Офіс у Амстердамі, міжнародна компанія, можливості для розвитку — звучить як мрія. Як це стало реальністю для хлопця з Дніпра? Читайте історію Кирила Зими!
Кирило захопився дизайном у 10 класі, а на четвертому курсі вже працював full-time. У якийсь момент він вирішив спробувати, як це — жити і працювати у іншій країні.
— Як ти обирав спеціальність? Як складався кар’єрний шлях?
Я з дитинства мріяв працювати з комп’ютером. Вирішив, що хочу стати програмістом, і вступив до вишу на спеціальність «Програмування». Паралельно я почав цікавитися дизайном. Якоїсь миті зрозумів, що потрібно обирати щось одне. Тоді я взяв аркуш паперу, виписав «за» і «проти» кожної професії і обрав дизайн. Поки що жодного разу не пошкодував про своє рішення.
Навчався я сам. У школі засвоїв Photoshop та CorelDRAW (у ті часи у ньому малювали все на світі). В універі почав фрилансити і займався цим до 4 курсу, потім знайшов постійну роботу у Maxymiser. Мені довелося часто домовлятися з викладачами, щоб нормально працювати, а одного разу мало не вилетів. Кілька курсів вдавалося і працювати, і здавати «хвости». На час випуску назбиралося кілька років досвіду.
Роки через чотири після закінчення університету я захотів випробувати свої сили за кордоном. Мені було цікаво пожити в іншій країні, попрацювати у крутій великій компанії.
— З чого ти розпочав?
У мене був список країн, куди я хотів потрапити. Я розсилав листи, але усі (або майже усі) залишалися без відповіді. Тоді я завів сторінку на LinkedIn. Я написав, чим я займаюся, що вмію, додав свої проєкти і забув про це. Через деякий час отримав пропозицію від британського HR. У нього було декілька вакансій, і одна з них — Booking.com у Амстердамі.
— А який процей був з Booking.com?
Спочатку я надіслав своє портфоліо і резюме. Потім була телефонна співбесіда з рекрутером, і пізніше — з двома дизайнерами. Ми обговорили технічні питання, а також мої ідеї щодо покращення сайту Booking.com.
Потім мене запросили на особисту співбесіду до Амстердаму. Оффер я отримав наступного дня. Залишалося повідомити про це на роботі, завершити усі справи в Україні, забрати диплом. Booking.com взяв на себе усю можливу бюрократію з відкриття візи та організації переїзду. Весь процес від оффера до переїзду тривав близько 5 місяців.
— Що тобі дозволило потрапити до Booking.com? На українському ринку дуже багато дизайнерів, але не всі потапляють туди, куди потрапив ти.
Для початку — впевнена англійська. Це той мінімум, без якого ти навіть не пройдеш співбесіду з рекрутером. Це must have.
Дизайнеру потрібно знати принципи дизайну і вміти використовувати їх на практиці, мати проєкти у портфоліо.
Розуміти, які дані потрібні і де їх взяти, вміти генерувати ідеї, знати, як побудувати продуктову гіпотезу, як її можна впровадити, що зробити, щоб твоє рішення вийшов у світ. І розуміти, як працює бізнес: звідки беруться гроші, на що потрібно звертати увагу, як все працює.
Можна виділити три основні якості, якими потрібно володіти.
- Перше — наскільки ти професіонал своєї справи: дизайнер, програміст, копірайтер і т.д.
- Друге — навички спілкування: потрібно вміти чітко і зрозуміло висловлювати свої думки, вміти пояснити складне простими словами, поважати інші культури і людей в цілому.
- Третє — бізнес-складова: потрібно орієнтуватися на користь для кінцевого споживача та бізнесу.
— Як ці скіли перевіряли на співбесіді?
Було кілька різнопланових співбесід. Перевіряли мої технічні знання, я презентував свої ідеї для Booking.com, були практичні дизайн-задачі. Мені здається, найбільш цікава частина — це практика. Тут зазвичай немає однієї правильної відповіді. Тут оцінюють, як в умовах браку інформації людина підходить до задачі, як дивиться на неї з різних сторін, які аспекти враховує.
— Як ти готувався до співбесіди?
Я почав гуглити, що запитують у Booking.com на співбесіді, почитав про компанію на workingatbooking.com, подивився декілька відео на YouTube про те, як усе влаштовано.
Після співбесіди мені стало цікаво дізнатися, як організовано процеси зсередини і як усе працює. Я знайшов у LinkedIn людей, які вже працювали у Booking.com, і написав їм. І майже усі мені відповіли.
Крім того, іноді я користуюся Glassdoor — це сайт, де можна почитати відгуки співробітників, дізнатися приблизні зарплати і подивитися, що запитують на інтерв’ю.
— Коли ти вже потрапив у компанію, що було найбільш незвичним?
По-перше, те, що кожен може знаходити або вигадувати рішення проблем на власний розсуд. Для цього є різні інструменти та підходи, але які з них, у якому порядку і як саме використовувати, залежить особисто від кожного. Одне з головних правил полягає у тому, що рішення має бути підкріплене данними.
Тому велика увага приділяється збору та аналізу данних. На їх основі команди ухвалюють більш обґрунтовані рішення та мінімізують ризики. Мікроменеджменту немає — ніхто не стоїть над душею і не каже, як потрібно працювати.
Ще одна важлива відмінність — міжнародне середовище. З нами працюють представники більш ніж 130 національностей, це дуже багато. Познацомившись з ними, можна дізнатися багато цікавого.
