Зрозуміло й без слів: як зробити виразнішими міміку та жести

Ви знали, що 67% інформації слухачі сприймають із нашої міміки, жестів та поз? Невербальна комунікація — важлива частина будь-якого виступу, чи то доповідь на конференції, чи звіт у Zoom. Як натренувати міміку та жести, розповідає викладачка акторської майстерності та керівниця компанії Theatre and Business Ярина Геречка.

Наше тіло — один із головних героїв будь-якої комунікації з людьми. Воно видає все: невпевненість, страхи, комплекси, комунікаційні бар’єри. Можна безкінечно вдавати з себе успішного та впевненого, але жестикуляція, міміка та манера поведінки розкажуть усю правду. 

Працювати над невербальною комунікацією дуже важливо, адже вона допомагає розставити акценти й ефективніше доносити свої думки. 

Говорити до публіки треба стоячи рівно. Правильна постава необхідна для того, аби створити хороше враження і утримати увагу публіки. Важливо тримати поставу, голову вверх. Не можна ховатися в куточку сцени — ви маєте бути її господарем, адже до вас прикута вся увага. 

Іншою важливою складовою успішного виступу є міміка. Емоції, які ви можете передати з її допомогою, — це своєрідні спеції. Без них будь-яка комунікація стає прісною, і ваш меседж сприймається гірше. 

Щоб уникнути цього, міміку потрібно «оживити». Техніка, яка допоможе досягти цього, досить проста. Потрібно перед дзеркалом або ж камерою відігравати різні вирази обличчя. Почніть кожного ранку свідомо практикувати різні емоції — радість, здивування, гнів, злість. Так мозок почне звикати, що ви маєте виражати емоції, коли проголошуєте якийсь текст.

Важливо не переборщити: ваші жести, пози та міміка мають бути органічними, а не робити вас схожим на робота. 

Аби уникнути цього, безпосередньо перед виступом вам потрібно розслабити своє тіло. Страх, який ви відчуваєте в умовах публічності, його паралізує. Техніка «Заземлення»  допоможе зняти цю фізичну та внутрішню напругу. Для її виконання знайдіть тихе закрите приміщення, де вас ніхто не бачитиме, й протягом 1,5 хвилини напружуйте все своє тіло, а потім повільно розслабтеся. Таким чином ви позбудетесь тієї емоції страху / злості / невпевненості, яка сковує тіло та не дозволяє поводитися природно й невимушено. Пам’ятайте: розслаблена людина створює враження впевненої, і це викликає довіру до того, що вона говорить.

3 вправи для покращення жестикуляції

Аби донести якусь думку чи ідею, потрібно бути виразним. Для цього почніть час від часу гіперболізувати власні жести. Наприклад, коли готуєте, прибираєте чи виконуєте будь-яку іншу повсякденну справу, робіть це театрально — кілька широких та чітких жестів, а не багато маленьких та в’ялих. Із часом наш мозок почне усвідомлювати зміни, і робити чіткі та виразні жести ви будете вже автоматично та органічно.

Один із основних інструментів, який допоможе правильно розставити акценти під час будь-якого публічного виступу та навіть у повсякденній комунікації — це руки. Тому, аби звернути увагу слухача на головне, треба навчитися вміло ними володіти. Нижче пропоную для цього декілька технік.

Вправа «Змія»

Простягніть одну руку перед собою долонею вниз на рівні грудей, зігнувши її в лікті. Це — гілка дерева. Другу руку покладіть зап’ястям на гілку. Це — змія. Кисть — зміїна голова. Складені пучкою пальці — паща. Тепер згадайте, як поводить себе змія, і дійте так, ніби рука — це вона: грійтеся на сонечку, повзіть по гілці, нападайте на ворога. 

Пам’ятайте про мінливий рух зміїного тіла. Хоча у вашому розпорядженні лише три згини: плечовий, ліктьовий і променево-зап’ястковий — дійте так, як ніби вся рука є гнучкою та еластичною. Для цього зніміть м’язову напругу, окрім необхідної для дії. І знайте точну мету кожного руху, адже змія не робить зайвих. 

Потім змініть руку. А потім нехай зміями будуть обидві руки. Скажімо, вони молоді змієнята: граються, переплітаючись одне з одним, сваряться, б’ються не на життя, а на смерть.

Вправа «Кошенята»

Кисті рук — це кошенята. Тут неможливо визначити, де саме ніс, лапи, а де хвіст. Нехай пальці перетворюються то на одне, то на інше, а потім уся кисть — на гнучку спинку. Сядьте й покладіть ногу на ногу. Кошенята грають на вашому коліні. Нехай спочатку грається один (права рука), потім інший (ліва рука), а потім обидва разом. Зауважте, що й у кошенят бувають різні характери, тож не робіть їх однаковими. Починайте з найпростішого: ваша кисть — лапка кошеняти, що грає сірниковою коробкою, наче з мишеням.

Вправа «Голка»

Ця вправа відмінно тренує і руки, і уяву. Почніть із правої руки. Встаньте, випряміть руку долонею вниз і притисніть пальці один до одного. Чотири сполучених пальці —  голка. Великий — маленький кінчик нитки. Довгий кінець нитки — вся рука до плеча. Уявіть перед собою матеріал, який потрібно зшити. Нехай для початку це буде щось нескладне, велике — наприклад великі мішки. Почніть зшивати два краї мішковини. Проткніть голкою один край зверху, заведіть голку знизу під інший край, проткніть його і знову ведіть голку наверх. 

Пам’ятайте: це м’яка нитка, а не щось тверде й грубе. Звільніть від напруги всю руку, залиште тільки легку напруженість, яка потрібна для шиття, і постійно контролюйте її. Рухайтеся слідом за голкою. Потім зробіть те ж саме лівою рукою. А далі — зшийте що-небудь більш складне.

Читайте також

8 речей, які потрібно знати для успішного публічного виступу

Як провести ідеальну онлайн-презентацію

Публічні виступи: як підготувати промову та впоратись із хвилюванням?