Інна Галецька народила двох дітей під час навчання на МВА-програми в бізнес-школі в Англії, успішно її закінчила і отримала ступінь. Тепер Інна переконана, що реалізуватися як мама і розвиватися професійно — більш, ніж реально. Зараз і вас переконає 🙂
У жовтні 2015 року я вступила в групу General MBA в одну з найкращих світових бізнес-шкіл — Ashridge Business School. За два роки, у вересні 2017 го, я захистила фінальний MBA Project. На мій випускний ми прилетіли вчотирьох — я, чоловік … і два прекрасних хлопчики, яких я народила за час мого навчання в бізнес-школі.
Так, мені вдалося поєднати отримання бізнес-ступеня з вагітністю, пологами і декретом. І мені дуже хочеться поділитися цим досвідом. Сподіваюся, це надихне когось на подібне або навіть на більше!
Першу дитину я народила в березні 2016 року. Ця подія співпала з періодом одного з навчальних модулів, який довелося відпрацьовувати пізніше. Але не це було найскладнішим. Я народила малюка в Україні, а моя бізнес-школа — в Англії, і її потрібно відвідувати кожен місяць на термін від 5 до 10 днів.
До народження дитини думки були такі: віддам у садок, тільки-но це стане можливим, годувати сама не буду, і взагалі — я дуже зайнята. Але природа є природа — я стала мамою, і мені хотілося нею бути. Звичайно, варіант з садком відпав, дитина була замала. І звичайно, я хотіла її годувати. Так і почалися труднощі.
За півтора місяці я вже була в Англії і продовжила навчання. Це не означає, що ці півтора місяці я не займалася. Скоріше навпаки. Пам’ятаю, як робила письмову роботу з фінансів і Embedding Sustainability і готувалася до наступного модуля, однією рукою притримуючи дитину, а другою — гортаючи сторінки.
Нормального сну спочатку не було. У малюка були свої біоритми — він спав не вночі, а переважно вдень. Доводилося підлаштовуватися, так щоб відпочити і відновитися, хоча б пару годин.
Порятунком стала підтримка рідних і близьких. Дуже важливий момент — подумати, з ким ви можете залишити дитину на час своєї відсутності. Для мене було критично, щоб це була рідна мені людина, якій я довіряю — так було спокійніше.
Я вирішила не кидати ГВ, поки дитині не виповниться рік, тому начиталася всіляких статей про те, як бути. Особисто мені допомогло якісне планування — я завчасно розраховувала, скільки знадобиться харчування дитині, зціджувала молоко і заморожувала. Цього вистачало на 6-7 днів. Якщо поїздка була на довший термін, додавали дитячу суміш. Але тут все одно важливо розуміти кількість днів від’їзду та все прорахувати, оскільки одну лише дитячу суміш різко вводити теж не рекомендується. Ну і звичайно, потрібно було весь час зціджувати молоко під час від’їзду, щоб його зберегти … Точно можу сказати: це не легко, але можливо
Коли дитині виповнилося 3 місяці, я наважилася на няню. Знайти хорошу няню — завдання непросте. Допомогло, що перший час її роботи вдома були і я, і няня: я — вчилася, вона — займалася дитиною. Я могла спостерігати за її роботою і коли звикла — змогла спокійніше відлітати в Англію на навчання, знаючи, що дитина під надійним наглядом. Також допомагали мій чоловік і наші мами.
Під час вагітності другим сином я продовжувала навчання, ще й працювала над написанням MBA-проєкту. Вагітній жінці та з маленькою дитиною писати подібний проєкт — те ще випробування. І це при тому, що у мене була няня в допомогу. Син іноді хворів, вимагав уваги, а я дуже хотіла бути поруч і приділяти йому якомога більше часу.
Тут дуже складно не провалитися в «емоційну глину» і не почати себе «їсти» за те, що крім мами, ви хочете бути кимось ще. Головна мотивація, яка допомогла мені, — це думка про те, що дитина буде мною пишатися.
Що я раджу мамам, які хочуть поєднати декрет з … да з чим завгодно
Поставити собі мету
Йдучи в декретну відпустку, я, безумовно, хотіла реалізуватися як мама і дружина. Але у той самий час для мене було важливо подбати про свою кар’єру і професійне майбутнє. Поєднати ці ролі непросто. Але я вирішила, що якщо не випускати їх обидві поза увагою і тримати в полі зору – все вийде. Це і стало моєю метою. І я повірила, що зможу. Точніше, іншого варіанту навіть уявити не могла.
Знайти джерело підтримки
Мета — це добре, але однієї її завжди мало. Труднощі виникають завжди і, як відомо, у найбільш невідповідні моменти. І якщо ви тримаєтеся на одній тільки меті, вона буде сипатися, як пісок. Потрібно шукати те, що стане для вас підтримкою, джерелом натхнення, опорою в найважчі миті. Що це може бути?
Надихаючий приклад
Шукайте в своєму оточенні родича, друга, знайомого або навіть малознайому людину, яка вас надихає. Ця людина не обов’язково повинна пройти через те саме, що і ви, але вона однозначно повинна викликати захоплення, і її образ, особливо в моменти кризи, буде мотивувати вас рухатися далі. Важливо не втрачати цю людину з уваги і пам’ятати: вона змогла, і я зможу. Для мене одним з таких прикладів став мій чоловік, який свого часу отримав ступінь MBA, і ще два дуже яскраві приклади успішних ділових жінок, якими я захоплююся.
Підтримка друга або близької людини
Усім відомо, що мами в декреті дуже емоційні. Так влаштована природа. Важливо знати і пам’ятати про це, щоб вчасно подбати про себе, випустивши і промовивши все, що відбувається всередині. Знайдіть в своєму оточенні людину, якій ви можете довіряти, яка приймає вас такою, якою ви є, і з розумінням і турботою поставиться до ваших переживань.
Схожі сценарії
Я цілеспрямовано шукала статті по своїй темі: «Декрет і MBA». Мені було дуже цікаво, як жінки справлялися з подібним, що вони робили, як долали труднощі. Я читала і ставала більш впевненою в тому, що роблю. Пам’ятаю, тоді мені це дуже допомогло. Сподіваюся, так і моя історія може бути корисна іншим 🙂
Найголовніше — не жалійте себе, вірте в себе, працюйте, працюйте і ще раз працюйте! Це три основні правила. А якщо до цих зусиль додати ще таку ж підтримку, як у мене (сім’я і друзі), то у вас точно все вийде! Бажаю успіху!
Якщо у вас залишилися питання до Інни, зв’язатися з нею можна у LinkedIn.
Читайте також
5 головних страхів при поверненні з декрету
Як подолати страхи та вийти з декрету?
Як жінкам реагувати на непрофесійну поведінку під час співбесіди
Дякуємо!
Тепер редактори знають.