Як підтримати та мотивувати співробітників у воєнний час

Сьогодні всі ми переживаємо стрес. Людей хвилює особисте майбутнє, вони переживають за рідних та загалом щодо розвитку подій в країні. Навіть ті, хто знаходиться у безпеці та продовжує працювати, часто відчувають тривогу та безпорадність. Тому одне із завдань роботодавця в цей складний час — морально підтримати співробітників. Як мотивувати команду та про що говорити з людьми, щоб допомогти їм, розповідає Аліна Мігура, психологиня Human Care Department в IT-команді NIX.

Так, багато українців зараз відчувають безпорадність та тривогу. Неспокійно тим, хто за сімейними обставинами залишився у зоні бойових дій. Ті, хто виїхав у безпечне місце, стикаються з психологічними наслідками цього рішення, наприклад, з провиною вцілілого. Новини та повітряна тривога додають занепокоєння. Навіть повернувшись до буденних справ, ментально ми ще не адаптувалися до нової реальності. Хтось самостійно намагається жити, як раніше, і продовжує працювати. Однак деяким людям із цим треба допомогти. Та передовсім необхідно пересвідчитися, що людина готова цю допомогу приймати. Власне, від цього фактору я і буду відштовхуватися у своїх порадах. 

Що робити, якщо співробітник…

…каже, що не потребує допомоги

Багато хто може сказати, що їм зовсім не потрібна підтримка, і їхню думку потрібно поважати. У такому разі пропонуємо почати з «програми мінімум»:

• Поверніть корисну рутину

Робота — частина повсякденного життя кожного. Виконання професійних завдань допомагає психіці відволіктися від негативу та повернутися у свою зону контролю. Тому як тільки ви дізналися, що працівник у безпеці, уточніть, як він почувається і чи готовий продовжити виконувати свою роботу. Якщо відповідь позитивна, давайте людині тільки ті завдання, які їй буде під силу виконати у цей момент.

Звичний режим зламався, але ви можете допомогти колегам повернутись у потрібне русло. Порадьте просинатися за будильником та плануйте разом завдання на день. У спілкуванні з командою можете поступово переходити від вже звичного за ці дні «Ти як? Ти в безпеці?» до більш загальної розмови про те, що відбувається. Наприклад, запитуйте колег: «Чим займаєшся?», «Як минув день?». Такий small talk дозволить підтримувати нашу соціальну частину життя. Під час стресу це стабілізує та надає сил рухатися далі.

• Хваліть та дякуйте

Для людини, яка звикла переживати все в собі й не готова до сторонньої підтримки, слова подяки та фіксування позитивного результату в її роботі посилять відчуття безпеки.

• Проявляйте турботу

У стресовій ситуації в нас загострюється відчуття відокремленості, яке провокує психіку закритися для свого захисту. Тому важливо дізнатися, як почувається людина, чи є поруч близькі, які можуть її підтримати або просто поговорити з нею, а також чи має вона можливість займатися тим, що їй подобається. Такі прості питання формують у людини відчуття того, що вона не кинута і не байдужа іншим. Навіть якщо співробітник відповідає сухо або зовсім не хоче говорити, процес всередині нього вже запущений. Дайте йому трохи часу і потім знову запропонуйте свою підтримку.

…проявляє роздратування у відповідь на пропозицію про допомогу

Така реакція може бути маркером того, що людина вже не може стримувати емоції. В такому разі:

• Поділіться своїм досвідом вивільнення негативних почуттів

Посилаючись на особистий досвід, ви не змушуєте людину поринати у власні переживання, а допомагаєте подивитися на ситуацію з позиції спостерігача. Адже ми всі опинилися в одному човні — ми живемо в період війни. Вислухавши вашу розповідь, є шанс, що людина заспокоїться чи побачить у ній реальний інструмент — як допомогти самому собі у критичній ситуації.

• Прийміть усі емоції

Якщо у момент звернення до співробітника ви застали його у гострій фазі переживань (сльози, агресія), не варто перешкоджати будь-яким проявам емоцій. Гнів, сором, агресивність, роздратування — все це потрібно просто прийняти. У такий момент людина не може об’єктивно сприймати ситуацію і закликати її до цього марно. Як тільки емоції стихнуть, тоді вона і буде готова чути і прислухатися до вас. Просто будьте поруч, не засуджуйте і по можливості спрямовуйте цю бурю емоцій у найменш руйнівне русло.

• Регулюйте емоційний стан завданнями 

Якщо ваш співробітник проявляє агресію, не давайте йому завдань, пов’язаних із комунікацією. Попросіть його допомогти фізично, наприклад, перенести чи принести щось. Таким чином, людина зможе випустити емоції через тіло.

