8 причин, чому бути вчителем — це круто

Авторка тексту: Анна Соха
Дизайнерка: Анна Островська

Партнери проєкту:

Виховувати нові покоління, впроваджувати зміни в освіті, впливати на суспільство та навіть добре заробляти — ми зібрали 8 причин, після яких вам захочеться подати документи до педагогічного університету.

Разом з громадською спілкою «Освіторія», що допомагає розвивати освіту в Україні, та національною премією GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE ми продовжуємо спецпроєкт «Класна робота». Його мета — привернути увагу до професії вчителя й показати, наскільки ці люди важливі в житті кожного з нас.

У третьому матеріалі фіналісти премії Global Teacher Prize Ukraine розповіли, що для них означає бути вчителем, та навели цілих 8 аргументів, чому їхня професія — найкраща.

Герої матеріалу

Фіналісти премії Global Teacher Prize Ukraine у 2017-2019 роках

Наталя Пашковська

вчителька географії і заступниця директора
Каховської гімназії у Херсонській області

Стаж: 28 років

Школа і вчительство — це історія про «разом», «задля» і «майбутнє». І, як співається у пісні: «кожен день — нове життя!

Наталія Гутарук

вчителька англійської мови
у Запорізькому січовому колегіумі

Стаж: 18 років

Я вважаю, що уроки, перш за все, мають бути «happy». Спробуйте вимовити це слово. Промовляється на одному подиху, правда? Так і урок. Має проходити на одному подиху.

Олександр Черкас

вчитель української мови та літератури
СЗШ №242 у місті Києві

Стаж: 7 років

Вчителювання — це про любов. Ти зможеш любити і любитимуть тебе

Людмила Боднарук

вчителька музичного мистецтва
у Виноградівській ЗОШ №8 Закарпатської області

Стаж: 11 років

Від вчителя залежить зростання дитини як особистості та вмотивованість учня

Станіслав Федосєєв

вчитель математики та логіки
у приватній школі Midgard School у Києві

Стаж: 9 років

Вчителювання — це моє покликання. Це можливість виховати успішну та щасливу дитину 21 століття

Чому ж бути вчителем — круто?

Наталя Пашковська:

Вчителювати — весело, адже школа — це вулик. Там гамірно, захопливо, багато сміху. Діти вміють радіти найменшим дрібницям. Та й самі люблять щось згуморити. Наприклад, видати, що «грот — це як система травлення у людини, печера з широким входом і вузьким виходом».

Я на своїх уроках поєдную географію з музикою, модою, кіно, кулінарією, історією, літературою. Ми не зациклені на формі «урок», спілкуємось необмежено, в школі і дистанційно. Ми вільні у виборі того змісту, який збуджує інтерес кожного.

Ми багато граємо, адже це найвеселіший і найприємніший спосіб навчання, придумуємо свої маленькі традиції, як то починати урок віршиком або обіймами після обов'язкового питання «Ну що, кому у нас сьогодні тепла не вистачає?», або привітанням «Heavy metal!». Ми вивчаємо Китай і Японію з церемонією чаювання і ставимо слово «хочу» попереду слова «повинен».

Наталя Пашковська:

Вчителювати — це впливати. І всім, хто мріє залишати по собі слід, потрібно сюди. Це відповідально, але й дуже почесно! Для мене вчитель — це не про «предмет викладання», це про «виховання». Ми вчимо дітей вчитися, мислити, комунікувати, поважати і приймати, застосовувати стандартні знання в нестандартних ситуаціях, отримувати насолоду від процесу пізнання і саморозвитку, мати активну життєву позицію, усвідомлювати свою важливу роль у цьому непростому світі, бути у ньому впевненими і щасливими.

Я мала честь виховати не одне покоління дітей і щаслива знати, що є особливою людиною для багатьох Хороших Людей. Немає значення, який предмет я викладаю. Головне, що я усвідомлюю, як своїми словами, своїм стилем спілкування, своєю позицією, чесністю, увагою, довірою і глибокою повагою до учнів я впливаю на їхнє становлення.