У Booking.com частину часу приділяють освіті. У компанії проводять тренінги з програмування, дизайну, менеджменту тощо. Крім того — практичні заняття для тих, хто хоче покращити комунікативні навички або навчитися проводити презентації. Їх проводять або колеги, або представники тренінгових агенцій.
— Що тобі особисто подобається у твоїй роботі?
Мені дуже подобається, що я маю можливість спілкуватися з безпосередньо з кінцевим споживачем продукту. Це можуть бути телефонні дзвінки, відеоконференції чи поїздки. Наприклад, цього року навесні ми їздили у Барселону, щоб краще зрозуміти, як все влаштовано у готелях, як наші партнери працюють з нашою системою. Такі дослідження допомагають краще зрозуміти специфіку ринку, знаходити ідеї для покращення продукту і краще розставляти пріоритети.
Тішить, що я задіяний у процесі від початку до кінця, а не тільки на одній проміжній фазі. Я бачу, як те, що ми робимо сьогодні, приносить результати завтра. Ґрунтуючись на цілях, які ми з командою поставили для себе, я вирішую, чим зайнятися сьогодні. Це робота з пріоритетами, ми намагаємося досягти більшого за менший час.
Я працюю з сильною командою, в якої є чому повчитися. Кожного тижня я дізнаюся щось нове. У компанії добре розвинена культура зворотнього зв’язку, це допомагає залучити більше експертизи до того, що ми робимо, щоб досягти поставлених цілей.
Інакше кажучи, я знаю, навіщо приходжу на роботу щодня.
— А навіщо ти приходиш на роботу щодня?
Зараз я працюю над продуктом для партнерів — людей, які працюють у готелях. Наш продукт допомагає їм автоматизувати деякі аспекти їхньої роботи, щоб вони змогли більше часу приділяти гостям. Дуже приємно, коли партнери добре відгукуються про продукт, це мотивує рухатися далі.
У моїх роботі важливло розуміти, які потреби і потреби є у партнерів і як ми можемо їм допомогти. Дизайн відіграє у цьому важливу роль — потрібно визначити, що і як має працювати, виглядати, взаємодіяти з іншими системами і так далі.
— Чому ти навчився за час роботи у Booking.com? Які точки росту ти у себе спостерігаєш?
По-перше, розставляти пріоритети. Коли у тебе мільйон задач, ідеї літають у повітрі, ти не знаєш, за що братися, ти у паніці. Я навчився вибиратися з таких ситуацій.
Зараз вчуся делегувати, довіряти людям частину своїх задач, щоб встигнути більше.
Крім того, я підтягнув навички комунікації. Іноді мені булло важко отримувати і давати зворотній зв’язок. Тут важливо дати людині зрозуміти, що ти відчув, щоб людина подивилася на свої вчинки з іншого боку. Мені це спочатку давалося нелегко. Дуже хороша практика — думати, як те, що ти скажеш, сприйме інша людина. Важливо почути співрозмовника, донести до нього своє повідомлення і не образити, переконатися, що твою думку сприймуть правильно.
Я точно став більш терплячим, наполегливим, добре підтягнув англійську, навчився хвалити людей і радитися. Не завжди це було легко, але це було того варте.
— Скажи, а є якості, з якими людина не зможе працювати у такій компанії, як Booking.com?
У Амстердамі проживає величезна кількість людей з різних країн, тому тут важливо навчитися адекватно ставитися до всіх людей навколо. Так само і в Booking.com, тому важливо знати, наскільки людина толерантна.
Крім того, у нас було б важко працювати людям, які не вміють або не хочуть сприймати зворотній зв’язок. Багато хто плутає фідбек та критику, але це зовсім різні речі. Зворотній зв’язок дозволяє поглянути на себе очима іншої людини, його мета — вдосконалення, а не вказання на недоліки. Це, скоріше, інструмент для саморефлексії. Тут важливо розібратися з причинами, а не лікувати симптоми. В українській культурі, як мені здається, культура зворотного зв’язку ще тільки зароджується, але я думаю, у майбутньому все налагодиться.
— Як компанія ставиться до людей, які неодноразово подаються на вакансії? Чи є це перешкодою?
Ставиться абсолютно адекватно. Якщо ти не пройшов, то тобі дають фідбек, кажуть, де саме ти не дотягнув. А потім повідомляють, що за 6 місяців або рік будуть раді знову з тобою поспілкуватися. Це круто, і далеко не всі компанії так роблять. Дуже важливо розуміти, чоему саме «ні», щоб самовдосконалюватися і потім мати можливість знову надіслати резюме.
— Що порадиш людям, які прагнуть потрапити до Booking.com або іншу міжнародну компанію?
У першу чергу варто звернути увагу на свій LinkedІn та англійську мову. Без цього нікуди. Корисно вивчати блоги людей, які працюють у компаніях, куди ви хочете потрапити, читати Glassdoor, щоб розуміти вимоги конкретної компанії.
Процедура переїзду співробітника обходиться компанії недешево. І компанії важливо бути впевненою, що ти — ідеальний кандидат. Тому шукачу потрібно чітко розуміти, що він може дати і чого хочуть від людини на цій посаді.
Ще важливо ніколи не здаватися. Я особисто знайомий з людьми, які отримали роботу у Booking.com не з першої спроби. Головне — бажання самовдосконалюватися.
Читайте також
Как это — работать в BlaBlaCar? Интервью с Юлией Крупенко
Як українка стала програмісткою WhatsApp
Як це — працювати у Tesla? Український інженер про роботу у США та Ілона Маска
Дякуємо!
Тепер редактори знають.