Три прості навички для відновлення енергії в умовах надмірного стресу

Два роки повномасштабного вторгнення не минули безслідно для нашого ментального здоровʼя. Багато хто проживає втрати й травматичні події, відчуває підвищену тривожність, роздратованість, емоційну втому та загалом виснаження. Алла Заяць, психологиня-консультантка й авторка книжки про енергетичний менеджмент, дає корисні поради, як відновлювати енергію в умовах високого стресу.

Анна Заяць

«Енергетичний менеджмент: практичний посібник з керування власною енергією»

— Yakaboo Publishing

В умовах обмеженого внутрішнього ресурсу люди часто застряють у двох часових проміжках: минулому й майбутньому. 

Ми часто повертаємось думками в минуле та проживаємо певні події по колу. Наприклад, людина повертається думками в минуле, яке було позитивним, щасливим і безпечним, починає слухати музику, вдягатися, відтворювати звички та ситуації того часу, коли їй було добре. Але в минулому не можна знайти потрібний ресурс, або він не довготривалий. З іншого боку, ми часто відчуваємо надмірну тривогу щодо свого майбутнього й часто скеровуємо свої думки туди, але там теж немає потрібного ресурсу, бо майбутнє не можна контролювати чи спланувати.

Отже, в стресових умовах ні минуле, ні майбутнє не дають нам відчуття опори та безпеки, які необхідні для подолання цього стресу. Де ж тоді брати ресурс? 

Наш ресурс, зцілення та відновлення — в теперішньому. Щоразу, коли ми застряємо в минулому чи майбутньому, ми пропускаємо миті, які можуть нас наповнити та надихнути. Зовнішній ресурс є, але ми його не бачимо чи не можемо скористатись. Щоб це змінити, нам необхідно сформувати нові навички. 

Навички для відновлення власного ресурсу

1. Піклування про свою фізичну та соціальну форму 

Основа нашого ресурсу й опора у складні часи — це фізичне та соціальне здоровʼя. Тому в центрі нашої уваги має стати піклування про власний добробут, оскільки це дає нам сили рухатись і долати перепони. Не забувайте про фізичну активність: прогулянки, спорт, руханки, йогу тощо. У стресові часи увагу до свого фізичного здоровʼя необхідно підвищити у 2-3 рази. 

Поняття «соціальної форми» з’явилося після останніх досліджень з нейробіології. Було доведено: якщо людина в моменти стресу може з кимось розділити свій стан: поділитися тривогами, обговорити проблеми, просто поплакати чи обійняти своїх близьких, то вона швидше й ефективніше може подолати цей стрес. Парадокс у тому, що внаслідок накопичення стресу людина відчуває напругу, сум, роздратування й навпаки починає ізолюватися (закриватися), бо в неї не лишається ресурсу на якісну комунікацію з іншими. Тому варто не забувати, що корегуляція (регуляція свого стану за допомогою інших людей) є однією з найпотужніших. Спільноти, колеги, близькі люди, друзі та навіть малознайомі люди можуть допомагати, наповнювати, надихати й підтримувати у складні часи. 

2. Mindfulness, техніки заземлення та присутності

Як я зазначала вище, саме теперішня мить має найбільше можливостей для поповнення ресурсу, тому в стресових умовах необхідно виробляти навички бути тут і зараз, що не є легким завданням. В інформаційному полі є безліч контенту про різні стабілізаційні практики. Я рекомендую ознайомитися з ними та обрати для себе три дієві техніки, які не будуть викликати опір. Але зазначу, що вони всі повʼязані з тілесними відчуттями. 

Мої улюблені та найбільш ефективні: 

• дихання «ха», коли ми робимо глибокий вдих через ніс і спокійний видих через рот зі звуком «ха» (спробуйте та відчуйте швидкий ефект заземлення);
• теппінг обличчя та тіла (поступове простукування долонями обличчя та всіх частин тіла);
• напруження-розслаблення, коли ми поступово сильно напружуємо певні частини тіла (від ніг до обличчя), а після цього повністю розслабляємо їх.

3. Навичка розслабляти тіло/розум

Це одна з найскладніших навичок в умовах стресу, але вона вкрай необхідна для турботи про своє ментальне й емоційне здоровʼя. Стрес — це напруга, а життя в стресі — це постійна напруга. Що довший стрес, то складніше людині розслабляти тіло та голову, тож іноді вона перестає це робити. Внаслідок цього її мислення перебуває в режимі постійної гіперпильності, а тіло готове в будь-який момент почати «втікати» чи «битися». Це має вплив на наше харчування (голод чи емоційне заїдання), сон (неможливість виспатись) та загальне самопочуття (втома, апатія, пасивність).

Тож варто додавати у своє життя ті речі й дії, які дають відчуття розслабленості (плавання, масаж, сауна, медитації, прогулянки, косметичні та SPA-процедури, сексуальне задоволення, улюблені хобі, читання, музика, гумор, веселі фільми та серіали тощо). Іноді, щоб розпочати цей шлях, необхідно звернутися до відповідних фахівців. Не бійтеся звертатися за допомогою. 

Також спробуйте сформувати навичку кожні 2-3 години протягом дня робити мінізупинку на декілька хвилин. Запитайте себе: «Як я почуваюся?», «Чи мені треба перепочити?», «Що я можу зробити для себе?», «Як я можу попіклуватися про себе?». Відповіді на ці запитання можуть стати великою опорою та джерелом сили.

Читайте також

Як залишатися креативним в умовах стресу: 5 небанальних порад

Ліфт, шинель, кінотеатр: дієві техніки для боротьби зі стресом

Як перевірити себе на стресостійкість та 6 способів її підвищити