Людмила Боднарюк:

Вчитель не тільки допомагає дітям здобути нові знання і навички, але й впливає на їхній розвиток як особистостей, а відтак — і на життя учнів.

У мене був учень з особливими освітніми потребами, який через свій специфічний медичний діагноз навчався на індивідуальній формі. Він навіть не міг зі мною розмовляти! Тоді я вирішила навчити його грати на фортепіано, і вже за кілька місяців він почав грати мелодії. Це було справжнім дивом, адже у цього хлопця мало хто вірив.

А інший мій учень-математик, який раніше не цікавився творчістю і митцями, завдяки нашим урокам настільки серйозно захопився мистецтвом, що навіть посів призове місце у конкурсі Малої академії наук. Він написав роботу «Ван Гог закарпатського живопису» про свого родича-художника Антона Шепу. Учень дослідив творчість цього художника, відвідав місця, де він жив, та поспілкувався з людьми, які його знали. І врешті-решт ще й написав та видав книгу з досі невідомими фактами з біографії митця.

Наталія Гутарук:

Працюючи вчителем, ти відчуваєш себе частинкою величезного потужного механізму, який здатен змінити історію. Роблячи разом зі своїми учнями ті самі «маленькі кроки» (А.Сент-Екзюпері), ти поступово закохуєш їх у свою країну, заохочуєш створити найкращу версію самого себе, рефлексувати і бути активним діячем, а не спостерігачем.

Наприклад, моя учениця Соня пару тижнів тому написали мені: «А ви бачили, що у нас в місті робиться? Читали?». Мова йшла про статтю на новинному ресурсі про перевищення рівня отруйних викидів у Запоріжжі. І ми разом з Сонею зробили відео на цю тему. Додали його у навчальний міжнародний екопроєкт «Masterminds» на платформі eTwinning. І не тому, що потрібна оцінка, а тому, що ми не можемо стояти осторонь.

Олександр Черкас:

Вчитель може змінювати систему освіти і позитивно впливати на суспільство. До прикладу, ми з учнями знімаємо соціальну рекламу і викладаємо на YouTube. Одна з них називалася «Говорити українською модно». Учні записували відео з фразеологізмами і пояснювали їх, наводили приклади вживання в повсякденному спілкуванні.

Також я долучаю дітей до волонтерства та благодійної роботи і показую на власному прикладі, як це круто. Ми часто проводимо ярмарки та потім відправляємо книжки та солодощі для дітей із зони АТО.

Людмила Боднарюк:

Вчитель може змінювати соціум. Ще до початку моєї вчительської кар'єри, коли я працювала художнім керівником у сільському Будинку культури на Закарпатті, в мене народилася ідея започаткувати соціальний проєкт «Зустріч друзів». Хотілося підтримати дітей-сиріт з особливими потребами із Виноградівського дитячого будинку-інтернату.

І ось вже 13 років, відколи я вчителюю, мої учні відвідують цей дитбудинок. Вони, звісно, привозять подарунки, але найголовніше — вони спілкуються та дружать з дітками, які так цього потребують.

Зараз про цей проєкт вже знають багато людей, які постійно допомагають вихованцям інтернату. Зокрема, коли я потрапила до десятки найкращих вчителів за версією Global Teacher Prize Ukraine, дитбудинком зацікавилась «Освіторія». І відкрила на базі цього закладу гуртки, де діти-сироти здобувають першу професію. Вчитель дійсно може змінювати соціум та впливати на речі, які, здавалося б, не стосуються школи. Чи круто це? Однозначно, так!

Наталя Пашковська:

Вчителювати — це безперервно розвиватися. Пам'ятаєте піраміду Маслоу? Самовираження у ній є потребою найвищого рівня. Вчитель сьогодні має безмежні можливості для навчання, участі у найрізноманітніших проєктах від місцевого до міжнародного рівнів. Він може бути тренером, спікером, амбасадором освітніх брендів, засновником і організатором власних подій. Вчителі сьогодні — це переможці національних і міжнародних конкурсів та премій, лектори TED-конференцій, герої телепередач і автори бестселерів. А імена найбільш амбітних і сміливих із них знає увесь світ.

