Звільнення — процес не з легких, але іноді через нього краще пройти, щоб стимулювати власний розвиток і відкрити для себе нові можливості. HR, кар’єрна експертка та психотерапевт Наталія Софійчук радить, коли варто звільнитись, щоб не застоятись у роботі й житті.
Йти чи залишитись на поточній роботі? Думаю, це питання у певний період життя задає собі кожен. Як HR, кар’єрний консультант і психотерапевт, я спостерігаю за людьми, які задаються цим питанням. Крім того, маю власний досвід зміни роботи — вдалої і не дуже. На основі цього я виділила 4 ситуації, коли рекомендувала б звільнитись:
- психологічний дискомфорт;
- відсутність інтересу;
- відсутність кар’єрного росту;
- несподіваний шанс.
Розглянемо кожну детальніше.
Психологічний дискомфорт
Зазвичай психологічний дискомфорт викликають погані стосунки з керівником або колегами. На жаль, це явище доволі поширене. Наприклад, Американська Психологічна Асоціація (American Psychological Association) встановила, що 75% американців вважають керівництво основним джерелом стресу на роботі.
Чим це небезпечно?
Тривале перебування в умовах психологічного дискомфорту рано чи пізно призведе до емоційного вигорання. Крім того, ваше сприйняття реальності почне змінюватись — вам важко буде уявити, що можливо працювати з нормальними людьми у більш позитивній атмосфері.
Від постійного негативного впливу у вас може знизитись самооцінка, а натомість з’явиться відчуття безнадійності. Я не раз спостерігала ці стани у своїх клієнтів під час психотерапії.
Крім негативних психологічних наслідків є ще й фізіологічні. Наприклад, дослідження, проведене організацією Mental Health America у 2017 році, показало, що люди, які знаходяться у токсичному робочому середовищі, частіше страждають від зниження імунітету, простудних захворювань, хвороб серця, органів травлення, а також підвищеної тривожності та депресії.
Що робити?
Моя порада — не терпіть поганого керівника або оточення. Чим довше ви знаходитесь у токсичному середовищі, тим сильніше буде погіршуватись ваш психологічний і фізичний стан. Знайти нову роботу у такому стані буде непросто, адже це процес, який потребує суттєвих зусиль і енергії. Емоційно вигоріла людина із заниженою самооцінкою — не найкращий кандидат на співбесіді. Якщо бачите, що ваші спроби налагодити взаємодію марні, шукайте нову роботу з більш комфортною для вас атмосферою.
Відсутність інтересу
Особисто для мене інтерес у роботі = розвиток. Якщо вам цікаво, значить, ваша робота кидає вам «виклик», що потребує пошуку нових ідей і рішень. А це стимулює професійне і особистісне зростання. Але що, як на поточній роботі вам просто нудно і ви ловите себе на думці, що вже давно все знаєте і вмієте?
Чим це небезпечно?
Я бачу у цій ситуації такі ризики: емоційне вигорання і зупинка у розвитку. Необхідність кожен день виконувати нецікаву роботу потребує додаткових емоційних зусиль, коли себе доводиться буквально змушувати. А постійні додаткові зусилля і відсутність сенсу у тому, що ви робите, з часом можуть призвести до емоційного і фізичного виснаження з такими симптомами, як хронічна втома, дратівливість, безсоння, образа на всіх і все, порушення харчової поведінки і навіть депресія.
Крім того, тривала зупинка у професійному розвитку зробить вас менш цікавим як для просування всередині компанії, так і на ринку в цілому.
Що робити?
Спочатку спробуйте відокремити просто втому від втрати інтересу до роботи.
Втомились? Візьміть відпустку! Якщо це не допомогло, подумайте, чим вам було б цікаво займатись, і поговоріть про це зі своїм керівником або HR. Наприклад, обговоріть зміну посади. Вертикальну — на сходинку вище із розширенням зони відповідальності (з бухгалтера до головного бухгалтера). Або горизонтальну — на позицію ідентичного рівня, але в іншому відділі (з аналітика відділу продажів до аналітика відділу логістики).Зазвичай компанії, які піклуються про своїх працівників, йдуть назустріч їхньому бажанню рости і розвиватись.