Якщо ж співробітник плаче і довго не може заспокоїтись, проявіть співпереживання і доручіть йому завдання, які вимагають розумового навантаження. Підкресліть, що це дуже важлива робота, і саме він впорається з нею якнайкраще. Це дозволить людині відчути свою цінність та відволіче від переживань.

…сам звернувся за допомогою та підтримкою

Якщо людина говорить, що потребує вашої підтримки, будьте поруч і всіляко проявляйте до неї інтерес: вислухайте, дайте можливість виговоритися, говоріть втішні слова, заспокоюйте. Так ви створите атмосферу довіри та безпеки, допоможете колезі повернутися до стану реальності «тут і зараз». Також важливо зробити наступні кроки:

• Допоможіть людині побачити свою зону відповідальності та контролю

Важливо показати, що її переживання та побоювання — поза зоною її відповідальності та контролю. Наприклад, людина переживає, що її сім’я не може виїхати з окупованого міста. Тоді можна запитати: «Що ти можеш зробити з цим?». Якщо людина дає чітку відповідь, то сфокусуйте її увагу на конкретних діях — це її зона контролю. Якщо у цей момент вона не знає, що робити, то допоможіть людині переключити свою увагу туди, де вона зможе контролювати те, що відбувається. Це можуть бути робочі завдання, допомога колегам або банальне хатнє прибирання, створення затишку для себе та близьких.

Інший приклад: співробітник переживає, що не зможе восени поїхати у заплановану до війни відпустку. Але до осені ще багато часу, все може різко змінитись. Сфокусуйте увагу людини на тому, з чим вона може справитися сьогодні, щоб поліпшити поточну ситуацію.

• Запропонуйте подбати про когось іншого

У звичайному стані кожна людина сфокусована на власних переживаннях. Потрапляючи в небезпечне середовище, ці почуття можуть вийти з-під контролю, оскільки вони пов’язані з інстинктом самозбереження. Для того, щоб скинути напругу, можна змістити фокус уваги на іншу людину або навіть на домашню тварину. Таким чином, загальний потік переживань розділяється. У потерпілого з’являється можливість не лише скинути цю напругу, але й відчути себе корисним і значущим для когось.

• Переведіть переживання та емоції у дію

Це можуть бути фізичні вправи, прогулянка, прибирання, розумова діяльність. Спочатку людина може відмовлятися від цього на користь переживань. У такому разі запитайте колегу: «Чи допомагає тобі те, що ти робиш зараз?». Наприклад, коли людина не може відірватися від перегляду новин, це створює уявне почуття контролю. Можна спитати: «Що ти боїшся втратити?». Найчастіше відповіді стосуватимуться майна, сім’ї, але своїм повним зануренням у новини людина вже втрачає це. Вона менше часу приділяє близьким, відволікається від роботи, яка зрештою і дозволяє купувати більшість з того, що людина боїться втратити. Якщо це дійсно допомагає людині, залишаємо її в спокої, але стежимо, щоб цей вибір не замінив інші сфери життя.

• Спілкуйтеся мовою почуттів

Дайте зрозуміти команді, що ви теж переживаєте за все, що відбувається в країні. Якщо фахівець каже: «Мені страшно, що…», менеджеру варто продовжити: «Мені теж страшно від того, що… але мені допомагає…». 

• Мотивуйте

Зараз у багатьох виникає почуття провини за те, що вони в безпеці та не здатні безпосередньо допомогти тим, хто на окупованих територіях чи на фронті. Це заважає сконцентруватись на роботі, рівень мотивації падає. В такому випадку важливо показати людині, що своєю роботою вона теж приносить користь.

Розкажіть про волонтерські проєкти та конкретних людей, яких підтримує ваша компанія, покажіть, яку фінансову та іншу допомогу команда надає армії. Ваш головний аргумент для мотивації співробітника може звучати так: «Завдяки роботі кожного члена команди ми можемо допомагати іншим, і це твій внесок у тому числі». Ця інформація також буде корисною тим, хто захоче посильно долучитися до допомоги. І дозволить показати, які цінності сповідує компанія.

• Поважайте інтереси та потреби людини

Якщо розумієте, що зараз не можете вирішити проблему, побудуйте діалог таким чином: «Я знаю, як це для тебе важливо. Як тільки з’явиться така можливість, я намагатимусь сприяти/допомогти/вплинути на це». Так ви покажете, що поважаєте потреби співробітника, і що керівництво компанії відстоюватиме його інтереси навіть у складні часи. 

Сподіваюсь, ці поради допоможуть вам суттєво знизити тривогу в команді та налагодити продуктивну роботу навіть в умовах війни, а вашим співробітникам — дадуть можливість почуватися в безпеці, зокрема на роботі.

Читайте також

Співбесіда під час війни: як балансувати між інтересами компанії та співчуттям

Де брати, щоб віддавати: чотири джерела HR-енергії

«Життя розділилось на “до” та “після”». Війна очима однієї ІТ-команди