздумували над питаннями на кшталт: «Як мені підвищити успішність?».

Але потім питання стають складнішими: «Хто я?», «Що для мене важливо в житті?», «Яка професія мені підходить?». Настає етап прийняття серйозних, самостійних та відповідальних рішень. Але є один нюанс: у нас для цього поки що недостатньо ні знань, ні вмінь, ні досвіду.

Не так давно я сама опинилась у такій ситуації. Тому хочу розказати, як я пережила так звану «кризу випускника», і поділитися уроками, що винесла зі свого негативного й позитивного професійного досвіду.

Урок №1. Будь-який досвід — корисний

Я почала працювати ще на 2-му курсі. Стипендії не вистачало, щоб почувати себе комфортно, а просити у батьків не хотілося. До того ж, у мене було достатньо вільного часу після пар. Через знайомих я дізналася про можливість влаштуватись баріста на парт-тайм в одну з київських бізнес-шкіл. Я отримала цю роботу і поєднувала її з навчанням.

Я дуже швидко навчилась готувати каву та впевнено й комфортно почувала себе у цій ролі. Не дивлячись на постійно обпечені окропом руки, брудний від кави одяг та біль у ногах від постійного руху, мені ця робота навіть подобалась. Я спілкувалася з різними людьми, ще й могла безкоштовно відвідувати лекції у цій же бізнес-школі. Плюс у нас був крутий студентський колектив і невимушена атмосфера.

Після роботи баріста зі впевненістю можу сказати: на будь-якій позиції можна знаходити можливості для розвитку.

У моїй ситуації це було знайомство і корисне спілкування з цікавими людьми, а також можливість послухати лекції різноманітних експертів. А ще я зрозуміла, наскільки важко заробляти гроші 🙂

Урок №2. Працюй добре щодня — і буде тобі результат

Орієнтовно через рік мені запропонували підвищення до головної баріста, яка б відповідала за безперебійне функціонування кава-холу. Спочатку я перелякалась — для мене це був справжній виклик, масштабний та мегавідповідальний. Та зваживши всі за і проти, я погодилась і не пошкодувала про своє рішення.

Аналізуючи своє підвищення, я намагалася зрозуміти, чому обрали саме мене. Було важко відповісти об’єктивно, але, думаю, справа у тому, що я реально полюбила цю роботу і намагалась виконувати її якомога краще. Не один пакет молока було витрачено, щоб навчитись збивати ідеальну пінку для капучіно 🙂

Так я усвідомила: якщо кожен день працюєш добре — результат не забариться.

Урок №3. Довіряйте думці тих, хто бачить вас зі сторони

Перш ніж погодитись на підвищення, я дуже сумнівалася. Але керівник був переконаний, що я впораюсь, і я повірила у себе. Висновок: інколи варто приймати рішення, спираючись на думку людей, які довгий час спостерігали за вами зі сторони.

На цій посаді я отримала досвід роботи з підрядниками, з документацією та з великою відповідальністю. А ще я займалась пошуком нових баріста, їхнім навчанням та професійним розвитком, що й спонукало мене пізніше шукати можливості саме в HR-сфері

Урок №4. Щоб досягти мети, іноді потрібно пересилювати себе

У такому режимі я пропрацювала приблизно 2 роки, а на останньому курсі почала відчувати величезну невпевненість у собі. Я не знала, як мені краще розвиватися далі, тож почала шукати різні можливості і опинилася у громадському секторі: подала заявку на навчання у проекті, який включав у себе стажування у громадській організації, і пройшла.

Насправді я дуже здивувалася, оскільки була впевнена, що провалила останній етап відбору. Я прийшла на співбесіду з високою температурою, почувала себе жахливо і не могла зібратися, тож усі мої відповіді здавалися надзвичайно примітивними. Наприклад, на питання про мої досягнення я відповіла, що пишаюся, як зуміла 4 роки безконфліктно прожити в одній кімнаті із 6-ма дівчатами у гуртожитку. Соромно про це навіть згадувати.

Але я дуже прагнула потрапити у групу і намагалася це показати попри погане самопочуття. Мабуть, це і підкупило інтерв’юерів.

Іноді потрібно пересилювати себе. А ще — показувати, наскільки твоя мета для тебе важлива.

Урок №5. Щоб усвідомити, що тобі подобається, а що — ні, варто пробувати

Так я почала стажуватися у громадській організації, що займалась системним аналізом фінансових звітів політичних партій. Я вносила дані зі звітів до системи — це монотонна робота, яка вимагала тільки уважності та сконцентрованості. Я працювала у вільний від навчання та роботи баріста час. Але довго у такому режимі не витримала: відчула, що мені не вистачає руху, драйву, що я не можу так довго виконувати одну й ту саму задачу. Для мене це було надто тяжко, тож я вирішила завершити своє стажування після 2-х місяців співпраці.

Що було в цьому досвіді для мене корисним? Я зрозуміла, що мені це не підходить. 

Тільки пробуючи можна усвідомити, що тобі подобається робити, а що — ні. Інакше ніяк.