Про премію
GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE

Це щорічна національна премія для вчителів. Мета конкурсу – підняти престиж професії вчителя та популяризувати її в Україні, надихнути освітян на використання сучасних методик та долучити їх до світової спільноти педагогів.

Національну премію засновано в 2017 році ГС «Освіторія». Вона є частиною великої всесвітньої премії GLOBAL TEACHER PRIZE, яку називають «нобелівкою для вчителів».

Людмила Боднарюк:

Щоб бути близьким до своїх учнів, щоб вони розуміли тебе з півслова та виконували не завжди бажані для них завдання, обов'язково потрібно стежити за сучасними тенденціями, а отже — вчитися упродовж життя. Коли я прийшла працювати до школи, то, соромно зізнатися, я навіть не вміла надрукувати банальний текстовий документ у Word.

Що я знаю сьогодні? За 11 років у школі я змінила вже три ноутбуки та маю iPad, а також є активним користувачем усіх сучасних соцмереж — від Instagram до TikTok. Ми з учнями маємо власну групу у Facebook, де вони діляться своїми презентаціями та творчими ідеями. Також я вмію створювати робочі презентації практично у всіх сучасних програмах, зокрема з легкістю створюю скрайбінги (техніка презентації, коли доповідь спікера супроводжується малюнками фломастером на білій дошці «на льоту». — Ред.). І все це завдяки вчительству.

Олександр Черкас:

Я застосовую новітні методи навчання та виховання дітей, залучаючи міжнародні практики та придумуючи щось своє. Наприклад, використовую популярний серед школярів Instagram у якості освітнього майданчику. Ми проводимо в інстаграмі уроки, а під час карантину навіть контрольні писали в прямому ефірі. Для кожного класу, в якому викладаю, я створив свій акаунт в соцмережі, і ми там проводимо активності. Нещодавно почали використовувати TikTok, учні записують там відеовірші. Таким чином і учням цікаво, і українська поезія популяризується.

Наталія Гутарук:

Коли ти працюєш вчителем, ти можеш разом із дітьми створювати неймовірні проєкти. В тебе на очах генеруються ідеї, які сьогодні здаються безумством, а завтра вони вже є реальністю.

В 2016 році разом з учнями ми створили проєкт «ABC of Wonders» — інтерактивну карту туристичних цікавинок у вигляді абетки. Ми хотіли мотивувати людей подорожувати Україною не тому що «припекло» і немає іншого виходу, як от зараз через коронавірус, а тому що ми живемо в унікальній країні.

Станіслав Федосєєв:

Я розумію, що звучить трохи абсурдно — бути вчителем та мати фінанси.
У нас в суспільстві є стереотип, що все якраз навпаки. Але я вважаю, що вчитель може мати визнання та гарний фінансовий розвиток. Для цього потрібно ставати кращим у своїй сфері і розвивати власний бренд як учителя.

Якщо ви викладаєте математику, то коли люди чують про неї, у них в думках повинно виникати якесь прізвище, і бажано — ваше прізвище. Наприклад, коли ми говоримо «українська мова», одразу йде асоціація — Олександр Авраменко. Це людина, яка закохана в свою професію, яка має популярність, яка створила свій бренд і завдяки цьому має і визнання, і задовільний фінансовий стан.

І звісно, ще одна чудова причина бути вчителем — це можливість подорожувати разом із учнями, відкриваючи і для себе, і для них Україну та світ.

Шукаємо найкращих вчителів!

Знаєте крутого вчителя, який надихає і учнів, і колег змінюватися на краще та змінювати світ довкола, який поважає дітей та виховує їх своїм прикладом, який використовує інновації в навчанні та робить більше, ніж просто викладає предмет? А може, саме таким є педагог вашої дитини?

Номінуйте його на премію GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE! А якщо ви самі є таким вчителем – беріть участь у конкурсі.

Номінувати

Взяти участь

Подавати заявки можна до 1 серпня 2020 року. Переможця цьогорічної української премії оголосять у Міжнародний день вчителя 3 жовтня та винагородять премією у 250 000 гривень.