Співбесіда під час війни: як балансувати між інтересами компанії та співчуттям

Повномасштабна війна в Україні триває вже понад місяць, і українці почали адаптуватися до нових реалій. Понад сотня бізнесів, компаній та організацій переїхали на захід України. Вони шукатимуть фахівців, а люди, які виїхали з охоплених боями міст, — роботу. Так, навіть під час війни робочі місця є і будуть створюватися.

Для HR-фахівців та рекрутерів постає виклик — як організовувати та проводити співбесіди під час війни? Як знайти баланс між бажанням допомогти кандидатам та необхідністю знайти для компанії професіонала? Порадами ділиться Ірина Редько, HR-менеджерка держпідприємства «Прозорро.Продажі».

Кандидат з (не)мирного Харкова

Першу співбесіду в нових реаліях я проводила на четвертий день війни. Думаю, це було найважче інтерв’ю за весь мій досвід у рекрутингу. І це історія, яка в ті перші дні війни вразила багатьох у нашій команді.

У день проведення співбесіди наш кандидат Олександр доєднався до дзвінка з Харкова. У ті дні це місто було одним з перших, яке накрили російські «Гради», і там досі тривають запеклі бої.

Між повідомленнями про повітряну тривогу у місті Олександр знайшов можливість та сили в собі піднятися у квартиру, одягти білу сорочку та краватку й у визначений час під’єднатися до розмови. Це була ніби картинка з минулого мирного життя і демонстрація його внутрішньої стійкості.

Раніше ми багато говорили про гнучкість, адаптацію, особистий та професійний потенціал, просторове мислення та менеджерські якості. Але не приділяли стільки уваги внутрішній стійкості самої людини. Зараз ця риса виходить у топ цінностей та особистих якостей кандидатів.

«Треба рятувати економіку, тому хочу бути частиною вашої команди», — з такими словами він прийшов на цю розмову. І вона була про те, як ми можемо бути корисні один одному та країні в такий час.

Як проводити співбесіду під час війни

На жодних тренінгах, курсах чи вебінарах нас, HR-менеджерів та рекрутерів, ніхто не вчив, як працювати в умовах війни. Важко без емоцій зустрічатись з людьми з гарячих точок або з тими, хто щойно звідти. Важливо постійно працювати над собою, адаптувати під особливості сьогодення (воєнного стану) знання та досвід, які ми маємо.

Отже, на що варто звернути увагу.

• Безпека перш за все. Переконайтеся, що вашому життю нічого не загрожує, як і життю кандидата, з яким плануєте проводити співбесіду. Зараз не час для необдуманого геройства, тож, коли чуєте сповіщення про повітряну тривогу — не ігноруйте його. Тримайте один одного в курсі таких обставин. Контрольний дзвінок чи смс за 10 хвилин до початку співбесіди зайвими також не будуть.

• Проявіть емпатію. Війна зараз відбувається і всередині кожного з нас, і якщо ми втратимо людяність, ми її програємо. Пам’ятайте, що людина по іншу сторону екрану чи стола, як і ви, переживає війну по-своєму. Ставтеся з розумінням до ситуації та зробіть все, щоб заспокоїти кандидата і між вами виникла довіра.

• Не скочуйтесь у надмірне співчуття. Важливо розрізняти емпатію від надмірного емоційного співпереживання. Емоції — явище тимчасове, вони змінюються і, як правило, заважають рухатись до цілей. Як би вам не хотілося допомогти кожному і взяти на роботу всіх, пам’ятайте: будувати сильну економіку будуть сильні люди. І ваше завдання — знайти таких людей. Надмірна емоційність і в мирний час стає причиною похибок при оцінці кандидата. А в теперішній час тим паче. Час від часу ставте собі запитання: «Чи не емоціями я зараз оцінюю кандидата?».

• Пам’ятайте про інтереси компанії. Повертайте кандидата під час розмови у конструктивне русло. Не дозволяйте йому надмірно заходити в емоцію. Тримайте в голові цілі вакансії та компанії загалом. Оцінюйте компетенції, потенціал, поведінкові характеристики та цінності кандидата. Ставте такі ж запитання, які ставили б у звичній ситуації, аби виявити потрібні компетенції.

• Відмовляти — це нормально. Співбесіда під час війни, так само як і співбесіда у мирні часи, може завершитися відмовою, а не офером. І це також нормально, головне — чесна, відкрита та прозора комунікація. Підтримайте кандидата, зробіть акцент на його сильних сторонах. Якщо доречно, з дозволу кандидата дайте йому пораду щодо подальшого пошуку роботи. Подякуйте за його час і зусилля — зараз це цінно, як ніколи раніше!

• І головне — працюйте над собою. Рекрутерам зараз доведеться чимало працювати зі своїми емоціями, утримувати себе в здоровому глузді та відстежувати перші ознаки емоційного вигорання. Рекрутер — це перший «пропускний пункт» в процесі найму. І від рівня вашого професіоналізму залежить без перебільшення ефективність роботи всієї команди. Війна, яка зараз триває в країні, і обставини, у яких кожен опинився, — це жахливо, і ми не були до цього готові, але це допоможе загартуватися і згуртуватися всім, аби відбудовувати країну після перемоги.

Читайте також

Де українцям шукати роботу під час війни: база ресурсів (оновлюється)

«Життя розділилось на “до” та “після”». Війна очима однієї ІТ-команди

9 порад, як не вигоріти рекрутеру