Тому не бійтесь пробувати, помилятися, змінювати роботи і професії — так ви швидше знайдете те, що буде вашим.

Урок №6. Надважливо робити висновки з попереднього досвіду

Я продовжила пошуки. Співбесід були десятки, але пошуки мої були вже в одному напрямку: я хотіла працювати в HR або ж освітній сфері. У певний момент я вирішила проаналізувати весь свій досвід і визначилась зі сферами, де хотіла б попрацювати. І це значно полегшило для мене процес пошуку. Ось чому так важливо аналізувати свої бажання та  робити висновки з попереднього досвіду.

Я продовжувала бігати по співбесідах, готувалась до іспитів та працювала баріста. Зрештою, мене запросили на стажування до освітнього проекту одного з українських телеканалів. Я займалася комунікацією зі студентами курсів, документацією та організацією занять. Це стажування було парт-тайм, тому я поєднувала його з роботою баріста.

Урок №7. Не бійтеся приймати складні рішення

У такому режимі я випустилась з університету і переїхала жити на зйомну квартиру, але не заспокоїлась. На позиції баріста я вигоріла остаточно, а на каналі мені не могли запропонувати повну зайнятість. Зрештою, я отримала пропозицію працювати акаунт-менеджером у школі дизайну — фул-тайм, з хорошою зарплатою та, як мені здалося на перший погляд, цікавими задачами.

Це було непросте рішення: кидати обидві роботи, де в мене був хороший колектив, стабільність, гнучкість, було страшно. Але як баріста я вже не мала можливостей розвиватись, а як стажерка на каналі не могла стати повноцінним працівником. Я вирішила погодитись.

Треба вчитись приймати складні рішення і не боятись цього. Це невід’ємна складова розвитку.

Урок №8. Проявляйте ініціативу та пропонуйте допомогу там, де це потрібно

Я прийшла у школу дизайну у розпал підготовки до величезної конференції. Помітивши, що в організації події потрібна допомога, я запропонувала зайнятися процесами, що не входили до моїх обов’язків, і несподівано для себе і керівництва перетворилась на івент-менеджера, відповідального за конференцію.

Це був величезний челенж і величезна відповідальність. Не впевнена, що погодилася б, якби мені одразу запропонували цю роботу. За 2 місяці підготовки івенту я прокачала стільки скілів, що цей досвід важко недооцінити.

Я відчула справжній драйв від роботи, коли ти сам створюєш для себе задачі, визначаєш їхню пріоритетність та виконуєш не з-під палки. А все тому, що варто проявляти ініціативу та пропонувати допомогу, якщо в цьому є необхідність. 

По-іншому ти просто не зможеш проявити себе, відкрити в собі нові здібності та перевірити себе на готовність швидко вчитись.

Урок №9. Об’єктивно оцінюйте себе і не погоджуйтесь на крок назад

Коли цей напружений період підготовки конференції минув, у школі відбулась трансформація робочих ролей, і мені запропонували стати секретарем керівника.

Я проаналізувала цю пропозицію, уявила, з чого складатиметься мій робочий день та якими будуть обов’язки, і зрозуміла, що мене це не цікавить. Я не зможу відчути на цій позиції того драйву від відповідальності та одночасно великої свободи у своїх рішеннях. І я відмовилась, бо варто завжди об’єктивно оцінювати свої можливості та не погоджуватись на крок назад.

Урок №10. Шукайте роботу, де будете навчатися постійно

Я знову почала шукати роботу і одного разу помітила вакансію у команді Happy Monday. За порталом я слідкувала вже давно — саме тут знаходила свої попередні місця роботи. Вирішила спробувати, відправила резюме та мотиваційний лист і отримала запрошення на співбесіду. Те, що відбулося, навіть складно назвати співбесідою — скоріше, це було невимушене спілкування, і я одразу зрозуміла, що хочу працювати саме тут.

У Happy Monday я вже більше півтора року — це мій особистий рекорд, і я навіть не думаю щось змінювати.

Тут я отримала багато уроків.

Урок №11. Постійно вчитись чогось нового, хочеш ти цього чи ні 🙂

Урок №12. Брати на себе відповідальність та ініціювати нові проекти.

Урок №13. Не боятись помилятись та визнавати свої помилки (перед собою у першу чергу).

Урок №14. Говорити, якщо тобі щось не подобається, і обов’язково пропонувати рішення.

Урок №15. Відпочивати та перезавантажуватись, коли необхідно.

Урок №16. Обирати компанію за цінностями, адже саме цінності створюють міцну команду.

Урок №17. Задоволення можна отримувати від роботи тільки тоді, коли працюєш заради ідеї та віриш у те, чим займаєшся.

І допоки список буде поповнюватись новими уроками — я буду розвиватись саме з цією компанією. Відчуття руху вперед та постійного розвитку — це саме те, що я шукала і що драйвить мене не зупинятись.

Читайте також

Як навчатись, працювати і вижити: 3 історії та 7 лайфхаків

Як розпочати кар’єру ще до закінчення університету? Досвід Святослава Мариніна

Як це — пропрацювати 10 років в одному місці?