Якщо зміна посади зараз неможлива, домовтеся про нові для вас обов’язки або новий проект. Свіжий приклад: мій колега занудьгував на посаді й захотів додаткових обов’язків, в ідеалі — проводити тренінги. Його менеджер був за, і при найближчій нагоді колега пройшов корпоративний курс підготовки тренерів із переговорів. Пізніше я потрапила на тренінг, який він проводив для польової торгової команди. Це було прекрасно — людина сяяла, бо робила те, що їй цікаво.
Але якщо ви бачите, що варіантів нових посад / додаткових обов’язків немає, або ваш роботодавець не дуже охоче обговорює ці питання — варто змінити роботу. Не чекайте, поки емоційне вигорання або професійна стагнація стануть вашою реальністю.
Відсутність кар’єрного росту
Прагнете збудувати успішну кар’єру? Запланували через 2 роки вирости з менеджера по роботі з клієнтами до керівника напрямку? Але може статись, що час іде, ви робите все можливе зі свого боку: досягаєте і перевищуєте поставлені компанією цілі, навчаєтесь, проявляєте ініціативу поза основними обов’язками, а бажаного зростання все немає.
Чим це небезпечно?
Ви ризикуєте не досягти поставлених кар’єрних цілей, а замість цього накопичити негатив і розчарування або навіть зіпсувати стосунки з поточним працедавцем. Я неодноразово спостерігала, як емоційно інколи звільняються розчаровані у компанії люди. Майте на увазі, що такий спосіб може зашкодити вашій професійній репутації і точно не буде плюсом, якщо у майбутньому рекрутери звернуться до вашого роботодавця за фідбеком.
Що робити?
Перш за все, обговоріть ваші кар’єрні очікування з безпосереднім керівником і HR. Спробуйте зрозуміти, чи бачать вас на цікавій вам посаді у поточній компанії та у якій часовій перспективі. Чого від вас очікують, щоб кар’єрне зростання стало реальністю? Подумайте, чи вас це влаштовує. Якщо так — ідіть за узгодженим під час розмови планом.
Якщо бажаних змін все немає і не планується, я б рекомендувала почати роздивлятись пропозиції на ринку. У вас може бути 2 стратегії: або йти на посаду поточного рівня, домовившись із потенційним працедавцем про часові рамки отримання посади, яка вам цікава. Або відразу шукати посаду на рівень вище, ніж у вас зараз.
Несподіваний шанс
Розкажу вам історію. Мій знайомий працював архітектором у локальній будівельній компанії. І була у нього мрія — власне житло, але рівень доходів ну зовсім не дозволяв її реалізувати. Міняти компанію він не хотів, бо архітекторам платили більш-менш однаково на ринку, а інші індустрії були йому не цікаві. Усе змінив шанс, яким він не побоявся скористатись.
Якось до нього і колег звернулись із пропозицією керувати будівництвом готеля в Дубаї. Усі засумнівалися — хтось не хотів надовго розлучатися з сім’єю, комусь було просто страшно. А мій знайомий погодився. І от нещодавно повернувся в Україну після 3-річного проекту. Отримав класний міжнародний досвід, придбав житло, про яке мріяв, і вже за місяць влаштувався на непогану роботу у тій же сфері.
Отже, що робити, якщо вам випадає шанс? Якщо він не суперечить вашим життєвим і кар’єрним інтересам — використовуйте його! Ви здобудете новий досвід, а якщо щось піде не так, завжди зможете повернутись до того, що робили раніше.
Єдина порада: якщо цей шанс екзотичний (наприклад, якщо ви поїхали в Антарктиду працювати перевертачем пінгвінів), будьте готові потім пояснити потенційним роботодавцям ваші мотиви і важливість для вашого професійного розвитку тих унікальних навичок і досвіду, який ви здобули 🙂
Вам також буде цікаво
Как понять, что вам пора менять работу, и что с этим делать дальше?
Дякуємо!
Тепер редактори знають.